Очікує на перевірку

Веніславський Федір Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Веніславський Федір Володимирович
Веніславський Федір Володимирович
Веніславський Федір Володимирович
Представник Президента України у Верховній Раді України
12 вересня 2022 — 7 грудня 2023
ПопередникРуслан Стефанчук
НаступникГалина Михайлюк
Представник Президента України у Конституційному Суді України
3 червня 2019 — 12 вересня 2022
НаступникСергій Дембовський
Народився16 травня 1969(1969-05-16) (55 років)
Олика, Ківерцівський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР
Відомий якполітик
КраїнаУкраїна
Alma materНаціональний юридичний університет імені Ярослава Мудрого
Політична партіяСлуга народу
Веніславський Федір Володимирович на сайті Верховної Ради
 Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Веніславський.

Фе́дір Володи́мирович Венісла́вський[2] (нар. 16 травня 1969(19690516), смт Олика, Ківерцівський район, Волинська область) — викладач кафедри конституційного права України Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Кандидат юридичних наук, доцент. Фахівець у галузі державотворення та прав людини. Очолював Харківську громадську Люстраційну палату.

Представник Президента України Володимира Зеленського у Конституційному Суді України (3 червня 2019[3] — 12 вересня 2022[4]). Представник Президента України у Верховній Раді України (12 вересня 2022[5] — 7 грудня 2023[6]).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї селянина[7].

Освіта

[ред. | ред. код]

З 1976 по 1986 рр. навчався в Олицькій середній школі, яку закінчив зі срібною медаллю. У 1989 р. вступив до Харківського юридичного інституту, у 1994 р. закінчив з відзнакою Українську державну юридичну академію та вступив до аспірантури Української державної юридичної академії на кафедру конституційного права України.

Професійна та наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав у 1986 р. робітником будівельної бригади колгоспу ім. Леніна (смт Олика).

З 1987 по 1989 рр. проходив військову службу в радянській армії, звільнився в званні сержанта.

У 1997 р. закінчив аспірантуру, за направленням працював асистентом кафедри конституційного права України Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.

У 2000 р. захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Тема дисертації «Конституційні основи взаємовідносин законодавчої та виконавчої влади в Україні».

У 2003 р. призначений на посаду доцента кафедри конституційного права України.

Автор і співавтор більш як 100 наукових, науково-методичних, науково-публіцистичних робіт з проблем організації та функціонування органів державної влади в Україні, забезпечення прав та свобод людини і громадянина.

Брав участь у законопроєктній роботі; готував висновки за справами, що перебувають у провадженні Конституційного Суду України.

У 2001 р. за контрактом з Міністерством юстиції України проводив дослідження правової системи України на замовлення Світового банку.

У 2004 р. за спільним замовленням Міністерства юстиції Канади і Міністерства юстиції України досліджував причини корупції в Україні в межах проєкту сприяння доброчесності в державному секторі.

У 2014 р. проводив дослідження якості судових рішень за результатами розгляду виборчих спорів судами України.

Брав участь у робочій групі з доопрацювання проєкту Закону України «Про очищення влади».

Від імені правозахисних організацій неодноразово відстоював права людини в судах, надавав безплатні юридичні консультації соціально незахищеним верствам населення.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

2014 р. — на виборах до Верховної Ради — кандидат в народні депутати від одномандатного мажоритарного округу № 23 (Волинська область). Самовисуванець. Позапартійний[8].

У червні 2019 року виступав як представник Президента України в Конституційному суді в судовому процесі щодо конституційності Указу президента з приводу дострокового припинення повноважень Верховної Ради[9][10][11][12][13][14] Член Комісії з питань правової реформи з 7 серпня 2019[15].

На позачергових парламентських виборах 2019 року обраний народним депутатом від партії «Слуга народу», бувши № 88 у списку[16][17]. Позапартійний[18]. Член Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки[19].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений, має двох синів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ СПИСОК народних депутатів України, обраних на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року // «Голос України». — № 148 (7154). — 2019. — 7 серпня. — С. 4—9. [Архівовано з першоджерела 7 серпня 2019.]
  2. ↑ ЦВК у своїх документах, а також у повідомленні про підсумки виборів[1] уживає написання Веніславский (без м'якого знака)
  3. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 351/2019 Про призначення Ф.Веніславського Представником Президента України у Конституційному Суді України. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.
  4. ↑ Указ Президента України від 12 вересня 2022 року № 644/2022 «Про увільнення Ф.Веніславського від виконання обов'язків Представника Президента України у Конституційному Суді України»
  5. ↑ Указ Президента України від 12 вересня 2022 року № 645/2022 «Про призначення Ф.Веніславського Представником Президента України у Верховній Раді України»
  6. ↑ Указ Президента України від 7 грудня 2023 року року № 812/2023 «Про увільнення Ф.Веніславського від виконання обов’язків Представника Президента України у Верховній Раді України»)
  7. ↑ Наш земляк відомий правознавець Федір Веніславський балотується кандидатом у народні депутати України по 23 округу [Архівовано 3 червня 2019 у Wayback Machine.], НоваДоба (20.10.2014)
  8. ↑ Відомості про кандидата в народні депутати України[недоступне посилання з вересня 2019] Центральна виборча комісія
  9. ↑ Конституційному Суду так і не надали доказів існування коаліції — представник Зеленського у КСУ. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  10. ↑ Позачергові парламентські вибори відбудуться 21 липня, виборчий процес триває — Веніславський про рішення КС щодо указу Зеленського. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  11. ↑ Як Зеленський у суді захищав розпуск Ради. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  12. ↑ https://zik.ua/news/2019/06/11/u_koalitsii_mozhut_buty_tilky_fraktsii__venislavskyy_1591361. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  13. ↑ Рішення КС щодо указу про розпуск Ради має бути не пізніше 29 червня, але ми очікуємо його швидше, — Веніславський. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  14. ↑ Харківський вчений став представником президента у Конституційному Суді. Архів оригіналу за 21 червня 2019. Процитовано 21 червня 2019.
  15. ↑ Указ Президента України від 7 серпня 2019 року № 584/2019 «Питання Комісії з питань правової реформи»
  16. ↑ У першій десятці партії Зеленського люди зі штабу, борець і гендиректор 1+1 [Архівовано 10 червня 2019 у Wayback Machine.] Українська правда (9 червня 2019)
  17. ↑ Партія «Слуга народу» обновила список кандидатів [Архівовано 9 вересня 2019 у Wayback Machine.] РБК-Україна (13.06.2019)
  18. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 29 червня 2019. Процитовано 29 червня 2019.
  19. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)

Посилання

[ред. | ред. код]

Декларація

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Веніславський_Федір_Володимирович&oldid=41599920