Єрзовка (Городищенський район)
робітниче селище Єрзовка | |
---|---|
Ерзовка | |
Країна | Росія |
Суб'єкт Російської Федерації | Волгоградська область |
Муніципальний район | Городищенський район |
Поселення | Єрзовське міське поселення |
Код ЗКАТУ: | 18205553000 |
Код ЗКТМО: | 18605153051 |
Основні дані | |
Населення | ▼ 6407 |
Поштовий індекс | 403010 |
Географічні координати: | ▼ 6407)_region:RU_ 48°56′16″ пн. ш. 44°38′31″ сх. д. / 48.9377778° пн. ш. 44.641944444444° сх. д. |
Часовий пояс | MSK (UTC+3) |
Мапа | |
| |
Єрзовка (рос. Ерзовка) — робітниче селище у Городищенському районі Волгоградської області Російської Федерації.
Населення становить 6407 осіб. Входить до складу муніципального утворення Єрзовське міське поселення.
Єрзовка заселена наприкінці XVIII — на початку XIX століття державними селянами . За назвою річки, при якій розташувався населений пункт, слобода також була відома як Пічуга або Нижня Пічуга . У XVIII столітті при річці Пічузі розташовувалися Пічужинські хутори та сади. Наприкінці XVIII — на початку XIX століття почалося заселення селянами із внутрішніх губерній. У 1812 році тут налічувалося вже 100 дворів та 270 ревізських душ . У 1816 році прибули поселенці з Курської губернії . Потім населення слободи поповнювалося вихідцями з Рязанської , Орловської , Пензенської таТамбовських губерній. Заселення завершилося 1842 року . На час припинення заселення Єрзовка мала 289 дворів, в них проживало 1014 душ чоловічої та 989 жіночої статі. У 1867 році Єрзовка стала центром Єрзовської волості Царицинського повіту Саратовської губернії . В 1872 відкрито школу, в 887 - земське училище. В 1896 було вже 692 двори, в яких проживало 3876 чоловік .
Наприкінці XIX століття жителі займалися переважно хліборобством та чумацтвом, у багатьох дворах були сади. Розвитку чумацтва сприяло розташування села на Саратовсько-Астраханському тракті. У 1894 році в селі було 6 водяних і 17 вітряків, кілька бакалійних, мануфактурних і дріб'язкових крамниць, 4 олійниці, 7 кузень
Перша церква освячена у 1840 році . В 1897 побудована кам'яна церква .
7 вересня 1918 наказом № 62 Військової ради Північно-Кавказького військового округу була створена Царицинська губернія з Царицинським повітом у її складі .
В 1928 Єрзовка увійшла до складу Сталінградського району Сталінградського округу Нижньоволзького краю (з 1934 - Сталінградський край). В 1935 село включено до складу Піщанського району (з 1938 - Городищенський район) Сталінградського краю (з 1936 - Сталінградської області , з 1961 - Волгоградська область). З 1963 по 1977 рік Єрзовська сільрада входила до складу Дубівського району . У 1964 році при руйнуванні хутора Акатівка жителі цього хутора переселилися до Єрзовки.
1989[1] | 2002[2] | 2009[3] | 2010[4] | 2012[5] | 2013[6] | 2014[7] |
---|---|---|---|---|---|---|
4275 | ↗5622 | ↗6187 | ↘6128 | ↗6171 | ↗6225 | ↗6258 |
2015[8] | 2016[9] | 2017[10] | 2018[11] | 2019[12] | ||
↗6264 | ↘6262 | ↗6377 | ↗6463 | ↘6407 |
- ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
- ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012.
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014.
- ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских и сельских населённых пунктов Волгоградской области
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям. Таблица 35. Оценка численности постоянного населения на 1 января 2012 года. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. — М.: Федеральная служба государственной статистики Росстат, 2013. — 528 с. (Табл. 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
- ↑ Таблица 33. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2015 года. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
- ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
- ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года (рос.). Процитовано 31 липня 2019.
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |