Очікує на перевірку

Кароліна Костнер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кароліна Костнер
Костнер на Олімпійських іграх 2014
Костнер на Олімпійських іграх 2014
Костнер на Олімпійських іграх 2014
Загальна інформація
Громадянство Італія
Народження8 лютого 1987(1987-02-08) (37 років)
Больцано, Трентіно-Альто-Адідже, Італія
Зріст169 см
Вага55 кг
Вебсторінкаcarolina-kostner.it
Спорт
Країна Італія[1]
Вид спортуфігурне катання
Дисциплінажіноче одиночне фігурне катання
ТренериМихаель Гут
Олексій Мішин
Едоардо де Бернандіс
Кріста Фассі
Френк Керролл
Фрідрих Юрічек
Нагороди
Gold Collar for Sports Merit
Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Бронза Сочі 2014 одиночне катання
Чемпіонати світу
Бронза Москва 2005 одиночне катання
Срібло Гетеборг 2008 одиночне катання
Бронза Москва 2011 одиночне катання
Золото Ніцца 2012 одиночне катання
Срібло Лондон 2013 одиночне катання
Бронза Сайтама 2014 одиночне катання
Чемпіонати Європи
Бронза Ліон 2006 одиночне катання
Золото Варшава 2007 одиночне катання
Золото Загреб 2008 одиночне катання
Срібло Гельсінкі 2009 одиночне катання
Золото Таллінн 2010 одиночне катання
Срібло Берн 2011 одиночне катання
Золото Шеффілд 2012 одиночне катання
Золото Загреб 2013 одиночне катання
Бронза Будапешт 2014 одиночне катання
Бронза Острава 2017 одиночне катання
Бронза Москва 2018 одиночне катання
Фінали Гран-прі
Бронза Турин 2007 одиночне катання
Бронза Коян 2008 одиночне катання
Срібло Пекін 2010 одиночне катання
Золото Квебек 2011 одиночне катання
CMNS: Кароліна Костнер у Вікісховищі

Каролі́на Ко́стнер (італ. Carolina Kostner; нар. 8 лютого 1987, Больцано, Італія) — італійська фігуристка, що виступала у жіночому одиночному фігурному катанні. Бронзова призерка Олімпійських ігор 2014. Чемпіонка світу (2012). П'ятиразова чемпіонка Європи (2007, 2008, 2010, 2012, 2013), чемпіонка Фіналу Гран-Прі (2011). Призерка Чемпіонатів світу (2005, 2008, 2011, 2013, 2014), Чемпіонатів Європи (2006, 2009, 2011, 2014, 2017, 2018) і Фіналів Гран-прі (2007, 2008, 2010). Бронзова призерка Чемпіонату світу серед юніорів (2003). Дев'ятиразова чемпіонка Італії.

Костнер завоювала 11 медалей на Чемпіонатах Європи, і є найбільш титулованою фігуристкою-одиночницею в історії змагань. Перша італійка, що виграла Чемпіонат світу серед юніорів, Чемпіонат Європи, Чемпіонат світу серед дорослих та Фінал Гран-прі. Відрізняється високим темпом катання, амплітудними і складними стрибками, в тому числі її «візитівкою» є виконання одного з найважчих у жіночому катанні каскаду потрійний фліп — потрійний тулуп — подвійний рітбергер, водночас спортсменка завжди лишається витонченою і жіночною.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 8 лютого 1987 року в Больцано, Італія. Одна з трьох дітей Патріції, фігуристки національного рейтингу в 1970-х роках, а пізніше вчительки геометричних мистецтв[2], та Ервіна, який грав в хокей за збірну Італії на Чемпіонаті світу та Олімпійських іграх, перш ніж став тренером з хокею. Один із її дідів був директором Академії мистецтв у її рідному місті[2]. У Кароліни є два брати, на рік старший Мартін і на три роки молодший Саймон, який також грає в хокей[3]. Костнер є двоюрідною сестрою та хрещеною дочкою Ізольди Костнер, срібної призерки з гірськолижного спорту на Зимових Олімпійських іграх 2002 року[4].

Рідною мовою Костнер є ладинська, вона також вільно володіє німецькою, італійською, англійською та французькою мовами. Восени 2007 року вона вступила до Туринського університету[5]. Вивчала мистецтвознавство переважно заочно. Під час відсторонення від змагань вона відвідувала школу класичного балету[6].

Спортивна кар'єра

[ред. | ред. код]

Початок

[ред. | ред. код]

Костнер почала кататися у віці чотирьох років. Коли у 2001 році зсув ґрунту зруйнував її домашню ковзанку[4], вона вирішила працювати з Міхаелем Гутом в Оберстдорфі, Німеччина, приблизно в чотирьох годинах їзди від її дому в Больцано.

Сезон 2002—2003

[ред. | ред. код]

Дебютувавши у середній міжнародній команді, Костнер виграла золото на двох вересневих змаганнях: Nebelhorn Trophy 2002 та Меморіал Ондрея Непели 2002. У січні вона посіла четверте місце на Чемпіонаті Європи 2003 в Мальме, Швеція. У березні вона стала першою італійською фігуристкою, яка виграла медаль на юніорському Чемпіонаті світу. Посівши перше місце у своїй кваліфікаційній групі, перше місце у короткій програмі та п'яте місце у довільній, вона завоювала бронзу на Чемпіонаті світу серед юніорів 2003 року в Остраві, Чехія.

Сезон 2003—2004

[ред. | ред. код]

Посіла п'яте місце на Чемпіонаті Європи 2004 та на Чемпіонаті світу 2004.

Сезон 2004—2005

[ред. | ред. код]

Костнер посіла сьоме місце на Чемпіонаті Європи 2005 та виграла бронзову медаль на Чемпіонаті світу 2005 в Москві[7].

Сезон 2005—2006

[ред. | ред. код]

Фігуристка виграла свою першу європейську медаль у 2006 році та була обрана прапороносцем італійської збірної під час церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор 2006 року[8]. На Олімпіаді вона посіла 9 місце. Наступного місяця на Чемпіонаті світу 2006 фігуристка посіла 12 місце.

Сезон 2006—2007

[ред. | ред. код]

Костнер пропустила сезон Гран-прі 2006–2007 через травму. Вона виграла національний титул Італії та свій перший титул чемпіонки Європи на Чемпіонаті Європи 2007[9]. Вона встановила новий особистий рекорд, фінішувавши третьою в короткій програмі на Чемпіонаті світу 2007, але в загальному заліку фінішувала шостою[10].

Сезон 2007—2008

[ред. | ред. код]
Костнер на Чемпіонаті Європи 2008

Костнер виграла медаль на обох етапах Гран-прі та вперше потрапила до Фіналу Гран-прі. На цьому змаганні вона здобула бронзову медаль. Вона виграла свій другий титул чемпіонки Європи 2008 після перемоги в короткій програмі та другого місця у довільній[11]. На Чемпіонаті світу 2008 Кароліна виграла коротку програму та посіла третє місце у довільній, вигравши срібну медаль у загальному заліку[12].

Сезон 2008—2009

[ред. | ред. код]

На етапі Гран-прі Skate Canada посіла четверте місце. На Чемпіонаті Європі стала другою, поступившись Лаурі Лепісто[13]. Фінішувала 12-ю на Чемпіонаті світу 2009, у результаті Італія кваліфікувалася лише на одне жіноче місце на Олімпіаді 2010 року. Після восьми років навчання з тренером Міхаелем Гутом, Костнер змінила тренера влітку 2009 року[14], переїхавши до Ель-Сегундо, штат Каліфорнія, США, щоб працювати з Френком Керроллом і Крістою Фассі, вдовою покійного Карло Фассі[15].

Сезон 2009—2010

[ред. | ред. код]

Костнер посіла шосте місце в обох етапах Гран-прі (Trophée Eric Bompard 2009 і Cup of China 2009). У середині сезону вона залишила Френка Керролла, але продовжила тренуватися з Крістою Фассі та Едоардо де Бернардісом. У грудні 2009 року Костнер виграла срібно на Чемпіонаті Італії, що поставило під загрозу її місце в італійській збірній на Олімпійських іграх у Ванкувері, але наступного місяця вона виграла золото на Чемпіонаті Європи 2010, який проходив у Таллінні, Естонія. На Зимових Олімпійських іграх 2010 вона посіла 16-е місце в загальному заліку після катастрофічного 19-го місця у довільній програмі. Вона змогла завершити сезон, посівши 6 місце на Чемпіонаті світу 2010, який проходив у Турині, неподалік від її рідного міста. У 2011 році Костнер сказала, що її поганий досвід на Олімпіаді змусив її задуматися, чи варто їй продовжувати спортивну кар'єру, але вона зрозуміла, що любить кататися[16].

Сезон 2010—2011

[ред. | ред. код]

У липні 2010 року Кароліна повернулася до Оберстдорфа та знову почала тренуватися з Міхаелем Гутом.

Під час сезону у неї була травма лівого коліна[17]. У результаті вона не практикувала фліп і лутц до кінця 2010 року[2]. Тим не менш, вона стала бронзовою призеркою Skate America і вдруге в кар'єрі виграла NHK Trophy. У Фіналі Гран-прі Костнер посіла друге місце в короткій програмі та четверте в довільній, вигравши срібну медаль в загальному заліку. Вона також виграла срібну медаль на Чемпіонаті Європи 2011. Між Чемпіонатом Європи та Чемпіонатом світу вона взяла участь у Gardena Spring Trophy, де виграла. На Чемпіонаті світу 2011 в Москві Костнер була шостою в короткій програмі, але виграла бронзову медаль після особистого рекорду в довільній. Після виграшу медалей на всіх змаганнях у сезоні Костнер фінішувала на першому місці в рейтингу Міжнародного союзу ковзанярів (ІСУ)[18]. Вона пройшла фізіотерапію та зробила перерву на два з половиною місяці в катанні, повернувшись до тренувань у середині липня[2].

Сезон 2011—2012

[ред. | ред. код]
Костнер на Чемпіонаті світу 2012

У 2011 році Костнер була призначена на три етапи Гран-прі: Skate America, Cup of China і Trophée Eric Bompard. Вона була срібною призеркою Skate America, переможницею Cup of China та срібною призеркою Trophée Eric Bompard. У результаті вона відібралася до Фіналу Гран-прі, де виграла золоту медаль. Костнер опублікувала найкращі результати сезону в короткій програмі (66,43 балів) і довільній програмі (121,05 бала). Її загальний результат, 187,48 бала, став новим особистим рекордом[19]. Вона є першою італійською фігуристкою-одиночницею, яка стала переможницею Фіналу Гран-прі.

Костнер виграла Чемпіонат Європи 2012. Її наступним змаганням став International Challenge Cup, який вона також виграла[20].

На Чемпіонаті світу 2012 в Ніцці, Франція, фігуристка фінішувала третьою в короткій програмі і першою в довільній, і в результаті виграла золото. Вона стала першою італійкою, яка виграла Чемпіонат світу. Останнім змаганням Кароліни у сезоні став Командний Чемпіонат світу 2012, де вона виступала у складі італійської команди. Фігуристка встановила новий особистий рекорд у короткій програмі та посіла третє місце у довільній, ставши другою в загальному заліку.

Сезон 2012—2013

[ред. | ред. код]

Костнер була призначена на Cup of China і Trophée Eric Bompard. У липні 2012 року вона заявила, що розглядає можливість відмовитися від змагань[21][22], але 12 липня 2012 року вона заявила, що вирішила продовжувати змагатися до Зимових Олімпійських ігор 2014 року в Сочі[23]. 2 серпня 2012 року її ім'я було вилучено зі списків учасників обох її етапів Гран-прі[24] через недостатній час для досягнення конкурентної форми[25]. ​​1 грудня 2012 року Костнер оголосила на своєму веб-сайті, що братиме участь у Golden Spin of Zagreb 2012. На Чемпіонаті Європи 2013 в Загребі, Хорватія, Костнер фінішувала другою в короткій програмі та другою у довільній програмі з новим особистим рекордом і в результаті виграла золото, свій п'ятий титул і восьму поспіль медаль на Чемпіонаті Європи. Також вона виграла свою п'яту медаль на Чемпіонаті світу (срібну медаль на Чемпіонаті світу 2013).

Сезон 2013—2014

[ред. | ред. код]
Подіум на Олімпійських іграх 2014 (зліва направо): Йон А Кім (срібло), Аделіна Сотникова (золото), Кароліна Костнер (бронза)

У червні 2013 року Костнер почала підготовку до нового змагального сезону в Оберстдорфі. Вона розпочала сезон, змагаючись на Cup of China 2013, де виграла бронзову медаль, а потім виграла срібну медаль на Cup of Russia 2013. У січні 2014 року Костнер оголосила, що змінила свої змагальні програми. На Чемпіонаті Європи 2014 в Будапешті, Угорщина, Костнер виграла бронзову медаль, що стало її дев'ятим подіумом поспіль на континентальних змаганнях.

На Зимових Олімпійських іграх 2014 в Сочі, Росія, Костнер посіла третє місце після короткої програми з результатом 74,12 бала, лише на 0,8 бала відстаючи від південнокорейської фігуристки та Олімпійської чемпіонки 2010 Йон А Кім. У підсумку Кароліна виграла бронзову медаль після довільної програми із загальною оцінкою 216,73 балів[26].

За місяць, на Чемпіонаті світу 2014 в Сайтамі, Японія, Костнер посіла друге місце в короткій програмі з результатом 77,24 балів, що стало її особистим рекордом. Вона припустилася кількох помилок у своїй довільній програмі, де посіла шосте місце та фінішувала на третьою в загальному заліку.

З 2014 по 2016: перерва та дискваліфікація

[ред. | ред. код]

Улітку 2014 року Костнер оголосила через соціальні мережі, що пропустить сезон 2014—2015[27].

У січні 2015 року Костнер була відсторонена від змагань на 16 місяців (1 рік 4 місяці) за допомогу своєму колишньому хлопцю Алексу Швацеру у прийнятті допінгу[28][29]. 5 жовтня 2015 року Спортивний арбітражний суд (CAS) оголосив, що Костнер погодилася на вимогу італійських допінгових чиновників збільшити термін дискваліфікації до 21 місяця, але перенести початок дискваліфікації до 1 квітня 2014 року. Таким чином, Костнер мала право брати участь у змаганнях з 1 січня 2016 року[30]. У січні 2016 року вона взяла участь у Medal Winners Open.

Сезон 2016—2017

[ред. | ред. код]

У листопаді 2016 року Кароліна Костнер оголосила про намір повернутися до змагань під керівництвом російського тренера Олексія Мішина[31].

Вона дебютувала в новому сезоні на CS Golden Spin of Zagreb 2016, вигравши золоту медаль. Костнер була нагороджена бронзовою медаллю на Чемпіонаті Європи 2017 в Остраві, Чехія. На Чемпіонаті світу 2017 в Гельсінкі, Фінляндія, Костнер посіла восьме місце в короткій програмі, п'яте місце у довільній та шосте місце в загальному заліку.

Сезон 2017—2018

[ред. | ред. код]

Костнер була призначена на NHK Trophy і Rostelecom Cup. Вона посіла друге місце в обох змаганнях, що дало їй право на участь у Фіналі Гран-прі, де вона стала четвертою. У січні 2018 року фігуристка виграла свою одинадцяту медаль на Чемпіонаті Європи (бронзу), що є рекордом для фігуристок-одиночниць.

На Олімпійських іграх 2018 Костнер брала участь у командних змаганнях. Посівши друге місце в короткій програмі та четверте в довільній, італійська збірна посіла четверте місце в загальному заліку[32]. В особистих змаганнях Кароліна посіла шосте місце в короткій програмі та п'яте в довільній, фінішувавши п'ятою у загальному заліку[33]. Після змагань її обрали прапороносцем на церемонії закриття Олімпіади. В інтерв'ю вона оголосила про свій намір виступити на Чемпіонаті світу, який проходив у Мілані, і заявила, що поки не вирішила, коли завершить спортивну кар'єру[34].

Костнер встановила новий особистий рекорд у 80,27 балів у короткій програмі на Чемпіонаті світу 2018, посівши перше місце. Однак у довільній програмі вона припустилася кількох помилок та посіла п'яте місце. У загальному заліку стала четвертою[35].

Сезон 2018—2019

[ред. | ред. код]

У вересні Костнер знялася з Japan Open. У жовтні знялася з обох етапів Гран-прі — Grand Prix of Helsinki та Internationaux de France через травму. Після одужання готувалася до Чемпіонату Європи, однак у грудні 2018 року повідомила, що впала зі сходів і травмувала ногу, через що пропустить ЧЄ-2019, однак має намір виступити на Чемпіонаті світу у березні[36]. Пізніше вона оголосила, що не братиме участь у Чемпіонаті світу 2019[37].

30 грудня 2019 року повідомила, що перенесе операцію на стегні[38]. У листопаді 2020 року сказала, що процес відновлення виявився доволі важким, і невідомо, чи зможе фігуристка повернутися на лід. Частково це було пов'язано з серйозною епідеміологічною ситуацією в Італії, через що Кароліна не могла ходити на реабілітацію та на ковзанку[39].

Після спорту

[ред. | ред. код]

Після спортивної кар'єри Кароліна Костнер почала займатися постановками програм для фігурного катання. Вона працювала з Ніколь Шотт[40][41], Хе Ін Лі[42], Юмою Кагіямою[43].

Техніка катання

[ред. | ред. код]

Кароліна Костнер виконує обертання та стрибки за годинниковою стрілкою, що є рідкістю для фігурного катання. Вона відома своїми витонченими обертаннями, високими стрибками, у тому числі складними каскадами, високими компонентами, артистизмом та ковзанням.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Протягом кількох років бойфрендом Кароліни Костнер був італійський спортсмен, Олімпійський чемпіон 2008 року у спортивній ходьбі на 50 км Алекс Швацер. Італійська преса, особливо газети рідного регіону Кароліни — Південного Тіролю, регулярно публікували фотографії пари. Про свої стосунки зі Швацером у вересні 2011 року Костнер розповіла в інтерв'ю журналу «International Figure Skating». Кароліна їздила разом з ним на його літні чемпіонати, а Швацер зазвичай супроводжував Костнер на її зимових турнірах. У 2014 році пара розійшлася.

Програми

[ред. | ред. код]
Костнер виступає з короткою програмою на Чемпіонаті Європи 2010
Сезон Коротка програма Довільна програма Показові номери
2018—2019

Селін Діон.
Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь

  • «The Storm»

Balázs Havasi.
Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь

2017—2018

Селін Діон.
Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь

  • «Prélude à l'après-midi d'un faune»

Клод Дебюссі.
Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь

  • «Volevo scriverti da tanto»

Міна

  • «Clair de lune»

Клод Дебюссі.
Хореограф-постановник Стефан Ламб'єль

2016—2017
  • «God of Thunder»

Кітаро

  • «Bonzo's Montreux»

Джон Бонем (Led Zeppelin).
Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь

  • «Nisi Dominus (Cum Dederit)»

Антоніо Вівальді.
Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь

  • «Clair de lune»

Клод Дебюссі.
Хореограф-постановник Стефан Ламб'єль

2015—2016
  • «Méditation (Thaïs)»

Жуль Массне.
Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь

  • «Summertime»

з опери «Поргі і Бесс».
Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь

  • «Una furtiva lagrima»

з опери «Любовний напій»
Гаетано Доніцетті

2014—2015 Не брала участі у змаганнях.
  • «Bonzo's Montreux»
    Led Zeppelin.
    Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь
  • «Waltz in C-sharp minor», Op. 64, No. 2

Фредерик Шопен.
Хореограф-постановник Саломе Бруннер

  • «Nei»

Ganes.
Хореографиня-постановниця К'яра Танесіні

2013—2014
2012—2013
  • «Трансильванська колискова»
    (з фільму «Молодий Франкенштейн»)
    Джон Морріс
    (у виконанні Джила Шахама, Джонатана Фельдмана)
  • «Диявольска трель»
    Джузеппе Тартіні
    (у виконанні Анжель Дюбо & La Pietà).
    Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь
  • «It's Oh So Quiet»
    (у виконанні Бйорк)
2011—2012
  • Концерт для фортепіано з оркестром № 23

Вольфганг Амадей Моцарт.
Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь

  • «Hallelujah»

Джеф Баклі

2010—2011
  • «Galicia Flamenco»
    Джино Даврі.
    Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь
  • «Prélude à l’Après-Midi d’un Faune»
    Клод Дебюссі.
    Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь
2009—2010
  • «Ain't No Sunshine»

Білл Візерс
(у виконанні Керол Дубок)

2008—2009
  • «Mujer Sola»
  • «Canaro en Paris»
    Tango Lorca.
    Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь
  • «Come Sei Veramente»
  • «Angelo Ribelle»
    Джованні Аллеві
2007—2008
  • «Panic»
    Джованні Аллеві
2006—2007
  • «Variations on the Canon in D»
    Джордж Вінстон.
    Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь
  • «Мемуари гейші» Джордж Вінстон. Хореографиня-постановниця Лорі Ніколь
  • «Solamente per Carolina»
    Роберт Вернер
2005—2006
2004—2005
  • «Село»
    саундтрек Джордж Вінстон.
    Хореограф-постановник Курт Браунінг
  • «Концерти для фортепіано» № 1 та № 3
    Сергій Прокоф'єв.
    Хореограф-постановник Курт Браунінг
2003—2004 «Song from a Secret Garden»
Рольф Ловланд
  • «A Poet’s Quest for a Distant Paradise»
  • «Night Flight»
  • «Reflection»
  • «Violin Fantasy on Puccini’s Turandot»
    Ванесса Мей
2002—2003
  • «Variations on the Canon in D»
    Джордж Вінстон,
    аранжування Джордж Вінстон
2000—2001

Спортивні досягнення

[ред. | ред. код]
Призерки Олімпійських ігор 2014 (зліва направо): Кароліна Костнер (бронза), Аделіна Сотникова (золото), Йон А Кім (срібло)
Призерки Чемпіонату Європи 2013 (зліва направо): Аделіна Сотникова (срібло), Кароліна Костнер (золото), Єлизавета Туктамишева (бронза)
Призерки Чемпіонату світу 2012 (зліва направо): Альона Леонова (срібло), Кароліна Костнер (золото), Акіко Судзукі (бронза)
Призерки Фіналу Гран-прі 2011 (зліва направо): Акіко Судзукі (срібло), Кароліна Костнер (золото), Альона Леонова (бронза)
Міжнародні серед дорослих
Змагання 00/01 01/02 02/03 03/04 04/05 05/06 06/07 07/08 08/09 09/10 10/11 11/12 12/13 13/14 14/15 15/16 16/17 17/18 18/19
Олімпійські ігри 9 16 3 5
Чемпіонат світу 10 5 3 12 6 2 12 6 3 1 2 3 6 4
Чемпіонат Європи 4 5 7 3 1 1 2 1 2 1 1 3 3 3
Фінал Гран-прі 3 3 2 1 4
Етап Гран-прі: Cup of China 3 6 1 3
Етап Гран-прі: Finlandia Trophy WD
Етап Гран-прі: Internationaux de France 2 6 2 WD
Етап Гран-прі: NHK Trophy 6 1 1 2
Етап Гран-прі: Rostelecom Cup 2 7 1 2 2
Етап Гран-прі: Skate America 9 3 2
Етап Гран-прі: Skate Canada 5 7 4
Челленджер: Finlandia Trophy 4 3 2
Челленджер: Golden Spin of Zagreb 1 1
Челленджер: Lombardia Trophy 3
Nebelhorn Trophy 1 1
Bofrost Cup 4
Gardena Spring Trophy 4 1
International Challenge Cup 1 1
Karl Schäfer 1
Merano Cup 1
Nordic Championship 1
Челленджер: Ondrej Nepela Memorial 1
Міжнародні серед юніорів
Чемпіонат світу серед юніорів 11 10 3
Юніорський Фінал Гран-прі 2
Юніорський етап Гран-прі: Китай 4
Юніорський етап Гран-прі: Франція 1
Юніорський етап Гран-прі: Німеччина 7
Юніорський етап Гран-прі: Італія 6
Юніорський етап Гран-прі: Норвегія 9
Юніорський етап Гран-прі: Польща 4
Dragon Trophy 1
Національні
Чемпіонат Італії 1 (J) 1 2 1 1 1 WD 1 2 1 WD 1 1 1
Міжнародні командні
Олімпійські ігри 4 (К)
2 (О) 		4 (К)
Командний Чемпіонат світу 6 (К)
2 (О)
J = Юніорський; WD = Знялася.
К = Командний результат; О = Особистий результат.
Турнір Pro-am
Змагання 15/16
Medal Winners Open 2

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.isuresults.com/bios/isufs00004864.htm
  2. ↑ а б в г Carolina Kostner: "I hope that my time is not over yet". Absolutely Skating (англ.). 9 грудня 2011.
  3. ↑ Highlight year for Kostner (англ.). 10 травня 2017. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 20 жовтня 2023.
  4. ↑ а б Italy Hopes For Medal From Kostner. SkateToday (англ.). 23 січня 2005. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2023.
  5. ↑ Carolina Kostner: Making No Commitment to 2014. IFS Magazine (англ.). 9 вересня 2011. Архів оригіналу за 9 жовтня 2011. Процитовано 20 жовтня 2023.
  6. ↑ Carolina Kostner: "I discovered that I truly love this sport". Absolutely Skating (англ.). 1 лютого 2017.
  7. ↑ 2005 World Championship Results from ISU (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2012.
  8. ↑ Torino 2006 – Isolde Kostner Retiring (англ.). Архів оригіналу за 11 лютого 2006.
  9. ↑ ISU European Figure Skating Championships – Ladies (англ.). Архів оригіналу за 9 листопада 2008.
  10. ↑ ISU World Figure Skating Championships 2007 – Ladies (англ.). Архів оригіналу за 10 вересня 2013.
  11. ↑ ISU European Figure Skating Championships – Ladies (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2014.
  12. ↑ ISU World Figure Skating Championships 2008 – Ladies (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2014.
  13. ↑ Laura Lepisto wins 2009 European Figure Skating Championships (Lifeskate). Life Skate (англ.). Архів оригіналу за 12 листопада 2012.
  14. ↑ Carolina Kostner leaves coach Michael Huth. Ice Network (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2016.
  15. ↑ Kostner heading to the U.S. to train in Los Angeles. Ice Network (англ.). Архів оригіналу за 9 липня 2009.
  16. ↑ USA's Jeremy Abbott wins gold after spill at Cup of China (англ.). 5 листопада 2011.
  17. ↑ Kanako Murakami wins 1st senior title (англ.). 14 листопада 2010.
  18. ↑ ISU Season's World Ranking – Ladies. International Skating Union (англ.). Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 21 жовтня 2023.
  19. ↑ Kostner seizes first Grand Prix Final title. Golden Skate (англ.). 11 грудня 2011.
  20. ↑ Kostner, Joubert earn titles at Challenge Cup. Ice Network (англ.). 10 березня 2012. Архів оригіналу за 24 січня 2013.
  21. ↑ Ice-skating: world champ Kostner considering quitting. Agenzia Nazionale Stampa Associata (англ.). 6 липня 2012.
  22. ↑ Kostner verso il ritiro "Sto pensando di lasciare". la Repubblica (італ.). 6 липня 2012.
  23. ↑ Carolina Kostner non si ferma: "Continuo: è un'altra sfida". La Gazzetta dello Sport (італ.). 12 липня 2012.
  24. ↑ World champ Kostner out of Grand Prix Series. Ice Network (англ.). 2 серпня 2012. Архів оригіналу за 16 січня 2013.
  25. ↑ Kostner's boyfriend booted from Summer Games. Ice Network (англ.). 7 серпня 2012. Архів оригіналу за 16 січня 2013.
  26. ↑ Olympic Winter Games, Sochi 2014, Ladies Result. ISU Results (англ.).
  27. ↑ Carolina Kostner to Sit Out 2014-15 Season. Universal Sports (англ.). 19 липня 2014.
  28. ↑ Figure skater Carolina Kostner banned from sport in doping case. Los Angeles Times (англ.). 16 січня 2015.
  29. ↑ Carolina Kostner banned 16 months in ex-boyfriend's doping case. NBC Sports (англ.). 16 січня 2015.
  30. ↑ Italy's Kostner cleared to compete next year. Reuters (англ.). 5 жовтня 2015.
  31. ↑ Carolina Kostner takes on Russian coach Aleksei Mishin. AP News (англ.). 9 листопада 2016.
  32. ↑ Olympic Winter Games, PyeongChang 2018, Final Results. ISU Results (англ.).
  33. ↑ Winter Olympic Games, PyeongChang 2018, Ladies Result. ISU Results (англ.).
  34. ↑ Obstacles bridged, Kostner savors last Olympics. Reuters (англ.). 23 лютого 2018.
  35. ↑ Kaetlyn Osmond wins world title as Alina Zagitova, Carolina Kostner fall (англ.). 23 березня 2018.
  36. ↑ Pattinaggio artistico, Carolina Kostner salta gli Europei, ma il mirino è già puntato sui Mondiali di Saitama. OA Sport (італ.). 28 грудня 2018.
  37. ↑ Ex-champion Kostner rules out worlds in Japan. Yahoo! News (англ.). 20 лютого 2019.
  38. ↑ Carolina operata all'anca «È andato tutto bene» - Sport - Alto Adige. Alto Adige (італ.). 28 січня 2020.
  39. ↑ Carolina Kostner: "Figure skating is not only about jumps, medals, trophies or achievements. We have the opportunity to inspire young people to follow their dreams". FS Gossips (англ.). 8 грудня 2020.
  40. ↑ Nicole SCHOTT: 2020/2021. International Skating Union (англ.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2020. Процитовано 22 жовтня 2023.
  41. ↑ Nicole SCHOTT: 2022/2023. International Skating Union (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2023. Процитовано 24 жовтня 2023.
  42. ↑ Haein LEE: 2023/2024. International Skating Union (англ.).
  43. ↑ Yuma KAGIYAMA: 2023/2024. International Skating Union (англ.).

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кароліна_Костнер&oldid=43457082