Больверк
| Больверк | |
 | |
 Больверк у Вікісховищі |
Больве́рк[1], болверк (нід. bolwerk, можливо від сер.-в.-нім. bole — «брус, стовбур» і werc — «споруда»)[2] або больворок — кам'яна інженерна гідротехнічна споруда, призначена для захисту морського берега від руйнівної дії хвиль,[3][4] а також один з видів фортифікаційних споруд.[5]
Больверки будуються з крутими або пологими береговими укосами,[6] а також існують одночасно і з крутими, і з пологими, і в цьому випадку називаються змішаними больверками.
- Больверками з пологим укосом називають ті, що мають укіс 1:3 та менше. Вони розташовуються паралельно берегу і складаються з земляного або кам'яного насипу, облицьований добре припасованими каменями розміром не менше двох третин висоти хвилі. Підошву укосу закруглюють дещо догори для опору підмиву бурунів[7]. Для того щоб буруни не підіймалися до верху споруди або не перекочувалися через нього, відкоси виводяться не по прямій, а по увігнутій кривій. Угорі роблять берму, облицьовану великим каменем, і виводять парапет, настільки віддалений від верху укосу, щоб вершина його була нижче продовження лінії укосу, якщо останній прямолінійний. Ряд горизонтальних уступів, що перемежовуються з укосами 1:3, як і уступи, добре розбиває хвилі і зменшує їх силу. Найбільші камені слід укладати в половині висоти припливу, де бувають самі сильні удари хвиль. Коли больверк будується на великій глибині, то відкіс нижче найнижчого горизонту води рекомендується давати 1:3, а вище — 1:10.
- Больверки з крутими укосами називаються також морськими стінами і виводяться з бута на цементному розчині, з облицовкою стіни, зверненої до моря, тесаним каменем. Важлива хороше притісування каменю і повнота цементного шва, щоб він був непроникний для води, яка своїм тиском сприяє руйнуванню кладки через нещільні шви. Іноді підмиваючу дію хвиль зменшують, роблячи поверхню стіни з уступами, які перешкоджають стрімкому падінню води.
- Змішані больверки роблять з метою скорочення витрат на спорудження прямовисних стін на великій глибині. Обидва вищеописані способи об'єднуються, а саме: до горизонту низьких вод роблять укіс 1:3, а вище влаштовують широку горизонтальну берму[8] і на ній вже виводиться прямовисна стіна на відстані, рівній подвоєній довжині пологого схилу, а іноді і потроєній.
У XVIII столітті так іменувалися також спеціальні бастіони, однак у військовій справі цей термін вже практично не використовується і лише зрідка зустрічається в історико-технічній літературі. Від bolwerk (через проміжні середньофранцузькі форми bollevart, boulevars, bolevers, bollewerc) походить і слово «бульвар».
- ↑ Больверк // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Online Etymology Dictionary, boulevard (n.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Болверк[недоступне посилання з лютого 2019](недоступная ссылка с 14-06-2016 (180 дней)). Российская архитектура. 1995 год.
- ↑ Эдмунд Э. Л. Больверки // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Военно-исторический словарь, 1998 год. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 17 грудня 2016.
- ↑ Береговые откосы // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Буруны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Берма // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Эдмунд Э. Л. Больверки // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Абрамов Д. С. Екрановані больверки: ретроспективний аналіз, огляд досліджень, конкурентоспроможність конструкцій і особливості методики розрахунку // Гідротехніка: журнал. — 2013. — № 1. — С. 60-65. — ISSN 2227-8400.
