Династія Рання Чжао

Рання Чжао
304 – 329
Столиця	Ліши (304—305) Літін (305—308) Пужі (308—309) Пінян (309—318) Чан'ань (318—329) Шангуй (329
Мови	Монгольська
Релігії	Буддизм
Форма правління	Монархія
Історія
- Заснування	304
- Повалення	329

Дина́стія Рання Чжао (інша назва Північна Хань) — династія, що правила частиною північного Китаю після падіння династії Західна Цзінь у 304 році до свого повалення у 329 році державою Пізня Чжао. Ця династія керувалася імператорами з роду Лю, першим з яких був Лю Юань.

Історія

Наприкінці 290-х років починається внутрішнє послаблення династії Цзінь. Водночас у північних районах накапичалася значна частина кочових племен, які повинні були захищати Китай від нападів з півночі. Особливо численні були сили сюнну, які становили близько 400 тисяч осіб, були найчисленнішими в Ордосі та провінції Бін. У 290 році їх очолив впливовий військовик Лю Юань, який сам походив з сюнну. В подальшому він зумів скористатися війною восьми принців, щоб почати створювати на півночі Китаю власну державу.

У 304 році було захоплено повіт Ліши (частина сучасної провінції Шаньсі). Це вважається роком заснування династії Рання Чжао. З цього моменту до 317 року тривали військові дії проти династії Цзінь. Зрештою сюнну та їх союзникам вдалося захопили найважливіші міста Лоян та Чан'ань. Втім династія Рання Чжао не відрізнялася стабільністю. Вона зазнавала постійних зовнішніх атак, й водночас тривалі внутрішні суперечки за владу. В результаті владу в країні перебрав Ши Ле, який відзначився у війнах з державою Цзінь. У 318 році Рання Чжао фактично розпалося на дві частини. Зрештою у 329 році Ши ле скинув імператора Лю сі й оголосив про створення нової династії Старша Чжао.

Імператори

Посмертне ім'я	Особисте ім'я	Роки правління	Девіз і роки правління
Гуан-вень-ді 光文帝 Guāngwéndì	Лю Юань 劉淵 Liú Yuān	304–310	Цзяньсін (建興 Jiànxīng) 304–308 Юнфен (永鳳 Yǒngfèng) 308–309 Хежуй (河瑞 Hérùi) 309–310
Лян-ван 梁王 Liángwáng	Лю Хе 劉和 Liú Hé	310]
Чжао У-ді 昭武帝 Zhāowǔdì	Лю Цун 劉聰 Liú Cōng	310–318	Гуансін (光興 Guāngxīng) 310–311 Цзяпін (嘉平 Jiāpíng) 311–315 Цзяньюань (建元 Jiànyuán) 315–316 Ліньцзя (麟嘉 Línjiā) 316–318
Інь-ді 隱帝 Yǐndì	Лю Цань 劉粲 Liú Càn	318	Ханьчан (漢昌 Hànchāng) 318
Хоу Чжу 後主 Hòu Zhǔ	Лю Яо 劉曜 Liú Yào	318–329	Гуанчу (光初 Guāngchū) 318–329

Джерела

• Taskin V.S. Materials on the history of nomadic peoples in China. 3rd — 5th cc. AD. Issue 2. Jie, Moscow, Oriental Literature, 1990, pp. 14-15, ISBN 5-02-016543-3