Войцех Пестка
| Войцех Пестка | |
|---|---|
| Wojciech Pestka | |
 Войцех Пестка | |
| Народився | 27 листопада 1951 Пйонкі |
| Помер | 3 квітня 2023 (71 рік) |
| Країна |  Республіка Польща[1] |
| Діяльність | перекладач поет |
| Знання мов | польська |
| Членство | Асоціація письменників Польщі |
| Нагороди |   |
| Сайт | wojciechpestka.pl |
Войцех Пестка (пол. Wojciech Pestka; *27 листопада 1951, Пйонкі — 3 квітня 2023) — польський поет, прозаїк, перекладач. Член Товариства польських письменників, Товариства польських журналістів. Стипендіат Міністерства культури і національної спадщини Польської Республіки.
Закінчив факультет математики Люблінського університету ім. Марії Кюрі-Склодовської.
Як поет дебютував у студентські роки, публікувався в «Kamenie», належав до поетичної групи «Сансара». Займався науковими дослідженнями, працював садівником і програмістом, багато мандрував Центрально-Східною Європою.
Лауреат багатьох нагород, у тому числі Нагороди маршала воєводства Мазовецького (2010) за літературні досягнення, Міжнародної літературної премії ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2012)[2], Міжнародної літературної премії ім. Миколи Гоголя «Тріумф» (2013)[3], літературної премії ім. Болеслава Пруса (2013)[4], Нагороди Товариства польських журналістів ім. Казімежа Дзевановського (2017)[5]. Нагороджений ювілейною медаллю «За вірність заповітам Кобзаря» Українського фонду культури (2015).
Твори письменника публікувалися у журналах «Twórczość» («Творчість»), «Odra» («Одра»), «Lublin» («Люблін») і перекладалися німецькою, англійською, російською, українською та латиською мовами.
Вірші та оповідання друкувалися в українських виданнях «Літературна Україна», «Гранословіє», «Березіль».
«Звичайна розмова» (Ченстохова, 1976)
«Місто» (Ченстохова, 1976)
«Десять віршів для Гроша» (Люблін, 2005) — головна нагорода на конкурсі Люблінського відділення Товариства польських письменників за найкращу поетичну книжку року[6], («Стихи для Грошки» у перекладі Сєрґєя Морейно, Москва, 2013)
«Сніданок з Гамлетом» (переклад Василя Слапчука, Луцьк, 2016)
«Spacer po linie / Мандрівка линвою» (спільно з Анною Багряною, двомовне видання, Львів, 2008)[7]
«Три на три» (у співавторстві з Майрою Асаре та Сєрґєєм Морейно, Радом, 2010)
«Ballada o żyletce» (Варшава, 2009)
«До побачення у пеклі» (Варшава, 2009) — відзначена нагородою маршалка Мазовецького воєводства та номінована на нагороду імені Ю. Мацкевича за найкращу історичну працю[8][9]
«До побачення у пеклі» (Львів, 2012)
«Як мало… Йозеф Гацкій (1805—1876), біографічний нарис» (Радом, 2012)[10]
«Розкажіть своїм» (Краків, 2013)[11]
«Mój mąż frajer» (Краків, 2017)
«Bezsenne» (Люблін, 2021)
Анна Багряна, «Wyśnij mnie» (Ченстохова, 2008)
Павло Щириця, «Uobecnienie legendy / Оприсутнення Легенди» (спільно з Івоною Василевською, двомовне видання, Київ, 2010)
Василь Слапчук, «Жінка зі снігу / Kobieta ze śniegu» (спільно з Івоною Василевською, Люблін, 2012)
Василь Слапчук «Книга забуття / Księga zapomnienia» (Краків, 2014)[12]
Павло Ляхнович "Чароўная значка\Magiczna odznaka " (Люблін, 2020)
Василь Слапчук «Та сама курява дороги / Ten sam kurz drogi» (Люблін, 2021)
Сергей Морейно «Холодное пламя Ганзы / Zimny płomień Hanzy» (Ченстохова, 2021)
«Leo zawodowiec» — сценарій документального фільму 52’ (2015)
«Klecha» — сценарій фільму 112’ (за мотивами роману «Розкажіть своїм», співавтор, 2017)
«На поверхні дзеркала. Три рази по п'ять» (студійні записи разом з латиською поеткою Майрою Асаре та російським поетом Сєрґєєм Морейно, Рига, 2012)
Член журі Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2016).[13]
- Почесна відзнака «Заслужений діяч польської культури»[14],
- Диплом Журі Міжнародної літературної премії імені Юзефа Лободовського (Польща, 2015).
- Медаль «Івана Мазепи» (2016)[15].
- ↑ Catalog of the German National Library
- ↑ bukvoid.com: Лауреати Міжнародної літературної премії ім. Григорія Сковороди за 2012 рік [Архівовано 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ litakcent.com: Лауреати премії ім. Гоголя «Тріумф» за 2013 рік [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ domkulturylsm.pl: Войцех Пестка — лауреат конкурсу ім. Болеслава Пруса [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ http://radom.wyborcza.pl/radom/7,48201,21329286,radomski-pisarz-z-wyroznieniem-stowarzyszenia-dziennikarzy-polskich.html Радомський письменник отримав нагороду Товариства польських журналістів
- ↑ culture.pl: Пані Грош серед віршів[недоступне посилання]
- ↑ tygielkultury.eu: Про мистецтво поетичної розмови [Архівовано 25 вересня 2009 у Wayback Machine.]
- ↑ proszynski.pl: До побачення у пеклі. Кресовий апокаліпсис: Україна, Польща, Білорусь, Латвія [Архівовано 29 січня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Сайт Генерального Консульства РП в Луцьку: Книжка Войцеха Пестки До побачення в пеклі [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ gmina-pionki.pl: Герой локальної історії [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ radom.gazeta.pl: «Розкажіть своїм». Перший роман про червень '76 [Архівовано 18 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Видавництво «Високий замок». Василь Слапчук, «Книга забуття» (у перекладі Войцеха Пестки). Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 7 грудня 2014.
- ↑ Названо лауреатів Міжнародної літературної премії імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» за 2016 рік. Жінка-УКРАЇНКА. 22 серпня 2016. Архів оригіналу за 12 листопада 2016.
- ↑ Подвійне свято y Генеральному консульстві РП в Луцьку. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
- ↑ Сергій Дзюба (Квітень 18, 2016). Відзнака за патріотизм. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА». Архів оригіналу за 25 квітня 2016. Процитовано Квітень 18, 2016.
- Сайт письменника Войцеха Пестки [Архівовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Запрошення до діалогу про кресовий апокаліпсис
- Луцьк відвідав польський письменник Войцех Пестка [Архівовано 26 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Войцех Пестка: «Не люблю бути модним письменником»[недоступне посилання з червня 2019]
- Войцех Пестка: «Письменник існує у невеликому просторі своєї мови» (розмовляв Олександр Клименко)
- Відгуки про творчість
- Василь Слапчук. Людське життя як система знаків [Архівовано 30 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Євген Баран. Прозирання за межі правди [Архівовано 25 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Сергій Дзюба. Право на життя [Архівовано 30 січня 2013 у Wayback Machine.]
GND: 1089866437 · GKG: /g/11_ym2vn0 · ISNI: 0000000117738018 · LCCN: no2010047352 · LIH: LNB:Bf/C;=BM · LNB: 000132456 · MAK: 9810641876005606 · NKC: js2009504494 · NUKAT: n2006081866 · SUDOC: 135447321 · VIAF: 88562269 |
- Народились 27 листопада
- Народились 1951
- Померли 3 квітня
- Померли 2023
- Нагороджені бронзовою медаллю «За заслуги в культурі Gloria Artis»
- Нагороджені почесною відзнакою «За заслуги перед польською культурою»
- Польські поети
- Польські письменники
- Польські перекладачі
- Українсько-польські перекладачі
- Лауреати літературної премії імені Григорія Сковороди
- Лауреати літературної премії імені Миколи Гоголя
- Уродженці Мазовецького воєводства