AH-56 Cheyenne

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
AH-56 Cheyenne
AH-56A з триопорним шасі
Призначення Ударний вертоліт
Походження  США
Виробник Lockheed
Перший політ 21 вересня 1967
Статус Проєкт скасовано
Кількість 10
AH-56 Cheyenne, прототип № 7 в музеї Армійської авіації, Форт Рюкер, Алабама. Видно ліва консоль крила і два хвостових гвинти.

AH-56 Cheyenne (укр. «Шає́н»)[a] — проєкт американського ударного вертольота, створений фірмою Lockheed. Планувався як вертоліт підтримки сухопутних військ та супроводу транспортних вертольотів армійської авіації під час війни у В'єтнамі. Але через високу ціну реалізації проєкту рішення було прийняте на користь дешевшого штурмовика A-10 Thunderbolt II. Проєкт Cheyenne був закритий у 1972 році. Пізніше цю нішу зайняв гелікоптер AH-64.

Історія розробки

[ред. | ред. код]

За проєктом під позначенням АН-56А «Cheyenne» компанія Lockheed побудувала комбінований вертоліт-гвинтокрил з витонченим фюзеляжем і крилами малого розмаху з екіпажем з двох чоловік.

Льотні випробування почалися 21 вересня 1967 року, а на початку 1968 року армія США уклала контракт на першу партію з 375 серійних літальних апаратів. Була побудована перша партія з 10 машин, однак технічні складності розробки гвинтокрила призвели до розриву контракту в серпні 1972 року.

Причиною відмови від програми стали суперечності з військово-повітряними силами щодо бойового призначення «Cheyenne», а також загальна політична обстановка, яка стосувалася військових програм закупівлі, викликала коригування первинних вимог до ударного вертольота на користь дводвигунної машини звичайної схеми, як менш складної, і яка володіє підвищеною бойовою живучістю[1].

Конструкція

[ред. | ред. код]

Вертоліт мав крило малого розмаху, шасі які прибираються. Був оснащений турбовальним двигуном General Electric Т64-GE-16, який розвивав потужність 2927 кВт і обертав чотирилопатеві несний і хвостовий гвинти, плюс трилопатевий кермовий гвинт на хвості машини.

Пілоти розміщувалися на поворотних кріслах, навідник мав нашоломний приціл.

«Cheyenne», який розвивав неперевершену швидкість у землі, продемонстрував максимальну швидкість 407 км/год.

Вертоліт оснащений 30-мм гарматою, гранатометом чи кулеметом в носовій турелі, протитанковими ракетами або ракетами «повітря-земля» на підкрильних пускових напрямних.

Технічні дані

[ред. | ред. код]
  • Екіпаж: 2 чол
  • Силова установка: 1 x General Electric T64-GE-16 потужністю 2580 кВт
  • Діаметр несного гвинта: 15,36 м
  • Довжина: 18,30 м
  • Висота: 4,10 м
  • Злітна вага: 13 600 кг
  • Вага порожнього: 5320 кг
  • Макс. швидкість: 408 км/год
  • Дальність: 1971 км (AH-56A)

Цивільні варіанти

[ред. | ред. код]

Компанія Lockheed розробила три цивільні пасажирські варіанти компоновки Cheyenne: CL-1026, CL-1060 і CL-1090. Останні дві цифри означали кількість пасажирських місць для кожного дизайну. 1026 мав розмістити 30-35 пасажирів, 1060 — шістдесят пасажирів, а 1090 — дев’яносто. Ці варіанти не просунулися далі початкової стадії проектування.[2][3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Від англ. Cheyenneшеєн
    Абревіатура в чинній системі позначень авіації та ракет містить такі індекси:
    • A (attack) — ударний
    • H (helicopter) — гелікоптер
  1. Robb, Raymond L. «Hybrid helicopters: Compounding the quest for speed» [Архівовано 27 вересня 2006 у Wayback Machine.] (недоступная ссылка с 12-08-2013 (1188 дней) — [[https://web.archive.org/web/20060927042104/http://www.vtol.org/pdf/summer06robb.pdf Архівовано 27 вересня 2006 у Wayback Machine.] [Архівовано 27 вересня 2006 у Wayback Machine.] [Архівовано 27 вересня 2006 у Wayback Machine.] [Архівовано 27 вересня 2006 у Wayback Machine.] [Архівовано 27 вересня 2006 у Wayback Machine.] история], [[https://web.archive.org/web/20060927042104/http://www.vtol.org/pdf/summer06robb.pdf Архівовано 27 вересня 2006 у Wayback Machine.] [Архівовано 27 вересня 2006 у Wayback Machine.] [Архівовано 27 вересня 2006 у Wayback Machine.] [Архівовано 27 вересня 2006 у Wayback Machine.] [Архівовано 27 вересня 2006 у Wayback Machine.] копия]) Vertiflite.
  2. Aviation Week & Space Technology (CL-1060 and CL-1090) (англ.). Т. 87. McGraw-Hill. 1967. с. 34.
  3. Journal of the American Helicopter Society (CL-1060) (англ.). American Helicopter Society. 1966. с. 13.

Посилання

[ред. | ред. код]