Золотурн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Золотурн

нім. Solothurn[1]

Герб Прапор
Країна  Швейцарія[2]
Кантон Золотурн
Межує з: сусідні адмінодиниці
Цухвіль, Беллах, Рюттенен, Фельдбруннен-Санкт-Ніклаус, Біберіст, Лангендорф ?
Номерний знак SO
Офіційна мова німецька
Населення
 - повне 16 802 (31 грудня 2020)
Етнікон італ. Solettesi
Площа
 - повна 6.28 км²
Висота
 - максимальна 500 м
 - мінімальна 424 м
Дата заснування 1218
Губернатор Kurt Flurid
Вебсайт stadt-solothurn.ch
Код BFS 2601

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Золотурн

Золоту́рн (нім. Solothurn) — місто в Швейцарії, столиця кантону Золотурн.[3].

Місто називає себе найбільшим швейцарським містом у стилі бароко. Старе місто будувалося з 1530 до 1792, в архітектурі поєднує в собі італійський, французький і швейцарський стилі.

1980 року Золотурн відзначено премією за розвиток і збереження архітектурної спадщини.

Географія

[ред. | ред. код]

Місто розташоване на відстані[4] близько 30 км на північ від Берна. Золотурн має площу[5] 6,3 км², з яких на 69,9% дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 22,6% використовуються в сільськогосподарських цілях, 2,2% зайнято лісами, 5,3% не є продуктивними (річки, льодовики або гори).

Демографія

[ред. | ред. код]
Міст через ріку Ааре і нове місто Золотурна
Вигляд на старе місто Золотурна

2019 року в місті мешкало 16 933 особи[5] (+5,4% порівняно з 2010 роком), іноземців було 21,3%. Густота населення становила 2696 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 15,6% — особи молодші 20 років, 64,1% — особи у віці 20—64 років, 20,3% — особи у віці 65 років та старші. Було 8501 помешкань (у середньому 1,9 особи в помешканні). Із загальної кількості 21 592 працюючих 14 було зайнятих в первинному секторі, 2623 — в обробній промисловості, 18 955 — в галузі послуг.

У 2008 році 21,1 % населення міста становили іноземні громадяни [[7]]. Впродовж 1999—2009 років чисельність населення Золотурна збільшувалась в середньому на 4,4 % щорічно [[8]].

Більшість населення міста (станом на 2000 рік) спілкується німецькою мовою (13270 або 85,7 %). Другою за поширенням є італійська мова, якою розмовляють 469 жителів, або 3,0 % населення міста, албанською мовою володіють 261 осіб, або 1,7 % населення; 193 осіб — французькою, 19 осіб — ретророманською.

За гендерною ознакою, у 2008 році 48,1 % населення міста (7666 осіб) становили чоловіки, 51,9 % (8273 особи) — жінки. Із загальної чисельності жителів Золотурна чоловічої статі 5891 особи (76,8 %) становили громадяни Швейцарії, 1775 осіб (23,2 %) — іноземці. Із загальної кількості жінок, які проживали у 2008 році в Золотурні, 6669 осіб (80,6 %) становили громадяни Швейцарії, 1604 осіб (19,4 %) — іноземки [[9]]. При цьому, у 2000 році 3864 (24,9 %) мешканців міста народилися у ньому, тоді як 4135 осіб (26,7 %) — народилися в інших населених пунктах Швейцарії, а 3193 особи (20,6 %) — за межами країни.

За віковою ознакою, станом на 2000 рік у Золотурні проживало 913 дітей віком до 6 років (5,9 % населення) і 2013 підлітків віком від 7 до 19 років (13,0 %). Доросле населення Золотурна складалося з 888 осіб віком від 20 до 24 років (5,7 %), 4832 осіб — від 25 до 44 років (31,2 %), 3678 осіб — від 45 до 64 років (23,7 %). Серед мешканців похилого віку 2068 осіб (13,4 % населення міста) склали мешканці віком від 65 до 79 років, а 1097 осіб (7,1 %) — старші 80 років [[10]].

Економіка

[ред. | ред. код]

У 2010 році рівень безробіття у Золотурні становив 4,6 %. У 2008 році в місті працювали 4 підприємства первинного сектору економіки, на яких було зайнято 22 працівники. В обробному секторі економіки функціонували 178 підприємств з 2587 працівниками. Провідну роль у структурі економіки відіграє сектор послуг, у якому функціонує 1226 підприємств з 14381 працівниками [[8]]. 8023 жителів міста були зайняті в інших видах діяльності, з яких 46,9 % становили жінки.

В еквіваленті повної зайнятості загальна кількість робочих місць у Золотурні в 2008 році становила 13378. При цьому, у первинному секторі налічувалось 16 робочих місць, з яких 7 — у сільському господарстві, 9 — у лісовому господарстві та виробництві пиломатеріалів. У вторинному секторі налічувалось 2430 робочих місць, з яких 1398 (57,5 %) — в обробній промисловості, 813 (33,5 %) — у будівництві. Кількість робочих місць у сфері послуг в 2008 році становила 10932, з яких 1537 (14,1 %) — в оптовій та роздрібній торгівлі, а також ремонті автомобілів; 454 (4,2 %) — у сфері транспортування і зберігання товарів; 610 (5,6 %) — у готельно-ресторанному бізнесі; 583 (5,3 %) — в інформаційному секторі; 975 (8,9 %) — у фінансовому і страховому секторі; 1095 (10,0 %) — у сфері науки; 614 (5,6 %) — в освіті та 2612 23,9 %) — у галузі охорони здоров'я [[11]]. 20,1 % зайнятих в економіці міста використовують громадський транспорт, щоб дістатися до роботи, і 40,3 % використовують особистий автомобіль [[8]].

Релігія

[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2000 року, 5463 жителів міста (35,3 %) були римо-католиками, а 4358 (28,1 %) — віруючими швейцарської реформатської церкви. До представників інших християнських конфесій належали: 278 прихожан православної церкви (1,79 % населення); 182 осіб (1,18 % населення) — вірних християнської католицької церкви; 248 осіб (1,60 % населення) належали до інших християнських церков. До послідовників юдаїзму належали 27 осіб (0,17 % населення Золотурна), 915 осіб (5,91 %) — мусульмани, 78 осіб — буддистів, 173 особи — індуїсти та 27 осіб, які належали до інших релігійних течій. 3139 осіб (20,27 % населення міста) не відносили себе до жодної релігійної конфесії, були агностиками або атеїстами, а 601 осіб (3,88 % населення) відмовились від відповіді на запитання про релігійну приналежність.

Галерея та пам'ятки

[ред. | ред. код]
  • Залізничний вокзал Золотурна
    Залізничний вокзал Золотурна
  • Золотурн. Собор св. Урса
    Золотурн. Собор св. Урса
  • Золотурн. Годинникова вежа
    Золотурн. Годинникова вежа
  • Вид на Аре з собору
    Вид на Аре з собору
  • Художній музей (Золотурн)
    Художній музей (Золотурн)
  • Церква Святої Марії на заході Золотурна
    Церква Святої Марії на заході Золотурна
  • Реформатська міська церква
    Реформатська міська церква

Особи, пов'язані з містом

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.stadt-solothurn.ch
  2. ↑ archINFORM — 1994.
  3. ↑ Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
  4. ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  5. ↑ а б Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
  6. ↑ Золотурн німецькою, французькою та італійською // Історичний словник Швейцарії.
  7. ↑ Swiss Federal Statistical Office — Superweb database — Gemeinde Statistics 1981—2008 [Архівовано 28 червня 2010 у Wayback Machine.] (нім.) accessed 19 June 2010
  8. ↑ а б в Swiss Federal Statistical Office [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.] accessed 23-March-2011
  9. ↑ Canton of Solothurn Statistics — Wohnbevölkerung der Gemeinden nach Nationalität und Geschlecht [Архівовано 5 березня 2011 у Wayback Machine.] (нім.) accessed 11 March 2011
  10. ↑ Canton of Solothurn Statistics — Wohnbevölkerung nach Gemeinden, Nationalität, Altersgruppen und Zivilstand, Total (Männer + Frauen) [Архівовано 7 липня 2011 у Wayback Machine.] (нім.) accessed 11 March 2011
  11. ↑ Swiss Federal Statistical Office STAT-TAB Betriebszählung: Arbeitsstätten nach Gemeinde und NOGA 2008 (Abschnitte), Sektoren 1-3 [Архівовано 25 грудня 2014 у Wayback Machine.] (нім.) accessed 28 January 2011

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Золотурн&oldid=41406282