Верховний суд Таїланду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Верховний суд Таїланду
ศาลฎีกา
Будівля Верховного суду в районі Пхранакхон, Бангкок, 2021 рік
ІнстанціяАпеляційний суд
ЮрисдикціяТаїланд
Заснований1891; 133 років тому (1891)
Метод формування складуВідбір за канцеляріями суддівської комісії
ПрезидентЧотіват Луенгпрасерт
На посаді з1 жовтня 2022 року
РозташуванняБангкок, Таїланд
www.supremecourt.or.th
Таїланд
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Таїланду
Категорія Категорія • Інші країни

Верховний суд Таїланду (тай. ศาลฎีกา, латиницею: San Dika), розташований у Бангкоку, Таїланд, є найвищою судовою інстанцією Таїланду, що розглядає кримінальні та цивільні справи по всій країні. Діючи окремо від Адміністративного та Конституційного судів, рішення Верховного суду вважається остаточним. Ані позивач, ані відповідач не можуть подавати подальші апеляції.

Суддя Верховного суду може бути призначений з числа суддів Апеляційного суду, які мають вислугу років, широкі знання та досвід.[1] Нинішнім Головою Верховного суду є суддя Піякул Бунперм (тай. ปิยกุล บุญเพิ่ม).[2][3]

Історія

[ред. | ред. код]

Історично Верховного суду не існувало, оскільки тайський монарх вирішував усі спори як єдиний вищий судовий орган.[4] Громадяни зверталися безпосередньо до короля під час його поїздок за межі палацу. Ця система проіснувала до початку епохи Раттанакосінів, тобто до правління короля Рами IV.[5]

За часів правління короля Рами V у палаці було створено офіційний відділ апеляцій, а в 1891 році король створив Міністерство юстиції. Закон про суддів 1909 року також був прийнятий під час правління Рами V. Цим актом було засновано Верховний суд як найвищу судову інстанцію в країні, і справи більше не могли бути оскаржені королем.[6]

Після того, як Таїланд прийняв демократичну конституційну форму правління під час Сіамської революції 1932 року, був прийнятий Закон про суддів від 1934 року, який вніс зміни до попереднього Закону про суддів від 1909 року. Суди були розділені на три рівні, а саме: Суд першої інстанції, Апеляційний суд і Верховний суд.

Юрисдикція

[ред. | ред. код]

Верховний суд Таїланду є останньою апеляційною інстанцією у всіх цивільних і кримінальних справах на території королівства. Наказ або рішення Верховного суду у всіх видах справ є остаточним.

Сторона, яка оскаржує постанову або рішення, винесене судом першої інстанції, апеляційним судом або апеляційними судами I - IX регіонів, має право подати апеляцію на постанову або рішення суду нижчої інстанції, дотримуючись умов і обставин, передбачених законом.

Спеціалізовані закони, такі як процесуальні закони про працю, податки, інтелектуальну власність та міжнародну торгівлю, дозволяють сторонам оскаржувати рішення таких спеціалізованих судів безпосередньо до Верховного Суду.

Склад

[ред. | ред. код]
Прапор президента Верховного суду Таїланду

Суд складається з президента, віце-президентів, секретаря та низки суддів. У сучасній правовій системі голова Верховного Суду є також головою судів загальної юрисдикції.

Щонайменше три судді Верховного Суду утворюють кворум. Наразі у Верховному Суді існує внутрішній розподіл суддів на 25 кворумів. Кожен кворум складається з трьох суддів; найстарший за віком суддя в кворумі є головою кворуму.

Верховний Суд має десять колегій для розгляду спеціалізованих справ, а саме:

  • Відділ у справах неповнолітніх та сім'ї
  • Відділ праці
  • Відділ податків
  • Відділ інтелектуальної власності та міжнародної торгівлі, включаючи закон про авторське право Таїланду
  • Відділ з питань банкрутства
  • Кримінальний відділ у справах осіб, які займають політичні посади[7]
  • Відділ торгівлі та економіки
  • Екологічний відділ Верховного суду[8]
  • Відділ у справах споживачів
  • Судова палата у виборчих справах

Спеціалізовані судові палати складаються з дев'яти суддів, призначених Президентом Верховного Суду, а також одного голови або головуючого судді, який керує роботою палати. Рішення приймається більшістю голосів суддів за наявності кворуму після надання кожним суддею письмової думки та усного виступу на засіданні перед ухваленням рішення.

Функції та процедура

[ред. | ред. код]

Після розгляду та проходження початкового процесу адміністративної роботи апеляційні скарги на рішення судів нижчих інстанцій до Верховного Суду розподіляються Президентом Верховного Суду між суддями Верховного Суду в кожному конкретному випадку окремо. Цей процес часто займає близько 15 днів. Однак існують деякі види особливих справ, такі як справи про інтелектуальну власність, податкові справи, справи про банкрутство та міжнародну торгівлю, які є винятком. Крім того, деякі кримінальні справи, в яких обвинувачені перебувають під вартою під час судового розгляду, розглядаються в першочерговому порядку.[9][10]

Процес винесення рішення про наявність кворуму Верховного Суду відбувається тоді, коли суд дозволяє позивачу та відповідачу представити фактичні та юридичні питання зі своїх сторін у cудовому процесі. Цей процес може тривати від кількох місяців до закінчення розгляду справи, залежно від рішення, яке ухвалять старші судді у справі.

Після цього публікується проєкт рішення або наказу. Після цього може відбутися процес експертизи в дослідницькому відділі або процес затвердження в певному спеціалізованому відділі. Цей процес може тривати до місяця. Процедура завершується передачею матеріалів справи з рішенням Верховного Суду до суду першої інстанції для проголошення.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ The Supreme Court of Thailand, (2012). The Supreme Court of Thailand, Bangkok, Thailand.
  2. ↑ Who is Who in the court's panel of judges deliberating rice pledging case. Thai PBS. 18 серпня 2017. Архів оригіналу за 30 травня 2019. Процитовано 30 травня 2019.
  3. ↑ ราชกิจจาเผย ประกาศโปรดเกล้าฯแต่งตั้ง "ชีพ จุลมนต์" เป็นประธานศาลฎีกา. 28 серпня 2017.
  4. ↑ The Supreme Court of Thailand, (n.d.). History of Supreme Court. Retrieved November 27, 2015 from http://www.supremecourt.or.th/file/dika_eng.pdf [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.]
  5. ↑ ประวิติศาลฎีกา (History of the Supreme Court), ภักดีธนากุล, จ. (2010) กฎหมายวิธีพิจรณาความแพ่งว่าด้วยการอุธรณ์ - ฎีกา
  6. ↑ นโยบายการบริหารงานศาลยุติธรรมและภารกิจที่สำคัญของประธานศาลฎีกา งบประมาณ พ.ศ. 2549-2550, สุขารมย์, ส. (ไม่ระบุ) ประวัติศาลฎีกา (History of the Supreme Court) (น. 10-16)
  7. ↑ Criminal Division of Holders of Political Positions. The Supreme Court of Thailand. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 18 травня 2019.
  8. ↑ Environmental Division of the Supreme Court. The Supreme Court of Thailand. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 18 травня 2019.
  9. ↑ Thai PBS, (August 11, 2015). Three special court divisions open to separately handle human trafficking corruption and drugs Retrieved from http://englishnews.thaipbs.or.th/three-special-court-divisions-open-to-separately-handle-human-trafficking-corruption-and-drugs [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Court sets up units to rush trafficking trials. Bangkok Post. 10 серпня 2015. Процитовано 18 травня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Верховний_суд_Таїланду