Дно (станція)

Дно
залізнична станція, залізничний вокзал
Дно ; залізнична станція, залізничний вокзал
Координати	57°49′27″ пн. ш. 29°57′40″ сх. д. / 57.824039° пн. ш. 29.961207° сх. д.
Історія
Відкрито	1897 (127 років)
Власник	Жовтнева залізниця
Оператор	Російські залізниці
Код ЄМР (АСУЗТ)	056701
Код Експрес-3	2004570
Мапа
Дно на Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Дно (значення).

Дно — вузлова залізнична станція Октябрської залізниці^[1], розташована в місті Дно (Псковська область) на перетині залізничних ліній Бологе — Псков і Санкт-Петербург — Вітебськ.

Історія

Станція на лінії Бологе — Псков Московсько-Віндаво-Рибінської залізниці відкрита 1897 року^[2]. 1901 року з відкриттям ділянки Дно — Новосокольники стала вузловою.

1 березня 1917 року на станцію Дно прибув поїзд Миколи II. Імператор призначив тут зустріч Родзянку, проте той прибути не зміг, і поїзд рушив до Пскова, де 2 березня Микола підписав зречення від престолу.

Підприємства та інфраструктура

Бологе-Псковський та Санкт-Петербург-Вітебський напрямки розташовані по різні боки станції, між ними стоїть безпосередньо вокзал. Лінія Бологе — Псков проходить із північного боку прямо, а Санкт-Петербург — Вітебськ перетинає Бологе — Псков шляхопроводом північніше станції. На захід від станції розташований обхідний з'їзд, що з'єднує ділянки на Псков і Новосокольник та забезпечує транзитний рух вантажних і пасажирських поїздів без заїзду на станцію.

Залізничний вокзал

Сучасний вокзал побудований у стилі сталінського ампіра в 1950-ті роки. У центрі вокзалу розташований зал очікування та каси. Фасади прорізані з двох сторін широкими арковими вікнами, будинок увінчаний вежею з високим шпилем. Ця вежа є символом міста Дно. Прольоти арок з'єднують основну частину вокзалу зі службовими приміщеннями.

У культурі та мистецтві

У фільмі " У старих ритмах " на станції Дно група дівчат за дорученням начальника карного розшуку Ленінграда роздягнули італійського естрадного співака Макса Ланкастера.

У вірші С. Я. Маршака «Дама здавала в багаж»:

	Хватились на станции Дно Потеряно место одно. В испуге считают багаж Диван, чемодан, саквояж…
— Маршак С. Я.

У поемі Бориса Пастернака «Висока хвороба» станція згадується у зв'язку з безуспішними спробами поїзда імператора Миколи II проїхати до Петрограда в обхід захоплених повстанцями станцій:^[3]

Ах, если бы им мог попасться
Путь, что на карты не попал.
Но быстро таяли запасы
Отмеченных на картах шпал.
Они сорта перебирали
Исщипанного полотна.
Везде ручьи вдоль рельс играли,
И будущность была мутна.
Сужался круг, редели сосны,
Два солнца встретились в окне.
Одно всходило из-за Тосны,
Другое заходило в Дне.

— Б. Л. Пастернак

Примітки

↑ ст. Дно в справочнике ОАО РЖД.
↑ Архангельский, Архангельский, 1981.
↑ Дмитрий Быков, «Борис Пастернак» (2007), серия Жизнь замечательных людей, с. 212.

Література

Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР : Справочник. — М. : Транспорт, 1981. — Т. 1. — 368 с. — 100 000 экз.
Гусаков Г. Н. Воспоминания начальника станции. Дно, 2003.
Миронов В. И. Маршрут длиной в 100 лет. Документально-публицистические заметки об истории локомотивного депо станции Дно. Дно, 2005.

Посилання

ст. Дно. Справочник станций (рос.). ОАО РЖД. 2017. Процитовано 26 січня 2019.
вокзала
Станция Дно. railwayz.info (рос.). 2016. Архів оригіналу за 26 січня 2019. Процитовано 26 січня 2019.
Описание станции, история. pskovrail.ru (рос.). Архів оригіналу за 22 лютого 2014.

[FOOTNOTEст._Дно_в_справочнике_ОАО_РЖД-1] ст. Дно в справочнике ОАО РЖД.

[FOOTNOTEАрхангельский,_Архангельский1981-2] Архангельский, Архангельский, 1981.

[3] Дмитрий Быков, «Борис Пастернак» (2007), серия Жизнь замечательных людей, с. 212.

[1]

[2]

[3]