Перейти до вмісту

Гайко Маас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гайко Маас
Гайко Маас
Гайко Маас
Міністр іноземних справ Німеччини
14 березня 2018 — 8 грудня 2021
ПопередникЗігмар Габрієль
НаступникАнналена Бербок
Президент Комітету міністрів Ради Європи
18 листопада 2020 — 21 травня 2021
ПопередникНікос Дендіас
НаступникПетер Сіярто
Міністр юстиції та захисту прав споживачів
17 грудня 2013 — 14 березня 2018
ПопередникСабіна Лойтгойссер-Шнарренбергер (юстиції)
Ільзе Айгнер (захисту прав споживачів)
НаступникКатаріна Барлі

Народився19 вересня 1966(1966-09-19)[1][2][3] (58 років)
Саарлуї, Саарланд, ФРН[4]
Відомий якполітик, тріатлет, правник, міністр, міністр закордонних справ
Місце роботиFord Germanyd[5] і GSK Stockmannd
КраїнаНімеччина
Alma materСаарландський університет (1993)[5]
Політична партіяСоціал-демократична партія Німеччини[5]
Релігіякатолицька церква і католицтво
Нагороди
Орден Трьох зірок
Орден Трьох зірок
Підпис
heiko-maas.de

Гайко Йозеф Маас (нім. Heiko Josef Maas; нар. 19 вересня 1966(19660919), Саарлуї) — німецький політик, член Соціал-демократичної партії (СДП). Міністр закордонних справ Німеччини з 14 березня 2018 до 8 грудня 2021 року в четвертому уряді Меркель[6].

З 2013 до 2018 року Маас обіймав посаду міністра юстиції та захисту прав споживачів Німеччини у третьому уряді Анґели Меркель.[7] З 2012 до 2013 року був міністром-президентом землі Саар, а також міністром економіки, праці, енегргетики та транспорту землі Саар; з 1999 до 2012 року — лідер фракції СДП у регіональному парламенті землі Саар, лідер опозиції в ландтагу землі Саар; з 1998 до 1999 роки — міністр економіки, праці, енегргетики та транспорту землі Саар.

З 2000 до 2018 року Гайко Маас виконував обов'язки голови партії СДП у землі Саар, а з 2001 року є членом федеральної ради партії. Маас вивчав право у Саарландському університеті. Вперше обраний до ландтагу землі Саар 1996 року під наставництвом Оскара Лафонтена.

Походження та навчання (1966—1989)

[ред. | ред. код]

Гайко Маас народився у католицькій сім'ї середнього класу в Саарлуї. Його батько працював солдатом, а мати — кравчинею. Хлопець отримав католицьке виховання, прислуговував у церкві та був активний у молодіжній католицькій спільноті. З власних слів Мааса, багато цінностей, із якими він познайомився у тих роках, відображаються в його політичному житті.[8] 1987 року Маас склав абітуру в державній реальній гімназії у Фельклінгені.

Після військової служби протягом одного року Маас працював помічником на заводі Ford у Саарлуї.[9] 1989 року він розпочав вивчати право в Саарландському університеті, де 1993 року склав перший державний іспит. Після проходження референдаріату 1996 року Маас склав другий державний іспит. Він є членом німецької металургійної профспілки «IG Metall».

2016 року Маас розлучився зі своєю дружиною Корінною,[10] з якою у нього є двоє дітей. З того часу він перебуває у стосунках із актрисою Наталією Вернер.[11] Маас бере участь у спортивних змаганнях із триатлону, а також є завзятим фаном футбольного клубу «Гамбург».[12]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • «Нагорода ім. Ізраеля Якобсона» Союзу прогресивних євреїв Німеччини (2014)[13]
  • «Пам'ятний знак» Міжнародного комітету Аушвіца (2015)[14]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
  2. Енциклопедія Брокгауз
  3. Munzinger Personen
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #1035528010 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б в https://www.bundestag.de/abgeordnete/biografien/M/maas_heiko-857754
  6. Unser Team. Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD) (нім.). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
  7. Unser Team. Sozialdemokratische Partei Deutschlands (SPD) (нім.). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  8. Bundesjustizminister Heiko Maas hadert oft mit Gott. chrismon.evangelisch.de (нім.). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  9. Maas, Heiko (14 грудня 2013). Heiko Maas. Der neue Mann (PDF). web.archive.org (нім.). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2013. Процитовано 16 липня 2019.
  10. WELT (24 лютого 2016). Bundesjustizminister Heiko Maas und Ehefrau gehen getrennte Wege (нім.). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 16 липня 2019.
  11. Natalia Wörner über die Liebe zu Heiko Maas: "Die Wahrheit war längst klar". vip.de (нім.). Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  12. Linnenbrügger, Matthias (9 червня 2016). Minister Heiko Maas outet sich: Darum bin ich HSV-Fan. MOPO.de (de-DE) . Архів оригіналу за 16 червня 2016. Процитовано 16 липня 2019.
  13. Goldmann, Ayala (25 липня 2014). Justizminister geehrt. Jüdische Allgemeine (нім.). Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 17 липня 2019.
  14. Auschwitz Komitee zeichnet Justizminister Maas aus. web.archive.org. 18 січня 2016. Архів оригіналу за 18 січня 2016. Процитовано 17 липня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]