Перейти до вмісту

Škoda 100

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Škoda 100/110
Škoda 100/110
Škoda 100/110
Загальні дані
Виробник: Чехословаччина AZNP Škoda (Млада Болеслав)
Роки виробництва: 1969 — 1977
Тип(и) кузова: 4-дв. седан
Компонування: RR (задньомоторне)
Зчеплення: сухе однодискове;
Коробка передач: механічна 4-ступенева повністю синхронізована, передатні числа: І — 3,8; ІІ — 2,12; ІІІ — 1,41; IV — 0,96; З. Х. — 3,27;
Передатне число головної передачі — 4,444
Характеристики
Масово-габаритні
Довжина: 4155 мм; (4140 мм — S100; 4170 мм — 110L Rally A2)
Ширина: 1620 мм
Висота: 1380 мм; (1390 мм — 110L Rally A2)
Колісна база: 2400 мм (передній звис 740 мм, задній — 940 мм)
Колія передня: 1280 мм (1300 мм — S100)
Колія задня: 1250 мм (1270 мм — S100)
Маса: споряджена: 805—820 кг;
На ринку
Попередник: Skoda 1000 MB
Наступник: Škoda 742
Інше
Об'єм бака: 32 л

Škoda 100 — сімейство легкових автомобілів, що виготовлялося підприємством AZNP Skoda (Automobilové závody, národní podnik Škoda — автомобільний завод народного підприємства «Шкода») у 1969—1977 рр.

Опис

[ред. | ред. код]

Škoda 100 — базовий варіант з 988 см³ двигуном.

Škoda 100 L та Škoda 110 L — "люксові" варіанти. Мали передні сидіння анатомічної форми, змінені карти дверей тощо.

Škoda 110 LS — варіант з 62-сильним двигуном від купе Škoda 110R. Зовнішня відмінність — додаткові галогенні фари вбудовані в "передок". Комплектувались тільки радіальними шинами марки Barum, що виготовлялись у Чехословаччині по ліцензії італійського концерну Pirelli & C.

Škoda 100 використовувалась як основа для дрібносерійних автомобілів (бельгійське багі Skoda V.F. Buggy, італійське Skoda Kirby).

Обсяги виготовлення[2][3]
модель роки тип кузова двигун кількість, авт.
Škoda 100 1969–1977 4-дв. седан 1,0 л, 48 к.с. 602 020
Škoda 100 L 1969–1977 4-дв. седан 1,0 л, 48 к.с. 217 767
Škoda 110 L 1969–1976 4-дв. седан 1,1 л, 53 к.с. 219 864
Škoda 110 LS 1971–1976 4-дв. седан 1,1 л, 62 к.с. 40 057
Škoda 110 R 1970–1980 2-дв. купе 1,1 л, 62 к.с. 56 902
Škoda 120 S 1971–1974 4-дв. седан 1,2 л, 120 к.с. 100
Škoda 130 RS 1977–1982 2-дв. купе 1,3 л, 130 к.с. 65

Перші представники марки, виробництво яких сягнуло мільйона екземплярів (1 079 798 авт.).

Проектування Škoda 100 розпочалось у 1965 р., а виробництво у вересні 1969 р. З 1971 р. на усіх Škoda з'явилась травмобезпечна кермова колонка, що спочатку встановлювалась тільки на автомобілі, котрі експортувались до Швеції. З 1972 р. на задній стійці з'явились вентиляційні решітки, у 1973 р. по кутах приборної панелі з'явились два повітряні канали, в інтер'єрі стали застосовувати нові обивочні матеріали.

Празьким дослідним інститутом автомобільної промисловості була розроблена Škoda 110 GT. Автомобіль мав пластмасовий кузов зі сталевим каркасом, розміщений ззаду двигун робочим об'ємом 1140 см³, ступенем стиску 12:1 (від ралійної "Шкоди 110"). Радіатор, що знаходився спереду, був обладнаний електровентилятором, що вмикався при досягненні температури охолоджуючої рідини у 100°C. Представлявся на багатьох виставках, зокрема на Женевському автосалоні у 1971 р.

Також на базі "Шкоди 110" конструкторами заводу у Млада-Болеславі була створена Škoda Super Sport. Вона мала зовнішні панелі кузова пластмасові, а днище, передні колісні ніші та стійки сталеві.[4]

Конструкція

[ред. | ред. код]
двигун Škoda 1000MB/S100

Škoda 100 (Škoda 110) — глибока модернізація попередньої моделі Škoda 1000 MB (Škoda 1100 MB). Від неї автомобіль успадкував каркас кузова (проте мав інші зовнішні кузовні панелі, зокрема переднє та заднє оперення, салон), агрегатну базу. Рядний чотрициліндровий двигун водяного охолодження встановлено ззаду автомобіля, а бензобак спереду. Відповідно заправочна горловина розміщена на передньому правому крилі автомобіля. Характерна особливість двигуна (R4, 988 см³) — блок циліндрів з алюмінієвого сплаву відлитий під тиском (завод Skoda був одним з перших у застосуванні цієї технології) та чавунна головка блоку. Також агрегат мав водяне охолодження, комплектувався чеським карбюратором Jikov.

Передня підвіска Škoda 1000 MB (незалежна пружинна на подвійних поперечних важелях) мала 11 точок мащення, вимагала втручань кожні 7-10 тис. км чим викликала нарікання користувачів. Тож оновлена підвіска «Шкоди 100» мала тільки 4 точки мащення, збільшений до 100 тис. км ресурс.

Гальмівна система «Шкоди 100» на відміну від попередника мала двоконтурний привід та дискові передні гальмівні механізми. Останні виготовлялись у м. Яблонець-над-Нисою по ліцензії британської компанії Dunlop. Вони були спроектовані таким чином, що заміна гальмівних колодок вимагала менше хвилини.

Škoda 110R

[ред. | ред. код]
Škoda 110 R
Škoda 110 R
Škoda 110 R
Загальні дані
Виробник: Чехословаччина AZNP Škoda (Квасини)
Роки виробництва: 1970 — 1980
Характеристики
Масово-габаритні
Довжина: 4155 мм
Ширина: 1620 мм
Висота: 1340 мм
Колісна база: 2400 мм
Колія передня: 1280 мм
Колія задня: 1250 мм
Маса: споряджена: 880 кг; повна: 1200 кг
На ринку
Попередник: Škoda 1100 MBX
Наступник: Škoda Garde
Škoda 130 RS

Škoda 110R була задньомоторним і задньопривідним автомобілем, що випускався чехословацьким виробником AZNP у Квасинах між 1970 і 1980 роками. За ці десять років було виготовлено 56 902 купе.

110R Coupé змінило спортивну Škoda 1000 MBX/1100 MBX. Він оснащувався підвищеною версією 62 к.с. (46 кВт) SAE, 52 к.с. (39 кВт) (DIN) чотирициліндрового двигуна Skoda 720 типу OHV об’ємом 1,1 літра (1107 см3) (цей самий двигун використовувався у Škoda 110LS седан, після появи в 1971 році). З чотириступінчастою механічною коробкою передач 110R міг розвивати максимальну швидкість 145 км/год і розганятися до 100 км/год за 18,5 секунд.

Його дизайн дуже схожий на дизайн споріднених седанів 100 і 110, але лише з двома дверима та характерною задньою частиною фастбека. Протягом більшої частини періоду виробництва 110R мав чотири фари, але в перші роки він мав лише дві. Виробництво припинилося в 1980 році, щоб звільнити місце для його наступника, Škoda Garde (версія серії Skoda 105/120 на базі купе), яка була представлена ​​в листопаді 1981 року.

У автоспорті цю базову конфігурацію було використано для створення спеціальної для ралі моделі 130 RS, а також одноразових 1,8-літрових OHC 180RS і 2,0-літрових OHC 200RS. Остаточна еволюція відбулася в 1975 році, у 2000 MI Grenade з двигуном 250 к.с. Боржівою Корінеком.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г ГОСТ 8.417-2002
  2. ↑ Журнал «Автолегенды СССР и соцстран» выпуск № 188, 2016
  3. ↑ Cedrych, Mario; Nachtmann, Lukáš (2007). Škoda: auta známá i neznámá. Grada Publishing a.s. с. 174. ISBN 978-80-247-1719-7.
  4. ↑ Я. Росса//журнал "За рулём". — 1972., №9. — С. 30-31.
Автомобілі Škoda, від 1945 по сьогодні
Тип з 1945 до 1991 державне підприємство з 1991 власність концерну Volkswagen
1940-ві 1950-ті 1960-ті 1970-ті 1980-ті 1990-ті 2000-ні 2010-ті
5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 0 1 2 3
Клас A Citigo
Клас B Fabia I Fabia II
Клас C Favorit
Forman 		Felicia
Клас C+ 440 Octavia 1000 MB
1100 MB 		100
110 		105/120/125
130/135/136 		Octavia I Rapid
Octavia Kombi
Клас D 1200 1201 1202 Octavia II Octavia III
Клас E Superb I Superb II
Клас F … Superb
VOS
Купе/Кабріолет … 1101 / 1102 450 Felicia 110 R Garde Rapid
Мінівен Roomster
SUV Yeti
Фургон Praktik
Мікроавтобус 1203 1203 1500
Гоночний автомобіль Sport 120 S 130 RS 130 LR
Sport
Supersport 		1101 OHC F3
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Škoda_100