Адрар (область)
Адрар | |||
---|---|---|---|
араб. ولاية آدرار | |||
| |||
Столиця | Атар | ||
Країна | Мавританія | ||
Підрозділи | 4 департаменти | ||
Населення | |||
- повне | 62 658 (11) | ||
- густота | 0,28/км² (11) | ||
Площа | |||
- повна | 215 300 км² | ||
Висота | |||
- максимальна | 272 м | ||
- мінімальна | 272 м | ||
Код ISO 3166-2 | MR-07 | ||
| |||
Розташування регіону на мапі Мавританії | |||
|
Адра́р (араб. ولاية آدرار, фр. Adrar) — область в Мавританії.
На півночі межує з областю Тірис-Земмур, на сході з областю Ход-еш-Шаркі, на півдні з областю Тагант, на південному заході з областю Трарза, на заході з областями Інширі та Дахлет-Нуадібу, на північному заході з Західною Сахарою, на сході з Малі. На території області розташовано плато Адрар.
Великі міста - Шум, Шингетті, Уадан.
У XVIII - поч. XX століть тут існував незалежний емірат Адрар. Утворений в 1740-ті рр. арабським (Битва на озері) плем'ям мгафра; на чолі стояли еміри з роду улед-джафрія. Найбільшого впливу емірат досяг в XIX в. Економіка Адрар ґрунтувалася на кочовому скотарстві (верблюди, вівці), в оазах існувало незначне осіле землеробство, головним чином вирощування фініків. Панівна верства в еміраті становили воїни-хасани, нижче стояли в основному берберські за складом племена марабутів та данників-зенага, які виплачували хасанам данину фініками й молоком. Нижню сходинку займали раби і вільні люди, які виконували землеробські роботи і доглядали за худобою. На початку XX століття французькі колонізатори встановили протекторат над Адраром. Опір загарбникам очолив останній емір Сіді Ахмед ульд Гайда (1905-1932). Після загибелі еміра в 1932 році Адрар був анексований Францією.
Адрар ділиться на 4 департаменти:
- ↑ Regions of Mauritania. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 18 жовтня 2017.
Це незавершена стаття з географії Мавританії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття недостатньо чи зовсім не категоризована, або категорії, до яких вона належить, не існують. (січень 2024) |