Перейти до вмісту

Андраш Шифф

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андраш Шифф
угор. Schiff András
Основна інформація
Дата народження21 грудня 1953(1953-12-21)[1][2][…] (70 років)
Місце народженняБудапешт, Угорська Народна Республіка[1]
Громадянство Угорщина
 Австрія
 Велика Британія
Професіїпіаніст, диригент, викладач університету, композитор
ОсвітаМузична академія Ференца Ліста (1974) і Веймарська вища школа музики
ВчителіPál Kadosad, Ferenc Radosd, Ніколаєва Тетяна Петрівна і Давидович Белла Михайлівна
Інструментифортепіано
Жанрикласична музика
ЧленствоЄвропейська академія наук і мистецтв
ЗакладМузична академія Ференца Ліста і Barenboim–Said Akademied
ЛейблиECM Recordsd, Hungarotond, Denond, Decca Records і Philips Classics Recordsd
Нагороди
У шлюбі зYūko Shiokawad
www.andrasschiff.com
CMNS: Файли у Вікісховищі

А́ндраш Шифф (угор. Schiff András; нар. 21 грудня 1953, Будапешт) — британський класичний піаніст єврейського походження, що народився в Угорщині. Вважається одним з найкращих інтерпретаторів Бетховена[4], широко відомий як виконавець Моцарта, Баха, Шуберта і Шумана.

Біографія

[ред. | ред. код]

У 1968 році виступив у програмі угорського телебачення «Хто що вміє».

У 1974 році закінчив Будапештську музичну академію, де вчився в П. Кадоша, Ф. Радоша, Д. Куртага.

У 1979 році емігрував з Угорщини[5]. У 1987 році отримав австрійське громадянство.

Виступав з найкращими оркестрами та диригентами. Дає сольні концерти по всьому світу[6][7], і виступає як диригент. Широкий репертуар Шиффа включає твори Баха, Бетховена, Моцарта, Шуберта, Гайдна, Шопена, Скарлатті, Бартока, Шумана, Дебюссі, Равеля тощо.

У 1989–1998 рр. — мистецький директор щорічного музичного фестивалю камерної музики поблизу Зальцбурга. У 1999 році організував власний оркестр камерної музики «Cappella Andrea Barca»[8].

У 2001 році отримав британське громадянство. Живе в Лондоні і Флоренції.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина — Юко Шіокава, скрипалька.

Творчість

[ред. | ред. код]

З-посеред виступів Шиффа виділяється серія концертів, на яких він виконав 32 фортепіанні сонати Бетховена в порядку їх створення. Концерти були дані в 2004 році в 20 містах світу і в 2007–2008 рр. на гастролях в Північній Америці; записані в 2005 році.[9]

У видавництві «G. Henle» здійснив редакцію видання «Добре темперованого клавіру» Баха (2007), фортепіанних концертів Моцарта в оригінальній версії (2007)[7][8].

Кінематограф

[ред. | ред. код]
  • 1975 «Пані Дері, де ви?» (угор. Déryné hol van?; режисер Дьюла Маар) - піаніст-підліток
  • Тисячі дев'ятсот вісімдесят п'ять «З Африки» (англ. Out of Africa; режисер Сідні Поллак) - виконання Rondo alla Turca з сонати № 11 Моцарта (K. 331) на саундтреку
  • 1990 «Барток Георга Шолто в Будапешті» (англ. Solti's Bartók in Budapest; ТВ документальний, Угорщина) - піаніст (камео)
  • 1997 році "Великі композитори» (англ. Great Composers; ТВ документальний, Велика Британія): Серія «Йоганн Себастіан Бах» - піаніст (камео)
  • 2004 «Мелінда і Мелінда» (англ. Melinda and Melinda; режисер Вуді Аллен) - виконання Партити № 3 Баха (BWV 827) на саундтреку
  • 2011 «Променади Бі-бі-сі : № 9: Сібеліус, Барток і Яначек» (англ. BBC Proms; ТВ серіал, Велика Британія) - піаніст (камео)
  • 2012 Люди і влада: серія «Національні сни - прощання Угорщини з Європою?» (нім. Menschen & Mächte[de];;ТВ документальний, Австрія) - піаніст (камео)
  • 2012 «Гарна дружина» (англ. «The Good Wife»;;ТВ серіал, США) - виконання Гавоту з Англійської сюїти № 3 Баха (BWV 808) на саундтреку

Нагороди та визнання

[ред. | ред. код]

Почесний професор Оксфордського музичного коледжу та музичних навчальних закладів в Будапешті, Детмольді та Мюнхені.

  • Pour le Mérite (нім. За заслуги) - орден
  • Введений в Зал слави журналу Gramophone[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #123951550 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Discogs — 2000.
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ [1] [Архівовано 8 січня 2011 у Wayback Machine.] lenta.ru [недоступне посилання]
  5. ↑ Bach to the future // The Guardian. — 2024. — 14 May. Архівовано з джерела 15 квітня 2021. Процитовано 31 травня 2020.
  6. ↑ Ойвин В. Н. (31 жовтня 2012). Андраш Шифф, вокализирующий пианист. Концерт в Москве (рос.). Classica FM. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014.
  7. ↑ а б Наука игры от Andras Schiff — концерт в петербургской филармонии (рос.). Петербургский старости. 18 вересня 2010. Архів оригіналу за 26 квітня 2018. Процитовано 2 квітня 2014.
  8. ↑ а б в Андраш Шифф (рос.). Gogol.ru : Национальный культурный портал. 22 лютого 2010. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 2 квітня 2014. [Архівовано 2014-04-07 у Wayback Machine.]
  9. ↑ mp3-файлы выложены на странице The Guardian [Архівовано 11 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  10. ↑ Gramophone Hall of Fame (англ.). Gramophone. Архів оригіналу за 3 травня 2019. Процитовано 2 січня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Андраш_Шифф&oldid=44068413