Перейти до вмісту

Далай-лама VIII

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Далай-лама VIII
Народився1758[1][2][…]
Тибет
Помер1804[1][2][…]
Лхаса, КНР
Діяльністьполітик, письменник
ВчителіNgawang Tshülthrimd[4], Lobzang Tenpad[4], Tshe-mchog-gling Ye-shes-rgyal-mtshand[4], Lobsang Palden Yeshe, 6th Panchen Lamad[4] і Ngawang Chodrakd[4]
Відомі учніGuntang 03d[4], Reb Tsa Ka Gyur Könchok Damchö Yar Peld[4], Palden Tenpai Nyima, 7th Panchen Lamad[4], Yeshe Thardod[4], Lozang Tenpé Gyaltsend[4], Q25670429?[4], Ngawang Chopeld[4], Kunzang Tenpé Gyaltsend[4], Yeshe Lobzang Tenpai Gonpod[4], Mingyur Pendé Gyatsod[4], Gu Gé Yongdzin Lozang Tendzin Gyatsod[4], Lobzang Lhundrubd[4], Tsa Yü Ngawang Tendzind[4], Chang Lung Pandita Ngawang Lozang Tenpé Gyaltsend[4] і Yang Kya Lha Rampa Lozang Chö Dard[4]
ПосадаДалай-лама
Конфесіябуддизм і Rimé movementd
РідLhalu familyd
БатькоSonam Dhargyed[5]
МатиPhuntsok Wangmod[5]
Брати, сестриБогдо-геген IVd

Далай-лама VIII (17581804) — 8-й Далай-лама в 17621804 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з роду Лхалу з Кхаму. За традиційним джерелам, їх далеким предком був Дхрала Цег'ял, один з головних героїв епосу Гесер. Син Сонам ​​Дарджі і Пунцок Вангмо. Народився 1758 року в Лхарі Ганг в Верхньому У-Цангі, отримавши ім'я Джампел Г'яцо. Згідно агіографії, в рік його зачаття рідне село отримало небувалий урожай: кожен стебло ячменю ніс три, чотири або п'ять колосків, чого раніше не траплялося в Тибеті. Також в буддійських джерелах описується, що коли Пунцок Вангмо, яка готується стати матір'ю, одного разу вечеряла з родичами в саду, з'явилася влетенська веселка. Один її кінець торкнувся плеча майбутньої матері. Ця ознака вказала людям на очікуване народження майбутнього святого.

Вжев рік народження Панчен-лама VI оголосив його реінкарнацією Далай-лами. У віці 2,5 років Джампел був узятий під опіку духівництва монастиря Ташілунпо в Шигацзе. Тоді ж йому була присвячена церемонія як знову народженому Далай-ламі.

1762 року був доставлений в Лхасу і зведений на престол у палаці Потала як правитель народу Тибету. Церемонія інтронізації відбулася під керівництвом Демо Тулку Джампел Єши (відомий як Демо-хутухта). Незабаром після цього він прийняв перші обітниці ченця-послушника. Значний вплив в Тибеті набув Панчен-лама VI через його авторитет в цінського імператора Хунлі. У 1763 році через відсутність постачання монет-мохарів з князівства Катманду (Тибет не мав власної карбованої монети і користувався непальською) регент Демо-хутухта спробував налагодити карбування тибетської монети.

1769 року виник конфлікт з Непалом, коли його король Прітхві Нараян Шах вилучив у 1769 році старі мохари і впровадив нову монету. Почалися перемовини щодо впровадження в Тибеті нового мохара і про його курси, але вони не дали результатів. У відповідь, 1770 року, Тибет тимчасово закрив торговельні шляхи до Непалу. В цей час прибув британський посланець Дж. Богль, що спробував підписати з Тибетом торгівельний договрі, обійцяючи допомогуу протистоянні з Непалом. Але без успіху. Втім 1774 року було надано допомогу Сіккіму у протистоянні з Непалом. 1775 року з новим непальським королем Пратап Сінгхом було укладено мирну угоду.

У 1777 році Джампел Гьяцо був повністю висвячений на ченці. 1783 року Далай-лама VIII отримав офіційну владу, втім фактично панував новий регент Нгаванг Цультім. Того ж року, розбудовуючи палацовий комплекс Норбулінга в Лхасі, заснував Літній палац і парк. Він також замовив вишукані мідні статуї Будди для населення Південного Тибету.

1784 року, коли останній очолив посольство до цінського імператора (фактично за наказом Хунлі відправився у почесне заслання), Далай-лама VIII запанував самостійно. 1788 року непальський регент Бахадур Шах (відомий також як Батур Се) через неузгодженість питання щодо використання нових мохарів в Тибеті та торгівлі сіллю почав війну. Невдовзі останній зайняв тибетські округи Н'янанг, Ронгшар і Кіронг. На бік непальців перейшов Шамар Тулку, один зпровідних лам секти Карма Каг'ю. Далай-лама звернувся до Ч. Корнуолліса, генерал-губернатора Британської Ост-Індської компанії, по допомогу, але марно. Втім до Тибету прибуло 2 тис. цінських вояків. Зрештою 1789 року за посередництва секти Сак'я було укладено Кіронгський договір, за яким Тибет повертав втрачені землі. Натомість зобов'язаний кожен рік виплачувати Непалу данину у розмірі 300 доце (близько 300 злитків срібла)

1790 року регент Нгаванг Цультім повернув фактичну владу в Тибеті. Але 1791 року після смерті регента Далай-лама VIII повернув контроль над кашагом (урядом). Втім регент передсмертю спровокував нову війну з Неапалом. Місто Шигацзе і монастир Ташілунпо були захоплені і розграбовані, але в 1792 році цінська армія на чолі із Фукананєм змусила непалців відступити. Під час подальших боїв Далай-лама VIII дипломатією намагався не допустити наданню Непалу допомоги з боку британців. Мирний договір між Цинской династією і Неаполом був підписаний в 1792 році. Заним Тибет перестав сплачувати данину. На честь цього в Лхасі біля храму Потала була поставлена колона з написом тибетською, маньчжурською та китайською мовами.

У 1793 році цінський уряд вніс зміни до «Тибетського уложення» (отримало назву «Найвище затверджений статут щодо упорядкування справ у Тибеті з 29 статей»), де статус амбанів суттєво посилювався — тепер вони фактично контролювали кашаг (уряд), податки і фінанси, впливали на дипломатичні контакти Далай-лами, тибетську армію з манчжурськими залогами в містах Лхаса, Шигацзе і Тінгрі. Того ж року імператор Хунлі прислав до Лхаси Золоту вазу, з якої слід було тягнути жереб при виявленні перевтілень Далай-лами, Панчен-лами та Джецундамба-хутухти.

В останній роки займався духовними практиками, розбудовою палацового комплексу Норбулінка. Разом з тим не реагивував на поширення антицінських настроїв серед населення. Помер Далай-лама VIII 1804 року.

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Khetsun Sangpo Rinpoche. (1982). «Life and times of the Eighth to Twelfth Dalai Lamas.» The Tibet Journal. Vol. VII Nos. 1 & 2. Spring/Summer 1982, pp. 47–48.
  • Марков Д. Є. Тибето-непальська війна 1788—1792 рр. та її соціально-політичні наслідки для обох країн / Д. Є. Марков // Сходознавство. — 2011. — № 55-56. — С. 105—138.