Брайко Сергій Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Борисович Брайко
Народився8 грудня 1957(1957-12-08) (66 років)
Новосибірськ, РРФСР, СРСР
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьполітик
Знання мовросійська
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання
Посаданародний депутат України[1]
ПартіяПартія регіонів
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник сфери послуг України
Заслужений працівник сфери послуг України
Україна Народний депутат України
7-го скликання
Партія регіонів, виборчий округ № 7[2]
фракція ПР[3] 12 грудня 2012 — 6 червня 2014
група За мир та стабільність[3] 2 липня 2014 — 27 листопада 2014
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Брайко.

Сергій Борисович Брайко (нар. 8 грудня 1957 р. м. Новосибірськ, РРФСР) — український політик, Народний депутат України, член Партії регіонів.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1978 році закінчив Красноярський державний університет за спеціальністю «юрист».

З 1978 по 1980 рік служив в лавах Радянської Армії.

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

Розпочав свою трудову діяльність у 1980 році на Красноярському електрохімічному заводі, де працював на посаді слюсаря-ремонтника, апаратника до 1982 року.[4]

У 1982 році працював кур'єром Центрального народного суду (Новосибірськ).

З 1982 по 1985 рік — інспектор освіти в установі УФ 91/10 (Новосибірськ).

З 1985 по 1990 рік продовжив свою трудову діяльність в органах прокуратури, де обіймав посади слідчого прокуратури, старшого слідчого прокуратури (Новосибірськ, потім Ялта).

З 1990 по 1996 рік — завідувач юридичним відділом, і. о. керуючого справами, керуючий справами, в.о. першого заступника голови, перший заступник голови Ялтинського міськвиконкому.

З 1996 по 1999 рік — генеральний директор готелю «Ореанда-Таврида» (Ялта).

З 1999 по 2002 рік — голова правління, голова спостережної ради ЗАТ "Готель «Ореанда».

З 2002 по 2010 рік — Ялтинський міський голова.

З листопада 2010 року по 2011 рік — міністр регіонального розвитку та будівництва АРК.

З 22 лютого 2011 по 16 листопада 2011 року — перший заступник міністра регіонального розвитку і ЖКГ АРК.

З 2011 р. і 2012 р. — міністр регіонального розвитку і ЖКГ АРК.

На парламентських виборах 2012 р. був обраний депутатом Верховної Ради України від Партії регіонів по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 7. Отримав 52,21 % голосів виборців.[5]

Нагороди

[ред. | ред. код]

У 2002 році присвоєно звання «Заслужений працівник сфери послуг України».

У 2003 і 2005 роках нагороджений подякою голови Ради міністрів АРК.

У 2008 році — орденом «За заслуги» III ступеня[6].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений, четверо дітей — від першого і другого шлюбів. Від першого — син і дочка. З другою дружиною Ларисою познайомився в Ялті. Вона родом з Дніпропетровська. Разом виховують дочку Машу (дочка Лариси від першого шлюбу) і сина Івана. У Брайко є вже дорослий онук Данило.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. ↑ Народний депутат України VII скликання Брайко Сергій Борисович. ВРУ. Архів оригіналу за 30 жовтня 2018. Процитовано 12.10.2014.
  3. ↑ а б Брайко Сергій Борисович — Переходи по фракціях Верховної Ради VII скликання. ВРУ. Процитовано 12.10.2014.
  4. ↑ Біографія. Коментарі. 2012 р. Архів оригіналу за 22 грудня 2012. Процитовано 16 грудня 2012.
  5. ↑ Результати голосування. Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 16 грудня 2012.
  6. ↑ Указ Президента України від 26 червня 2008 року № 584/2008 «Про відзначення державними нагородами України»


Це незавершена стаття про українського політика.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брайко_Сергій_Борисович&oldid=39933904