Перегляд вихідного коду сторінки Ян III Собеський

{{Otherpersons|Ян Собеський (значення)}}
{{Державний діяч
| герб             = POL COA under the rule of John III.svg
| титул            = [[Правителі Польщі|Король Польщі]]<br/>[[Список великих князів литовських|Великий князь Литовський]] <br/>[[Великий князь Руський]]
| періодпочаток    = [[1674]]
| періодкінець     = [[1696]]
| коронація        = [[2 лютого]] [[1676]]

| попередник       = [[Міхал Корибут Вишневецький|Михайло Корибут Вишневецький]]
| наступник        = [[Август II Фрідріх]]
}}
'''Ян III Собе́ський''' ({{lang-pl|Jan III Sobieski}}; [[17 серпня]] [[1629]], [[Олесько]]&nbsp;— [[17 червня]] [[1696]])&nbsp;— монарх Речі Посполитої (Республіки Обох Народів), [[Правителі Польщі|король польський]], великий князь литовський, великий князь руський з [[1674]] року, [[Великий маршалок коронний|великий коронний маршалок]] з [[1665]] року, [[польний гетьман коронний]] з [[1666]] року, [[Великий гетьман коронний|великий коронний гетьман]] з [[1668]] року. Своїм військовим талантом надовго забезпечив Речі Посполитій спокій на південних кордонах. Його вважають [[Національний герой|національним героєм]] [[Польща|Польщі]].

1684&nbsp;р. Папа Інокентій XI надав йому почесний титул [[Захисник віри]] ({{lang-la|Defensor Fidei}}) та [[Правовірна Величність]] ({{lang-pl|król prawowierny}}).

== Біографія ==

=== Дитинство, юність, навчання ===
Народився в [[Олесько|Олеську]] (нині селище міського типу [[Буська міська громада|Буської громади]], [[Львівська область]]), у сім'ї [[магнат]]а [[Яків Собеський|Якова Собеського]] та його другої дружини&nbsp;— представниці спольщеного руського роду [[Софія Теофіла Даниловичівна|Софії Теофіли з Даниловичів]]. Дитячі роки провів разом зі старшим братом Мареком у Жовкві. Навчались у Кракові, Брюсселі.

=== Кар'єра ===
[[24 липня]] [[1648]] року після звістки про смерть короля Владислава IV разом зі старшим братом Мареком виїхав з Брюсселя додому. Учасник воєн проти Богдана Хмельницького, зокрема, облоги Замостя ([[1648]]), битв під Зборовом, Берестечком (був важко поранений в голову, ледь не потрапив до татарського полону), Жванцем. Після дуелі проти [[Михайло Казимир Пац|Михайла Казимира Паца]] через панну Орховську&nbsp;— доньку Павла, гувернера Собеських<ref> Przyboś Adam. ''Pac Michał Kazimierz h. Gozdawa (ok. 1624—1682)'' // [[Польський біографічний словник|Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979.&nbsp;— Tom XXIV/4, zeszyt 103.&nbsp;— S. 721—722. {{ref-pl}}</ref>&nbsp;— лікувався у Львові. 2 липня 1649 року отримав від батька Яворівське староство. 1659 року вперше був послом сейму. [[19 березня]] [[1660]] року став [[стрий]]ським старостою.

Як полковник [[кварцяне військо|кварцяного війська]] служив під командуванням [[хорунжий|хорунжого]] коронного [[Олександр Конецпольський|Олександра Конецпольського]], [[16 жовтня]] [[1655]] року склав присягу на вірність королю Швеції.<ref>Red. Jan III Sobieski h. Janina (1629—1696)… S. 413 {{ref-pl}}</ref> [[1656]] року отримав уряд [[Хорунжий великий коронний|хорунжого великого коронного]]. У жовтні [[1672]] року розбив [[чамбул]]и татар на лінії Краснобрід&nbsp;— [[Наріль]]&nbsp;— [[Немирів]]&nbsp;— [[Комарне]]&nbsp;— [[Калуш]].

У серпні-вересні [[1666]] року разом з дружиною мав майнову суперечку з [[Гризельда Вишневецька|Гризельдою]] та Міхалом Вишневецькими, посередником був [[Белзькі каштеляни|белзький каштелян]] [[Алєксандер Людвік Незабітовський|Олександр Людвік Незабітовський]] [[герб]]у [[Любич (герб)|Любич]]<ref>Majewski W., Przyboś Adam. Niezabitowski Aleksander Ludwik h. Lubicz (zm. 1675) // [[Польський біографічний словник|Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1978.&nbsp;— t. XXIII/1, zeszyt 96.&nbsp;— S. 96. {{ref-pl}}</ref>.

Добився від короля Франції пенсії за інформаційну службу та конкретну політичну діяльність на користь французького двору, що було близьким до терміну державна зрада<ref>[[Дашкевич Ярослав Романович|Ярослав Дашкевич]]. Павло Тетеря // Володарі гетьманської булави: Історичні портрети / Автор передмови В.&nbsp;А.&nbsp;Смолій.&nbsp;— К.: Варта, 1994.&nbsp;— 560 с.&nbsp;— С. 262.&nbsp;— ISBN 5-203-01639-9</ref>.

=== Правління ===
На початку свого королівського правління підписав невигідний для Польщі [[Журавненський мирний договір|Журавненський мир]] ([[1676]]) з [[Мехмед IV Ґерай|Мехметом IV]], але одночасно провадив переможні баталії з [[Османська імперія|Османською імперією]]: битви біля [[Підгайці]]в і [[Хотин]]а (саме після [[Битва під Хотином (1673)|Хотинської битви]] [[1673]]&nbsp;року обраний королем), «[[Віденська битва|Віденську відсіч]]» [[1683]] року.

У [[1684]] році відновив козацтво на [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]] і протягом останньої чверті [[XVII століття]] підтримував гетьманування там [[Остап Гоголь|Остапа Гоголя]], [[Стефан Куницький|Стефана Куницького]], Андрія Могили, Григорія Гришка, [[Самійло Іванович Самусь|Самійла Самуся]], полковництво [[Семен Палій|Семена Палія]]. Правобережне козацтво брало участь у молдавських походах Яна III Собеського [[1685]], [[1686]] і [[1691]]&nbsp;років.

Наприкінці лютого 1676 року Ян III Собеський запросив на свої коронаційні урочистості до Варшави наказного правобережного гетьмана [[Остап Гоголь|Остапа (Євстафія) Гоголя]]. Сейм дав дозвіл козакам право розміщуватись у Димерському старостві і виплачувати певні суми з коронного скарбу. Наказний гетьман мав сформувати 4000-не військо для боротьби з турками.

Головною метою його зовнішньої політики було відвоювання Правобережної України від Османської імперії, що дало б змогу покращити становище Польсько-Литовської держави за рахунок економічного та військового потенціалу українських земель. На той час Правобережна Україна стала ключовою ланкою у відносинах між Московською державою, Річчю Посполитою, Османською імперією та залежним від них Кримським ханством.

[[1684]] року був ініціатором утворення антиосманського союзу [[Австрія|Австрії]], [[Венеція|Венеції]], [[Святий Престол|Святого престолу]] та [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Того ж 1684&nbsp;р. Папа Інокентій XI надав почесний титул Defensor Fidei (Захисник віри) та Orthodox Majesty ([[Православна Величність]]) королю Речі Посполитої, Великому князю Литовському, Руському, Смоленському, Сіверському, Чернігівському тощо Яну III Собеському, який очолив командування армії християнської коаліції (в тому числі й з українських козаків) під час героїчної Віденської битви, що вважається поворотним моментом в історії Європи, який запобіг її завоюванню Османською імперією.

[[1686]] року уклав [[Вічний мир (1686)|Вічний мир]] з [[Московське царство|Московською державою]], закріпивши поділ [[Україна|України]]. По суті це був вимушений крок під тиском Москви, а [[Сейм Речі Посполитої]] ратифікував цей договір тільки у [[1764]] році знову ж таки під тиском Москви.

Політично був пов'язаний із [[Франція|Францією]] та Австрією. Прагнув до зміцнення королівської влади, що викликало сильну опозицію [[магнат]]ів.

Останній рік найчастіше перебував у Жовкві, Яворові чи Вілянові, потерпав від ростучої водянистої пухлини. Помер [[17 червня]] [[1696]] року від [[апоплексія|апоплексії]] (геморагічного [[інсульт]]у)<ref>Red. Jan III Sobieski h. Janina (1629—1696)… S. 413</ref> у [[Вілянівський палац|Вілянівському палаці]] поблизу [[Варшава|Варшави]]. Похований у [[Крипта Святого Леонарда|крипті Св. Леонарда]] у [[Краків|Кракові]].

== Титул ==
Повний титул:
* Dei Gratia Rex [[Захисник віри|Fidei Defensor]] Poloniae, magnus dux Lithuaniae, Russiae, Prussiae, Masoviae, Samogitiae, Livoniae, Smolenscie, Kijoviae, Volhyniae, Podlachiae, Severiae, Czernichoviaeque, etc
: {{lang-pl|Z Bożej łaski król Polski, wielki książę litewski, ruski, pruski, mazowiecki, żmudzki, inflancki, Kijoviae, Volhyniae, smoleński, siewierski i czernihowski.}}
: {{lang-uk|З Божої ласки король Польщі, [[Список великих князів литовських|Великий князь Литовський]], [[Великий князь Руський]], Прусський, Мазовецький, Жмудський, Інфляндський, Київський, Волинський, Смоленський, Сіверський і Чернігівський.}}

== Власність, фундації ==
* [[Зборів]],<ref>''Tomasz Kunzek''. Przewodnik po województwie Tarnopolskim (z mapą).&nbsp;— Rzeszów Libra PL, 2013.&nbsp;— 140 s.&nbsp;— S. 118. {{ref-pl}}</ref> [[Підгірці (Золочівський район)|Підгірці]], [[Золочів]], [[Жовква]], [[Поморяни]] (тут за його сприяння було розпочато будівництво кам'яного костелу<ref>{{SgKP|VIII|748|Pomorzany}}&nbsp;— S. 748. {{ref-pl}}</ref>).

== Вшанування ==

=== Пам'ятники ===
{{2 стовпці}}
* [[Львів]] (нині у [[Гданськ]]у)
* [[Санкт-Петербург]] (вивезений з [[Підгорецький замок|Підгорецького замку]])
* [[Естергом]]
* [[Перемишль]]
* [[Штурово]]
* [[Варшава]]
* [[Відень]]
</div>

=== Меморіальні таблиці ===
* [[Бучач]] (у 2016 році відновлена до попереднього вигляду; офіційне відкриття&nbsp;— 31 липня, на День міста).

=== Вулиці ===
* [[Львів]] (Круля Яна ІІІ, тепер частина [[Вулиця Братів Міхновських|вулиці Братів Міхновських]])<ref>[[Мечислав Орлович|Orłowicz M.]] Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie.&nbsp;— Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925.&nbsp;— 276 s.&nbsp;— mapa. {{ref-pl}}</ref>
* [[Вулиця Галицька (Бучач)|Бучач]] (часи І-ї Речі Посполитої)
* [[Вулиця Павла Ковжуна (Калуш)|Калуш]] (часи ІІ-ї Речі Посполитої)
* [[Золочів]].

== Галерея ==
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Jan III Sobieski 2.PNG|Ян III Собеський з «образом» [[Ченстоховська ікона Божої Матері|Матері Божої Белзької (Ченстоховської)]]
Файл:Maria Kazimiera.jpg|Дружина Івана Собеського [[Марія Казимира]] з дітьми (художник — [[Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій]])
Файл:Schultz John III Sobieski.jpg|Іван III Собеський у лавровому вінку (художник — [[Шимонович-Семигиновський Юрій Елевтерій]])
Файл:Pomnik Sobieskiego w Gdansku.jpg|«Львівський» пам'ятник королю, [[Гданськ]]
Файл:Ian Sobieski memory. Buchach.jpg|Пам'ятна дошка, [[Бучач]]
Файл:Eggers John III Sobieski.jpg|Пам'ятник у [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]], вивезений з Підгорецького замку
Файл:Портрет короля Яна III Собеського. Полотно, олія. Художник Якубовський, XIX ст. З колекції Збаразького замку.jpg|Портрет короля Яна III Собеського. Полотно, олія. Художник Якубовський, XIX ст. З колекції [[Збаразький замок|Збаразького замку]]
</gallery>

== Родовід ==
{{ahnentafel-compact5
|style=font-size: 90%; line-height: 110%; 
|border=1
|boxstyle=padding-top: 0; padding-bottom: 0;
|boxstyle_1=background-color: #fcc;
|boxstyle_2=background-color: #fb9;
|boxstyle_3=background-color: #ffc;
|boxstyle_4=background-color: #bfc;
|boxstyle_5=background-color: #9fe;
|1= [[Ян III Собеський|Іоанн ІІІ]]
|2= [[Яків Собеський]]
|3= [[Софія Теофіла Даниловичівна]]
|4= [[Марек Собеський|Марк Собеський]]
|5= Гедвіґа Снопковська
|6= [[Іван Данилович|Іоанн Данилович]]
|7= [[Софія Жолкевська]]
|8= Іоанн Собеський
|9= Катерина Ґдешинська
|10= Яків Снопковський
|11= Анна Гербурт
|12= [[Станіслав Данилович (хорунжий)|Станіслав Данилович]]
|13= Катерина Тарло
|14= [[Станіслав Жолкевський]]
|15= Реґіна Гербурт
|16= 
|17= 
|18= 
|19= 
|20= 
|21= 
|22= 
|23= 
|24= 
|25= 
|26= 
|27= 
|28= 
|29= 
|30= 
|31= 
}}

== Родинні зв'язки ==
{{familytree/start}}
{{familytree | GrMa1 |-|v|-| GRP1 | | GrMa |-|v|-| GRP | | GrMa1=[[Софія Жолкевська|Софія з Жолкевських Данилович]]|GRP1=[[Іван Данилович]]|GrMa=[[Ядвіґа Снопковська]]|GRP=[[Марек Собеський (1628—1652)|Марко Собеський]]}}
{{familytree | | | | |!| | | | | | | | | |!| | }}
{{familytree | | | | MOM |-|-|-|v|-|-|-| DAD | | | | MOM= [[Софія Теофіла Даниловичівна|Софія Теофіля Даниловичівна Собеська]]|DAD=[[Якуб Собеський]]}}
{{familytree | | | | | | | | | |!| | | | | | }}
{{familytree | | | | | | | | | ME  | | | | | | | |ME='''Ян ІІІ Собеський'''|}}
{{familytree/end}}
Діти, зокрема:
* [[Якуб Людвік Собеський|Якуб Людвік]] (1667, Париж&nbsp;— 1737, Жовква)&nbsp;— [[дідич]] [[Зборів|Зборова]], [[Золочів|Золочева]] (фундатор тут колегії, монастиря, [[Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Золочів)|костелу оо. піярів]]<ref>''Слободян В.'' Християнські храми Золочева // [[Галицька брама]].&nbsp;— 2007.&nbsp;— №&nbsp;1-2 (145—146, січень—лютий).&nbsp;— С. 26.</ref>),
* [[Александер Собєський|Александер Бенедикт]] (1677, Гданськ&nbsp;— 1714, Рим),
* [[Константій Владислав Собеський|Константій Владислав]] (1680, Варшава&nbsp;— 1726, Жовква),
* [[Тереса Кунегунда Собеська|Тереса Кунеґунда Реґіна]]<ref>''Єзерська І.'' Чоловічі та жіночі імена за метриками хрещень катедрального костелу Львова (XVII&nbsp;ст.) // [[Український історичний журнал]].&nbsp;— К., 2010.&nbsp;— №&nbsp;2 (491, березень-квітень).&nbsp;— С. 211.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref>.

== Цікаві факти ==
* Ян III Собеський мав найбільше дітей серед польських королів&nbsp;— 14.<ref>[http://www.poczet.com/ciekawostki.htm Ciekawostki] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090212074739/http://www.poczet.com/ciekawostki.htm |date=12 лютого 2009 }} {{ref-pl}}</ref>
* У [[1677]] році під час перебування в [[Гданськ]]у Ян III Собеський кілька разів відвідував відомого астронома і власника декількох пивоварних заводів [[Ян Гевелій|Івана Гевелія]]. Король охоче користувався його прибудинковою астрономічною обсерваторією. 21 жовтня 1677 року король Ян III визначив вченому довічну зарплату в розмірі 1000 злотих, [[3 грудня]] [[1677]] року звільнив пивоварні заводи Яна Гевелія від всіляких податків. На доказ вдячності [[1690]] року астроном одне з сузір'їв південного неба назвав [[Щит (сузір'я)|Щитом Собеського]] (Scutum Sobiescianum).
* Видатний польський художник Я. Матейко підкреслював, що Йоан Собеський був русином: ,,Нагадати, панове, вам прагну, що король наш герой був русином, а довгий час мешкаючи в Олеську, Жовкві, Львові і&nbsp;т.&nbsp;д., зі зворушенням про ті сторони часто згадував. (…) Великий король русин, який мав однак стільки у своєму серці любові для краю, був водночас гордістю Польщі як спільної нам всім вітчизни" (A. Świątek ,,Lach serdeczny. Jan Matejko a Rusini").
* Відповідно до віднайдено родоводу Шептицьких був прадядьком [[Андрей (Шептицький)|Андрея Шептицького]]. Рідні дідусь і бабуся Короля Яків Снопковський і Анна Гербурт&nbsp;— також є прямими предками Андрея Шептицького<ref>{{Cite web|title=Рід Шептицьких сягав XIII століття. Історики знайшли втрачені генеалогічні документи|url=https://www.istpravda.com.ua/short/2019/06/25/155875/|website=Історична правда|accessdate=2022-08-17}}</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* ''Вуйцик З.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Yan_III Ян III Собєський] // {{ЕІУ|10|741}}
* {{МСІУ}}
* ''Чухліб Т.'' До питання про політичні стосунки між королем Яном III Собеським та гетьманами Правобережної України // Український історичний збірник.&nbsp;— Вип. І.&nbsp;— К.,1997.&nbsp;— С. 61—100.
* ''Чухліб Т.'' «Ucraina terra Cossacorum» та східноєвропейська політика Яна ІІІ Собеського (1674—1696&nbsp;рр.) // Україна і Польща&nbsp;— стратегічне партнерство на зламі тисячоліть.&nbsp;— Част. 1.&nbsp;— К.,2001.&nbsp;— С. 48—60.
* ''Чухліб Т.'' Україна і Польща у період правління короля Яна III Собеського: у пошуках втраченого миру // Український історичний журнал&nbsp;— №&nbsp;1&nbsp;— 2002&nbsp;— C. 38-52.
* ''Чухліб Т.'' [http://gazeta.dt.ua/history/ukrayinci-u-bitvi-za-zolote-yabluko-yevropi-do-330-richchya-videnskoyi-vidsichi-_.html Українці у битві під Віднем.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130915235524/http://gazeta.dt.ua/history/ukrayinci-u-bitvi-za-zolote-yabluko-yevropi-do-330-richchya-videnskoyi-vidsichi-_.html |date=15 вересня 2013 }}
* [http://polish-school.freevar.com/jan_ukr.html Ян III Собеський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141224184109/http://polish-school.freevar.com/jan_ukr.html |date=24 грудня 2014 }} {{ref-pl}}
* ''[[Радослав Сікора|Сікора Р.]]'' З історії польських крилатих гусарів.&nbsp;— К. : Дух і літера, 2012.&nbsp;— ISBN 978-966-378-260-7. [https://web.archive.org/web/20130327233724/http://duh-i-litera.com/z-istoriji-polskyh-krylatyh-husariv/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
* [[Радослав Сікора|Сікора Р.]]: ''Крилаті гусари Яна Собеського''.&nbsp;— К. : Дух і літера, 2013.&nbsp;— ISBN 978-966-378-311-6. [https://web.archive.org/web/20131203154712/http://duh-i-litera.com/krylati-husary-yana-sobeskoho/ Інформація про книгу в інтернет-магазині українського видавця].
* ''Czuchlib T.'' «Kozacki krol» Jan III Sobieski // Wojna a pokoj / Pod red. L.Iwszynej.&nbsp;— Kijow, 2004.&nbsp;— S. 125—135. {{ref-pl}}
* Red. Jan III Sobieski h. Janina (1629—1696) // [[Польський біографічний словник|Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1962—1964.&nbsp;— T. X/4, zeszyt 163.&nbsp;— S. 413—422. {{ref-pl}}
* [[Каспер Несецький|''Niesiecki K.'']] [http://www.polona.pl/item/178471/80/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140903121032/http://www.polona.pl/item/178471/80/ |date=3 вересня 2014 }}&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni [[Львівська єзуїтська колегія|Collegium Lwowskiego Societatis Jesu]], 1743.&nbsp;— T.&nbsp;4.&nbsp;— 820 s.&nbsp;— S. 152. {{ref-pl}}
* [https://polona.pl/item/25255036/8/ Jan III i jego pomnik we Lwowie] {{ref-pl}}
* О. Аркуша. Ян III Собеський // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін.&nbsp;— К.: Парламентське видавництво, 2011.&nbsp;— с.798 {{ISBN|978-966-611-818-2}}
* Богатырев А.&nbsp;В.&nbsp;Русский текст «Pacta conventa» Яна III Собеского и его польский первоисточник // Герменевтика древнерусской литературы, сб. 19.&nbsp;— М. : ИМЛИ РАН, 2020.&nbsp;— С. 66—103.
* Богатырев А.&nbsp;В.&nbsp;Сообщение о салюте в честь Яна III Собеского в Безансоне (1674 г.) // Славянский мир: общность и разнообразие. Тезисы конференции.&nbsp;— М. : Институт славяноведения РАН, 2019.&nbsp;— С. 30—33.
* Богатырев А.&nbsp;В.&nbsp;Ян III Собеский о башкирах XVII века // Проблемы востоковедения.&nbsp;— 2019.&nbsp;— No. 2 (84).&nbsp;— С. 15—20.
* Богатырев А.&nbsp;В.&nbsp;Еще раз о Яне Собеском, В.&nbsp;М.&nbsp;Тяпкине и балтийской политике // Славяноведение.&nbsp;— 2018.&nbsp;— No. 4.&nbsp;— С. 49—53.
* Богатырев А.&nbsp;В.&nbsp;Как и где создавалась коронационная карета Яна III Собеского // Мастацкія вырабы магнацкіх мануфактур XVII&nbsp;— першай паловы XIX&nbsp;ст. у музейных калекцыях.&nbsp;— Мір: Музей "Замкавы комплекс «Мір», 2018.&nbsp;— С. 133—136.
* Богатырев А.&nbsp;В.&nbsp;Триумфальные арки по случаю въезда Яна III Собеского в Вильно // Славянский альманах.&nbsp;— 2017.&nbsp;— Вып. 1—2.&nbsp;— С. 227—236.
* Богатырев А. В. К реконструкции пребывания первого персидского посольства при дворе Яна III Собеского // Метаморфозы истории.&nbsp;— 2016.&nbsp;— Вып. 8.&nbsp;— С. 154—175.
* [http://leksika.com.ua/11751012/legal/yan_iii_sobeskiy Ян III Собеський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161124223116/http://leksika.com.ua/11751012/legal/yan_iii_sobeskiy |date=24 листопада 2016 }} // {{Юридична енциклопедія|6}}
* {{УМЕ14|частина=Собєський Іван III|сторінки=1788}}

== Посилання ==
* [http://www.day.kiev.ua/99063 Тарас Чухліб. «Брати по крові»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070311145351/http://www.day.kiev.ua/99063 |date=11 березня 2007 }}
* [http://incognita.day.kiev.ua/kozaczkij-korol-yan-iii-sobeskij.html «Козацький король» Ян ІІІ Собеський] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140514093118/http://incognita.day.kiev.ua/kozaczkij-korol-yan-iii-sobeskij.html |date=14 травня 2014 }}
* [http://www.ukrop.com/ua/encyclopaedia/history/4394.html УКРОП]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://www.anthropos.org.ua/jspui/bitstream/123456789/3102/1/737-760_Chukhlib_T.pdf Чухліб Т.]{{Недоступне посилання|date=серпень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://simya.com.ua/books/imena/imena.pdf «Імена твої, Україно»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120425060916/http://simya.com.ua/books/imena/imena.pdf |date=25 квітня 2012 }}&nbsp;— Іван Корсак, Луцьк: ПВД «Твердиня», 2007.&nbsp;— С. 39-42.
* [https://web.archive.org/web/20131021192936/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/sobiescy01.html#C1 Sobiescy (01)] {{ref-pl}}
* [http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/spilna-spadshchina-ukrayini-ta-polshchi Тарас Чухліб. Спільна спадщина України та Польщі] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121220012158/http://www.day.kiev.ua/uk/article/istoriya-i-ya/spilna-spadshchina-ukrayini-ta-polshchi |date=20 грудня 2012 }}
* [http://www.kijow.msz.gov.pl/uk/news/kult_osw/0____________________________________________xvii_________________ Відносини з конференцій ''«Українсько-Польський круглий стіл істориків XVII&nbsp;ст.»'' (27.06.2013)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131021100525/http://www.kijow.msz.gov.pl/uk/news/kult_osw/0____________________________________________xvii_________________ |date=21 жовтня 2013 }} {{ref-pl}}
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/10/21/138189/ Мирослав Нагельський. ''Каналії і король. Ян ІІІ Собєський, козаки і битва під Віднем''. Історична правда, 21.10.2013] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131223065110/http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/10/21/138189/ |date=23 грудня 2013 }}
* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/09/13/136182/ Радослав Сікора. ''Відень-1683: між пропагандою і фактами''. Історична правда, 13.09.2013] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131021100120/http://www.istpravda.com.ua/articles/2013/09/13/136182/ |date=21 жовтня 2013 }}
* [https://web.archive.org/web/20131021192936/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/sobiescy01.html#C1 Sobiescy] {{ref-pl}}
* [https://web.archive.org/web/20170509031256/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/wisniowieccy01.html#D2 Książęta Wiśniowieccy] {{ref-pl}}
* [https://web.archive.org/web/20130921081254/http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/danilowiczowie01.html#B6 Daniłowiczowie] {{ref-pl}}

{{бібліоінформація}}
{{Королі Польщі}}
{{Великі князі Литовські}}

[[Категорія:Національні герої]]
[[Категорія:Великі гетьмани коронні]]
[[Категорія:Польні гетьмани коронні]]
[[Категорія:Світські сенатори Речі Посполитої]]
[[Категорія:Старости барські]]
[[Категорія:Стрийські старости]]
[[Категорія:Яворівські старости]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астрономічні об'єкти]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо вулиці]]
[[Категорія:Персоналії:Зборів]]
[[Категорія:Персоналії:Жовква]]
[[Категорія:Персоналії:Золочів (Львівська область)]]
[[Категорія:Персоналії:Куликів]]
[[Категорія:Персоналії:Підгірці]]
[[Категорія:Персоналії:Поморяни]]
[[Категорія:Поховані в катедрі Вавеля]]
[[Категорія:Люди на банкнотах]]
[[Категорія:Депутати Сейму Речі Посполитої]]
[[Категорія:Померли від інсульту]]
[[Категорія:Маршалки великі коронні]]
[[Категорія:Хорунжі великі коронні]]
[[Категорія:Осєцькі старости (Поморське воєводство)]]
[[Категорія:Пуцькі старости]]
[[Категорія:Мендзилензькі старости]]
[[Категорія:Красноставські старости]]
[[Категорія:Калуські старости]]
[[Категорія:Гневські старости]]
[[Категорія:Ян III Собеський]]
[[Категорія:Судді генерального каптурового суду 1669 року]]
[[Категорія:Судді генерального каптурового суду 1674 року]]