Координати: 41°53′39″ пн. ш. 12°28′19″ сх. д. / 41.894194444444° пн. ш. 12.471944444444° сх. д. / 41.894194444444; 12.471944444444

Галерея Спада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галерея Спада
Palazzo Spada
Галерея Спада
Галерея Спада
Галерея Спада
41°53′39″ пн. ш. 12°28′19″ сх. д. / 41.894194444444° пн. ш. 12.471944444444° сх. д. / 41.894194444444; 12.471944444444
КраїнаІталія
МістоРим
РозташуванняІталія
Типнаціональний музей
художня галерея[1][2]
археологічний музей[1][3]
Italian national museumd[1] і Museum of the Italian Ministry of Cultured[2]
Тип будівліПалац
Площа600 квадратний метр[3] і 600 квадратний метр[4]
Стильманьєризм
Дата заснування1540

Галерея Спада. Карта розташування: Італія
Галерея Спада
Галерея Спада
Галерея Спада (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Галерея Спада ( італ. Palazzo Spada) — картинна галерея, розташована в палаці Спада XVI–XVII століть в місті Рим. В палаці також розташована Державна Рада Італії.

XVI століття

[ред. | ред. код]

Первісно палац був побудований 1540 року для кардинала Джироламо Каподіферро (1501–1559) (архітектор Вартоломей Бароніно, в стилі маньєризму). Вільне ставлення до архітектоніки і ревізія спадку доби Відродження обумовили протиріччя в декорі фасаду. Його перший поверх вкритий важким рустом, трактованим як підмурки для легких верхніх поверхів. Логічним було б створення колон чи пілястр на таких підмурках, як то є в Чернінському палаців Празі. В Римі склалася дещо інша традиція з декоруванням фасадів тільки віконними отворами і акцентованим порталом входу. Все це має і фасад палаццо Спада, але верхні поверхи рясно вкриває ліплений декор з гірляндами і рельєфами, скульптурами в нішах у міжвіконних проміжках. Надлишковий декор — характерна особливість як вуличних, так і дворових фасадів палацу.

XVII століття

[ред. | ред. код]

У 1632 році палац придбав кардинал Бернардино Спада, який почав перебудови і пристосування згідно з новими модами. До перебудов залучили архітектора Франческо Борроміні, що створив архітектурну декорацію — у вигляді перспективної галереї. Математичні розрахунки проекта створив Джованні Марія да Бітонто.

Галерея справляє враження протяжної споруди довжиною 35–37 метрів, тоді як її реальна протяжність — всього вісім метрів. Використані скорочення висоти колон і акцент — скульптура в кінці її отвору, висота якої — 60 сантиметрів.

Картинна галерея

[ред. | ред. код]

Створення приванних картинних галерей — ще одна особливість палацового побуту XVI–XVII століть. Був заклопотаний створенням картинної галереї і новий власник палацу разом з братом — Віргіліо Спада. Прихильністю братів Спада користувався римський художник, представник римського бароко, Ніколо Торніолі. Кардинал придбав сім картин художника для власної картинної галереї і ще три по смерти художника. На відміну від релігійних композицій в церкві Святої Петронілли, що загинули в пожежі, картини в галереї Спада збереглися. В картинній галереї палацу також представлені твори інших митців, серед яких — Андреа дель Сарто, Тіціан, Альбрехт Дюрер, Гвідо Рені, Гверчіно, Сальватор Роза, Караваджо, Пітер Пауль Рубенс, Парміджаніно, Аннібале Каррачі, Доменікіно, Франческо Солімена,Артемізія Джентілескі тощо.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела і ресурси інтернету

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Галерея Спада