Перейти до вмісту

Ефект Тетчер

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ефект Тетчер, показаний тут на фотографії Маргарет Тетчер.

Ефект Тетчер або ілюзія Тетчер — явище, при якому важче виявити локальні зміни рис на перевернутому обличчі, незважаючи на те, що ідентичні зміни очевидні на обличчі в звичному положенні. Ефект був названий на честь прем'єр-міністра Великої Британії Маргарет Тетчер, на фотографії якої ілюзія була вперше продемонстрована. Ефект був виявлений в 1980 році Пітером Томпсоном, професором психології Йоркського університету[1].

Огляд

[ред. | ред. код]

Ефект можна проілюструвати двома спочатку ідентичними фотографіями[2], які перевертають. Друге зображення змінюють, перевертаючи очі і рот по вертикалі ще раз — фактично, повертаючи їх в нормальне положення щодо глядача. Внесені зміни не відразу помітні, поки все зображення не повертається в нормальне положення. Змінене зображення, будучи повернений в нормальне положення, викликає тривогу.

Вважається, що ефект Тетчер пов'язаний з певними психологічними когнітивними модулями, задіяними в сприйнятті обличь, які налаштовані в першу чергу на нормальні вертикальні положення обличь. Обличчя здаються унікальними, незважаючи на те, що вони дуже схожі. Була висунута гіпотеза, що в людському мозку проходять певні процеси для розрізнення обличь, які залежать як від конфігурації (структурних відносин між окремими рисами обличчя), так і від деталей окремих рис обличчя, таких як очі, ніс і рот .

Є свідчення того, що макаки-резуси[3][4], а також шимпанзе[5] теж відчувають ефект Тетчер. Цей факт підвищує ймовірність того, що деякі механізми мозку, що беруть участь в обробці обличь, могли розвинутися у загального предка більше 30 мільйонів років тому.

Основні принципи ефекту Тетчер в сприйнятті обличь також були застосовані до біологічного руху. Локальну інверсію окремих точок складно, а в деяких випадках майже неможливо розпізнати, коли інвертована вся фігура[6].

Подальші дослідження

[ред. | ред. код]

Ілюзія Тетчер виявилася корисною для розкриття психології розпізнавання осіб. Як правило, експерименти з використанням ілюзії Тетчер пов'язані з виміром часу, необхідного для того, щоб побачити неузгоджені елементи в нормальному або перевернутому положенні[7]. Такі заходи використовувалися для визначення характеру обробки цілісних зображень обличь[8].

Показуючи повернені на різний кут зображення, дослідники вивчали поступову або раптову появу ілюзії[9][10]. Спостереження ілюзії Тетчер було виявлено у всіх групах випробовуваних. Діти спостерігають ілюзію разом з дорослими[11], в тому числі діти з аутизмом[12], і навіть люди з прозопагнозією[13].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Thompson, P. (1980). Margaret Thatcher: a new illusion (PDF). Perception. 9: 483—484. doi:10.1068/p090483. PMID 6999452. Архів оригіналу (PDF) за 7 листопада 2019. Процитовано 22 вересня 2021.
  2. Reading Upside-down Lips. faculty.ucr.edu. Архів оригіналу за 31 грудня 2011. Процитовано 11 квітня 2013.
  3. Adachi Ikuma, Chou Dina P., Hampton Robert R. 'Thatcher Effect in Monkeys Demonstrates Conservation of Face Perception across Primates', Current Biology 2009, 19, 1270—1273
  4. Dahl Christoph D, Logothetis Nikos K, Bülthoff Heinrich H, Wallraven Christian 'The Thatcher illusion in humans and monkeys', Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences, 2010, 277 (1696)
  5. Weldon, K. B., Taubert, J., Smith, C. L., & Parr, L. A. (2013). 'How the Thatcher illusion reveals evolutionary differences in the face processing of primates'. Animal cognition, 16(5), 691—700.
  6. Mirenzi A, Hiris E, 2011, «The Thatcher effect in biological motion» Perception 40(10) 1257—1260
  7. Sjoberg, W., & Windes, J. D. (1992)
  8. Lewis, M.B. & Johnston, R.A. (1997). The Thatcher Illusion as a test of configural disruption. Perception, 26, 225—227.
  9. Stuerzel, F., & Spillmann, L. (2000). Thatcher illusion: dependence on angle of rotation. Perception, 29(8), 937—942.
  10. Lewis, M. B. (2001). The lady's not for turning: Rotation of the Thatcher illusion. Perception, 30(6), 769—774.
  11. Lewis, M.B. (2003). Thatcher's children: Development and the Thatcher illusion. Perception, 32, 1415—1421.
  12. Rouse, H., Donnelly, N., Hadwin, J. A., & Brown, T. (2004). Do children with autism perceive second-order relational features? The case of the Thatcher illusion. Journal of Child Psychology and Psychiatry|J Child Psychol Psychiatry, 45(7), 1246—1257.
  13. Carbon, C. C., Grüter, T., Weber, J. E., & Lueschow, A. (2007). Faces as objects of non-expertise: Processing of Thatcherised faces in congenital prosopagnosia. Perception, 36(11), 1635—1645.

Посилання

[ред. | ред. код]