Александер Венцель (1967)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Александер Венцель
Особисті дані
Народження 2 березня 1967(1967-03-02)[1] (57 років)
  Братислава, Угорське королівство
Зріст 189 см
Вага 84 кг
Громадянство  Словаччина
 Чехословаччина
Позиція воротар
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987–1994 ЧехословаччинаСловаччина «Слован» 132 (-?)
1989–1990 → Чехословаччина «Уніон» (Хеб) 28 (-?)
1994–2000 Франція «Страсбур» 184 (-?)
2000–2005 Франція «Гавр» 188 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1991–1992 Чехословаччина Чехословаччина 2 (0)
1994–1998 Словаччина Словаччина 19 (-?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2005–2006 Франція «Гавр U-19» (ворот.)
2006–2010 Франція «Страсбур» (ворот.)
2018–2021 Йорданія Йорданія (ворот.)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Александер Венцель (словац. Alexander Vencel; 2 березня 1967, Братислава) — чехословацький і словацький футболіст, воротар.

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]

Александер Венцель розпочинав кар'єру гравця у братиславському «Словані» у сезоні 1987/88. За «Слован» голкіпер виступав до 1994 року з перервою на військову службу, коли він захищав кольори хебського «Уніона». У складі братиславського клубу воротар ставав чемпіоном Чехословаччини у 1992 році та Словаччини у 1994. У 1994 році він також виграв Кубок Словаччини.

Того ж року Венцель перейшов у французький «Страсбур». Дебютував у французькій Лізі 1 29 липня 1994 року в домашній грі проти «Осера» (1:1) і в першому ж сезоні вийшов з командою у фінал кубка Франції, де зіграв проти «Парі Сен-Жермен», втім його команда поступилась з рахунком 0:1. Того ж року Александер допоміг команді стати співпереможцем Кубка Інтертото 1995 року[2]. За два роки словак вигравав з клубом Кубок ліги, і цього разу у фінальній грі проти «Бордо» (0:0, 6:5 пен.) був основним воротарем[3].

У 2000 році Венцель став гравцем «Гавра» з другого дивізіону країни. У 2002 році він разом з ним вийшов у Лігу 1, але після року гри у вищому дивізіоні клуб вилетів назад до Ліги 2, де Венцель провів ще два сезони як основний воротар і завершив кар'єру у 2005 році.

Міжнародна

[ред. | ред. код]

25 вересня 1991 року Венцель дебютував у збірній Чехословаччини в товариському матчі зі збірною Норвегії (3:2), замінивши на 82 хвилині Петра Коубу. 27 травня наступного року голкіпер зіграв один тайм у товариському матчі з Польщею (0:1). Цей матч став останнім для Венцеля у складі чехословацької команди[4].

Александер Венцель (праворуч) у тренерському штабі «Страсбура». 2009 рік.

Після розпаду Чехословаччини Венцель почав грати за збірну Словаччини. Дебютував 2 лютого 1994 року в товариському матчі проти збірної ОАЕ (1:0). Це була перша офіційна гра збірної Словаччини після розпаду Чехословаччини. Загалом до 1998 року провів за словацьку збірну 19 матчів.

Тренерська

[ред. | ред. код]

У 2005 році він почав працювати асистентом та тренером воротарів юнацької (U-19) команди «Гавра», а з 2006 по 2010 рік був тренером воротарів першої команди «Страсбура».

У період з 2011 по 2017 рік він працював консультантом програми FIFA Goalkeeping і відповідав за підготовку навчального матеріалу (книга та 6 DVD). За цей період він провів 64 навчальні семінари для тренерів та інструкторів по всьому світу.

З 2017 року став інструктором воротарів УЄФА і є автором 5 книг та 4 DVD-дисків для підготовки воротарів. Він також створив мобільний додаток Goalkeeper Training для Android та IOS.

З 2018 по 2021 рік був тренером воротарів збірної Йорданії у штабі бельгійця Вітала Боркелманса[5].

Досягнення

[ред. | ред. код]

Чехословаччина Словаччина «Слован» (Братислава)

Франція«Страсбур»

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Батько голкіпера — Александер Венцель-старший також колишній воротар, який зіграв у 1965—1977 роках 25 матчів за збірну Чехословаччини і став чемпіоном Європи 1976 року.

Одружений, у нього троє дітей (дочки Катаріна та Міхаела та син Алекс[6]).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ FBref
  2. ↑ Strasbourg-Wacker 1995. uefa.com. Процитовано 8 вересня 2019.
  3. ↑ RC Strasbourg Alsace - Girondins de Bordeaux. ligue1.com. Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 8 січня 2020.
  4. ↑ FOTBAL.CZ - Reprezentace A - statistiky.
  5. ↑ s.r.o, SPORT SK, s r o & Ringier Slovakia Media. Alexander Vencel mladší je v ďalšej zaujímavej destinácii, veľký test čaká v januári. Šport.sk (словац.). Процитовано 16 червня 2022.
  6. ↑ Sme.sk(словац.). — Інтерв'ю з Венцелем. Архівовано з першоджерела 14 лютого 2013.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александер_Венцель_(1967)&oldid=40397871