Агіологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Агіологія (від грец. άγιος «святий» та грец. λόγος «розсуд», «міркування») — термін, що вживається для позначення досліджень, присвячених богословським та історико-церковним аспектам святості. На відміну від агіографії, що розглядає «Житія Святих» як пам'ятники релігійної та літературної історії тієї доби, коли житіє створювалося, агіологія зосереджує свою увагу на найсвятішому, типові святості і сприйнятті цього типажу в різні епохи. Основним матеріалом для агіології, як і для агіографії (розрізняючи ці дві дисципліни), служить література «Житія Святих». Поряд з матеріалом «Житій Святих» найважливішим джерелом виступають тут теологічні твори, що зачіпають тему святості.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • ред. Митрохин Л. Н. и др., «Христианство» (словарь), изд. «Республика», г. Москва, 1994 г. ISBN 5-250-02302-9, с. 9;
  • Еп. Григорий (В. М. Лурье), «Введение в критическую агиографию», изд. «Axioma», г. Петербург, 2009 г. ISBN 978-5-901410-69-1