Координати: 50°43′51″ пн. ш. 24°13′55″ сх. д. / 50.73083° пн. ш. 24.23194° сх. д. / 50.73083; 24.23194

Гряди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гряди
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район Володимирський район
Тер. громада Нововолинська міська громада
Код КАТОТТГ UA07020130040017901
Облікова картка с. Гряди 
Основні дані
Засноване 1545
Колишня назва Калусів (до 1946)
Населення 5550
Площа 11,8 км²
Густота населення 66,1 осіб/км²
Поштовий індекс 45320
Телефонний код +380 3372
Географічні дані
Географічні координати 50°43′51″ пн. ш. 24°13′55″ сх. д. / 50.73083° пн. ш. 24.23194° сх. д. / 50.73083; 24.23194
Середня висота
над рівнем моря 		228 м
Місцева влада
Адреса ради вул. Л. Українки, 4 А, с. Гряди, Володимирський р-н, Волинська обл., 45320
Карта
Гряди. Карта розташування: Україна
Гряди
Гряди
Гряди. Карта розташування: Волинська область
Гряди
Гряди
Мапа
Мапа

Гря́ди — село у Нововолинській міській громаді Володимирського району Волинської області України. Населення становить 780 осіб.

Географія

[ред. | ред. код]

Село знаходиться приблизно в 100 км на захід від обласного центру Волинської області, поблизу адміністративного кордону з Львівською областю. До колишнього районного центру смт Іваничі і залізничної станції, через яку відбуваються пасажирські та вантажоперевезення — 20 км. Поряд (на відстані 3 км) проходить шосе Володимир — Львів.

Найближчі міста — Нововолинськ (відстань близько 1 км) та Володимир (відстань близько 18 км).

Найбільше погорбовання рельєфу виражене на північно-східній околиці села Гряди. Решта території представляє рівнинну поверхню, місцями хвилясту, з абсолютними відмітками в межах 230—240 м над рівнем моря і яка поступово понижується у південно-західному напрямку

Історія

[ред. | ред. код]

Село Гряди згадується в 1545 р., коли воно належало до Петра Калусовського, який зобов'язаний був забезпечувати 2 городні володимирського замку. В 1570 р. село Калусів належало до Гнівоша та Івана Калусовських. В 1577 р. Іван Варицький з Врончина платить від Калусева за 3 дими, 8 город., Петро Калусовський з 4 димів 5 город., Василь Калусовський від 3 димів і 3 город., Іван Калусовський від 3 димів, на пів дворищах і 5 город. В 1583 р. Іванова Волинська платила з цього села від 4 димів, 5 город., Богуш Луковецький від 4 димів, Іван і Гнівош Калусовські від решти. В XVI і XVII ст. до Калусова належали великі простори земель і переважно лісів, які на північ від села межували з маєтками с. Зимна і Шистівськими маєтками Володимирських владик.

Під час польського повстання 1831 р. Калусів належав вже до Стецьких, які брали активну участь в цьому повстанні. Жінка Стецького чинно виступала і особисто брала участь в обороні свого укріпленного маєтку в Калусеві.

В кінці ХІХ ст. там було 55 домів і 405 жителів. На землях села Калусів в 2 — половині ХІХ ст. виникла польська колонія. За переписом 1911 р. до великої земельної власності Стецького належало там 739 десятин (переважно ліси).

У 1870 р. в с. Гряди, з благословіння преосвященнійшого Агафангела, була збудована нова церква, на місці старої Різдво — Богородичної церкви, що проіснувала близько 130 років і за старістю своєю була розібрана. Нова Свято — Казанська, простояла лише 19 років і згоріла від блискавки.

29 липня 1889 року село Калусів і Хренів було приписано до Свято — Успенської церкви с. Низкиничі.

У описі Волинської єпархії секретаря П. Переверзєва зазначено, що Свято — Казанська Богородична церква є приписною до Низкиницької церкви, де богослужіння відбуваються на другу неділю.

Храм с. Гряди був побудований в 1903—1905 рр. Дерево на будівництво дав місцевий пан Турчак. Храм був приписним то до с. Будятичі, то до с. Низкиничі. В кінці 50-х на початку 60-х років був закритий радянською владою. Після закриття був переданий місцевому колгоспу, який використовував приміщення храму як комору для збереження зерна та запчастин до с/г техніки. В кінці 80-х — на початку 90-х років храм повертають громаді. Старостою було обрано Міщука Степана Йосиповича, касиром — Шлапак Антоніну Володимирівну. Першим настоятелем храму був о. Анатолій Карпенко. З 1993 р. і по сьогодні настоятелем є протоієрей Юрій Мартиновський.

Пам'ятник землякам, загиблим у Другій світовій війні

З кінця ХІХ століття в селі Калусів було відкрито церковноприходську школу, яка діяла до 1914 року. В міжвоєнний період в селі функціонувала утраквістична (двомовна) школа. Після включення в 1939 році західноукраїнських земель до складу УРСР школа знаходилась у маєтку панів Кримських. Після звільнення села в липні 1944 року навчання дітей проводилось в будинку Марії Якоб'юк. В наступні роки Грядівська семирічна школа знаходилась в будинку пана Григорія Турчака. В 1961 році було завершено будівництво нового приміщення школи. В 1974 році Грядівська восьмирічна школа була реорганізована в середню. З 1961 по 2012 роки школу закінчили 640 випускників, з них 59 медалістів.

У 1946 р. с. Калусів переіменовано у с. Гряди.

У селі діяв колгосп  «Україна», мав 3560  га земельних угідь, у  тому  числі 2559  га  орної  землі. За високі  показники  у  вирощуванні  зернових, цукрових  буряків  та  у виробництві  продуктів  тваринництва колгосп  7  разів  був  учасником Виставки досягнень  народного  господарств СРСР. 

Після ліквідації Іваничівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Володимирського району[1].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 786 осіб, з яких 382 чоловіки та 404 жінки.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 780 осіб.[3]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 98,72 %
російська 1,03 %
білоруська 0,13 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  3. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
  4. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Гря́ди // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.241-242

Посилання

[ред. | ред. код]


Волинська область Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гряди&oldid=43402870