Перейти до вмісту

Арло Паркс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Арло Паркс
англ. Anaïs Oluwatoyin Estelle Marinho
Ім'я при народженніангл. Anaïs Oluwatoyin Estelle Marinho[1]
ПсевдоArlo Parks[2][3]
Народилася9 серпня 2000(2000-08-09) (24 роки)
Лондон, Велика Британія
Країна Велика Британія[1][4]
Діяльністьавторка-виконавиця, поетеса, режисерка
Знання мованглійська і французька[5]
Роки активності2018[6] — тепер. час
Нагороди
Сайтarloparksofficial.com

Анаіс Олуватоїн Естель Маріньо[7] (народилася 9 серпня 2000 року)[8], відома як Арло Паркс (англ. Arlo Parks), британська співачка, автор пісень і поетеса. Її дебютний студійний альбом Collapsed in Sunbeams випущений у 2021 році[9], отримав схвалення критиків і посів третє місце в британському чарті альбомів. Це принесло їй номінації на «Альбом року», «Найкращий новий виконавець» і «Краща британська сольна виконавиця» на Brit Awards 2021. Виконавиця отримала премію Mercury Prize 2021 року за найкращий альбом.

Біографія

[ред. | ред. код]

Анаіс Олуватоїн Естель Маріньо народилася і виросла в Гаммерсміті, Західний Лондон[10][11]. Вона наполовину нігерійка, на чверть чадка і на чверть француженка[12]. Її мати народилася в Парижі[13]. Маріньо навчилася говорити французькою до того, як вивчила англійську[14].

Музична кар'єра

[ред. | ред. код]

2018—2019: Super Sad Generation and Sophie

[ред. | ред. код]

Паркс вибрала сценічний псевдонім, натхненний Кінгом Круле та Френком Оушеном[15]. У 2018 році вона почала завантажувати демо на BBC Music Introducing. Це привернуло увагу радіоведучих у Великій Британії, які передали їх Алі Реймонду з Beatnik Creative, який незабаром став менеджером Паркс[16]. Вона дебютувала сольно, випустивши пісню «Cola» на Beatnik Records у листопаді 2018 року[17] й оголосила про вихід свого дебютного EP Super Sad Generation[18]. Музикантка сказала Line of Best Fit, що пісня є «нагадуванням про те, що зрада неминуча, коли справа доходить до красивих людей, які думають, що квіти все виправлять». Олівія Свош написала, що вокал у пісні «процвітає завдяки творчому фону [Паркс], а її делікатний тон займає центральне місце на тлі м'яких гітар і тихого потріскування вінілу»[17].

Після релізу «Cola», Паркс підписала контракт з Transgressive Records[19]. Вона випустила заголовну композицію майбутнього EP Super Sad Generation, у січні 2019 року[20]. Робін Мюррей сказав Clash, що пісня зображує «прозорий, тонкий творчий контроль, що також використовує гру слів, яка говорить про те, що емоції юності виходять з-під контролю»[21]. Її третій сингл «Romantic Garbage» вийшов у березні 2019 року. Випуск повного EP із чотирьох треків Super Sad Generation відбувся на початку квітня 2019 року[22]. EP був записаний в її будинку в південно-західному Лондоні та на орендованому просторі Airbnb в лондонському районі Ейнджел[23].

Паркс вперше виступила на The Great Escape у Брайтоні в травні 2019 року[10], а згодом мала виступ на сцені BBC Music Introducing на фестивалі Гластонбері наприкінці червня 2019 року[24], а також на фестивалі Latitude у липні 2019 року[25]. У вересні 2019 року вона розпочала перший тур, підтримуючи Джордана Ракея під час його туру у Великій Британії[26]. Протягом другої половини 2019 року Паркс випустила пісні «George»[27], «Second Guessing»[28], «Sophie»[29] і «Angel's Song»[30], які передували її другому EP Sophie. Шон Кервік сказав DIY, що EP із п'ятьма треками про «проникне зависання розбитого серця та смертність; ця тема, здається, хвилює багатьох музикантів покоління Z»[31].

2020–дотепер: Collapsed in Sunbeams

[ред. | ред. код]

Паркс розпочала перший тур Європою у лютому та березні 2020 року[32], але не змогла завершити його через пандемію COVID-19. У травні 2020 року випустила сингли «Eugene» та «Black Dog», які були добре прийняті під час карантину COVID-19[33], останній з яких став мелодією тижня BBC Radio 1[34]. Паркс з'явилася на обкладинці NME наприкінці липня 2020 року[35]. У серпні 2020 року вона виграла премію AIM Independent Music Award за One to Watch[36]. Паркс і Мозес Бойд з'явилися на обкладинці  спеціального випуску видання Music Week після церемонії нагородження AIM Awards[37]. Дебютний альбом Арло Паркс Collapsed in Sunbeams вийшов 29 січня 2021 року[15].

12 лютого 2021 року співачка виступила на шоу Грема Нортона, співаючи «Caroline»[38]. 19 лютого 2021 року була головною гостею Джулса Голланда у його програмі BBC Later…[39].

11 травня отримала нагороду Breakthrough Artist Award на Brit Awards 2021[40].

9 вересня альбом Collapsed in Sunbeams отримав премію Hyundai Mercury Prize як альбом року. Вручаючи нагороду, суддя Енні МакМанус сказала: «Ми обрали артистку з неповторним голосом, яка використовує тексти надзвичайної краси… і глибоко пов'язується зі своїм поколінням»[41].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Паркс бісексуалка[42]. Живе у Лондоні. Здобула освіту у старшій школі Latymer у Гаммерсміті та закінчила коледж Ешборн[43].

У автобіографічному тексті у своєму профілі на Spotify Паркс стверджувала, що більшу частину середньої школи вона провела, «відчуваючи себе тією чорношкірою дитиною, яка не вміє танцювати, слухає забагато емо-музики та закохана у якусь дівчину в її класі іспанської»[44].

Паркс називає Сильвію Плат і Джоні Мітчелл серед тих, хто вплинув на неї[45][46].

Дискографія

[ред. | ред. код]

Студійні альбоми

[ред. | ред. код]

Collapsed in Sunbeams (2021)

Мініальбоми

[ред. | ред. код]

Super Sad Generation (2019)

Sophie (2019)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1226433448 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ https://www.deutschlandfunkkultur.de/arlo-parks-mit-mercury-prize-ausgezeichnet.265.de.html?drn:news_id=1300029
  3. ↑ https://www.bbc.com/news/entertainment-arts-58509085
  4. ↑ MusicBrainz — MetaBrainz Foundation, 2000.
  5. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=n1GyNNCIeUQ
  6. ↑ Discogs — 2000.
  7. ↑ Arlo Parks’s Music Captures the Angst and Agony of Growing Up | W Magazine | Women's Fashion & Celebrity News. web.archive.org. 23 серпня 2020. Архів оригіналу за 23 серпня 2020. Процитовано 16 лютого 2022.
  8. ↑ https://twitter.com/arloparks/status/1292485861028831235. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 18 грудня 2021. Процитовано 16 лютого 2022.
  9. ↑ Слухайте дебютний альбом Arlo Parks — нової надії британського соулу. СЛУХ — онлайн-медіа про музику та все, що навколо неї. 29 січня 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  10. ↑ а б Arlo Parks: 'I cried at the end of my first gig'. BBC News (брит.). 11 червня 2019. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  11. ↑ One to watch: Arlo Parks. the Guardian (англ.). 10 серпня 2019. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  12. ↑ Schiller, Rebecca; Schiller, Rebecca (24 жовтня 2019). Arlo Parks Shares Powerful Visuals for Vulnerable New Single ‘Sophie’: Premiere. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  13. ↑ Arlo Parks: 'It’s not that we are super sad all the time'. www.bruzz.be (англ.). Архів оригіналу за 6 лютого 2021. Процитовано 16 лютого 2022.
  14. ↑ Fiorentino, Paulie (22 листопада 2019). VEVO DSCVR: Arlo PArks. Verge Magazine (брит.). Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 16 лютого 2022.
  15. ↑ а б Desk, Dork News (20 жовтня 2020). Arlo Parks has announced her debut album, 'Collapsed In Sunbeams' | Dork. readdork.com (амер.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  16. ↑ Cirisano, Tatiana; Cirisano, Tatiana (7 грудня 2020). One To Watch: Arlo Parks Talks Mining ‘Traumatic Places’ to Create Her Debut Album. Billboard (амер.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  17. ↑ а б Arlo Parks introduces soulful melancholy with debut offering “Cola”. The Line of Best Fit (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  18. ↑ Premiere: Soul Singer Arlo Parks Deals With An Intense Early Crush On “Romantic Garbage”. Complex (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  19. ↑ Arlo Parks' Super Sad Generation. nouse.co.uk (англ.). 19 листопада 2019. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  20. ↑ Arlo Parks gives teen angst a human face on “Super Sad Generation”. The FADER (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  21. ↑ Arlo Parks Shares Remarkable New Single 'Super Sad Generation'. Clash Magazine (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  22. ↑ Super Sad Generation - EP by Arlo Parks (амер.), 5 квітня 2019, архів оригіналу за 16 лютого 2022, процитовано 16 лютого 2022
  23. ↑ On The Radar: Arlo Parks. www.musicweek.com (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  24. ↑ Glastonbury 2019 - Arlo Parks. BBC Music Events (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  25. ↑ Arlo Parks Wants to Be for Others What She Did Not Have for Herself [Q&A] / Ones To Watch. Ones To Watch. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  26. ↑ SOUND, WALL of. Wall of sound. WALL of SOUND (брит.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-16 у Wayback Machine.]
  27. ↑ Arlo Parks shares. today was so yesterday | tmrw (англ.). 13 червня 2019. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-16 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Arlo Parks Returns With 'Second Guessing'. Clash Magazine (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  29. ↑ Arlo Parks unveils endearing new cut “Sophie”. The Line of Best Fit (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  30. ↑ Arlo Parks shares 'Angel's Song'. DIY (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  31. ↑ Arlo Parks - Sophie - Review. DIY (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  32. ↑ Class of 2020: Arlo Parks. DIY (англ.). Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  33. ↑ Arlo Parks: Creator of the year's most devastating song. NME (брит.). 20 травня 2020. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  34. ↑ Arlo Parks - 'Black Dog'. When The Horn Blows (амер.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  35. ↑ Arlo Parks: “I feel like I’m 10 and 100 at once”. NME (брит.). 24 липня 2020. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 16 лютого 2022.
  36. ↑ Sarathy Korwar, Flying Lotus and FKA twigs among 2020 AIM awards winners. the Guardian (англ.). 12 серпня 2020. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  37. ↑ The shape of indie to come: Meet Moses Boyd & Arlo Parks. www.musicweek.com (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  38. ↑ Here's Arlo Parks being wonderful on The Graham Norton Show. ELECTRIC ANGELS (брит.). 13 лютого 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  39. ↑ Watch Arlo Parks, Sleaford Mods and more christen new season of 'Later... with Jools Holland'. NME (брит.). 20 лютого 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  40. ↑ And the Award Goes to: Arlo Parks. [PIAS] (брит.). 12 травня 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  41. ↑ Arlo Parks - 'Collapsed in Sunbeams' wins 2021 Hyundai Mercury Prize. www.mercuryprize.com. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  42. ↑ On The Rise: Arlo Parks. The Line of Best Fit (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  43. ↑ Making Waves: Arlo Parks. www.musicweek.com (англ.). Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  44. ↑ Arlo Parks. Spotify (укр.). Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  45. ↑ Arlo Parks interview: ‘People like to write that I was confused about my sexuality – but I never felt that’. The Independent (англ.). 5 січня 2021. Архів оригіналу за 16 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.
  46. ↑ Interview with Arlo Parks: On Turning Poems into Songs. Atwood Magazine (амер.). 16 вересня 2020. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 16 лютого 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Арло_Паркс