Координати: 48°43′1″ пн. ш. 24°16′10″ сх. д. / 48.71694° пн. ш. 24.26944° сх. д. / 48.71694; 24.26944

Богрівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Богрівка
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Івано-Франківський район
Тер. громада Солотвинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA26040290030045741
Облікова картка gska2.rada.gov.ua 
Основні дані
Засноване 1670
Населення 880 (2021)[1]
Площа 8 км²
Густота населення 107,5 осіб/км²
Поштовий індекс 77740
Телефонний код +380 347165
Географічні дані
Географічні координати 48°43′1″ пн. ш. 24°16′10″ сх. д. / 48.71694° пн. ш. 24.26944° сх. д. / 48.71694; 24.26944
Середня висота
над рівнем моря 		629 м[2]
Водойми потік Перегінець.
Відстань до
обласного центру 		50 км
Відстань до
районного центру 		30 км
Місцева влада
Адреса ради с. Богрівка
Сільський голова Савин Іван Михайлович
Карта
Богрівка. Карта розташування: Україна
Богрівка
Богрівка
Богрівка. Карта розташування: Івано-Франківська область
Богрівка
Богрівка
Мапа
Мапа

CMNS: Богрівка у Вікісховищі

Богрі́вка — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Населення — 880 осіб (2021). Входить до складу Солотвинської селищної громади.

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване в підніжжі Карпат, що на Бойківщині. Середня висота над рівнем моря — 600 м. У селі протікає потік Перегінець, або як його називають місцеві жителі, Перегінчик. Також у північно-західній частині села бере свої початки р. Луква.

Мікротопонімія

[ред. | ред. код]

Умовно село можна поділити на такі частини: Горішній кінець, Долішній кінець, Жбирі, Долини (центр села) та хутір Лаз.

Історія

[ред. | ред. код]
Центр Богрівки (1923 рік)

Перша письмова згадка про село з'являється у 1670 році. За словами старожилів, дані землі призначалися для випасу худоби мешканцями сусіднього села Пороги. За легендою, в урочищі Горішній кінець, пастух Бугера збудував дві хатини і загородив дві кошари. З приходом зими Бугері не хотілося переганяти худобу назад у Пороги, тому він вирішив залишитися. З плином часу хлопець одружився та почав обживатися на нових теренах, також пізніше деякі його родичі поселилися поруч з ним. Поступово хутір "Бугерівка" (саме така початкова назва села) налічував 12 господарств. Старшого Бугеру називали і Бугрієм, бо місцевість, що заселив родоводом була згористою, бугристою. Перший шнуровий поділ території був проведений у той час, коли землі маленького села Бугрівка ділилися на 42 господарства. У 1785-1854 рр. Богрівка належала до Солотвинської домінії Станіславського циркулу. З 1854 року село входило до Солотвинського повіту, до 1938 року село належало до Богородчанського повіту, а в 1938-39-х роках — до Надвірнянського повіту.

Перша світова війна

[ред. | ред. код]
Богрівка (1915 рік). Вид на церкву та гору Кливу.

У часи Першої світової війни, молоді хлопці села були призвані на фронт, та воювали на стороні Австро-Угорщини. У селі ще до цього часу збереглися лінії окопів, та ДОТи, або ж на місцевому діалекті дикунки, — їх у селі налічується 9 штук.[3] У 1916 році жителі села були евакуйовані в село Рівня. Їхні дерев'яні будинки були розібрані для укріплення окопів. Під час відступу австро-угорські війська розібрали церкву (освячену у 1813 році) та винесли високо в гори в урочище "Заштимів", тому що купол церкви був прямим орієнтиром для артобстрілу російським військом. Пізніше, відступаючи, війська спалили церкву. Після закінчення війни жителі повертаються в село та відбудовують його. У 1924 році була освячена нова відбудована церква Різдва Пресвятої Діви Марії. У 1927 році жителі села перепоховали біля церкви австрійських вояків у 26 могилах.

Друга світова війна

[ред. | ред. код]

Після нападу нацистської Німеччини на СРСР, до радянської армії було призвано 29 осіб, з яких 15 загинуло, а 14 померли ветеранами у старшому віці. 12 молодих юнаків та дівчат були вивезені на примусову роботу в Німеччину.

В селі також діяв національно-визвольний рух у вигляді відділів УПА. 9 воїнів УПА була вбиті НКВДистами, до Сибіру була вивезена сім'я Винника Миколи. 27 липня 1944 року в урочищі Заломищі, відбувся один з найбільших боїв УПА з НКВД, в якому загинуло більше 120 повстанців.

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

У селі діє сільська рада (староста Савин Іван Михайлович), навчально-виховний комплекс, фельдшерсько-акушерський пункт, сільський клуб, бібліотека, приватні заклади торгівлі. У 2014 році проведений зовнішній ремонт церкви.

Школа

[ред. | ред. код]

До 1914 року жителі села Богрівка відправляли своїх дітей на навчання до однокласної школи в селі Яблунька. У 1914 році в центрі села Богрівка була побудована чотирикласна хата-школа, де першою вчителькою працювала полька Левицька-Ціховська. У 1916-1918 рр. школа не функціонувала. З 1920 року вчителями працювали: Богуслов Ярослав Куницький, полька Марія Чуловська, Павлюк Ігнат (побудував у селі початкову двокімнатну хату-школу, яка була розташована на місці теперішнього садочка Богрівського НВК). З 1958 року старші класи навчалися у приміщенні старого сільського клубу, який порогівські майстри збудували з дерева хати-лісничівки, яку збудували у 1939 році, разом з сільською радою. У приміщенні теперішньої сільської ради навчалися діти, пізніше була учительська кімната. У 1972 році, під керівництвом директора школи Холевчука Василя Федоровича, побудовано Богрівську 8-річну школу. При директорі Костів Ірині Василівні в 1980 році до основного корпусу школи було добудовано їдальню та спортивний зал, а в 1986 році — корпус дитячого садочка, який функціонував до 1996 року. У 2014 році під керівництвом директора Матлюка Йосипа Івановича було відкрито дошкільну дитячу групу "Сонечко". У Богрівському НВК діяла дитячо-юнацька спортивна школа "Спартак", на базі якої проводились районні, обласні та всеукраїнські змагання з лижних перегонів та спортивного орієнтування.

Будинок культури

[ред. | ред. код]

У 1939 році з села Пороги перевезли хату-лісничівку, з якої побудували сільську раду та клуб. У 1941 році в новому приміщенні крім клубу і сільської ради (функціонувала до 1947 року) діяла хата-читальня, в якій працювала першим бібліотекарем Лєна Політмаш. У 1958 році збудований перший новий клуб, завклубом був Красілич Григорій Дмитрович. На даний час у будинку культури функціонують клуб і сільська бібліотека.

Церква

[ред. | ред. код]
Церква Різдва Пресвятої Діви Марії
Церква Різдва Пресвятої Діви Марії

Перша церква освячена у 1813 році. У часи Першої світової війни церква розібрана та перенесена в гори на урочище Заштимів. Пізніше, у 1924 р., освячена нова церква Різдва Пресвятої Богородиці, а із залишків старої церкви побудовано дзвіницю, яка функціонує до сьогоднішнього дня. У 1996 році в церкві проведено внутрішній ремонт. У 2014 році проведено зовнішній ремонт церкви.


Галерея

[ред. | ред. код]
3-поверховий ДОТ
  • Богрівка наприкінці 1990-х.
    Богрівка наприкінці 1990-х.
  • Богрівка в 2016.
    Богрівка в 2016.
  • Богрівка, Горішній кінець.
    Богрівка, Горішній кінець.
  • Богрівка з висоти пташиного польоту.
    Богрівка з висоти пташиного польоту.
  • ДОТ біля церкви.
    ДОТ біля церкви.

Примітки

[ред. | ред. код]
Богрівка
у сестринських Вікіпроєктах
s: Теми у Вікіджерелах?
П: Проєкт «Населені пункти України»
CMNS: Богрівка у Вікісховищі?
  1. ↑ Програма соціально-економічного розвитку Солотвинської селищної ради на 2022-2024 роки — 2021 рік
  2. ↑ weather.in.ua. Архів оригіналу за 21 грудня 2011. Процитовано 12 жовтня 2010.
  3. ↑ На Прикарпатті планують відновити австрійські доти часів Першої світової. ФОТО. Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 16 квітня 2021.


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Богрівка&oldid=41841209