Гілберт Ньютон Льюїс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґілберт Ньютон Льюїс
англ. Gilbert Newton Lewis
Ім'я при народженніангл. Gilbert Newton Lewis
Народився23 жовтня 1875(1875-10-23)[1][2][…]
Веймаут, Норфолк, Массачусетс, США[4]
Помер23 березня 1946(1946-03-23)[4][1][…] (70 років)
Університет Каліфорнії (Берклі), Берклі, Аламеда, Каліфорнія, США
КраїнаСША США
Діяльністьхімік, фізик, викладач університету, письменник-документаліст
Alma materГарвардський університет
Массачусетський технологічний інститут
Галузьфізична хімія
ЗакладУніверситет Каліфорнії (Берклі)
Массачусетський технологічний інститут
Науковий ступіньфізико-хімік[d]
Науковий керівникТеодор Вільям Річардс
Відомі учніКаша Михайло
Гарольд Клейтон Юрі
Аспіранти, докторантиГарольд Клейтон Юрі
Джозеф Едвард Маєр
John Chipmand
Simon Freedd[5]
William N. Laceyd
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Національна академія наук США
Академія наук СРСР
Шведська королівська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Російська академія наук
Відомий завдяки:відкриття ковалентного зв'язку,
Кислотно-основна теорія Льюїса
БатькоFrancis "Frank" Wesley Lewisd[6]
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Гілберт Ньютон Льюїс у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Льюїс.

Ґі́лберт Нью́тон Лью́їс (англ. Gilbert Newton Lewis; 23 жовтня 1875 — 23 березня 1946) — американський хімік, фізико-хімік. Відомий працями з хімічного зв'язку, фотохімії, кислотно-основної теорії; першим отримав важку воду.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 жовтня 1875 року в містечку Веймут біля Бостона, штат Массачусетс. Але в 1884 році його сім'я переїхала в штат Небраска. З раннього дитинства був дуже розвиненим. Навчався 2 роки в університеті Небраски, в 1893 році перевівся в Гарвардський університет, де в 1896 році здобув ступінь бакалавра. Після закінчення університету рік працював викладачем, тоді вернувся в Гарвардський університет, де у 1899 році під керівництвом Теодора Вільяма Річардса захистив докторську дисертацію з термодинаміки амальгам цинку та кадмію[7].

У 1900—1901 роках стажувався в лабораторіях Вільгельма Оствальда в Лейпцигу та Вальтера Нернста в Геттінгені. Після поїздки повернувся в Гарвард, де працював молодшим викладачем. У 1904 році переїхав у Манілу, де рік обіймав посаду керівника Палати ваг і мір. У 1905 році прийняв пропозицію з МІТ, де до 1912 року працював під керівництвом А. А. Нойса. У МІТ продовжував працювати над термодинамічними системами та розвитком сучасної термодинаміки.[8]

Помер 23 березня 1946 року в своїй лабораторії в Берклі.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Jensen W. B. Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ а б Льюис Гилберт Ньютон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  5. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. ↑ Geni.com — 2006.
  7. ↑ Gilbert N. Lewis. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 31 травня 2012.
  8. ↑ Harold H. Harris. A Biography of Distinguished Scientist Gilbert Newton Lewis // J. Chem. Educ.. — 1999. — Т. 76, вип. 11. — С. 1487. — DOI:10.1021/ed076p1487. Процитовано 06.06.2012.(англ.)
Антуан Лоран Лавуазьє Це незавершена стаття про хіміка.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гілберт_Ньютон_Льюїс&oldid=43464093