Гельдерланд
Гелдерланд | |||||
---|---|---|---|---|---|
нід. Gelderland | |||||
| |||||
провінція: Гелдерланд | |||||
Гімн: Ons Gelderland | |||||
Адм. центр | Арнем | ||||
Країна | Нідерланди | ||||
| |||||
Номерний знак | M | ||||
Населення | |||||
- повне | 2 060 103 млн чол. (2018) | ||||
- густота | 397/км² | ||||
Площа | |||||
- повна | 4 975 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 109,9 м (Signaal Imboschd) | ||||
Часовий пояс | UTC+1 | ||||
Губернатор | John Berendsd | ||||
Вебсайт | gelderland.nl | ||||
Код ISO 3166-2 | NL-GE | ||||
| |||||
| |||||
|
Ґельдерланд (нід. Gelderland) — провінція на сході Нідерландів. Столиця — Арнем, найбільше місто — Неймеген.
- Ґельдрія / Ґелдрія (Gelrdia) — староукраїнська назва; від міста Гельдерн, столиці Гельдернського герцогства.
- Ґельдернська земля (нід. Gelderland)
Історія провінції бере початок з поселення Гелре (нід. Gelre) або (нід. Geldern), що було засноване в XI столітті навколо замку, що розташовувався біля Рурмонда та Гельдерна (нині Німеччина). Графи Гельдернські володіли територіями Бетюве[ru] та Велюве[ru], а також Зютфен, який вони отримали завдяки укладеному шлюбу. Таким чином їхній рід зосередив свою владу над цими територіями, що також включала контроль над річками Рейн, Ваал, Маас та Ейссел. Географічне розташування графських володінь обумовлювало їхню зовнішню політику, що була орієнтована на відносини зі Священною Римською імперією. З часом рід Гельдерна розширив свої володіння, включивши до них місто Неймеген у XIII столітті. В 1339 році імператор Людовик IV надав їхнім територіям статус герцогства. Надалі герцоги Гельдернські чинили супротив впливу Бургундського герцогства. В 1539 році герцог Вільгельм[ru] тримав землі роду Гелре в спадок і вже в 1543 році передав їх у володіння Карла V Габсбурга. Ці землі в XVI столітті підтримали повстання проти управління короля Філіппа II і в 1579 році при'єдналися до Утрехтської унії. В 1672 году провінція Гельдерн була тимчасово окупованною військами Людовіка XIV. В 1713 році південно-східна частина провінції разом зі столицею Гельдерном відійшла до складу Пруссії. В період з 1795 по 1806 рік території провінціях були частиною Батавської республіки. Під час французьких завоювань провінція була приєднана до Голландського королівства, а потім до Французької імперії, де перейшла під управління — Людовика I Бонапарта. Провінція Гелдерланд стала частиною Королівства Нідерландів у 1815 році[1].
Герб Гелдерланду[nl] має давню історію і бере свій початок з 1339 року, коли був започаткований династією герцогів Гельдернських та Юліських. На передньому плані розміщенні золоті леви, що тримають щит над яким знаходиться корона.
Прапор Гелдерланду в сучасному вигляді був прийнятий 13 квітня 1953 року після рекомендацій Вищої ради дворянства[nl]. За основу були взяті кольори, які присутні на гербі провінції.
Гімн Ґелдерланду[nl] був офіційно прийнятий 8 вересня 1998 року. Ним стала популярна в народі пісня «Ons Gelderland», що була написана в 1941 році автором тексту та композитором Герлінгсом (нід. Geerlings)[2].
Провінція Гелдерланд розташована в центральній частині Нідерландів. Основними регіональними центрами економіки - підприємства в Зютфені, Дутінгемі, Хардервейкі. Менші центри економічної діяльності розташовані по всій провінції і в них зосереджено тваринництво та виробництво паперової продукції[3]. Гелдерланд є лідером серед інших провінцій в сфері впровадження на підприємствах відновлювальних технологій та повторної переробки. За останні шість років в Нідерландах було реалізовано 1300 проектів по стимулюванню економіки до переходу на біо технології з яких 25 % припало на Гелдерланд[4]. В 2018 році провінція Гелдерланд разом з іспанським регіоном Астурія та грецькими Салоніками були визнані самими підприємницькими регіонами Європи[5].
Політичне життя Нідерландів досить різноманітне, що знайшло своє відображення у чисельних партіях. Протягом багатьох років виборці віддають свої голоси одним і тим же партіям, що в свою чергу стримує створення нових. Серед найпопулярніших партій провінції Гелдерланд, як і Нідерландів в цілому, можна виділити наступні: Народна партія за свободу і демократію, Демократи 66 та Християнсько-демократичний заклик. На провінційних виборах до Верхньої палати[nl] Нідерландів, що відбулися 18 березня 2015 року, наступні партії здобули міста в уряді провінції Гелдерланд[6]:
Колір | Назва | Кіл. місць |
Народна партія за свободу і демократію | 9 | |
Християнсько-демократичний заклик | 9 | |
Демократи 66 | 7 | |
Партія праці | 6 | |
Соціалістична партія | 6 | |
Партія свободи | 5 | |
Християнський союз | 4 | |
Реформістська партія | 3 | |
Зелені ліві | 3 | |
Партія захисту тварин | 2 | |
Партія 50+[en] | 1 |
- 1385 Гелрія — астероїд, названий на честь території[7].
- ↑ Gelderland | province, Netherlands. Encyclopedia Britannica (англ.). Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
- ↑ Gelderland, provincie. Vlag, volkslied, wapen. www.gelderland.nl (нід.). Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
- ↑ Province Of Gelderland | URBACT. urbact.eu (англ.). Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
- ↑ Gelderland koploper biobased economy. Veluwe Duurzaam (нід.). 31 липня 2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
- ↑ Province of Gelderland: most entrepreneurial region of Europe - Novio Tech Campus. Novio Tech Campus (амер.). 5 липня 2018. Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
- ↑ Gelderland, provincie. Provinciale Staten. www.gelderland.nl (нід.). Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 25 вересня 2018.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Interactive province map showing subdivision in municipalities, link for each municipality to basic data page
- Ditto, more up-to-date, but the map is not interactive
- Detailed map
Це незавершена стаття з географії Нідерландів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Флеволанд | Оверейсел | Оверейсел |
Утрехт | Німеччина | |
Південна Голландія | Північний Брабант | Лімбург |