Перейти до вмісту

Іван Шишман

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Іван Шишман
Иван Шишман
Цар Болгарії
1371 — 1395
Попередник: Іван Александр
Наступник: Іван Срацимір
 
Народження: невідомо
Велико-Тирново, Друге болгарське царство
Смерть: 3 червня 1395(1395-06-03)
Нікопол, Друге болгарське царство
Причина смерті: обезголовлення
Поховання: Нікопол
Країна:  Друге болгарське царство
Релігія: православ'я
Рід: Шишмановичі
Батько: Іван Александр
Мати: Сара-Теодора
Шлюб: Драґана Лазаревичd, Kira Mariad і Q124128372?
Діти: Alexanderd, Йосип II (патріарх Константинопольський), Keratsad і Fruzhind
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Іван Шишман (болг. Иван Шишман, помер 3 червня 1395) — болгарський цар у 13711395 роках; разом із братом Іваном Срациміром був одним з двох останніх болгарських царів. Син царя Івана Александра.

Ще за життя батька (бл. 1356) був коронований як співправитель, що призвело до погіршення стосунків з його братом Іваном Срациміром, який, бувши правителем Відінської області, почав відокремлюватись від Тирновского царства й перетворився на незалежного правителя. Після смерті батька правив Тирновським царством: одним із двох царств, на які розділилась Болгарія. Тирновське царство складалось зі столиці Тирново та східної Болгарії, з частиною Фракії, що лишилась за нею. Його брат, цар Іван Срацимір, володів Відінським царством (столиця місто Відін і західна Болгарія).

На самому початку його правління, у 13711372 роках, на Болгарію нападали турки, але Іван Шишман зумів врятуватись через поступки частиною своїх володінь. Після цього вів майже самостійну війну з турками: з 1371 до 1378 — в районі Фракії та Софії, з 1381 до 1386 — знову в області Софії, у 13881389 — у східній частині своїх володінь, з 1391 до 1393 — також у східній частині володінь, але вже разом зі своїм васалом і родичем влаським князем Мірчо Старим. У 13931394 роках турки взяли столицю царства, Тирново, а потім, 1395 й останню столицю, місто Нікопол, скинувши Івана Шишмана.

Джерела

[ред. | ред. код]

Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907. (рос.)