АЕС Огеста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
АЕС Огеста
Країна Швеція
Адмінодиницякомуна Гуддінге
МісцезнаходженняШвеція Швеція
Початок будівництва1953
Початок експлуатації1964
Кінець експлуатації1974
Організація«Vattenfall»
Технічні параметри
Кількість енергоблоків1
Тип реакторівPHWR
Генеруюча потужність12 МВт
Інша інформація
Мапа
CMNS: АЕС Огеста у Вікісховищі

АЕС Огеста (швед. Ågestaverket) — закрита атомна електростанція у центральній Швеції.

Станція розташована у комуні Гуддінге лена Стокгольм всього за 14 км на південь від центру Стокгольма.

АЕС Огеста – перша атомна електростанція у Швеції. Була закладена в 1957 році та працювала 1964 — 1974 рр. На станції було встановлено єдиний важководневий ядерний реактор типу R3. Потужність його становила лише 12 МВт, що й становило загальну потужність АЕС Огеста. Метою будівництва цієї атомної електростанції було не тільки використання його як енергетичного та теплового реактора для Стокгольма, але й напрацювання збройового плутонію у разі необхідності для армії Швеції та країн НАТО.

Однією з особливостей реактора був підземний тип розташування. Реактор АЕС Огеста знаходиться у скелі. Ще одним важливим моментом є використання природного (незбагаченого) урану як палива для реактора типу R3, встановленого на АЕС Огеста.

Причинами зупинки реактора, який пропрацював лише десять років, були його вкрай низька потужність, а також світова енергетична кон'юнктура, що складалася з важкого стану світової економіки та вкрай низьких цін на природні енергоносії, насамперед нафту.

Також було розпочато будівництво нового шведського важководневого реактора R4, але з економічних причин воно також було зупинено.

Інформація про енергоблоки

[ред. | ред. код]
Енергоблок Тип реакторів Потужність Початок
будівництва
Фізпуск Підключення до мережі Вводення в експлуатацію Закриття
чистий брутто
Огеста[1] PHWR, R3 10 МВт 12 МВт 01.12.1957 17.07.1963 01.05.1964 01.05.1964 02.06.1974

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. AGESTA на сайті МАГАТЕ. Архів оригіналу за 31 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.