Координати: 48°24′29″ пн. ш. 28°43′6″ сх. д. / 48.40806° пн. ш. 28.71833° сх. д. / 48.40806; 28.71833
Очікує на перевірку

Андріяшівка (Тульчинський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Андріяшівка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район
Тер. громада Городківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA05100050020067240
Основні дані
Населення 105
Площа 0,871 км²
Густота населення 120,55 осіб/км²
Поштовий індекс 24611
Телефонний код +380 4340
Географічні дані
Географічні координати 48°24′29″ пн. ш. 28°43′6″ сх. д. / 48.40806° пн. ш. 28.71833° сх. д. / 48.40806; 28.71833
Середня висота
над рівнем моря
193 м
Водойми р. Марківка
Найближча залізнична станція Крижопіль
Відстань до
залізничної станції
13 км
Місцева влада
Адреса ради 24615, Вінницька область, Тульчинський район, село Городківка, вул. Благовіщенська, 51
Карта
Андріяшівка. Карта розташування: Україна
Андріяшівка
Андріяшівка
Андріяшівка. Карта розташування: Вінницька область
Андріяшівка
Андріяшівка
Мапа
Мапа

Андрія́шівка — село в Україні, у Городківській сільській громаді Тульчинського району Вінницької області. Населення становить 105 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Тиманівської волості Ямпільського повіту Подільської губернії, мешкало 441 особа, налічувалось 62 дворових господарства, існувала православна церква, постоялий будинок і водяний млин[1].

1892 в селі існувало 62 дворових господарства, проживало 586 мешканців[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 671 особи (337 чоловічої статі та 334 — жіночої), з яких 642 — православної віри[3].

1905 року існувало 160 дворове господарство, проживало 679 мешканців, існували православна церква й церковнопарафіяльна школа[4].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», увійшло до складу Городківської сільської громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Крижопільського району, село увійшло до складу Тульчинського району[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 125.(рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-158. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Крыловъ А. Населенныя мѣста Подольской губерніи / Изданіе Подольского губернскаго статистического комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1905. — С. 425.(рос. дореф.)
  5. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 31 жовтня 2021.
  6. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Література

[ред. | ред. код]
  • Андріяшівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С. 350

Посилання

[ред. | ред. код]