Джибладзе Георгій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джибладзе Георгій Миколайович
груз. გიორგი ნიკოლოზის ძე ჯიბლაძე,
Народився27 квітня (10 травня) 1913[1] або 10 травня 1913(1913-05-10)[1]
Кутаїсі, Кутаїська губернія, Російська імперія
Помер23 вересня 1989(1989-09-23)[1] (76 років)
Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьгрузин
Діяльністьфілолог
Галузьфілологія, літературознавство і естетика
Alma materТбіліський педагогічний інститутd
Знання мовгрузинська
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За оборону Кавказу» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Георгій Миколайович Джибладзе (10 травня 1913(19130510), місто Кутаїс, тепер Кутаїсі, Грузія — 23 вересня 1989, місто Тбілісі, тепер Грузія) — грузинський радянський державний діяч, секретар ЦК КП Грузії, міністр освіти Грузинської РСР. Член ЦК і Бюро ЦК КП Грузії. Депутат Верховної ради Грузинської РСР 3—5-го і 7—10-го скликання. Доктор філологічних наук (1952), професор (1955), дійсний член Академії педагогічних наук РРФСР (10.12.1959), академік Академії наук Грузинської РСР (1960), дійсний член Академії педагогічних наук СРСР з відділення теорії та історії педагогіки (9.08.1967).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині Ніколозі (Миколи) Джибладзе, який був одним з ветеранів грузинської авіації. Мати — Івліта Кікалейшвілі, за професією медсестра, померла в 1919 році.

У 1930 році закінчив середню школу в Кутаїсі. У 1933 році закінчив філологічний факультет Тифліського державного університету.

З 1932 року працював у редакції газети «Ахалгазрда комуністі». З 1935 року — викладач Кутаїського державного педагогічного інституту.

Член ВКП(б) з 1939 року.

На 1949—1950 роки — заступник завідувача відділу пропаганди та агітації ЦК КП(б) Грузії.

На 1952 рік — секретар Тбіліського міського комітету КП(б) Грузії.

У вересні 1953 — 28 квітня 1960 року — міністр освіти Грузинської РСР.

28 квітня 1960 — 27 вересня 1961 року — секретар ЦК КП Грузії.

У 1963—1980 роках — міністр вищої та середньої спеціальної освіти Грузинської РСР; завідувач кафедри журналістики та естетики Тбіліського державного університету.

У 1980—1989 роках — віцепрезидент Академії наук Грузинської РСР.

Розробляв проблеми теорії мистецтва, романтизму та реалізму, актуальні питання літератури, класичної спадщини, вивчав творчість І. Чавчавадзе, А. Церетелі, Г. Еріставі, Д. Чонкадзе, Ол. Казбегі, Важі-Пшавели, М. Джавахішвілі, Ш. Дадіані, Л. Кіачелі, Г. Табідзе, Г. Леонідзе, І. Гришашвілі. Член головної редакції «Дитячої енциклопедії». Автор праць «Проблема прекрасного у природі та творчості» (1940), «Нариси художньої творчості» (1946), «Мистецтво та дійсність» (1955), «Питання естетичної теорії» (1961), «Критичні етюди» (т. 1-4, 1955-1963).

Помер 23 вересня 1989 року в Тбілісі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]