Гудзій Микола Каленикович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гудзій Микола Каленикович
Народився21 квітня 1887(1887-04-21)
Могилів-Подільський, Російська імперія
Помер29 жовтня 1965(1965-10-29) (78 років)
Москва, Радянська імперія
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьлітературознавство
Галузьлітературознавство і історія літератури
Alma materКиївський імператорський університет Св. Володимира
Науковий ступіньдоктор філологічних наук[d]
Науковий керівникПеретц Володимир Миколайович
Відомі учніМатусовський Михайло Львович, Громова Лідія Дмитрівнаd, Кусков Володимир Володимировичd і Гусєв Віктор Євгенович
Знання мовросійська[1]
ЗакладІмператорський університет Святого Володимира, ТНУ, МДУ, Інститут світової літератури ім. О. М. Горького і Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України
ЧленствоНАНУ
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора

Гудзі́й, Мико́ла Кале́никович (*21 квітня (3 травня) 1887(18870503)  — 29 жовтня 1965)  — російський радянський учений, літературознавець українського походження. Науковець Інституту світової літератури ім. О. М. Горького АН СРСР та Інституту літератури АН УРСР.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в м. Могилеві-Подільському (Вінницька область). В 1911 р. закінчив слов'яно-російське відділення історико-філологічного факультету Київського університету. Ще будучи студентом друкує свою першу наукову статтю «Прения живота и смерти» и новый украинский его список» (1910 р.). По закінченні навчання Гудзій залишається працювати в Київському університеті.

З 1918 р. працює викладачем в Таврійському університеті (м. Сімферополь). З 1922 р. — професор Московського університету. Протягом 19381947 рр. очолює відділ давньої російської літератури і літератури XVIII ст. в Інституті світової літератури ім. О. М. Горького АН СРСР. У 19571963 рр. завідує відділом давньої української літератури Інституту літератури АН УРСР.

Помер М. К. Гудзій 29 жовтня 1965 р.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

У своїх наукових дослідженнях Гудзій основну увагу приділяв вивченню давньої літератури з часів Київської Русі до XVIII ст. Гудзієм було складено російськомовну хрестоматію давньої російської літератури Хрестоматія по давній російській літературі XI—XVII століть (рос. Хрестоматия по древней русской литературе XI — XVII веков) (1935)[2] та російськомовний підручник Історії давньоруської літератури (рос. История древнерусской литературы) (1938).

Важливою працею Гудзія є Література Київської русі та україно-російське літературне єднання XVII—XVIII століть (рос. Литература Киевской Руси и украино-русское литературное единение XVII-XVIII веков), де, у дусі російсько-радянської ідеології, ним було тенденційно доведено спільність російської та української мови, а стародавні пам'ятки літератури Київської Русі було охарактеризувано як «спільне надбання північного та південного плем'їв» (i.e., росіян та українців).

Серед наукових інтересів Гудзія особливе місце займало «Слово о полку Ігоревім». Гудзій є автором цілого ряду праць, присвячених різним аспектам дослідження цієї літературної пам'ятки. В 1938 р. він виступив ініціатором святкування 750-річчя написання твору.

Гудзій був одним із редакторів 90-томного видання творів російського письменника Льва Толстого (текстологічно опрацював 10 томів).

Гудзій був редактором наукової праці виданої 1960 року Леонідом Махновцем 'Українські інтермедії XVII—XVIII ст. Гудзій також був головою редколегії зібрання творів Тараса Шевченка та Василя Стефаника.

Джерела та література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. CONOR.Sl
  2. Хрестоматия по древней русской литературе XI—XVII веков / Сост. Н. К. Гудзий — изд. 5-е, испр. и доп. — М.: Учпедгиз, 1952. — 551 с. (рос.)