Перейти до вмісту

Басейна, 1/2

Координати: 50°26′32″ пн. ш. 30°31′22″ сх. д. / 50.442194444444° пн. ш. 30.522638888889° сх. д. / 50.442194444444; 30.522638888889
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Басейна, 1/2

50°26′32″ пн. ш. 30°31′22″ сх. д. / 50.442194444444° пн. ш. 30.522638888889° сх. д. / 50.442194444444; 30.522638888889
Статуспам'ятка архітектури та містобудування
Статус спадщинипам'ятка архітектури місцевого значення України
Країна Україна
РозташуванняКиїв
Архітектурний стильнеомавританський стиль, неоренесанс і еклектика (архітектура)
АрхітекторКраусс Андрій-Фердінанд Кіндратович
Будівництво1899 — 1900
Відомі мешканціархітектор Михайло Бобрусов
АдресаБасейна вулиця, 1/2
Басейна, 1/2. Карта розташування: Київ
Басейна, 1/2
Басейна, 1/2 (Київ)
Мапа

CMNS: Басейна, 1/2 у Вікісховищі

Наріжни́й буди́нок на Басейній вулиці, 1/2 — колишній київський прибутковий будинок у мавританському стилі на Бессарабці.

Рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 49 від 21 січня 1986 року споруду поставили на облік пам'яток архітектури місцевого значення[1].

Історія

[ред. | ред. код]
Фото 1932—1938 років
Крило уздовж Крутого узвозу

Будинок звели за проектом архітектора Андрія-Фердінанда Краусса в 1899—1900 роках у наріжній частині ділянки з невеликим схилом рельєфу.

Секція на Крутому узвозі призначалося під житлову двоквартирну секцію, а витягнуте крило з коридорним двобічним плануванням уздовж Басейної вулиці — для готельних номерів. Готель спочатку мав назву «Пале-Рояль», а згодом — «Великий слов'янський». На першому поверсі працював ресторан.

На початку XX сторіччя у будинку містилася Київська школа десятників дорожньої і будівельної справи. У ній викладали архітектори й інженери Василь Листовничий, Всеволод Обремський. Почесним куратором в школі став архітектор Олександр Кобелєв, а членами піклувальної ради — архітектор Володимир Безсмертний та інженер А. Страус.

У 1910-х роках тут проживав і працював архітектор, інженер будівельного відділення Київської міської управи Михайло Бобрусов (1878—1955). Саме у цей час він керував будівництвом Бессарабського ринку.

За радянські часи будівлю націоналізували.

1981 року розпочали реконструкцію кам'яниці. На першому поверсі, як подарунок від харків'ян до 1500-річчя міста, облаштували кафе «Харків». У наслідок капітальної реконструкції первісне планування істотно змінили[1].

16 жовтня 2003 року на першому поверсі щойно заснована мережа швидкого харчування «Пузата хата» відкрила свій перший ресторан.

Архітектура

[ред. | ред. код]
Вікна з напівциркульною аркою і рельєфною неомавританською орнаментикою

Фасади виконані в еклектичному стилі з рисами неоренесансу та неомавританськими елементами.

Будинок — цегляний, чотириповерховий, тинькований, на підвалі. Віссю симетрії композиції виступає наріжна частина, від якої під кутом відходять крила-секції. Наріжжя оформлене циліндричним еркером. Його невисоке баневе завершення згодом було втрачене. Стіни будинку по осях симетрії розчленовані великими пілястрами, а у лиштвах вікон — малими. Розташування вікон рівномірно-ритмичне. Вікна четвертого поверху обрамили напівциркульними арками з рельєфною неомавританською орнаментикою[1].

Секція на Крутому узвозі була у плані Т-подібною спорудою. Готельна частина сполучалася з П-подібним флігелем переходом. Разом ці будівлі в садибі утворювали два внутрішніх подвір'я[1].

Сучасний стан

[ред. | ред. код]

На фасадах по Басейній вулиці та Крутому узвозу — кондиціонери, вивіски комерційних установ. Вхідні групи зробили з явним порушенням загального вигляду пам'ятки. У деяких місцях видно тріщини стін[1].

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]