Перейти до вмісту

Грім-2

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Грім (значення).
Грім-2
Пускова установка, 2018 р.
Пускова установка, 2018 р.
Типоперативно-тактичний ракетний комплекс
ПоходженняУкраїна Україна
Історія виробництва
РозробникДП КБ «Південне»
Розробленоперші напрацювання 1994,
проєкт комплексу «Грім-2» розроблено 2013
Виробникшасі: Харківський завод транспортного устаткування, ХКБМ ім. Морозова; ракета: Павлоградський хімічний завод, Павлоградський механічний завод
Виготовлена
кількість		2 одиниць (1 для України і 1 для Саудівської Аравії)
Характеристики
Дальність вогню
Максимальна280 км (експортний варіант)
500 км (для ЗСУ)
Паливотверде
Грім-2 у Вікісховищі

«Грім-2» (експортна назва[1]) або ОТРК «Сапсан» — український оперативно-тактичний ракетний комплекс, що перебуває на стадії розробки конструкторським бюро «Південне». Розробляється з 2013 року на базі попередніх розробок за проєктами «Борисфен» та БФРК «Сапсан».

Комплекс побудований на базі твердопаливної балістичної ракети. Радіус дії заявлено у 280 км, озвучена можливість створення версії з радіусом до 500 км.

Історія

[ред. | ред. код]

Попередні розробки

[ред. | ред. код]

Після розпаду СРСР, з 1994 у Дніпрі була розроблена ідея створення оперативно-тактичної ракети для своєї армії з дальністю до 500 км. Тоді ця розробка називалася «Борисфен» і вважалося, що саме вона мала замінити застарілі ракети, отримані українською армією в спадок від радянської армії — понад 200 пускових установок оперативно-тактичних ракет типу «Скад» і тактичних ракет типу «Точка-У». Стверджувалося, що новий комплекс — це високоточна зброя нового покоління, здатна забезпечити створення надійного щита неядерного стримування, як для самої України, так і для будь-якої держави. Проте на тлі постійного скорочення армії і розв'язання соціальних проблем, в умовах хронічного безгрошів'я, лобістів у цієї ідеї було мало.

Докладніше: БФРК «Сапсан»

«Грім-2» — «Сапсан»

[ред. | ред. код]

Проект комплексу було розроблено 2013, а у буклетах, які виставлялися на міжнародних виставках озброєнь, оперативно-тактичний ракетний комплекс назвали «Грім». Випробування дослідного зразка системи «Грім» мали пройти ще взимку 2015 року, але через бюрократичні перешкоди, пов'язані з реструктуризацією Державного космічного агентства України, випробування були перенесені на осінь 2016 року.[2][3]

5 серпня 2016 польський ресурс Defence-24, з посиланням на власні джерела, повідомив про заплановані на осінь 2016 перші випробування українського ракетного комплексу. Повідомлялося, що замовником випробувань став іноземний замовник. Джерело повідомляло, що комплекс може здійснювати запуск як одноступінчату балістичну ракету тактичного радіуса дії, так і крилату ракету за проєктом «Коршун-2». За повідомленням інформаційної агенції Мост, дальність дії експортної версії балістичної ракети мала становити 280 км, а призначеної для Збройних сил України — 450 км.[2] 18 серпня з'явилася інформація, що замовником є Саудівська Аравія.[4]

25 серпня 2016 у газеті «Конструктор» (№ 16/969), яку видає конструкторське бюро «Південне», було оприлюднене фото збирання прототипу-ходового екземпляру самохідної пускової установки оперативно-тактичного ракетного комплексу «Грім».[5][6]

Завершення першої черги випробувань було заплановано на осінь 2016.[3]

12 квітня 2017 генеральний конструктор КБ «Південне» Олександр Дегтярьов повідомив, що комплекс «Грім» перебуває на стадії остаточного доведення ракети.[7]

Зовнішні медіафайли
Зображення
1. Побудова самохідної пускової установки // 2016
2. ОТРК «Грім-2» під чохлом // травень 2017
Відеофайли
1. ОТРК «Грім-2» // 2017
2. Новий ОТРК гуляє містом // 2018

17 травня 2017 в мережі вперше з'явилося фото самохідної пускової установки комплексу. За наявними даними, шасі виготовляє ХКБМ.[8][9]

6 грудня 2017 року директор НВО «Павлоградський хімічний завод» Леонід Шиман повідомив, що «Грім» знаходиться на завершальній стадії розробки та протягом року перейде на етап випробувань на полігоні. За його словами, були майже завершені випробування системи управління та переміщення ракет, гідравліки, механіки та усього, що пов'язано із транспортуванням.[10][11][12]

2 січня 2018 року були опубліковані фото транспортно-пускової установки комплексу без маскувального чохла, а також фото випробувань двигуна ракети на стенді.[13][14][15]

14 травня 2018 року стало відомо, що суд наклав арешт на вилучене в 2017 році майно у трьох співробітників компанії «Хартрон» (директор з наукової роботи, генеральний директор, директор з фінансово-економічних питань). А саме: 4 одиниці волоконно-оптичних гіроскопів моделі SFOS501 і технічна документація по окремих агрегатах ОТРК «Грім», що були передані замовнику — Саудівській Аравії, з порушенням законодавства України.[16]

В серпні 2018 року низка інформаційних агентств повідомили, що оновлений варіант українського оперативно-тактичного комплексу «Сапсан» буде показано 24 серпня в Києві на військовому параді на честь Дня Незалежності України. ОТРК розроблений ОКБ «Південне» спільно з Павлоградським хімічним заводом в партнерстві з іншими українськими компаніями.[17] 10 серпня радник Міністра оборони та Президента України Юрій Бірюков опублікував у себе на сторінці фото ходового макету оперативно-тактичного ракетного комплексу «Сапсан», що буде показаний на 27-му річницю відновлення Незалежності України та століття проголошення Української Народної Республіки.[18][19]

В жовтні 2018 року на виставці «Зброя та безпека 2018» Конструкторське бюро «Південне» показало демонстраційні ролики про польові випробування шасі бойової машини, випробування демонстратора бойової частини, а також збирання конструкторського макета бойової ракети.[20]

19 жовтня 2018 року стало відомо про те, що завершено випробування головок самонаведення для ракети комплексу. Всього розроблено 4 типи головок.[21]

У квітні 2019 року стало відомо, що вже виготовлено 2 дослідні зразки комплексу. Один в рамках іноземного замовлення від Саудівської Аравії, а другий для Збройних сил України. Саудівська Аравія готується до випробувань ОТРК RAAD-2 («Грім-2») восени 2019 року, а надходження на озброєння очікується з 2022 року.[22]

У жовтні 2019 року повідомлялося, що за 6 років роботи над комплексом фахівці з ДП НВО «Павлоградський хімічний завод» і КБ «Південне» зібрали для нього щонайменше 12 ракетних двигунів.[23]

В лютому 2021 року Міністерство оборони України повідомило про плани підписати контракт на перший дослідний дивізіон ОТРК «Сапсан». Дослідний дивізіон мав бути скороченого складу та складатися з елементів, потрібних для випробувань: одна дослідна батарея та елементи управління дивізіоном оперативно-тактичного комплексу. Заступник міністра оборони України Олександр Миронюк повідомив, що перша батарея буде виконана в такому складі: по дві пускові установки та машини заряджання, а також дві машини керування — рівня командира батареї та рівня командира дивізіону. Таке рішення дозволить провести всі необхідні випробування, які включають не тільки стрільби, а й організації зв'язку та управління. Таким чином цикл випробувань «Сапсан» буде значно компактнішим, що дозволить прискорити його прийняття на озброєння. Водночас продемонстроване раніше шасі для ОТРК вже не розглядається, як основний варіант. Очікується, що всі машини будуть шасі Tatra, яке має стати уніфікованою мультиплатформою для всього озброєння ракетних військ та артилерії ЗС України.[24][25]

У листопаді 2023 року начальник Головного управління ракетних військ і артилерії та безпілотних систем Генштабу ЗСУ бригадний генерал Сергій Баранов підтвердив існування комплексу та відзначив роботи з його вдосконалення[26].

Конструкція

[ред. | ред. код]

Огляд

[ред. | ред. код]
Виставка «Зброя та безпека—2016»
Макет ракети
Макет двигуна

Характеристики комплексу були озвучені у 2016 році[2][3][27].

Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Грім» розробляється для ураження одиночних і групових стаціонарних цілей на дальностях від 50 до 280 км. Бойовий блок одноступеневої балістичної ракети проектується масою 480 кг. Бойова частина може бути виконана за моноблочною або касетною схемою. Моноблочна схема може бути осколково-фугасною або проникаючою осколково-фугасною. Касетна бойова частина споряджена осколково-фугасними бойовими елементами. Розрахункова площа ураження ракети при використанні осколково-фугасної  БЧ— понад 10 000 м², а касетного заряду — 2–3 гектари (20 000 – 30 000 м²). Маса ракети з пусковим контейнером довжиною 7,2 м становить 3,5 т. Бортова система управління ракети інерційна, комплектується системами навігації і наведення різного типу (радіолокаційними, оптико-електронними). Пускова установка (ПУ) несе дві таких ракети.

Низка джерел стверджує, що дальність у 280 км є формальним обмеженням для експортної версії ракети, а для потреб власної армії дальність стрільби комплексу може бути збільшена до 450—500 км[27]. У зв'язку з виходом на початку лютого 2019 року Росії та США з Угоди про ліквідацію ракет середньої та малої дальності від 1987 року через порушення її Росією, Україна звільняється від певних зобов'язань і це дає їй право створювати сучасні ефективні системи озброєння для самозахисту, в тому числі ракетні комплекси великої дальності (до 1500 км).[28][29][30]

Політ ракети може відбуватися не тільки за прогнозованою балістичною траєкторією, а й за аеробалістичною. При такій траєкторії вона робить непередбачувані «стрибки», ухиляючись від протиракет противника. Це має допомагати в подоланні системи протиповітряної оборони ворога будь-якої складності. Подібні властивості мають і ракети ОТРК «Іскандер»[27].

Оптимальним варіантом структурної побудови підрозділів, оснащених оперативно-тактичним ракетним комплексом «Грім», стали б батареї з 2-3 самохідних пускових установок і пересувного командного пункту.

Ракета

[ред. | ред. код]

Ракета, що планується для використання у ОТРК «Грім», розроблялася у КБ «Південне» з універсальними характеристиками. При використанні у інших комплексах, її характеристики дозволяють вражати наземні, морські і повітряні цілі залежно від встановленої бойової частини і системи наведення.[31]

Двигун ракети — 15Д365.[32][неякісне джерело][33][неякісне джерело]

Характеристики маршового двигуна за даними 2015 року:[34]

  • загальна маса — 3 т
  • питомий імпульс тяги — 264 с
  • макс. тиск у камері згоряння — 131 кгс/см²
  • тяга — 17500 кгс

Паливо складається з:[32][неякісне джерело][33][неякісне джерело]

Елементи наведення

[ред. | ред. код]

Для ракети було створено 4 типи головок самонаведення:[21]

  • електронно-оптична ГСН
  • інфрачервона ГСН
  • радіолокаційна ГСН
  • комбінована ГСН, що включає в себе можливості електронно-оптичної та радіолокаційної, яка працює в 3-мм діапазоні.

Шасі

[ред. | ред. код]
Задня вісь пускової установки з підрулюванням. 2018 рік.

Шасі цього комплексу є першою виготовленою в Україні платформою з колісною формулою 10×10. Машину приводить в рух турбодизель Deutz потужністю 600 к.с.[35] П'ята, остання вісь зроблена підрулювальною. Колеса 3-ї і 4-ї осей закриті спеціальними екранами — там розташована випускна система, щоб машину важче було виявити в тепловізор.[джерело?] Максимальна швидкість пересування пускової установки — до 90 км/год. До цього в Україні не було власних шасі, здатних бути самохідними пусковими установками для такого класу ракетних комплексів. Найбільше, що могла запропонувати промисловість — це 4-вісне шасі КрАЗ-7634НЕ (КрАЗ Н27.3ЕХ) з формулою 8×8.[36][37]

Відповідні шасі для більшого навантаження, які б підходили для такого класу ракетних комплексів, як ОТРК «Грім-2», випускають небагато країн в світі — це Білорусь (МЗКТ), Росія (БЗКТ, КамАЗ), Китай (Wanshan Special Vehicle) а також MAN і низка компаній з США. Постачання таких шасі перебуває під суворим експортним контролем і через низку причин було недоступне для українського ВПК. Тому Україна була змушена самостійно розробити і освоїти виробництво ракетних шасі, тим самим повністю позбувшись залежності ззовні у розробці ОТРК.

Як стало відомо, розробкою і будівництвом самохідного шасі для ОТРК «Грім-2» займається ПрАТ «Харківський завод транспортного устаткування» за участю ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. А. А. Морозова». Саме тут створили і втілили в ходовий зразок перше українське самохідне 5-вісне шасі, яке було з нуля розроблене українськими конструкторами.

В рамках проекту «Грім-2» передбачені ще два спеціальні транспорти — це транспортно-заряджальна машина (ТМ ТЗМ) і транспортна машина для перевезення ракет (ТМ ТрМ). Сама ж самохідна пускова установка (ТМ СПУ) укомплектована двома контейнерами для ракет класу «земля-земля».[36]

Підвіска на шасі незалежна торсіонна, подібна БТР-4.[20]

З 2021 року почали говорити про те, що всі машини комплексу будуть на шасі Tatra, яке має стати уніфікованою мультиплатформою, для всього озброєння ракетних військ та артилерії ЗС України.[24]

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]

За даними Українського мілітарного порталу:[38]

  • Дальність:
    • мінімальна: 50 км
    • максимальна:
      • 280 км (експортний варіант)
      • до 500 км (для Збройних сил України)


Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Вибухи на авіабазі «Саки» та Російське вторгнення в Україну (2022)

9 серпня 2022 року на аеродромі «Саки» в смт Новофедорівка неподалік м. Саки в окупованому Росією Криму пролунали вибухи. Збройні сили України не стверджували, що причетні до вибухів. Після статті у The New York Times, де наводилися слова українського військовослужбовця на правах анонімності про те, що удар було завдано «зброєю українського виробництва»,[39] у соцмережах припускали, що можливо був використаний комплекс «Грім-2» («Сапсан») або ж протикорабельний комплекс «Нептун», адаптований для ударів по наземних об'єктах. За оцінкою українського видання Defense Express, такі припущення є малоймовірні, оскільки на той час не існувало жодних доказів наявності на озброєнні ЗСУ ані «Грому», ані ракет «Нептуна», здатних завдавати ударів по цілях на землі, і більш реалістичними є варіанти з ATACMS, а також Harpoon Block II+ ER чи SLAM-ER. Втім, Defense Express не виключали варіант, що удар по складах з боєприпасами було завдано українським безпілотником.[40]

В кінці березня 2023 року російський спікер міноборони Конашенков заявив, що російські ППО збили українську ракету комплексу «Грім-2».[41] Український оглядач Михайло Жирохов висловив сумнів, що навіть якщо українська ракета була завершена до, її навряд запускали б по нестратегічних цілям, як про це заявили росіяни.[42]

8 квітня 2023 року у Феодосії пролунали вибухи. Російська влада заявила про збиту «ракету, запущену з боку України». У місцевих ЗМІ та російських пабліках стверджували, що йшлося про українську ракету «Грім-2».[43]

6 травня 2023 року так званий «голова» російської окупаційної адміністрації в Криму повідомив про перехоплення російською протиповітряною обороною балістичної ракети «Грім-2». Однак, якихось вагомих доказів надано не було, а на думку видання «Defense Express» в такий спосіб російські сили намагаються створити інформаційний привід для перекриття інформації про успішне перехоплення аеробалістичної (гіперзвукової) ракети комплексу Х-47М2 «Кинджал» силами української протиповітряної/протиракетної оборони[44].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Для випробувань у ЗСУ готовий дослідний зразок ОТРК від КБ “Південне”. mil.in.ua. Мілітарний портал. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 18 січня 2024. Процитовано 18 січня 2024.
  2. ↑ а б в Україна, Польща та зброя реформування. Defence Express. 16 серпня 2016. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 29 березня 2017.
  3. ↑ а б в Українські розробники створили унікальне озброєння далекої дії: армія зможе розширити свої завдання обороноздатності. Військова панорама. 5 серпня 2016. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 19 серпня 2016.
  4. ↑ Саудівська Аравія закупить українські ракетні комплекси «Гром-2». Народна Армія. 26 серпня 2016. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
  5. ↑ З'явилися перші фото збирання самохідної пускової установки ОТРК «Грім». Ukrainian Military Pages. 30 серпня 2016. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
  6. ↑ В Україні почалося виробництво новітнього ракетного комплексу «Грім-2». Військова панорама. 31 серпня 2016. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 31 серпня 2016.
  7. ↑ Цензор.НЕТ. КБ "Південне" завершує розробку для армії ракетного комплексу "Грім", - генеральний конструктор Дегтярьов. Цензор.НЕТ (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 13 квітня 2017.
  8. ↑ З'явилися фото самохідної пускової установки оперативно-тактичного ракетного комплексу «Грім». www.ukrmilitary.com. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 17 травня 2017.
  9. ↑ “Бацька” поміг. Новітній український ракетний комплекс “Грім” поставили на білоруське шасі. Новинарня (укр.). 18 травня 2017. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  10. ↑ МОРОЗ, Антон. Розробка КБ "Південного" ОТРК "Грім" знаходиться на завершальній стадії. Суспільство ДНІПРОГРАД. Архів оригіналу за 12 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
  11. ↑ ОТРК «Грім» протягом року вийде на польові випробування. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
  12. ↑ Протягом року очікуються польові випробування ОТРК “Грім”. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 7 грудня 2017. Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
  13. ↑ Вражаючі фото вітчизняного ракетного комплексу "Грім-2". Український мілітарний портал (укр.). 2 січня 2018. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
  14. ↑ Вражаючі фото вітчизняного ракетного комплексу “Грім-2”. http://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 4 січня 2018. Архів оригіналу за 5 січня 2018. Процитовано 5 січня 2018.
  15. ↑ Dylan Malyasov (2 січня 2018). Ukraine unveils new tactical missile system. http://defence-blog.com. Defence Blog. Архів оригіналу за 10 січня 2018. Процитовано 9 січня 2018.
  16. ↑ Порушення законодавства одним з розробників ОТРК “Грім”. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 14 травня 2018. Архів оригіналу за 14 травня 2018. Процитовано 14 травня 2018.
  17. ↑ Ukraine to unveil newest tactical ballistic missile during upcoming military parade Aug 10, 2018 [Архівовано 10 серпня 2018 у Wayback Machine.]
    В Україні створили нову тактичну балістичну ракету. 18.08.2018 [Архівовано 18.08.2018, у Wayback Machine.]
  18. ↑ Фото ракетного комплексу «Сапсан». https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 10 серпня 2018. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018.
  19. ↑ Ukraine to unveil newest tactical ballistic missile during upcoming military parade. https://defence-blog.com/. Defence Blog. 10 серпня 2018. Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 10 серпня 2018.
  20. ↑ а б Ракета “Грім”: відбулись важливі випробування та готовий конструкторський макет!. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 10 жовтня 2018. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 10 жовтня 2018.
  21. ↑ а б Ракетний комплекс Грім-2: завершено випробування головок самонаведення. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 19 жовтня 2018. Архів оригіналу за 19 жовтня 2018. Процитовано 19 жовтня 2018.
  22. ↑ Виготовлено дослідний зразок ОТРК для випробувань ЗСУ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 22 квітня 2019. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
  23. ↑ ДЛЯ НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ОТРК «ГРІМ-2» ВЖЕ ЗІБРАНО 12 РАКЕТНИХ ДВИГУНІВ (ВІДЕО). old.defence-ua.com. 4 жовтня 2019. Процитовано 12 серпня 2022.
  24. ↑ а б Міноборони цього року придбає дивізіон ОТРК «Сапсан». Ukrainian Military Pages. 19 лютого 2021. Архів оригіналу за 26 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
  25. ↑ Люксіков Михайло (19 лютого 2021). Для ОТРК «Сапсан» розглядають шасі TATRA. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 24 лютого 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
  26. ↑ У Генштабі розповіли про ракетну програму і виробництво далекобійної зброї. ukrinform.ua. Укрінформ. 2 листопада 2023. Архів оригіналу за 18 січня. Процитовано 18 січня 2024.
  27. ↑ а б в Андрій ЛИСЕНКО (28 вересня 2016). «Грім» ухиляється від протиракет противника. Народна Армія. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.
  28. ↑ Україна має право створювати сучасні ракетні комплекси для самозахисту - Порошенко. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 6 березня 2019. Процитовано 6 березня 2019.
  29. ↑ Розвал Росією системи контролю над озброєнням знімає з України обмеження по ракетам – Порошенко. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 7 березня 2019. Процитовано 7 березня 2019.
  30. ↑ Україна продовжить розвиток ракетних програм. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 8 березня 2019. Процитовано 8 березня 2019.
  31. ↑ В КБ «Южное» уже приступили к сборке ракетного комплекса Гром-2 [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  32. ↑ а б Про випробування і ТТХ маршової твердопаливної рухової установки ОТРК «Грім-2» на майданчику №3 ПМЗ. https://wartime.org.ua/. Військова панорама. 26 січня 2018. Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 26 січня 2018.
  33. ↑ а б Про випробування та ТТХ маршової твердопаливної рухової установки ОТРК «Грім-2». http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 30 січня 2018. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018.
  34. ↑ Україна успішно випробувала повністю вітчизняну систему РСЗВ “Вільха”. Подробиці проекту | MILITARY NAVIGATOR. www.milnavigator.com (укр.). Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
  35. ↑ Украинский ОТРК "Гром-2" проведет учебные стрельбы уже в 2019 году. www.autoconsulting.ua. 3 січня 2019. Процитовано 12 серпня 2022.
  36. ↑ а б Шасі для ОТРК «Грім» розробив та виготовив Харківський завод транспортного устаткування. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 16 січня 2018. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 16 січня 2018.
  37. ↑ В Украине освоили выпуск собственных шасси с колесной формулой 10х10: Авто новини від AUTO-Consulting - Гром-2. autoconsulting.com.ua. 4 січня 2018. Процитовано 12 серпня 2022.
  38. ↑ Ракета “Грім”: відбулись важливі випробування та готовий конструкторський макет!. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 10 жовтня 2018. Архів оригіналу за 26 жовтня 2018. Процитовано 1 листопада 2018.
  39. ↑ Schwirtz, Michael (9 серпня 2022). Explosions Rip Through Russian Base on Crimea. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 10 серпня 2022.
  40. ↑ Бойовий дебют ОТРК "Грім", модифікований "Нептун" чи БПЛА: три варіанти ударів по Криму на рівні фантастики | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Процитовано 10 серпня 2022.
  41. ↑ Росіянам вбачається ОТРК «Грім-2». Мілітарний доповідає (укр.), 30 березня 2023, процитовано 24 травня 2023
  42. ↑ Михайло Жирохов (31 березня 2023). Примарний "Грім": чи з'явилася у ЗСУ нова зброя. Апостроф (укр.). Процитовано 24 травня 2023.
  43. ↑ Російська влада заявила про збиття двох ракет «Грім-2» над Кримом. Крым.Реалии (укр.). 6 травня 2023. Процитовано 24 травня 2023.
  44. ↑ Рашисти знову заявляють, що "збили" українську ракету "Грім-2". Defense Express. 6 травня 2023.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грім-2&oldid=43405428