Картина взаємодії (картина Дірака) — спосіб опису квантовомеханічних явищ, проміжний між картиною Шредінгера й картиною Гейзенберга . Така картина закладає залежність від часу й до хвильових функцій, і до операторів.
Для переходу до картини взаємодії необхідно гамільтоніан системи розділити на дві частини:
H
^
=
H
^
0
+
V
^
,
{\displaystyle {\hat {H}}={\hat {H}}_{0}+{\hat {V}},}
H
^
0
{\displaystyle {\hat {H}}_{0}}
— гамільтоніан системи без врахування взаємодії між певними її частинами,
V
^
{\displaystyle {\hat {V}}}
відповідає за опис цієї взаємодії.
Часто таке розділення виконують із тих міркувань, що задача з гамільтоніаном
H
^
0
{\displaystyle {\hat {H}}_{0}}
розв'язується точно, а
V
^
{\displaystyle {\hat {V}}}
є малим збуренням . Зокрема, якщо вихідний гамільтоніан
H
^
{\displaystyle {\hat {H}}}
явно залежить від часу, то часто залежність від часу переносять на
V
^
{\displaystyle {\hat {V}}}
, залишаючи
H
0
^
{\displaystyle {\hat {H_{0}}}}
незалежним від часу.
Унітарний оператор еволюції
U
^
0
(
t
)
{\displaystyle {\hat {U}}_{0}(t)}
вводиться таким чином:
|
ψ
S
(
t
)
⟩
=
U
^
0
(
t
)
|
ψ
I
(
t
)
⟩
,
{\displaystyle |\psi _{S}(t)\rangle ={\hat {U}}_{0}(t)|\psi _{I}(t)\rangle ,}
де
|
ψ
S
(
t
)
⟩
{\displaystyle |\psi _{S}(t)\rangle }
— хвильова функція в картині Шредінгера.
Якщо гамільтоніан
H
0
^
{\displaystyle {\hat {H_{0}}}}
явно не залежить від часу, то:
U
^
0
(
t
)
=
e
−
i
H
0
^
t
ℏ
,
{\displaystyle {\hat {U}}_{0}(t)=e^{-{\frac {i{\hat {H_{0}}}t}{\hbar }}},}
що випливає з рівняння:
i
ℏ
d
U
^
0
d
t
=
H
^
0
U
^
0
.
{\displaystyle i\hbar {\frac {d{\hat {U}}_{0}}{dt}}={\hat {H}}_{0}{\hat {U}}_{0}.}
Часова залежність закладається до операторів фізичних величин за допомогою оператора еволюції (аналогічно до картини Гейзенберга):
A
^
I
(
t
)
=
U
^
0
†
(
t
)
A
^
U
^
0
(
t
)
.
{\displaystyle {\hat {A}}_{I}(t)={\hat {U}}_{0}^{\dagger }(t){\hat {A}}{\hat {U}}_{0}(t).}
Далі, якщо записати повну похідну від оператора
A
^
I
(
t
)
{\displaystyle {\hat {A}}_{I}(t)}
:
d
A
^
I
(
t
)
d
t
=
∂
A
^
I
(
t
)
∂
t
+
i
ℏ
H
^
0
e
i
H
^
0
t
ℏ
A
^
e
−
i
H
^
0
t
ℏ
−
i
ℏ
e
i
H
^
0
t
ℏ
A
^
e
−
i
H
^
0
t
ℏ
H
^
0
=
∂
A
^
I
(
t
)
∂
t
+
i
ℏ
H
^
0
A
^
I
(
t
)
−
i
ℏ
A
^
I
(
t
)
H
^
0
.
{\displaystyle {\frac {d{\hat {A}}_{I}(t)}{dt}}={\frac {\partial {\hat {A}}_{I}(t)}{\partial t}}+{\frac {i}{\hbar }}{\hat {H}}_{0}e^{\frac {i{\hat {H}}_{0}t}{\hbar }}{\hat {A}}e^{-{\frac {i{\hat {H}}_{0}t}{\hbar }}}-{\frac {i}{\hbar }}e^{\frac {i{\hat {H}}_{0}t}{\hbar }}{\hat {A}}e^{-{\frac {i{\hat {H}}_{0}t}{\hbar }}}{\hat {H}}_{0}={\frac {\partial {\hat {A}}_{I}(t)}{\partial t}}+{\frac {i}{\hbar }}{\hat {H}}_{0}{\hat {A}}_{I}(t)-{\frac {i}{\hbar }}{\hat {A}}_{I}(t){\hat {H}}_{0}.}
Остаточно, якщо записати отриманий вираз через комутатор , маємо рівняння руху для операторів:
i
ℏ
d
A
^
I
(
t
)
d
t
=
i
ℏ
∂
A
^
I
(
t
)
∂
t
+
[
A
^
I
(
t
)
,
H
^
0
]
.
{\displaystyle i\hbar {\frac {d{\hat {A}}_{I}(t)}{dt}}=i\hbar {\frac {\partial {\hat {A}}_{I}(t)}{\partial t}}+[{\hat {A}}_{I}(t),{\hat {H}}_{0}].}
Якщо оператор
A
^
I
{\displaystyle {\hat {A}}_{I}}
явно не залежить від часу, рівняння руху має вигляд:
i
ℏ
d
A
^
I
d
t
=
[
A
^
I
,
H
^
0
]
.
{\displaystyle i\hbar {\frac {d{\hat {A}}_{I}}{dt}}=[{\hat {A}}_{I},{\hat {H}}_{0}].}
Записавши оператор взаємодії
V
^
{\displaystyle {\hat {V}}}
у картині взаємодії:
V
^
I
(
t
)
=
U
^
0
†
(
t
)
V
^
U
^
0
(
t
)
,
{\displaystyle {\hat {V}}_{I}(t)={\hat {U}}_{0}^{\dagger }(t){\hat {V}}{\hat {U}}_{0}(t),}
можна отримати рівняння для хвильових функцій:
i
ℏ
∂
|
ψ
I
(
t
)
⟩
∂
t
=
V
^
I
(
t
)
|
ψ
I
(
t
)
⟩
.
{\displaystyle i\hbar {\frac {\partial |\psi _{I}(t)\rangle }{\partial t}}={\hat {V}}_{I}(t)|\psi _{I}(t)\rangle .}
Зв'язок із картинами Шредінгера й Гейзенберга[ ред. | ред. код ]
Картина взаємодії — проміжна між картинами Шредінгера й Гейзенберга. Перехід від картини Шредінгера до картини взаємодії виконується за допомогою оператора еволюції
U
^
0
{\displaystyle {\hat {U}}_{0}}
, що задається опорним гамільтоніаном
U
^
0
{\displaystyle {\hat {U}}_{0}}
. Перейти від картини взаємодії до картини Гейзенберга можна, ввівши ще один оператор еволюції
σ
^
{\displaystyle {\hat {\sigma }}}
, який діє наступним чином:
|
ψ
I
(
t
)
⟩
=
σ
^
(
t
)
|
ψ
H
⟩
{\displaystyle |\psi _{I}(t)\rangle ={\hat {\sigma }}(t)|\psi _{H}\rangle }
і задається рівнянням:
i
ℏ
d
σ
^
(
t
)
d
t
=
V
^
I
(
t
)
σ
^
(
t
)
.
{\displaystyle i\hbar {\frac {d{\hat {\sigma }}(t)}{dt}}={\hat {V}}_{I}(t){\hat {\sigma }}(t).}
Таким чином, можна ввести повний оператор еволюції
U
^
(
t
)
=
U
^
0
(
t
)
σ
^
(
t
)
{\displaystyle {\hat {U}}(t)={\hat {U}}_{0}(t){\hat {\sigma }}(t)}
, який переводить хвильову функцію з картини Гейзенберга до картини Шредінгера через картину взаємодії:
|
ψ
S
(
t
)
⟩
=
U
^
(
t
)
|
ψ
H
⟩
=
U
^
0
(
t
)
|
ψ
I
(
t
)
⟩
.
{\displaystyle |\psi _{S}(t)\rangle ={\hat {U}}(t)|\psi _{H}\rangle ={\hat {U}}_{0}(t)|\psi _{I}(t)\rangle .}
Вакарчук І. О. Квантова механіка. — 4-е видання, доповнене. — : ЛНУ ім. Івана Франка, 2012. — 872 с.
Мессиа А. Квантовая механика. — : Наука, 1978. — Т. 1. — 480 с.