Варілеро однобарвний
| Варілеро однобарвний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець однобарвного варілеро
 Самиця однобарвного варілеро
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Agelasticus cyanopus (Vieillot, 1819) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Agelaius cyanopus Vieillot, 1819 Chrysomus cyanopus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Варіле́ро однобарвний[2] (Agelasticus cyanopus) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Південній Америці.
Довжина птаха становить 18-21 см, вага 37,5-40,5 г. Виду притаманний статевий диморфізм. Самців мають повністю чорне забарвлення. Самиці мають дещо мені розміри, у них верхня частина тіла поцяткована бурими смужками, нижня частина тіла жовта, поцяткована темними смужками, на обличчі темна "маска", крила рудувато-коричневі з чорними краями. Очі чорні, дзьоб гострий, довгий, чорний, лапи чорні[3][4].
Виділяють чотири підвиди:[5]
- A. c. xenicus (Parkes, 1966) — північно-східна Бразилія;
- A. c. atroolivaceus (Wied-Neuwied, 1831) — східна Бразилія;
- A. c. beniensis (Parkes, 1966) — північно-східна Болівія;
- A. c. cyanopus (Vieillot, 1819) — від східної Болівії і півдня центральної Бразилії до Парагваю і північної Аргентини.
Однобарвні варілеро мешкають в Бразилії, Болівії, Аргентині і Парагваї. Вони живуть на болотах, зокрема в регіоні Пантаналу. Зустрічаються на висоті до 600 м над рівнем моря.
- ↑ BirdLife International (2016). Agelasticus cyanopus. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 670. ISBN 978-0-292-71748-0. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ Ber van Perlo (2015). Birds of South America: Passerines. Princeton University Press. с. 400. ISBN 978-0-691-16796-1. Архів оригіналу за 21 березня 2022. Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 21 березня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |