Перейти до вмісту

Зубовичі

Координати: 50°37′00″ пн. ш. 23°34′00″ сх. д. / 50.61667° пн. ш. 23.56667° сх. д. / 50.61667; 23.56667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Село
Зубовичі
пол. Zubowice
Колишня церква, нині костел

Координати 50°37′00″ пн. ш. 23°34′00″ сх. д. / 50.61667° пн. ш. 23.56667° сх. д. / 50.61667; 23.56667

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Замойський повіт
Гміна Комарів-Осада
Населення 479 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-435
Автомобільний код LZA
SIMC 0891068
GeoNames 753104
OSM ↑3111916 ·R (Ґміна Комарув-Осада)
Зубовичі. Карта розташування: Польща
Зубовичі
Зубовичі
Зубовичі (Польща)
Зубовичі. Карта розташування: Люблінське воєводство
Зубовичі
Зубовичі
Зубовичі (Люблінське воєводство)
Мапа

Зубовичі[2] (пол. Zubowice, Зубовіце) — село в Польщі, у гміні Комарів-Осада Замойського повіту Люблінського воєводства. Розташоване приблизно за 25 км на південний схід від Замостя і 99 км на південний схід від обласного центру Любліна. Населення — 479 осіб (2011[1]).

У Зубовичах є історична церква Святого Архангела Михаїла, раніше греко-католицька та православна церква, нині римсько-католицький костел. Храм датується XVIII століття (Можливо, з 1777 р.). Поруч з церквою знаходиться дерев'яна дзвіниця 1777 р.

Історія

[ред. | ред. код]
Православний цвинтар
с. Зубовичі на військовій німецькій мапі з 1916р

1578 року вперше згадується православна церква в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі здебільшого проживали греко-католики, усе населення розмовляло українською мовою[3].

У міжвоєнні 1918—1939 роки польська влада в рамках великої акції руйнування та відбирання українських храмів на Холмщині і Підляшші перетворила місцеву православну церкву на римо-католицький костел[2].

За німецької окупації у селі діяла українська школа[4]. 17 грудня 1942 року німецька адміністрація провела акцію переселення в Зубовичі німців-фольксдойче[5]. Натомість 128 родин українців (486 осіб) були виселені в містечко Тишівці та присілки Замлиння і Дубини, а поляки втекли й переховувалися в сусідніх лісах і селах[5].

6-15 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила зі села на приєднані до Польщі північно-західні терени 8 українців[6]. У селі залишилося 132 поляки[6].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 223 39 156 28
Жінки 256 42 146 68
Разом 479 81 302 96

Особистості

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]
  • Роман Кутас (нар. 1933) — український геофізик[8].

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зубовичі

  1. ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. ↑ а б в Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 141.
  3. ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 367. (рос. дореф.)
  4. ↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
  5. ↑ а б Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, О. Заставний, І. Калиневич, І. Кравчук, Н. Кравчук, В. Макар, В. Оренчук, Є. Стефанишин. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1986. — Т. 1. — С. 103. — (Український Архів. – Т. XLI)
  6. ↑ а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 423. (пол.)
  7. ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  8. ↑ Макаренко Д. Є., Кендзера О. В. Кутас Роман Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 16 : Куз — Лев. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7998-8.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Зубовичі&oldid=38578371