Вікіпедія:Голосування не замінює обговорення

Argumenta ponderantur, non numerantur

Вікіпедія працює вибудовуванням консенсусу, який зазвичай формується на сторінках обговорення та центральних дискусійних форумах. Голосування становить невід’ємну частину деяких процесів, тоді як в інших, наприклад, редагуванні статей, голсування звичайно не використовуються. В обох випадках консенсус є обов’язковою частиною вікіпроцесів. Коли з’являються конфлікти, вони вирішуються обговореннями, розмірковуваннями та співпрацею. Голосування, хоча й не заборонені, але мають використовуватися обережно, якщо взагалі, а альтернативи треба зважити. Також навіть у випадках, які справляють враження «голосів», мало рішень ухвалюється у Вікіпедії за принципом «влади більшості», оскільки Вікіпедія не демократія. Також зрідка «вищі» інстанції можуть впроваджувати рішення незалежно від консенсусу.

Потенційні проблеми з голосуванням включають:

1. Ви можете пропустити найкраще рішення (або найкращий компроміс) тому що він не був одним із варіантів. Це особливо проблематично, коли розглядається кілька питань.
2. Поляризуючи дискусію та піднімаючи ставки, голосування може сприяти втраті ввічливості та зробити так, що учасникам буде важко припускати добрі наміри. Голосування щодо спірних питань зазвичай особливо жовчні.
3. Ті, хто голосують, зазвичай очікують, що більшість або надбільшість автоматично виграє спір, або що результат буде до чогось зобов’язувати, що насправді не так.
4. Навіть якщо сказано, що вибіркове опитування не зобов’язує, інколи люди потім вирішують, що вони мають робити те, чого хоче більшість, таким чином перетворюючи результат опитування на такий, що зобов’язує. Хоча справедиво попросити інших редакторів урахувати думку більшості під час обговорення, ніяке опитування не може використовуватися для змушування меншості прийняти думку більшості.
5. Якби у Вікіпедії питання вирішувалися голосуваннями, людей спокушатиме використання голосування щодо статей. Люди б скликали голосування, щоби визначити, чи факт правдивий. Ми включаємо текст у статті керуючись такими правилами як перевірність і енциклопедичність, а не залежно від того, який текст популярний серед тих хто голосує.

Використання опитувань під час обговорення статей Вікіпедії

У Вікіпедії зазвичай не вишуковуються в черги для вкидання бюлетенів без дискусії поряд з голосуванням. У деяких випадках редактори можуть використовувати вибіркові опитування під час обговорення, який матеріал включити в різні статті Вікіпедії. Хоча такі опитування зрідка використовуються, та інколи допомагають, їх застосування часто спірне і ніколи ні до чого не зобов’язує. Коли використовуються, опитування треба розробляти таким чином, щоб вони сприяли досягненню консенсусу, а не для знищення інших поглядів.

Питання вмісту майже ніколи не голосуються. Тим не менш, учасники на сторінках обговорення статей інколи починають опитування для оцінки думок, та спрямування довгого або нестриманого діалогу на конкретне обговорюване питання. Нема абсолютної заборони опитувань, і часто є заперечення, якщо опитування швидко закривають або вилучають, посилаючись на заборону. Редактори, які вважають, що опитування за таких обставин недоречне, можуть лишити замітку, що потрібні подальші пояснення, заохотити повернення до вільного діалогу, або розпочати відповідну дискусію.

Голосування заважає консенсусу

Голосування, замість обговорення, аналізу та об'єднання аргументів кожної сторони, насправді підриває прогрес у подоланні суперечок. Аргументація шляхом критичного аналізу логічних висновків — одна з найбільш важливих речей, що роблять Вікіпедію особливою, і, хоча проводити голосування найчастіше набагато простіше, ніж допомагати один одному в пошуку обопільно прийнятної позиції, але цей шлях майже ніколи не є кращим.

Голосування сприяє тому, що не відбувається конструктивне обговорення й співтовариство залишається розділеним; учасники не взаємодіють із іншими учасниками, а просто розходяться по різних, часто ворогуючих таборах. Для того, щоб прийти до консенсусу, потрібно виражати свою думку, а не просто вибирати один з варіантів; приводити чітке, зрозуміле всім обґрунтування своєї думки й розбирати точки зору інших учасників доти, поки не буде досягнуте рішення, яке влаштовує всіх. Неможливо обговорювати заперечення й точки зору, які не були заявлені.

Звичайно, досягти консенсусу набагато складніше, ніж проголосувати.

Голосування заохочують стадне почуття

Коли бачиш список тих, хто вже проголосував, Вам найчастіше так і хочеться теж проголосувати — адже так легко просто написати  За або  Проти, особливо якщо одна сторона очевидно «перемагає». Однак постійні голосування вносять розкол серед учасників і сприяють створенню якихось конфронтуючих один одному угруповань (за принципом «хто не з нами, той проти нас»), виявляючи й загострюючи розходження, які насправді, можливо, не настільки істотні.

Коли одна сторона в голосуванні має явну перевагу, «ті, що програли» почувають себе обділеними, а сторона, що перемогла, іноді починає вважати, що результати голосування наділяють їх правом робити, що вони захочуть, не враховуючи думку меншості. В результаті утворюються ворогуючі клани, метою яких стає не написання якісних статей, а бажання принизити і висміяти протилежний табір.

Голосування часто вводять в оману й породжують безладдя

Як уже сказано вище, голосування не завжди виявляється злом саме по собі. Голосування може бути корисним для швидкого обміну думками. Проблема в тім, що люди сприймають результати голосування як право робити певним чином, ґрунтуючись на цифрах, а це не є правильним.

Також існування голосувань часто приводить учасників — особливо новачків — до висновку, що важливіше за все результати голосування, і тому такі явища як Вікіпедія:Видалення сторінок, піддаються зловживанням з боку сокпаппетів. Переконання, що долю роботи визначає результат голосування, а не коментар, що його супроводжує, приводить до того, що голосування стають ще потворніші, замість двох протиборчих таборів з'являється десяток, а сторінки обговорень здаються тому, хто не замішаний у суперечку, повною нісенітницею. Учасники голосування дивуються, якщо в підсумку перевага одержує не та позиція, за якої проголосувало більшість. Вони обурюються: «Але за це проголосувало більше!», не розуміючи, що голосування не скасовує консенсус, і залишаються ображеними, тому що вважають, що їхні голоси не були враховані.

Див. також

• Голосування — зло (англ.) Есе з Мети
• Вікіпедія:Голосування — не зло