Карл Кереньї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Кереньї
угор. Kerényi Károly
Народився19 січня 1897(1897-01-19)[1][2][…]
Тімішоара, Угорське королівство[d], Австро-Угорщина[4]
Помер14 квітня 1973(1973-04-14)[1][2][…] (76 років)
Кільхберг (Цюрих), Горген, Цюрих, Швейцарія
Країна Угорщина
Діяльністькласичний філолог, письменник, викладач університету, міфограф, історик релігії
Галузькласична філологія, Герменевтика, історія релігії і мітологія
Alma materБудапештський університет (1921) і Erzsébet Universityd
Знання мовнімецька[1][5] і угорська[5]
ЗакладУніверситет Печа і HU Berlin
ЧленствоУгорська академія наук, масонство і Doorner Arbeits-Gemeinschaftd
ДітиGrácia Kerényid
Нагороди

Карл Ке́реньї (угор. Kerényi Károly; 19 січня 1897, Тімішоара, Австро-Угорщина — 14 квітня 1973, Кільгберг, Швейцарія) — угорський і швейцарський філолог-класик, релігієзнавець.

Біографія

[ред. | ред. код]

Син поштового службовця. Навчався в Будапештському університеті, потім в Гейдельберзі, Берліні та ін. містах Німеччини. У 1936 — професор класичної філології та стародавньої історії в Печі, в 1941 — в Сегеді.

У 1943 під тиском фашистського хортистського режиму емігрував з Угорщини в Швейцарію, оселився в Асконі, в 1945—1947 рр. викладав в Базелі угорську мову і культуру (завдяки протекції Юнга)[6]. У 1962 році отримав швейцарське громадянство.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Близький друг і співробітник Карла Юнга, опублікував кілька робіт в співавторстві з ним, з американським антропологом Полом Радіним. Був діяльним членом міжнародного товариства «Еранос», публікувався в його щорічнику. Багато років листувався з Германом Гессе, Томасом Манном.

Основні публікації

[ред. | ред. код]
  • Apollon. Studien über antike Religion und Humanität (1937)
  • Das ägäische Fest. Die Meergötterszene in Goethes Faust II (1941)
  • Der Mythos der Hellenen in Meisterwerken der Münzkunst (1941)
  • Töchter der Sonne, Betrachtungen über griechische Gottheiten (1944)
  • Bachofen und die Zukunft des Humanismus. Mit einem Intermezzo über Nietzsche und Ariadne (1945)
  • Die Geburt der Helena samt humanistischen Schriften aus den Jahren 1943-45 (1945)
  • Der Göttliche Arzt. Studien über Asklepius und seine Kultstätte (1948)
  • Niobe. Neue Studien über Antike Religion und Humanität (1949)
  • Pythagoras und Orpheus. Präludien zu einer zukünftigen Geschichte der Orphik und des Pythagoreismus (1950)
  • Die Jungfrau und Mutter der griechischen Religion. Eine Studie über Pallas Athene (1952)
  • Stunden in Griechenland, Horai Hellenikai (1952)
  • Unwillkürliche Kunstreisen. Fahrten im alten Europa 1952 (1954)
  • Griechische Miniaturen (1957)
  • The Heroes of the Greeks. — London : Thames & Hudson[en], 1959. — 439 p.
  • Gespräch in Briefen (Thomas Mann / Karl Kerényi) (1960)
  • Streifzüge eines Hellenisten, Von Homer zu Kazantzakis (1960)
  • Prometheus — Die menschliche Existenz in griechischer Deutung (1962)
  • Die Religion der Griechen und Römer (1963)
  • Die Mythologie der Griechen. Bd.1-2 (1966)
  • Humanistische Seelenforschung; «Werke in Einzelausgaben», Band 1 (1966)
  • Auf Spuren des Mythos; «Werke in Einzelausgaben», Band 2 (1967)
  • Tage- und Wanderbücher 1953-60. «Werke in Einzelausgaben», Band 3 (1969)
  • Der antike Roman (1971)
  • Briefwechsel aus der Nähe (Hermann Hesse / Karl Kerényi) (1972)
  • Apollon und Niobe / Hrsg. von Magda Kerényi. «Werke in Einzelausgaben», Band 4 (1980)
  • Urbilder der Griechischen Religion / Hrsg. von Magda Kerényi. Werkausgabe, Band 5 (1998)

Література

[ред. | ред. код]
  • Сторінка в журнальному залі [Архівовано 28 червня 2019 у Wayback Machine.]
  • Heinrichs H.-J. Expeditionen ins innere Ausland: Freud, Morgenthaler, Lévi-Strauss, Kerényi; das Unbewußte im modernen Denken. Gießen: Psychosozial-Verl., 2005
  • Neuhumanismus und Anthropologie des griechischen Mythos: Karl Kerényi im europäischen Kontext des 20. Jahrhunderts / Hrsg. von Renate Schlesier, Roberto Sanchiño Martínez. Locarno: Rezzonico, 2006

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б в Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118561456 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б CONOR.Sl
  6. ↑ Журнальный зал | НЛО, 2014 N5(129) | Н. В. Брагинская — Как изживали классику и как она выживала
    (Размышления над книгой ╚Античный авторы и коммунизм╩)    . Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 24 листопада 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Карл_Кереньї&oldid=34996056