Заривинці
| село Заривинці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Бучацька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060070130079949 |
| Основні дані | |
| Населення | 626 осіб (2003) |
| Поштовий індекс | 48475 |
| Телефонний код | +380 3544 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°6′23″ пн. ш. 25°22′43″ сх. д. / 49.10639° пн. ш. 25.37861° сх. д. |
| Водойми | р. Стрипа |
| Відстань до районного центру |
6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48400, Тернопільська обл., Бучацький р-н, м. Бучач, майдан Волі, 1 |
| Староста | Конопада Марія Петрівна |
| Карта | |
  Заривинці | |
 Заривинці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Зари́винці (також Журавинці, пол. Żurawińce) — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Бучацька міська громада. Колишній адміністративний центр сільської ради.
Встановлена перша письмова згадка про село — 1373[1] (або 1379[2]) року. Село згадане у фундаційній грамоті дідича Бучача шляхтича Міхала Абданка на старий фарний костел міста.
Діяли товариства «Просвіта», «Сокіл», «Січ», кооператива.
До 19 липня 2020 р. належало до Бучацького району[3].
З 11 грудня 2020 р. належить до Бучацької міської громади[4].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610153, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 438 виборців, явка 70,78 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 34,20 %, за Всеукраїнське об'єднання «Свобода» — 23,78 %, за «Голос» — 11,40 %.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Степан Брацюнь (Конгрес українських націоналістів) — 38,76 %, за Миколу Люшняка (самовисування) — 27,04 %, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 19,54 %[6].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 610 осіб, з яких 274 чоловіки та 336 жінок[7].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 611 осіб[8].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 612 | 99.67 % |
| російська | 2 | 0.335 |
| Усього | 614 | 100 % |
Діють ЗОШ 1-2 ступенів, клуб, бібліотека, ПСП «Воля».
- церква Вознесіння Господнього (1828; реставрована 1910),
- «фігура» Матері Божої (1998).
- насипана символічна могила воякам УПА (1992)
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965)
- Яворська Ольга Йосипівна (1954) — письменниця. Член Національної спілки письменників України (1997) та Всеукраїнського об'єднання «Письменники Бойківщини».
- Дармохід Марія Йосипівна (1954) — українська педагогиня.
-
Церква Вознесіння Господнього ПЦУ -
Каплиця Вознесіння Господнього УГКЦ -
Клуб -
Школа -
Річка Стрипа біля села
- ↑ Підставка Р., Рибчинський О. Язловцю — 640. Історія, архітектура, туризм. — Збараж, 2013. — 128 с. — С. 113.
- ↑ Barącz S. Pamiątki buczackie… [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — S. 156.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Рішення Бучацької міської ради від 11 грудня 2020 року № 27 «Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- «Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля» [Архівовано 12 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Заривинці // Калейдоскоп минулого / Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 542-543.
- Матвіїв І., Мизак Н., Уніят В. Заривинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 609—610. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Матвіїв І., Яворський Г. Заривинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 620–621. — ISBN 966-528-197-6.
- Barącz S. Pamiątki buczackie [Архівовано 16 жовтня 2014 у Wayback Machine.]. — Lwów : Drukarnia «Gazety Narodowej», 1882. — 168 s. (пол.)
- Żurawińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 860. (пол.) — S. 860. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |