Гетсиманський сад
Гетсиманський сад івр. גת שמנים Єрусалим | ||||
Давні оливкові дерева Гетсиманського саду, 2009 | ||||
Загальна інформація | ||||
---|---|---|---|---|
31°46′46″ пн. ш. 35°14′25″ сх. д. / 31.779402° пн. ш. 35.240197° сх. д. | ||||
Країна | Ізраїль | |||
Район | Кустодія Святої Землі | |||
Адмінодиниця | Східний Єрусалим | |||
Місцезнаходження |
| |||
Транспорт | ||||
Автошляхи | шосе № 417, вулиця «Derech Jericho», біля Церкви Всіх Націй | |||
Карта | ||||
Гетсиманський сад у Вікісховищі |
Гетсима́нський сад, Гефсима́нія, Ге(ф/т)сима́н (грец. Γεθσημαν від івр. גת שמנא, гат шманім; івр. גת שמנא, гат шамна буквально «оливкова давильня») — оливковий сад, розташований у нижній частині Оливкової гори біля струмка Кедрон на схід від центру Старого міста в Єрусалимі (тепер Ізраїль).
Гефсиманія відома з прадавнього, біблійного часу. Згідно з Євангеліями, саме тут було схоплено Христа (Мф. 26:36; Мк. 14:32-53; Лк. 22:39-53; Ів. 18:1-13):
|
У християнській традиції Гетсиманський сад вшановується як одне з місць Страстей Христових і тому відвідується прочанами. Ще перший історик Християнської церкви кін. ІІІ — поч. IV ст.ст. Євсевій Кесарійський писав у своєму «Ономастикону», що до Гетсиманського саду біля підніжжя Оливкової гори вчащають вірники на молитви.
Починаючи від 1681 року Гетсиманський сад перебував під контролем францисканців.
Відомо, що на місці моління Ісуса в IV столітті було збудовано церкву, пізніше зруйновану. Однак, у середині XII століття церкву було відновлено[1].
У теперішній час у Гефсиманії розташовані декілька християнських церков:
- католицька Церква Всіх Націй. Збудована в 1919—24 роках.
- Храм має 12 куполів з 12 гербами держав, що фінансували його зведення. Мури прикрашені мозаїками: «Гетсиманське моління», «Зрадження Спасителя» і «Взяття Христа під варту». Перед вівтарем міститься камінь, на якому, за переказом, молився Ісус в ніч свого арешту. При Церкві діє францисканський монастир.
- Православна Церква Святої Марії Магдалини. Збудована російським царем Олександром III у пам'ять про його мати царицю Марію Олександрівну.
- Церква є взірцем архітектури російського стилю, має сім маківок-«цибулин». Всередині іконостас з білого мармуру з бронзовим орнаментом, підлогу виконано з різнобарвного мармуру. У храмі містяться ікони пензля Василя Верещагіна. При храмі діє жіночий Гетсиманський монастир Віфанської общини Воскресіння Христового РПЦЗ[2].
В Гетсиманському саду дотепер збереглося вісім древніх оливкових дерев, вік яких обчислюється близько 2 тисячами років[3].
Поруч з Гетсиманським садом знаходиться Церква Святого Сімейства, перебудована в XII столітті на місці якої 326 року імператриця Олена звела першу церкву. У її напівпідземному приміщенні містяться Гробниця Богородиці і гробниці її батьків - Йоакима і Анни (праворуч від вівтаря) і Йосипа Обручника (ліворуч від вівтаря). У найнижчій частині храму, в печері, закритій мармуровою плитою, міститься гробниця, куди апостоли поклали тіло Діви Марії після її смерті. Гробницю було відкрито за рішенням Третього Константинопольського собору і в ній було виявлено пояс і поховальні речі[4]. Церква належить греко-православній церкві, але є також представництва російської, коптської, сирійської і вірменської общин.
-
Камінь на якому молився Христос у вівтарі «церкви всіх націй»
-
Церква Всіх Націй, 1996
-
Давні оливкові дерева Гетсиманського саду, 2007
- ↑ Гетсиманський сад на www.krugosvet.ru [Архівовано 9 січня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Монастир у ім'я святої Марії Магдалини в Гетсиманському саду на www.fap.ru [Архівовано 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов: «Феникс», 2000, стор. 230 (рос.)
- ↑ Храм Успіння і гроб Богородиці в Гефсиманії на www.pravoslavie.ru (рос.). Архів оригіналу за 6 січня 2005. Процитовано 8 травня 2009.
- Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов: «Феникс», 2000, стор. 230 (рос.)
- Гетсиманський сад у Енциклопедії «Кругосвєт» [Архівовано 9 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Арістова А. В. Гетсиманський сад // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гетсиманський_сад
- Гетсиманський сад у Католицькій енциклопедії [Архівовано 21 червня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)