Перегляд вихідного коду сторінки Шевченкове (Ізмаїльський район)

{{Otheruses|тип=НП}}
{{Село України
| назва           = Шевченкове
| область         = [[Одеська область]]
| район           = {{Од-Ізм}}
| громада         = [[Кілійська міська громада]]
| зображення      = {{CSS image crop |Image = Храм Іоанна Богослова, вид загальний.jpg |Location = center |bSize = 400 |cWidth = 290 |cHeight = 230 |oLeft = 55}}
| зображення_розмір = 300 px
| зображення_підпис = Храм Іоанна Богослова в Шевченковому
| облікова картка = {{ОКВРУ-ШК|71744}}
| код КАТОТТГ     = UA51080050110076291
| засновано       = [[1790]]
| перша згадка    = [[1776]]
| колишня назва   = Кара-Махмет ({{lang-ota|Karamahmet}})
| населення       = {{зменшення}}5625 (01.01.2011)
| територія       = 98,68
| ref-територія   = 
| площа           = 6,37
| ref-площа       = 
| щільність       = 883,05
| поштовий індекс = 68332
| телефонний код  = 4843(37)
| катойконіми     = шевченківці, карагметчанин
| день села       = [[10 жовтня]]
| координати      = {{coord|45|33|19|N|29|20|0|E|scale:30000|display=inline,title}}
 | lat_deg = 45|| lat_min = 33|| lat_se = 19
 | lon_deg = 29|| lon_min = 20|| lon_sec = 0
| mapframe_масштаб = 12
| висота          = 32
| ref-висота      = 
| водойма         = 
| адреса          = 68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, м. Кілія, вул. Миру, 57
| вебсторінка     = 
| сільський голова = 
| староста        = Остапенко Олександр Михайлович
| прапор          = Shevchenkove flag.svg
| опис прапора    = Прапор Шевченкового (Ізмаїльський район){{!}}Прапор
| герб            = Coat of Arms of Shevchenkove.png
| опис герба      = Герб Шевченкового (Ізмаїльський район){{!}}Герб
| відстань о      = 183
| ref-відстань о  = 
| відстань р      = 63
| ref-відстань р  = 
| станція         = [[Дзинілор (станція)|Дзинілор]]
| відстань ст     = 28
| схема           = 
}}

'''Шевче́нкове'''&nbsp;— [[село]] в [[Кілійська міська громада|Кілійській міській громаді]] [[Ізмаїльський район|Ізмаїльського району]] [[Одеська область|Одеської області]]. Разом із селом [[Помазани]] утворює ''Шевченківський старостинський округ №1''. Розташоване за 63&nbsp;км від [[Ізмаїл|районного центру]] та за 28&nbsp;км від залізничної станції [[Дзинілор]]. Територія має рівний [[рельєф]]. У радіусі 30&nbsp;км зосереджено велике скупчення [[Українські придунайські озера|водойм Дунайського]] і [[Чорне море|Північно-причорноморського басейнів]]. За даними перепису 2001 року, в селі мешкало 5&nbsp;625 осіб, територія&nbsp;— 6,37 [[км²]] (разом з сільгоспугіддями&nbsp;— 98,68 км²), за обома показниками є найбільшим селом району<ref>{{Cite web |url=http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=5524&id=379 |title=Характеристика населених пунктів Кілійського району по даним перепису населення 2001 року. |accessdate=23 березня 2012 |archiveurl=https://archive.today/20120716000553/http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=5524&id=379 |archivedate=16 липня 2012 |deadurl=yes }}</ref>.

Засноване {{OldStyleDate|23|квітня|1790|12|квітня}} року як [[слобода]] '''Карамахмет''' [[Османська імперія|Османської імперії]]. [[1812]] року ввійшло до складу [[Російська імперія|Російської імперії]]. Періодично перебувало під владою [[Османська імперія|Османської імперії]] (1856–1878), [[Молдовське князівство|Молдови]] (1917–1918) та [[Румунське королівство|Румунії]] (1918–1940, 1941–1944). З 1940 року в складі УРСР (у цей час мало назву '''Карамахмед''').<ref>[http://etomesto.com/map-rkka_l-35-b-g/?x=29.334869&y=45.553487 Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941]{{ref-ru}}</ref> Перейменоване на село Шевченкове [[14 листопада]] [[1945]] року на честь поета-кобзаря [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]<ref>[[s:uk:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14.11.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Ізмаїльської області»|Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 "Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області"]]</ref><ref>{{АТП УРСР-1946|955, 986}}</ref>.

== Географія ==

=== Розташування ===
Шевченкове розташоване на південному заході [[Україна|України]]. В [[Адміністративно-територіальний устрій|адміністративно-територіальному відношенні]]&nbsp;— поселення сільського типу [[Ізмаїльський район|Ізмаїльського району]] [[Одеська область|Одеської області]] України. Протяжність населеного пункту в довжину (з півночі на південь)&nbsp;— 4,8&nbsp;км, у ширину (із заходу на схід)&nbsp;— 3,2&nbsp;км, при цьому контури мають форму п'ятикутника.<ref name="ReferenceA">Паспорт Шевченкове. Форма N 1-село. «Соціально-економічна характеристика сільського населеного пункту»</ref>

Відстань до центру громади ([[Кілія]]) становить 12&nbsp;км. Відстань до обласного центру&nbsp;— м. [[Одеса|Одеси]]&nbsp;— приблизно 131&nbsp;км навпрямки, автошляхами&nbsp;— 183&nbsp;км.

=== Рельєф і ґрунти ===
Територія Шевченкового належить до південно-західної околиці [[Східно-Європейська рівнина|Східно-європейської рівнини]] [[Причорноморська низовина|Причорноморської низовини]] та розташована в Жебріянівській балці з відносно рівним пологим [[Рельєф України|рельєфом]], що підноситься над [[Рівень моря|рівнем моря]] на 36&nbsp;— 28&nbsp;м. Найвищі точки рельєфу розташовані в північно-західній частині села з ухилом на південний схід.

Розташування села на [[Східноєвропейська платформа|Східноєвропейській платформі]] зводить до мінімуму прояви таких стихійних явищ, як [[землетрус]]и та [[вулканізм]].
[[Файл:Fields near the Shevchenkove Village, Kiliya Raion, Ukraine.jpg|мини|left|Південно-західні поля села Шевченкове]]
Ґрунтовий покрив представлений головним чином південними середньопотужними [[Чорнозем|чорноземними ґрунтами]] Придунайської степової провінції [[Степова зона України|Степової зони]]. Загальна потужність [[Гумус|гумусових горизонтів]] коливається 30&nbsp;— 120&nbsp;см, вони мають темно-сірий колір із коричнюватим відтінком та високу природну родючість, завдяки чому широко застосовуються для вирощування зернових ([[жито|жита]], [[Кукурудза|кукурудзи]], [[Ячмінь|ячменю]] та [[рис]]у), [[Технічні рослини|технічних]] ([[соняшник]]а), [[Баштанні культури|баштанних]] та [[Садівництво|садових культур]], а також овочів ([[Капуста (рід)|капусти]], [[Помідори|помідорів]], [[Болгарський перець|болгарського перцю]] та інших видів) та [[Виноградарство в Україні|виноградарства]].

Для захисту ґрунтів від вивітрювання вологи, запобігання вимерзання посівів та [[Ерозія ґрунтів|ерозії ґрунтів]] територію вкрито сіткою [[Лісосмуга|лісосмуг]] ([[Робінія звичайна|акацієвими]] і [[дуб]]овими деревами) та умовно поділено на ділянки в 100&nbsp;— 200 га.

Майже немає родовищ корисних копалин, які розробляються, за винятком будівельних матеріалів (вогнетривка глина). На південній околиці села діє глиняний кар'єр площею 200&nbsp;000 м² та глибиною до 30&nbsp;м. Глина залягає на невеликій глибині (30—80&nbsp;см) та видобувається відкритим методом.<ref>{{Cite web |url=http://www.crs.org.ua/data/buklet_iwm_2.pdf |title=Природні ресурси українського Придунав'я |accessdate=2 квітня 2012 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227001430/http://www.crs.org.ua/data/buklet_iwm_2.pdf }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/761/42/ |title=Масляк П. О. Географія |accessdate=2 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130430045039/http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/761/42/ |archivedate=30 квітня 2013 |deadurl=yes }}</ref>

=== Водна система ===
Внутрішні води південноодеського регіону належать до басейнів річки [[Дунай]] та [[Північне Причорномор'я|Північного Причорномор'я]]. У радіусі 30&nbsp;км від Шевченкового зосереджено багато різних водоймищ. Найбільші з них на північному сході: штучний солоний лиман [[Сасик (Кундук)]], відділений від моря лише вузькою смугою піщано-черепашкового пересипу та прісноводне озеро [[Китай (озеро)|Китай]] на заході<ref>{{Cite web |url=http://openmap.com.ua/ |title=Топографічна карта L-35-095 |accessdate=2 квітня 2012 |archive-date=4 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120404083333/http://www.openmap.com.ua/ }}</ref>.

На півдні протікає головна водна артерія Європи&nbsp;— річка Дунай, [[Кілійське гирло]] в її нижній течії. Річка має важливе господарське значення для зрошування, судноплавства та забезпечення питною водою мешканців регіону (Шевченкове під'єднане до Кілійського групового водогону). Однак низький рівень північного узбережжя є ризиком підтоплення території села водами Дунаю. На північному заході розташована висихаюча літом річка Єнікой (притока озера Китай), на сході&nbsp;— річка [[Дракуля]]. Село розташоване неподалік [[Чорне море|Чорного моря]], на східному березі якого розташовано Приморську курортно-розважальну зону та [[Вилкове|Вилківський]] рекреаційний комплекс зеленого туризму. Через село проходить водовідвідний канал шириною 15&nbsp;м з відводом у річку Дунай. Глибина [[Підземні води|підземних вод]] від поверхні землі сягає 2&nbsp;— 11&nbsp;м.

{{Navbox
  |title = Географічне розташування
  |style = width: auto;
  |titlestyle = background:#005bbb; color:#ffd500;
  |navbar = plain
  |liststyle = text-align: left; font-size: 13px;
  |list1 =
{{Image label begin|image=Kiliya Hromada.png|width=450|float=}}
<!-- Населені пункти: -->
{{Image label small|x=0.03|y=0.02|scale=450|text=[[Острівне (Україна)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Острівне</span>]]&nbsp;[[Зображення:Red pog.svg|6px]]}}
{{Image label small|x=0.26|y=0.02|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Холмське|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Холмське</span>]]}}
{{Image label small|x=0.78|y=0.02|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Баштанівка (Білгород-Дністровський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Баштанівка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.89|y=0.10|scale=450|text=[[Глибоке (Білгород-Дністровський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Глибоке</span>]]&nbsp;[[Зображення:Red pog.svg|6px]]}}
{{Image label small|x=0.58|y=0.02|scale=450|text=[[Спаське (Білгород-Дністровський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Спаське</span>]]&nbsp;[[Зображення:Red pog.svg|6px]]}}
{{Image label small|x=0.01|y=0.15|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Кирнички|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Кирнички</span>]]}}
{{Image label small|x=0.70|y=0.12|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Струмок (Білгород-Дністровський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Струмок</span>]]}}
{{Image label small|x=0.06|y=0.34|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Дзинілор|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Дзинілор</span>]]}}
{{Image label small|x=0.01|y=0.36|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Нова Покровка|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Нова Покровка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.17|y=0.27|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Старі Трояни|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Старі Трояни</span>]]}}
{{Image label small|x=0.16|y=0.46|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Приозерне (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Приозерне</span>]]}}
{{Image label small|x=0.16|y=0.69|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Василівка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Василівка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.06|y=0.71|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Комишівка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Комишівка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.44|y=0.46|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Помазани|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Помазани</span>]]}}
{{Image label small|x=0.26|y=0.51|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Червоний Яр (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Червоний Яр</span>]]}}
{{Image label small|x=0.16|y=0.56|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Муравлівка|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Муравлівка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.28|y=0.37|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Фурманівка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Фурманівка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.50|y=0.59|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|8px]]&nbsp;<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Шевченкове</span>}}
{{Image label small|x=0.35|y=0.25|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Новоселівка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Новоселівка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.37|y=0.90|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Кілія|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Кілія</span>]]}}
{{Image label small|x=0.61|y=0.42|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Трудове (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Трудове</span>]]}}
{{Image label small|x=0.58|y=0.35|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Дмитрівка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Дмитрівка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.74|y=0.52|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Мирне (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Мирне</span>]]}}
{{Image label small|x=0.76|y=0.41|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Миколаївка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Миколаївка</span>]]}}
{{Image label small|x=0.62|y=0.45|scale=450|text=[[Новомиколаївка (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Новомиколаївка</span>]]&nbsp;[[Зображення:Red pog.svg|6px]]}}
{{Image label small|x=0.84|y=0.29|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Нерушай (село)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Нерушай</span>]]}}
{{Image label small|x=0.76|y=0.88|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Ліски (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Ліски</span>]]}}
{{Image label small|x=0.86|y=0.54|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Десантне|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Десантне</span>]]}}
{{Image label small|x=0.84|y=0.68|scale=450|text=[[Приморське (Ізмаїльський район)|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Приморське</span>]]&nbsp;[[Зображення:Red pog.svg|6px]]}}
{{Image label small|x=0.87|y=1.01|scale=450|text=[[Вилкове|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Вилкове</span>]]&nbsp;[[Зображення:Red pog.svg|6px]]}}
{{Image label small|x=0.40|y=0.97|scale=450|text=[[Зображення:Red pog.svg|6px]]&nbsp;[[Стара Кілія|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Стара Кілія</span>]]}}
{{Image label small|x=0.77|y=1.03|scale=450|text=[[Периправа|<span style="font-style: italic; color: #2F4F4F;">Периправа</span>]]&nbsp;[[Зображення:Red pog.svg|6px]]}}
<!-- Адміністративно-територіальні одиниці: -->
{{Image label small|x=0.42|y=0.75|scale=450|text={{Країна з прапорцем|UKR}}<br/>[[Одеська область]]}}
{{Image label small|x=0.23|y=0.62|scale=450|text=[[Ізмаїльський район|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Ізмаїльський район</span>]]<br/>[[Кілійська міська громада|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Кілійська міська громада</span>]]}}
{{Image label small|x=0.65|y=0.60|scale=450|text=[[Ізмаїльський район|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Ізмаїльський район</span>]]<br/>[[Вилківська міська громада|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Вилківська міська громада</span>]]}}
{{Image label small|x=0.02|y=0.21|scale=450|text=[[Ізмаїльський район|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Ізмаїльський район</span>]]}}
{{Image label small|x=0.02|y=0.24|scale=450|text=[[Суворовська селищна громада|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Бессарабська<br/>селищна<br/>громада</span>]]}}
{{Image label small|x=0.02|y=0.82|scale=450|text=[[Ізмаїльський район|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Ізмаїльський район</span>]]}}
{{Image label small|x=0.02|y=0.85|scale=450|text=[[Саф'янівська сільська громада|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Саф'янівська<br/>сільська<br/>громада</span>]]}}
{{Image label small|x=0.62|y=0.18|scale=450|text=[[Білгород-Дністровський район|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Білгород-Дністровський район</span>]]<br/>[[Татарбунарська міська громада|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Татарбунарська міська громада</span>]]}}
{{Image label small|x=0.25|y=0.05|scale=450|text=[[Болградський район|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Болградський район</span>]]<br/>[[Арцизька міська громада|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Арцизька міська громада</span>]]}}
{{Image label small|x=0.49|y=1.00|scale=450|text={{Країна з прапорцем|ROU}}<br/>[[Тульча (повіт)|Повіт Тульча]]}}
{{Image label small|x=0.24|y=1.02|scale=450|text=[[Кілія-Веке (комуна)|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Комуна Кілія-Веке</span>]]}}
{{Image label small|x=0.70|y=1.07|scale=450|text=[[К.А. Росетті (комуна, Тулча)|<span style="font-style: italic; color: #708090;">Комуна К.А. Росетті</span>]]}}
<!-- Водойми: -->
{{Image label small|x=0.51|y=0.91|scale=450|text=[[Дунай|<span style="font-style: italic; color: #48A3B5;">Дунай<br/>(річка)</span>]]}}
{{Image label small|x=0.07|y=0.67|scale={{{width|500}}}|text=[[Китай (озеро)|<span style="font-style: italic; color: #48A3B5;">Китай<br/>(озеро)</span>]]}}
<!-- Відстань до сусідніх населених пунктів: -->
{{Image label small|x=1|y=0.03|scale={{{width|500}}}|text='''Відстань&nbsp;автодорогою&nbsp;від&nbsp;автостанції&nbsp;«Шевченкове»<br/>до&nbsp;найближчих&nbsp;населених&nbsp;пунктів'''}}
{{Image label small|x=1|y=0.10|scale={{{width|500}}}|text=Шевченкове&nbsp;—&nbsp;0&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.06|y=0.13|scale={{{width|500}}}|text=[[Помазани]]&nbsp;—&nbsp;6&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.1|y=0.16|scale={{{width|500}}}|text=[[Трудове (Ізмаїльський район)|Трудове]]&nbsp;—&nbsp;10&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.11|y=0.19|scale={{{width|500}}}|text=[[Дмитрівка (Ізмаїльський район)|Дмитрівка]],&nbsp;[[Мирне (Ізмаїльський район)|Мирне]]&nbsp;та&nbsp;[[Червоний Яр (Ізмаїльський район)|Червоний&nbsp;Яр]]&nbsp;—&nbsp;11&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.13|y=0.22|scale={{{width|500}}}|text=[[Кілія]]&nbsp;—&nbsp;12&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.16|y=0.25|scale={{{width|500}}}|text=[[Приозерне (Ізмаїльський район)|Приозерне]]&nbsp;—&nbsp;16&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.17|y=0.28|scale={{{width|500}}}|text=[[Десантне]],&nbsp;[[Миколаївка (Ізмаїльський район)|Миколаївка]],&nbsp;[[Новомиколаївка (Ізмаїльський район)|Новомиколаївка]]&nbsp;та&nbsp;[[Фурманівка (Ізмаїльський район)|Фурманівка]]&nbsp;—&nbsp;17&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.20|y=0.31|scale={{{width|500}}}|text=[[Муравлівка]]&nbsp;—&nbsp;20&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.22|y=0.34|scale={{{width|500}}}|text=[[Василівка (Ізмаїльський район)|Василівка]],&nbsp;[[Дзинілор]],&nbsp;[[Новоселівка (Ізмаїльський район)|Новоселівка]]&nbsp;та&nbsp;[[Струмок (Білгород-Дністровський район)|Струмок]]&nbsp;—&nbsp;22&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.25|y=0.37|scale={{{width|500}}}|text=[[Нерушай (село)|Нерушай]]&nbsp;та&nbsp;[[Приморське (Ізмаїльський район)|Приморське]]&nbsp;—&nbsp;25&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.26|y=0.40|scale={{{width|500}}}|text=[[Нова Покровка|Нова&nbsp;Покровка]]&nbsp;та&nbsp;[[Спаське (Білгород-Дністровський район)|Спаське]]&nbsp;—&nbsp;26&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.27|y=0.43|scale={{{width|500}}}|text=[[Комишівка (Ізмаїльський район)|Комишівка]]&nbsp;та&nbsp;[[Старі Трояни|Старі&nbsp;Трояни]]&nbsp;—&nbsp;27&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.30|y=0.46|scale={{{width|500}}}|text=[[Ліски (Ізмаїльський район)|Ліски]]&nbsp;—&nbsp;30&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.31|y=0.49|scale={{{width|500}}}|text=[[Баштанівка (Білгород-Дністровський район)|Баштанівка]]&nbsp;та&nbsp;[[Надеждівка (Болградський район)|Надеждівка]]&nbsp;—&nbsp;31&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.32|y=0.52|scale={{{width|500}}}|text=[[Суворове (селище)|Суворове]]&nbsp;—&nbsp;32&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.34|y=0.55|scale={{{width|500}}}|text=[[Кирнички]]&nbsp;—&nbsp;34&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.36|y=0.58|scale={{{width|500}}}|text=[[Вишневе (Ізмаїльський район)|Вишневе]]&nbsp;—&nbsp;36&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.37|y=0.61|scale={{{width|500}}}|text=[[Глибоке (Білгород-Дністровський район)|Глибоке]]&nbsp;—&nbsp;37&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.38|y=0.64|scale={{{width|500}}}|text=[[Виноградівка (Арцизька міська громада)|Виноградівка]],&nbsp;[[Кислиця (село)|Кислиця]]&nbsp;та&nbsp;[[Новокам'янка (Ізмаїльський район)|Новокам'янка]]&nbsp;—&nbsp;38&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.41|y=0.67|scale={{{width|500}}}|text=[[Вилкове]]&nbsp;та&nbsp;[[Холмське]]&nbsp;—&nbsp;41&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.42|y=0.70|scale={{{width|500}}}|text=[[Татарбунари]]&nbsp;—&nbsp;42&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.43|y=0.73|scale={{{width|500}}}|text=[[Острівне (Україна)|Острівне]]&nbsp;—&nbsp;43&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.44|y=0.76|scale={{{width|500}}}|text=[[Новохолмське]]&nbsp;—&nbsp;44&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label small|x=1.47|y=0.79|scale={{{width|500}}}|text=[[Кам'янка (Ізмаїльський район)|Кам'янка]]&nbsp;—&nbsp;47&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
<!-- Шкала відстані: -->
{{Image label small|x=1|y=0.82|scale={{{width|500}}}|text=[[Файл:Шкала Годов.PNG|left|251px]]}}
{{Image label small|x=0.99|y=0.84|scale={{{width|500}}}|text=0}}
{{Image label small|x=1.09|y=0.84|scale={{{width|500}}}|text=10}}
{{Image label small|x=1.19|y=0.84|scale={{{width|500}}}|text=20}}
{{Image label small|x=1.29|y=0.84|scale={{{width|500}}}|text=30}}
{{Image label small|x=1.39|y=0.84|scale={{{width|500}}}|text=40}}
{{Image label small|x=1.49|y=0.84|scale={{{width|500}}}|text=50&nbsp;[[Кілометр|км]]}}
{{Image label end}}
}}
{{Navbox
  |title   = План села Шевченкове
  |style = width: 70%; clear: none;
  |titlestyle = background:#005bbb; color:#ffd500;
  |navbar = plain
  |liststyle = text-align: left; font-size: 13px;
  |list1 =
{{Image label begin|image=План Шевченкове (Кілійський район).PNG|width={{{width|811}}}|float={{{float|none}}}}}
{{Image label end}}
}}
{{Hidden begin
|border = 1px solid silver;
|title = Вулично-дорожня мережа села Шевченкове
|titlestyle = background:#005bbb; color:#ffd500;
}}
{|class="wikitable sortable"
!Назва!!Тип!!Орієнтація!!Колишні назви!!Кількість об'єктів!!scope=col class=unsortable|Примітки!!scope=col class=unsortable|{{ref|Mapsymbol|а}}
|-
|8 березня||{{comment|вул.|Вулиця}}||[[Географічна довгота|меридіональна]]|| ||47|| ||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33505,45.56004]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-a", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33314,45.57195]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-a", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Бесарабська<ref name=2015-12-22>Рішення Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області від 22.12.2015 року № 47 - ІІ сесія - VII скликання «Про перейменування вулиць с. Шевченкове»</ref>||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна||Комсомольська{{efn|Названа на честь молодіжної {{не перекладено|Парапартійна організація|парапартійної організації|ru|Парапартийная организация}} [[Комуністична партія Радянського Союзу|Комуністичної партії]] [[СРСР]] «[[Комсомол]]»}}||169|| ||<maplink zoom= "14" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34515,45.54482]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-b", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33676,45.57245]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-b", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Незалежності<ref>Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1531/VIII/27 «Про перейменування вулиці Белінського в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Незалежності»</ref>||{{comment|вул.|Вулиця}}||[[Географічна широта|широтна]]||Бєлінського{{efn|Названа на честь російського [[Літературний критик|критика]] та [[публіцист]]а [[Бєлінський Віссаріон Григорович|Віссаріона Бєлінського]]}}||74|| ||<maplink zoom= "16" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34304,45.53848]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-c", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33118,45.54434]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-c", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Болградська||{{comment|вул.|Вулиця}}||широтна|| |||| ||
|-
|Виноградна<ref name=2016-01-21>Рішення Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області від 21.01.2016 року № 55 - П сесія - VII скликання «Про перейменування вулиць с. Шевченкове та с. Помазани»</ref>||{{comment|вул.|Вулиця}}||широтна||Кірова{{efn|Названа на честь радянського партійного діяча [[Кіров Сергій Миронович|Сергія Кірова]], вбивство якого [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталін]] використав для [[Кіровський набір|розправи]] над своїми супротивниками по партійній лаві з «[[Троцький Лев Давидович|троцькістсько]]-[[Зінов'єв Григорій Овсійович|зінов’євського]] блоку»}}||23|| ||<maplink zoom= "17" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33304,45.56122]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-e", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32600,45.56228]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-e", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Водопровідна||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна|| ||8|| ||<maplink zoom= "16" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32381,45.55492]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-f", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.31741,45.56137]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-f", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Дубового Олександра<ref>Рішення Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області від 31.03.2015 року № 527-П-VI «Про перейменування вулиці Радянської»</ref>||{{comment|вул.|Вулиця}}||широтна||Радянська||25||Названа на честь [[бізнесмен]]а [[Дубовой Олександр Федорович|Олександра Дубового]]||<maplink zoom= "16" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34415,45.55964]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-g", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32020,45.55370]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-g", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Дунайська||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна|| ||140|| ||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33582,45.55437]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-h", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34015,45.56573]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-h", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Ізмаїльська||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна|| ||72|| ||<maplink zoom= "16" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33209,45.54782]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-i", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.31812,45.55798]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-i", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Кілійська||{{comment|вул.|Вулиця}}||широтна|| ||17|| ||<maplink zoom= "16" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34946,45.54701]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-j", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33963,45.54118]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-j", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Козацька<ref>Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1532/VIII/27 «Про перейменування вулиці Колгоспна в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Козацька»</ref>||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна||Колгоспна{{efn|Названа на честь радянських сільськогосподарських підприємств, які виникли в результаті [[Колективізація в УРСР|колективізації]] та [[розкуркулення]] в [[УРСР]]}}||48|| ||<maplink zoom= "16" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34254,45.54833]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-k", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33909,45.55514]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-k", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Консервна||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна|| ||66|| ||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32721,45.55589]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-l", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.31753,45.56776]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-l", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Світанкова<ref>Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1533/VIII/27 «Про перейменування вулиці Кошевого О. в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Світанкова»</ref>||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна||Кошового Олега{{efn|Названа на честь [[комсомол]]ьця [[Кошовий Олег Васильович|Олега Кошового]]}}||43|| ||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.35508,45.54159]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-m", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34560,45.55307]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-m", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Затишна<ref>Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1534/VIII/27 «Про перейменування вулиці Кутузова в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Затишна»</ref>||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна||Кутузова{{efn|Названа на честь російського [[Полководець|полководця]] [[Кутузов Михайло Іларіонович|Михайла Кутузова]]}}||84|| ||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32846,45.54998]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-n", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.31740,45.56138]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-n", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Лесі Українки||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна|| ||65||Названа на честь української письменниці та поетеси [[Леся Українка|Лесі Українки]]||<maplink zoom= "16" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.35065,45.54225]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-o", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34374,45.55282]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-o", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Дружби<ref>Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1535/VIII/27 «Про перейменування вулиці Матросова в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Дружби»</ref>||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна||Матросова Олександра{{efn|Названа на честь радянського [[смертник]]а [[Матросов Олександр Матвійович|Олександра Матросова]]}}||23|| ||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32742,45.56198]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-p", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32216,45.56879]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-p", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Миру<ref name=2016-01-21/>||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна||Леніна{{efn|Названа [[псевдонім]]ом [[Ульянов Володимир Ілліч|Володимира Ульянова]], радянського політичного діяча, організатора [[Жовтневий переворот|жовтневого перевороту]], засновника і ''de-facto'' першого керівника Радянської держави ([[Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)|РРФСР]], [[СРСР]])}}||134|| ||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34564,45.54013]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-q", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33582,45.55437]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-q", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Молодіжна<ref name=2015-12-22/>||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна||Червоноармійська{{efn|Назва є похідною від [[Червона армія|збройних більшовицьких формувань]] та пов'язана зі [[Диктатура пролетаріату|встановленням радянської влади]] шляхом [[Російська революція (1917)|військового перевороту]]}}||91|| ||<maplink zoom= "16" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33119,45.54465]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-r", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32086,45.55404]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-r", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Музики М.А.<ref>Рішення Шевченківської сільської ради Кілійського району Одеської області від 08.08.2008 року № 260 - XIII сесія - V скликання «Про перейменування вулиць села»</ref>||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна||Дунайська, Калініна{{efn|Названа на честь радянського діяча, першого {{не перекладено|Номінальний голова держави|номінального голови|en|Figurehead}} Радянської держави ([[Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (1917—1922)|РРФСР]], [[СРСР]]) [[Калінін Михайло Іванович|Михайла Калініна]]}}||118||Названа на честь радянського діяча, [[Голова (посада)|голови]] [[колгосп]]у [[Музика Микола Антонович|Миколи Музики]]||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32968,45.53958]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-s", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34517,45.55670]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-s", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Нова||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна|| ||31|| ||<maplink zoom= "17" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33751,45.56230]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-t", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33665,45.56610]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-t", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Одеська||{{comment|вул.|Вулиця}}||Географічна довгота|широтна|| ||18|| ||<maplink zoom= "16" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34180,45.56654]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-u", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32047,45.56331]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-u", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Одеський||{{comment|пров.|Провулок}}||меридіональний|| ||7|| ||<maplink zoom= "17" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32854,45.56570]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-v", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32777,45.56970]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-v", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Поштова||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна|| ||55|| ||<maplink zoom= "16" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33878,45.54498]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-w", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33356,45.55143]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-w", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Українська<ref>Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1536/VIII/27 «Про перейменування вулиці Пушкіна в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Українська»</ref>||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна||Пушкіна{{efn|Названа на честь російського поета [[Пушкін Олександр Сергійович|Олександра Пушкіна]]}}||134|| ||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34473,45.55296]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-x", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34198,45.57313]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-x", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Садова||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна|| ||101|| ||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33538,45.55568]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-y", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33098,45.56966]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-y", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Слобідська<ref name=2016-01-21/>||{{comment|вул.|Вулиця}}||широтна||Жовтнева{{efn|Названа на честь [[Жовтневий переворот|жовтневого перевороту]] у [[Російська республіка|Російській республіці]], вчиненого [[Більшовики|більшовиками]] на чолі з [[Ульянов Володимир Ілліч|Леніним]]}}||22|| ||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34810,45.55035]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-z", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32968,45.53958]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-z", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Сонячна<ref name=2016-01-21/>||{{comment|вул.|Вулиця}}||широтна||Котовського{{efn|Названа на честь [[комкор]]а, учасника [[Радянсько-українська війна (1917—1921)|радянського вторгнення в Україну]] та «[[Червоний терор|червоного терору]]» [[Котовський Григорій Іванович|Григорія Котовського]]}}||3|| ||<maplink zoom= "17" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33802,45.54788]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-aa", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33180,45.54705]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-aa", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Спортивна||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна|| ||7|| ||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33667,45.55830]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ab", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.35004,45.53918]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ab", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Степова||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна|| ||20|| ||<maplink zoom= "17" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33481,45.54160]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ac", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33261,45.54427]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ac", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Київська<ref>Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1537/VIII/27 «Про перейменування вулиці Суворова в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Київська»</ref>||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна||Суворова{{efn|Названа на честь російського полководця [[Суворов Олександр Васильович|Олександра Суворова]]}}||143|| ||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33072,45.55057]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ad", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32011,45.56583]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ad", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Татарбунарська||{{comment|вул.|Вулиця}}||широтна|| ||38|| ||<maplink zoom= "17" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33348,45.56963]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ae", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.31753,45.56776]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ae", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Тираспольська||{{comment|вул.|Вулиця}}||широтна|| ||100||Названа на честь столиці російської псевдодержави «[[ПМР]]» [[Тирасполь]]
||<maplink zoom= "17" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33505,45.56004]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-af", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33203,45.55943]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-af", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Франка Івана<ref name=2016-01-21/>||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна||Карла Маркса{{efn|Названа на честь основоположника [[комунізм]]у, засновника [[марксизм]]у [[Карл Маркс|Карла Маркса]]}}||65||Названа на честь українського письменника, поета, громадського і політичного діяча [[Франко Іван Якович|Іван Франка]]||<maplink zoom= "16" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33042,45.55851]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ag", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32006,45.56829]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ag", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Вишнева<ref>Рішення Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 25.11.2022 року № 1538/VIII/27 «Про перейменування вулиці Чернишевського в селі Шевченкове Ізмаїльського району Одеської області на вулицю Вишнева»</ref>||{{comment|вул.|Вулиця}}||широтна||Ярецького, Чернишевського{{efn|Названа на честь російського публіциста й письменника [[Чернишевський Микола Гаврилович|Миколи Чернишевського]]}}||43|| ||<maplink zoom= "16" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.34656,45.55321]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ah", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32442,45.54823]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ah", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Шевченка Тараса||{{comment|вул.|Вулиця}}||меридіональна|| ||129||Названа на честь українського поета, письменника, художника [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]||<maplink zoom= "15" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33339,45.55144]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ai", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32436,45.57073]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-ai", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|-
|Шкільна<ref name=2015-12-22/>||{{comment|вул.|Вулиця}}||широтна||Рози Люксембург{{efn|Названа на честь [[Роза Люксембург|Рози Люксембург]], співзасновниці [[Союз Спартака|Союзу Спартака]], [[Соціал-демократія Королівства Польського і Литви|СДКПіЛ]] та [[Комуністична партія Німеччини|компартії Німеччини]]}}||13|| ||<maplink zoom= "17" text="">{"type": "FeatureCollection", "features":[
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.33228,45.55379]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-aj", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
  {"type":"Feature", "geometry":{"type":"Point", "coordinates":[29.32432,45.55249]}, "properties":{"marker-symbol":"-letter-aj", "marker-size":"small", "marker-color":"1889e6"}},
]}</maplink>
|}
{{note|Mapsymbol}}[[Файл:Maki2-marker-24.svg]] Місцезнаходження [[Файл:Eo circle blue letter-a.svg|15px]] початку та [[Файл:Eo circle blue letter-b.svg|15px]] кінця вулиці.
{{hidden end}}

=== Клімат ===
Клімат Шевченкового [[Помірно континентальний клімат|помірно-континентальний]] з м'якою короткою, малосніжною з частими [[відлига]]ми зимою та теплим, рідше спекотним тривалим літом, однак із недостатньою [[Вологість повітря|вологістю]]. Зима триває із середини листопада до кінця березня (4,5 місяці), середня температура становить +0,8&nbsp;°C. Найхолодніший місяць року&nbsp;— січень, середня його температура становить −0,5&nbsp;°C, морози не нижче −22,8&nbsp;°C. Літо триває із середини травня до кінця вересня (4,5 місяці), середня температура становить +20,8&nbsp;°C. Найтепліший місяць&nbsp;— липень, середня температура +21,7&nbsp;°C, спека не більше +37,8&nbsp;°C<ref>{{Cite web |url=http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Kiliya |title=Кліматичні дані на сайті www.meteoprog.ua |accessdate=3 березня 2012 |archive-date=25 травня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100525172726/http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Kiliya/ }}</ref>.

{| class="wikitable collapsible" style="font-size:90%;width: 70%;;border:0px;text-align:center;line-height:120%;"
! colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white; font-size: 1.2em;" | <div style="float:left; width:6em;">&nbsp;</div> Клімат Шевченкового
|-
! colspan= "15" style="background: #446688; color: white;" | Температура
|-
! style="background: #DDDDDD;" height="16" | Місяць
! style="background: #DDDDDD;" | [[Січень|Січ]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Лютий|Лют]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Березень|Бер]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Квітень|Кві]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Травень|Тра]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Червень|Чер]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Липень|Лип]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Серпень|Сер]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Вересень|Вер]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Жовтень|Жов]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Листопад|Лис]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Грудень|Гру]]
! style="background: #DDDDDD;" | <!-- Leave this blank! -->
! style="background: #DDDDDD;" |
|-
! height="16;" |Абсолютний максимум, &nbsp;[[Градус Цельсія|°C]]
| style="background: #B78747; color: black;" | 16,1
| style="background: #AF864F; color: black;" | 21,1
| style="background: #D78B27; color: black;" | 26,1
| style="background: #E78D17; color: black;" | 27,8
| style="background: #EF8F0F; color: black;" | 31,1
| style="background: #F5930A; color: black;" | 37,8
| style="background: #FA9605; color: black;" | 37,2
| style="background: #FF9900; color: black;" | 36,1
| style="background: #FA9605; color: black;" | 33,9
| style="background: #E78D17; color: black;" | 31,1
| style="background: #CF8A2F; color: black;" | 25,0
| style="background: #BF883F; color: black;" | 18,9
| <!-- Leave this blank! -->
| style="background: #FF9900; color: black;" | 37,8
|-
! height="16;" |Середній максимум, &nbsp;[[Градус Цельсія|°C]]
| style="background: #777D87; color: black;" | 2,8
| style="background: #777D87; color: black;" | 3.3
| style="background: #8F826F; color: black;" | 8,3
| style="background: #A78557; color: black;" | 15,0
| style="background: #BF883F; color: black;" | 21,1
| style="background: #CF8A2F; color: black;" | 25,0
| style="background: #D78B27; color: black;" | 26,7
| style="background: #D78B27; color: black;" | 26,7
| style="background: #C78937; color: black;" | 22,8
| style="background: #AF864F; color: black;" | 16,1
| style="background: #978367; color: black;" | 8,3
| style="background: #878177; color: black;" | 3,9
| <!-- Leave this blank! -->
| style="background: #AF864F; color: black;" | 15,0
|-
! height="16;" |Середня температура, &nbsp;[[Градус Цельсія|°C]]
| style="background: #6F7C8F; color: black;" | −0,5
| style="background: #6F7C8F; color: black;" | 0
| style="background: #878177; color: black;" | 4,4
| style="background: #9F845F; color: black;" | 10,6
| style="background: #AF864F; color: black;" | 16,1
| style="background: #BF883F; color: black;" | 20,0
| style="background: #C78937; color: black;" | 21,7
| style="background: #C78937; color: black;" | 21,1
| style="background: #B78747; color: black;" | 17,2
| style="background: #A78557; color: black;" | 11,7
| style="background: #8F826F; color: black;" | 5,0
| style="background: #777D87; color: black;" | 1,1
| <!-- Leave this blank! -->
| style="background: #9F845F; color: black;" | 11,1
|-
! height="16;" |Середній мінімум, &nbsp;[[Градус Цельсія|°C]]
| style="background: #677B97; color: black;" | −3,9
| style="background: #677B97; color: black;" | −3,3
| style="background: #777D87; color: black;" | 0,5
| style="background: #8F826F; color: black;" | 6,1
| style="background: #9F845F; color: black;" | 11,1
| style="background: #AF864F; color: black;" | 15,0
| style="background: #BF883F; color: black;" | 16,1
| style="background: #B78747; color: black;" | 15,6
| style="background: #B78747; color: black;" | 11,7
| style="background: #978367; color: black;" | 6,7
| style="background: #878177; color: black;" | 1,1
| style="background: #6F7C8F; color: black;" | −1,7
| <!-- Leave this blank! -->
| style="background: #978367; color: black;" | 6,1
|-
! height="16;" |Абсолютний мінімум, &nbsp;[[Градус Цельсія|°C]]
| style="background: #1771E7; color: black;" | −20,0
| style="background: #0F6FEF; color: black;" | −22,8
| style="background: #2773D7; color: black;" | −18,3
| style="background: #4777B7; color: black;" | −2,2
| style="background: #6F7C8F; color: black;" | 0
| style="background: #777D87; color: black;" | 6,7
| style="background: #8F826F; color: black;" | 10,0
| style="background: #8F826F; color: black;" | 4,4
| style="background: #777D87; color: black;" | −2,2
| style="background: #5F7A9F; color: black;" | −7,8
| style="background: #3775C7; color: black;" | −16,1
| style="background: #1771E7; color: black;" | −16,2
| <!-- Leave this blank! -->
| style="background: #0F6FEF; color: black;" | −22,8
|-
! colspan= "15" style="background: #446688; color: white;" | Кількість опадів
|-
! style="background: #DDDDDD;" height="16" | Місяць
! style="background: #DDDDDD;" | [[Січень|Січ]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Лютий|Лют]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Березень|Бер]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Квітень|Кві]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Травень|Тра]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Червень|Чер]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Липень|Лип]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Серпень|Сер]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Вересень|Вер]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Жовтень|Жов]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Листопад|Лис]]
! style="background: #DDDDDD;" | [[Грудень|Гру]]
! style="background: #DDDDDD;" | <!-- Leave this blank! -->
! style="background: #DDDDDD;" | Всього
|-
! height="16;" |Норма опадів, &nbsp;[[Міліметр|мм]]
| style="background: #789EB5; color: black;" | 20
| style="background: #789EB5; color: black;" | 30
| style="background: #789EB5; color: black;" | 40
| style="background: #6C9BB5; color: black;" | 40
| style="background: #689AB5; color: black;" | 50
| style="background: #6499B5; color: black;" | 80
| style="background: #5C97B5; color: black;" | 60
| style="background: #689AB5; color: black;" | 50
| style="background: #689AB5; color: black;" | 30
| style="background: #789EB5; color: black;" | 30
| style="background: #689AB5; color: black;" | 40
| style="background: #6C9BB5; color: black;" | 40
| <!-- Leave this blank! -->
| style="background: #3086B5; color: black;" | 580
|}

За рік випадає 400&nbsp;— 600 мм [[Атмосферні опади|атмосферних опадів]]. Найдощовими місяцями є червень, липень та листопад, протягом яких місячна кількість опадів становить близько 60&nbsp;— 80&nbsp;мм. Найсухішими місяцями є січень і лютий, коли випадає 20&nbsp;— 30&nbsp;мм. Нерідким явищем є [[туман]]и та [[роса]]. Спостерігати їх можна впродовж усього року, але найчастіше тумани з'являються в холодній половині року, тоді як роса&nbsp;— в літній період.

Середньорічна [[швидкість вітру]]&nbsp;— 3,8 м/с (за даними ГМС Усть-Дунайськ<ref>{{Cite web |url=http://esimo.oceanography.ru/esp1/object.php?obj_action=html&obj_id=5563 |title=Повторяемость скорости ветра на ГМС Усть-Дунайск |accessdate=3 березня 2012 |archive-date=5 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160305115332/http://esimo.oceanography.ru/esp1/object.php?obj_action=html&obj_id=5563 }}</ref>). Із вересня по квітень найбільшу повторюваність мають північні (18-41&nbsp;%) та північно-західні вітри (12-26&nbsp;%). Лише в травні взагалі не спостерігається чіткого переважання якого-небудь напрямку вітру. У червні&nbsp;— серпні переважають південні й східні вітри, повторюваність кожного напрямку сягає 35&nbsp;%.

{| class="wide" style="width: 70%;"
 ! colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;" | Градація швидкості вітру, %
 |-
 ! style="background: #DDDDDD;" | Місяць
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Січень|Січ]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Лютий|Лют]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Березень|Бер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Квітень|Кві]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Травень|Тра]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Червень|Чер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Липень|Лип]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Серпень|Сер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Вересень|Вер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Жовтень|Жов]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Листопад|Лис]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Грудень|Гру]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Рік]]
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | 0 м/с&nbsp;— 5 м/с
 |52,4
 |54,4
 |49,6
 |56,5
 |62,1
 |64,2
 |65,2
 |67,6
 |63,3
 |48,2
 |48
 |47
 |56,5
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | 6 м/с&nbsp;— 10 м/с
 |37,8
 |33,9
 |41,3
 |37,6
 |33,2
 |32,3
 |31,3
 |29,1
 |31,7
 |41,8
 |38,3
 |41
 |35,8
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | 11 м/с&nbsp;— 15 м/с
 |9,1
 |10,3
 |7,6
 |5,8
 |4,5
 |3,3
 |3,4
 |3,3
 |4,5
 |8,8
 |12,6
 |10,3
 |6,9
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | 16 м/с&nbsp;— 20 м/с
 |0,7
 |1,4
 |1,5
 |0,2
 |0,1
 |0,3
 |0,1
 |0
 |0,6
 |1,2
 |1,2
 |1,2
 |0,8
 |}

Процеси в живій природі дуже залежні від тривалості [[Світловий день|світлового дня]], що особливо впливає на процес [[фотоперіодизм]]у живих організмів. Для регіону тривалість дня така:

{| class="wide" style="width: 70%;"
 ! colspan= "15" style="background: #6688AA; color: white;" | Світловий день (на кожне 22 число місяця)<ref>[http://travel.org.ua/sunrise.php Туристичний клуб "Мангуп"]</ref>
 |-
 ! style="background: #DDDDDD;" | Місяць
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Січень|Січ]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Лютий|Лют]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Березень|Бер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Квітень|Кві]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Травень|Тра]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Червень|Чер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Липень|Лип]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Серпень|Сер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Вересень|Вер]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Жовтень|Жов]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Листопад|Лис]]
 ! style="background: #DDDDDD;" | [[Грудень|Гру]]
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | Початок сутінків, год
 |6:59
 |6:19
 |5:27
 |5:26
 |4:40
 |4:25
 |4:49
 |5:31
 |6:13
 |6:53
 |6:34
 |7:03
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | Схід сонця, год
 |7:32
 |6:50
 |5:57
 |5:59
 |5:16
 |5:04
 |5:26
 |6:04
 |6:43
 |7:23
 |7:08
 |7:38
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | Сонце в зеніті, год
 |12:09
 |12:11
 |12:04
 |12:56
 |12:54
 |12:59
 |13:04
 |13:00
 |12:50
 |12:42
 |11:43
 |11:55
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | Захід сонця, год
 |16:46
 |17:32
 |18:12
 |19:54
 |20:32
 |20:54
 |20:40
 |19:56
 |18:56
 |17:59
 |16:18
 |16:13
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | Кінець сутінків, год
 |17:19
 |18:03
 |18:42
 |20:26
 |21:08
 |21:33
 |21:17
 |20:28
 |19:26
 |18:30
 |16:51
 |16:48
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | Тривалість дня, год
 |9:14
 |10:42
 |12:15
 |13:55
 |15:16
 |15:50
 |15:14
 |13:52
 |12:13
 |10:36
 |9:10
 |8:35
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | Тривалість ночі, год
 |14:56
 |13:18
 |11:45
 |10:5
 |8:44
 |8:10
 |8:46
 |10:8
 |11:47
 |13:24
 |14:50
 |15:25
 |-
 ! style="background: #F5F5F5;" | Сонячне сяйво, год/міс
 |69:36
 |79:12
 |144
 |208:48
 |276
 |304:48
 |348
 |321:36
 |249:36
 |175:12
 |69:36
 |60
 |}

=== Фауна й флора ===
Різнотравна-типчакова й [[ковила|ковилова]] [[степ]]ова рослинність через активну [[Антропогенез|антропогенну]] дію в первинному вигляді збереглася лише на невеликих заповідних ділянках [[Чорне море|Чорноморського узбережжя]] та деяких островах Дунаю ([[Дунайський біосферний заповідник|біосферний заповідник «Дунайські плавні»]]<ref>{{Cite web |url=http://country.turmir.com/sub_333_zapovednik.html |title=Дунайський біосферний заповідник |accessdate=26 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120513112409/http://country.turmir.com/sub_333_zapovednik.html |archivedate=13 травня 2012 |deadurl=yes }}</ref>). Серед життєвих форм [[Флора|флори]] переважають багаторічні трав'янисті рослини (56&nbsp;%). Частка однорічних приблизно вдвічі нижча&nbsp;— 27&nbsp;%. У цілому трав'янисті рослини становлять близько 90&nbsp;% видового складу флори. На долю дерев, чагарників, [[Чагарничок|чагарничків]], [[напівчагарник]]ів і [[Напівчагарничок|напівчагарничків]] припадає лише 10&nbsp;% флори. Серед деревних рослин переважають дерева, найпоширеніші види: [[дуб звичайний]], [[Акація жовта|акації жовта]], [[Робінія звичайна|біла]] і [[Софора японська|софора]], [[клен гостролистий]] і [[Клен татарський|татарський]], [[горіх волоський]], [[Ясен звичайний|ясен]], [[липа]], [[смородина]], [[обліпиха крушиновидна]], [[шипшина]], [[барбарис]] тощо.<ref>Інформація ст.&nbsp;н. с. Дунайського біосферного заповідника.</ref>

[[Фауна]] різноманітна.<ref>{{Cite web |url=http://liber.onu.edu.ua/pdf/Vest_ekol_03.pdf |title=Вісник Одеського Національного Університету. Том 8. Випуск 11. 2003 |accessdate=2 квітня 2012 |archive-date=31 жовтня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20081031100957/http://liber.onu.edu.ua/pdf/Vest_ekol_03.pdf }}</ref> Трапляється багато видів [[Плазуни|плазунів]] відділу [[Ящірка (рід)|ящірок]] ([[Ящур|різнокольоровий ящур]], [[Ящірка прудка|прудка]] і [[Ящірка кримська|кримська ящірки]]) та [[змії]] ([[Вуж звичайний|звичайний]] і [[Вуж водяний|водяний вуж]], [[Гадюка звичайна|звичайна]] і [[Гадюка степова|східна степова гадюки]]), а також [[європейська болотна черепаха]].

Водяться [[хвостаті]] [[земноводні]] ([[Тритон звичайний|звичайний]] та [[гребінчастий тритон]]и) і [[безхвості]] ([[кумка червоночерева]], [[звичайна квакша]], [[Жаба|звичайна]] і [[Жаба зелена|зелена жаби]], [[Жаба трав'яна|трав'яні]], [[Жаба ставкова|ставкові]] та [[Жаба озерна|озерні жаби]]).<ref>{{Земноводні України (посібник)}}</ref>

Серед птахів мешкають [[горобцеподібні]] ([[горобці]], [[зяблик]]и, [[шпаки]], [[Ворона (птах)|ворона]], [[Синиця|синиці]], [[соловей]], [[Жайворонок|жайворонки]], [[Ластівкові|ластівки]]), [[куроподібні]] ([[перепілка]], [[сіра куріпка]], [[фазан]]и), [[лелекоподібні]] ([[Чапля сіра|сіра]] та [[Чапля|білі чаплі]]), [[гусеподібні]] ([[лебідь-шипун]], [[гуска сіра]], [[нерозень]], [[крижень]]), ржанкоподібні ([[Чайка|чайки]], [[кулики-сороки]]), [[хижі]] ([[орлан-білохвіст]], [[орел-могильник]], [[Орел степовий|степовий орел]]), також [[Сова вухата|вухата]] та [[Сова болотяна|болотяна сови]], [[сокіл]], [[Дятел|дятли]], [[Зозуля|зозулі]], [[голуб]]и та [[баклан]]и.<ref>Лобков&nbsp;В.&nbsp;А. Новые гнездящиеся виды полевых угодий Причерноморья и некоторых тенденций изменения орнитофауны юга Украины // Птицы Азово-Черноморского региона на рубеже тысячелетий.&nbsp;— Одесса, Астропринт, 2000.&nbsp;— С. 46-47.</ref>

Ссавці представлені [[Комахоїдні|комахоїдними]] ([[їжак]]и, [[крот]]и, [[Землерийка|землерийки]]), [[Гризуни|гризунами]] ([[миші]], [[щур]]и, [[білки]], [[Ондатра|ондатри]], [[Нутрія|нутрії]], [[Хом'яки|звичайні хом'яки]], [[бабак]] і [[крапчастий ховрах]], [[Тушканчик великий|великий тушканчик]]), [[Зайцеподібні|зайцеподібними]] ([[заєць сірий]], [[Кріль|дикий кріль]]), [[Хижак|хижими]] ([[Кішка|кішки]], [[Собака|собаки]], [[Лисиця звичайна|лисиці]], [[Норка європейська|європейська норка]], [[горностай]], [[куниця|куниці]], [[Єнотоподібний собака|єноти]]), [[Рукокрилі|рукокрилими]] ([[кажани]]) та [[Копитні|копитними звірами]] ([[Кінь свійський|коні]], [[корови]], [[свині]], [[кози]], [[вівці]], [[віслюк]]и, [[дикий кабан]]).<ref>Лобков&nbsp;В.&nbsp;А. Современное состояние, перспективы сохранения и использования степных биоценозов северного Причерноморья // Степи Северной Евразии.&nbsp;— Оренбург, 2006.&nbsp;— С. 21-216.</ref>

Територія села перебуває в [[ареал]]і рідкісних видів звірів і птахів, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: [[соня]], сліпаки, [[лісовий кіт]], [[лелека білий|білий лелека]], [[степовий журавель]], [[ходуличник]] і [[рожевий пелікан]]<ref>{{Cite web |url=http://redbook-ua.org/ |title=Червона книга України |accessdate=12 квітня 2022 |archive-date=13 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220313170107/https://redbook-ua.org/ }}</ref>.

<center>
{| class="toccolours" border="0" cellpadding="1" cellspacing="2"
|-
|colspan=12 style="background: #6688AA; color: white;"|<div style='text-align: center;'>'''Фауна південно-західного регіону України'''</div>
|-
|[[Файл:Igel.JPG|border|116px]]
|[[Файл:Vulpes vulpes laying in snow.jpg|border|132px]]
|[[Файл:Лебедь-шипун.jpg|border|127px]]
|[[Файл:Hyla arborea01.jpg|border|116px]]
|[[Файл:CarassiusCarassius8.JPG|border|151px]]
|[[Файл:Emys orbicularis 2009 G1.jpg|border|99px]]
|-
|<div style='text-align: center;'>[[Їжак|Їжак звичайний]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Лисиця звичайна]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Лебідь-шипун]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Квакша звичайна]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Золотий карась]]</small></div>
|<div style='text-align: center;'>[[Черепаха болотна]]</small></div>
|}
</center>

=== Екологія ===
Внаслідок історичного розвитку й природних факторів, [[Сільське господарство України|сільськогосподарська]] галузь є провідною, тому [[Антропогенез|антропогенне]] навантаження на [[Екологія|екологію]] задовільне. [[Промисловість України|Промислові]] підприємства розташовані здебільшого на околиці села та протягом останнього десятиріччя більшість з яких не експлуатується. Об'єкти атомної енергетики, уранодобувної та хімічної промисловості перебувають на великій відстані від села<ref>Паспорт Шевченкове. Розділ 13. Коди 13010-13090. «Охорона природи»</ref>.

На якість [[Атмосферне повітря|атмосферного повітря]] здебільшого впливають вихлопні гази автотранспорту та стаціонарних печей домівок, однак їх вплив є низьким, не більше 0,3 ГДК ([[Гранично допустима концентрація газів та пилу|гранично допустимій концентрації шкідливих речовин]])<ref>Паспорт Шевченкове. Форма N 2-тп (повітря). «Звіт про охорону атмосферного повітря за 2009 рік»</ref>.

Якість води не відповідає санітарно-хімічним і [[Бактеріологія|бактеріологічним]] нормам на 6,3&nbsp;% ГОСТ 2874-82 «Вода питна». Зношеність [[водопровід|водопровідної мережі]] задовольняє потреби лише 56,8&nbsp;% населення. Середньорічна водозабезпеченість одного мешканця становить близько 10 тис. м³, що на 67&nbsp;% нижче норми, яка визначена [[Європейська економічна комісія ООН|Європейською економічною комісією ООН]].

Ґрунти регіону належать до найбільш родючих [[Ґрунти України|ґрунтів України]], з вмістом [[гумус]]у 3&nbsp;— 7&nbsp;%. Дозоване вживання [[Мінеральні добрива|мінеральних добрив]] і [[Пестициди|пестицидів]] (для захисту рослин і боротьби з бур'янами) лише позитивно впливає на нормальний [[Цикл|круговорот речовин регіону]] і запобігає [[Акумуляція|акумуляції]] в ґрунті сполук металів ([[Залізо|заліза]], [[Ртуть|ртуті]], [[Свинець|свинцю]], [[Мідь|міді]] та ін.), [[Важкі метали|важких металів]] і [[вуглеводні]]в<ref>Паспорт Шевченкове. форма N 1-небезпечні відходи (річна). «Звіт про утворення, оброблення та утилізацію відходів I—III класів небезпеки за 2009 рік»</ref>.

Важливим чинником екосистеми Шевченкового є його розмірений ритм життя, низький рівень шуму та вібрацій. Інтенсивний розвиток паркової зони разом із позитивними [[Стрес (медицина)|стресовими]] показниками є каталізаторами формування здорового суспільства.

== Історія ==
<div align="center">
<timeline>
ImageSize = width:1000 height:120
PlotArea = left:200 bottom:30 top:0 right:50
Alignbars = late
DateFormat = yyyy
Period = from:1790 till:2023
TimeAxis = orientation:horizontal format:yyyy
ScaleMajor = increment:10 start:1790
ScaleMinor = unit:year increment:1 start:1790

BarData =
 bar:Ukraine text:"Україна"
 bar:SovietUnion text:"Радянський Союз" 
 bar:KingdomOfRomania text:"Румунське королівство"
 bar:MoldavianDemocraticRepublic text:"Молдовська Демократична Республіка"
 bar:RussianEmpire text:"Російська імперія"
 bar:OttomanEmpire text:"Османська імперія"

PlotData=
 width:8 textcolor:black align:left anchor:from shift:(10,-4)
 bar:OttomanEmpire from:1790 till:1812 color:blue
 bar:RussianEmpire from:1812 till:1856 color:blue
 bar:OttomanEmpire from:1856 till:1878 color:blue
 bar:RussianEmpire from:1878 till:1917 color:blue
 bar:MoldavianDemocraticRepublic from:1917 till:1918 color:blue
 bar:KingdomOfRomania from:1918 till:1940 color:blue
 bar:SovietUnion from:1940 till:1941 color:blue
 bar:KingdomOfRomania from:1941 till:1944 color:blue
 bar:SovietUnion from:1944 till:1991 color:blue
 bar:Ukraine from:1991 till:end color:blue
 </timeline>
</div>

=== У складі Османської імперії (1538—1812) ===
[[Файл:OttomanEmpireIn1683.png|thumb|190px|Османська імперія в XIV—XVII століттях]]
У [[XVI століття|XVI]]—[[XVIII століття|XVIII]] століттях на землі [[Буджак]]а поселяються османські солдати&nbsp;— [[тімар]]іоти, які за дохід тімару-землі зобов'язані були нести службу в кінно-піхотних загонах османської армії. В [[Адміністративно-територіальний устрій|адміністративному]] відношенні територія отримує статус [[рая|раї]] з центром у місті [[Кілія]]. Так, у 1776 році територію нинішнього села Шевченкове отримав у володіння генерал османської армії Кара Махмет ({{lang-ota|Kara Mehmet}}). Двобунчужний паша Кара Махмет, останній османський комендант [[Фортеця Кілія|Кілійської фортеці]], за 3&nbsp;км від східного кордону села Шевченкове володів маєтком і спорудив мечеть<ref>''Райнов Б.&nbsp;А.'' Очерк истории Килии.&nbsp;— Ізмаїл: Ізмаїльська міська типографія, 2003.&nbsp;— С. 19.&nbsp;— 204 с.&nbsp;— ISBN 966-8127-05-6.</ref> Про дослов'янське життя на території сучасного Шевченкове свідчать результати [[Археологічні розкопки|розкопок]] Курганської групи на півдні села, які проводив в 1963 році Микола Шмогий.<ref>''Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.'' Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медицинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 6.&nbsp;— 112 с.</ref>.

'''Заснування села Кара-Махмет.''' На деякій відстані від османського маєтку Кара Махмета в [[1778|1778 році]] на берегах балки Течія з'явилося перше поселення, засноване шістьма сім'ями [[Запорізьке козацтво|Запорізьких козаків]], які, очевидно, переселились на землі Буджаку після зруйнування [[Запорізька Січ|Запорізької Січі]]: Зайвий (прізвисько, справжнє прізвище Гречкосій), Маслянка (Бабенко), Дудник (Кушніренко), Ганзюк (Бабенко), Вень (Дрібноход) і Співднюк (Сватаненко). У [[1790|1790 році]] поселення перетворилося на в село і отримало назву [[Слобода]]. {{OldStyleDate|23|квітня|1790|12}} року вважається офіційним днем заснування села Кара-Махмет<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 11.&nbsp;— 112 с.</ref>.

=== У складі Російської імперії (1812—1856) ===
[[Файл:Bessarabia governorate 1821.jpg|thumb|190px|Карта Бессарабської області Російської імперії у 1812—1856 рр.]]
У другій половині [[XVIII]]&nbsp;— першій половині [[XIX століття]]х на території [[Придунав'я]] відбулася низка битв [[Російсько-турецькі війни|російсько-турецьких воєн]]. У результаті перемоги [[Російська імперія|Російської імперії]] в [[Російсько-турецька війна 1768-1774|російсько-турецькій війні (1768—1774)]], за [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійським мирним договором]] за [[Російська імперія|Росією]] визнається право захисту і заступництва [[Християнство|християн]] в [[Дунайські князівства|Дунайських князівствах]], проте територія все ще залишається у володінні [[Османська імперія|Османської імперії]].

{{OldStyleDate|29|жовтня|1790|18}} року, під час [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецької війни 1787—1791]], [[фортеця Кілія]], що контролювала нижню частину гирла Дунаю, здалася російським військам під командуванням генерала І.&nbsp;В.&nbsp;Гудовіча. Паша Кара Махмет втік до Ізмаїлу, однак після [[Штурм Ізмаїла (1790)|штурму міста О.&nbsp;В.&nbsp;Суворовим]] у грудні того ж року був убитий. У Кілії базувалася дивізія під командуванням [[Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє|герцога Ришельє]] (генерал-губернатора Новоросійського краю), внаслідок чого місто стало центром формуванням волонтерських полків Усть-Дунайського козачого війська<ref>Райнов Б.&nbsp;А. Очерк истории Килии.&nbsp;— Ізмаїл: Ізмаїльська міська типографія, 2003.&nbsp;— С. 21.&nbsp;— 204 с.&nbsp;— ISBN 966-8127-05-6</ref>.

З [[1806|1806 року]] починається масове виселення османів, [[Татари|татар]] і [[ногайці]]в з [[Придунав'я]] та інтенсивне заселення [[Слов'яни|слов'янами]]. Для цієї мети поселенцям царською владою надається низка пільг: 60 десятин землі на господарство, звільнення від усіх податків на 10 років і свобода віросповідання.

Успішна військова кампанія російського фельдмаршала [[Кутузов Михайло Ілларіонович|М.&nbsp;І.&nbsp;Кутузова]] в [[Російсько-турецька війна (1806—1812)|російсько-турецькій війні (1806—1812)]] дозволила території [[Дунай]]сько-[[Прут]]о-[[Дністер|Дністровського]] межиріччя відійти до [[Російська імперія|Росії]], що було закріплено {{OldStyleDate|28|травня |1812|16}} року [[Бухарестський мирний договір (1812)|Бухарестським мирним договором]]. Уже [[1813|1813 року]] село Кара-Махмет має офіційний статус у складі Кілійського округу, з [[1818|1818 року]]&nbsp;— [[Бессарабська область|Бессарабської області]] (до [[1812|1812 року]] [[Бессарабія|Бессарабією]] називали лише південну частину межиріччя [[Дунай|Дунаю]], [[Прут]]а та [[Дністер|Дністра]]&nbsp;— [[Буджак]])<ref>[http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. Підкови І. З., Шуста Р. М., Інст. історичних досліджень Львівського нац. унів. ім. Івана Франка. Видавництво «Генеза», Київ. 2001] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090410032820/http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm|date=10 квітня 2009}} ISBN 966-504-439-7</ref>.

'''Друга хвиля переселення українців.''' Після знищення [[Задунайська Січ|Задунайської Січі]] частина її жителів оселилася в [[Буджак]]у, зокрема й у Кара-Махметі<ref>Райнов&nbsp;Б.&nbsp;А. Очерк истории Килии.&nbsp;— Ізмаїл: Ізмаїльська міська типографія, 2003.&nbsp;— С. 37.&nbsp;— 204 с.&nbsp;— ISBN 966-8127-05-6</ref>.
[[Файл:Плавни.jpg|мини|left|Стенцовські плавні]]
У 1820—1830-х роках поміщицькі селяни низки губерній [[Малоросія|Малоросії]] прямують до [[Південна Україна|Південної України]] та [[Буджак|Південної Бессарабії]], де [[кріпосне право]] було відсутнє. Так, у Кара-Махметі 1827 року поселяються кілька таких селянських родин: Сліпченко-Мішолов, Комнатні, Ільченки-Печеньки, Чумаченки-Руденки, Чумаченки-Бідні, Чумаченки-Пишнограї та ін. Поступово населення села починає збільшуватися, розвивається господарство, з'являються [[виноградник]]и<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 19.&nbsp;— 112 с.</ref>.

У 1821 році село Кара-Махмет має 61 двір, де проживає 150 чоловіків та 106 жінок{{Джерело?}}, а у [[1827|1827 році]] налічувалося 107 глиняних хат, в яких мешкало 104 сім'ї&nbsp;— 336 чоловіків і 294 жінок, а також були 4 млини, з яких 3 вітряні і один земляний, 9 [[Колодязь|колодязів]]&nbsp;— 2 кам'яних і 7 земляних, один фруктовий сад, 14 коней, 560 голів великої рогатої худоби та 70 голів овець<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 17.&nbsp;— 112 с.</ref>.

До 1835 року в Кара-Махметі мешкають представники родів: [[Бабиченко]], Баланенко, Бараненко, Бондар, Бородатий, Василенко, Войтченко, Гавріненко, Глуменков, Гнатенко, Головченко, Голубенко, Григоренко, Гріменко, Гриценко, Девченко, Дрібноход, Дробноход, Дубовий, Жовтенко, Заболотний, Зайвий, Запорожець, Захорошивий, Звізніченко, Здоровченко, Зелінські, Зенченко, Ілішен, Каленик, Калениченко, Кваша, Квітка, Клименко, Кобзар, Коновал, Корнієнко, Кортенко, Кравченко, Кременчук, Кравченко, Кут, Кучеренко, Кушнір, Левченко, Лисенко, Майданченко, Маринченко (Науменко), Марченко, Марченков, Місько, Науменко, Остапенко, Петренко, Погрібний, Подоленко, Подунаєнко, Похіле, Ревенко, Жвавий, Решетник, Родіонов, Романенко, Романовський, Сергієнко, Сіміненко, Слободніка, Соломоненко, Ткаченко, Трофименко, Вусатий, Фоменко, Харченко, Херсуненко, Царенко, Черненко, Чернявський, Чумаченко, Шевченко, Шкуропат та Якименко{{Джерело?}}.

1822 року було споруджено перший у селі храм, названий на честь Марії Магдалини. Першим її служителем став священик Дмитро Бєлоданов. Однак у 1829 році від удару блискавки дерев'яна церква згоріла. На її місці наприкінці XIX століття зведено [[каплиця|каплицю]], але з приходом радянської влади в [[1940-ві|1940-х]] роках її було розібрано. Зараз на цьому розміщується південна частина Палацу Піонерів.

1840 року коштами парафіян і княгині Олександри Толстой (Стангол) почалося будівництво кам'яної церкви за кресленнями архітектора Петрова. Протягом 8 років будівництвом керував М.&nbsp;К.&nbsp;Вдовіченко. 27 (9) жовтня 1848 року храм було освячено, що було приурочено до дня [[Апостол]]а та [[Євангелісти|Євангеліста]] [[Іоанн Богослов|Іоанна Богослова]]. Першим її служителем був [[священик]] Іоанн Клодницький. 1891 року, коли було прибудовано панамарню та [[ризниця|ризницю]], було складено план церкви. Церква одноголова, [[Престол (архітектура)|однопрестольна]], має вигляд [[хрест]]а, з високою (близько 14 [[Сажень|сажнів]]) гостроверхою [[Дзвіниця|дзвіницею]] і місткістю до 600 чоловік. Існувало постійне [[Парафіяльні збори|церковно-парафіяльне піклування]]&nbsp;— [[Парафіяльна рада|церковна рада]], яку очолював [[парох]], і яка мала піклуватися про господарські потреби церкви. Також обирався церковний [[староста]], який стежив за дисципліною. При церкві є [[метричні книги]], починаючи з 1822 року зберігаються [[сповідні розписи]], а з 1824&nbsp;— клірові відомості. З зазначених років без пропусків, за винятком кількох років, ведеться церковна документація, а також прибутково-видаткові книги, що зберігаються в належному порядку до сьогодні{{Джерело?}}.

=== Знову у складі Османської імперії ===
[[Файл:Cahul Ismail si Bolgrad.PNG|thumb|190px|[[Ізмаїльський повіт]] на мапі кордону між [[Османська імперія|Османською]] та [[Російська імперія|Російською імперіями]] (1856—1878)]]
'''Молдовське князівство (1856—1859)''' за [[Паризький мир 1856|Паризьким мирним договором]] {{OldStyleDate|30|березня|1856|18}} року, який завершив [[Кримська війна|Кримську війну (1853—1856 років)]] [[Російська імперія]] поступалася Південною [[Бессарабія|Бессарабією]] на користь Османської імперії, землі села Шевченкового перейшли до Молдовського князівства, яке залишалося васалом [[Османська імперія|Османської імперії]].

'''Об'єднане князівство Волощини і Молдови (1859—1878)''' [[1858]] року [[Александру Йоан Куза]] був обраний одночасно і господарем [[Молдовське князівство|Молдовського князівства]] і князем [[Валахія|Валахії]], а тому був реалізований план з об'єднання «[[Волохи|волохів]]», «[[Молдовани|молдован]]» і «[[банат]]ців» під єдиною назвою «[[румуни]]». [[4 грудня]] [[1861]] року [[Блискуча Порта|Висока Порта]] ухвалила «Фірман про адміністративний устрій Молдови і Волощини», який затвердив політичне та адміністративне [[об'єднання Молдови і Валахії]] у складі [[Османська імперія|Османської імперії]], а {{OldStyleDate|11|грудня|1861|29|листопада}} року [[Александру Йоан Куза|А.&nbsp;Й.&nbsp;Куза]] опублікував [[Прокламація|прокламацію]], яка затверджувала утворення [[Об'єднане князівство Волощини і Молдови|Об'єднаного князівства Волощини і Молдови]].

[[1868]] року до слободи Кара-Махмет прибувають біженці з [[Польща|Польщі]], які рятувались від царських військ, які придушували [[Польське повстання 1863—1864|Польське повстання (1863—1864 років)]]: Ярецькі, Пашковські, Зелінські тощо, які оселялись на сучасних вулицях Леніна, Колгоспній та Чернишевського, остання з яких в у той час мала назву Ярецької<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 23.&nbsp;— 112 с.</ref>.

=== Повернення до Російської імперії (1878—1917) ===
[[Файл:Карта волостей Бессарабской губернии.jpg|thumb|190px|Мапа волостей Бессарабської губернії Російської імперії у 1892 р.]]
За наслідками [[Берлінський трактат|Берлінського трактату]], який був підписаний {{OldStyleDate|13|липня |1878|1}} року і завершив [[Російсько-турецька війна 1877-1878|російсько-турецьку війну (1877—1878 років)]], південна частини [[Бессарабія|Бессарабії]] була повернена [[Російська імперія|Російській імперії]], і село Кара-Махмет увійшло до складу [[Ізмаїльський повіт|Ізмаїльського повіту]] [[Бессарабська губернія|Бессарабської губернії]].

[[1874]] року розпочата [[Румунське королівство|румунською владою]] політика [[Колонізація Степової України в 16—18 століттях|колонізації]] була продовжена [[Російська імперія|царською адміністрацією]]. Мешканцям виділяють земельні ділянки по 28 десятин (понад 30 га) орної землі і вигонів на одруженого. У 1879 році до села прибувають переселенці з [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]], за якими закріплюються землі на північній околиці села від сучасних вулиць Одеська та Татарбунарська, що мали назву «Вичіта». Серед поселенців були: Коломійченко, Кузьма та ін. Центральна ж територія села носить народну назву «займанщина», тобто займалася тільки з дозволу османів та росіян влади «Першою Росії» у першій половині [[XIX століття]]<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медицинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 23.&nbsp;— 112 с.</ref>.

У 1880 році було засновано два народні училища (окремо для дівчат і хлопчиків), учителем у яких був священик Іоан Фетов. 1881 року завершився перший навчальний рік у однокласному чоловічому училищі села Карамахмет [[Ізмаїльський повіт|Ізмаїльського повіту]], де учителював П.&nbsp;А.&nbsp;Горенко, рідний дядько [[Ахматова Анна Андріївна|А.&nbsp;А.&nbsp;Ахматової]]. 1894 року коштами парафіян засновується церковно-приходська школа (директор В.&nbsp;А.&nbsp;Праведний, псаломщик&nbsp;— Е.&nbsp;П.&nbsp;Білодан), де навчалося близько 60 учнів, переважно хлопчики. А у 1904 році відкрито чотирикласну школу, де працювали 2 вчителі та священик. Тривалий час директором її був Г.&nbsp;С.&nbsp;Загорский, через що школа, отримала назву «Школа Загорського». 1913 року відкрито другу початкову школу, що підпорядковувалася школі Загорського<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 101—112 с.</ref>.

За даними перепису 1897 року в Карамахметі мешкало 2574 особи<ref>Населённые места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий по данным первой всеобщей переписи населения 1897 года / Н.&nbsp;А.&nbsp;Тройницкий.&nbsp;— С. Петербург: Типография «Общественная польза», 1905.&nbsp;— С. 6.</ref>.

На початку XX століття в Карамахметі виникають [[Штундизм|штундистське]] та [[Баптизм|євангельсько-баптистське братства]]. Перша громада, члени якої прийняли назву «Боже військо», богослужіння проводили в будинках самих віруючих<ref name="ReferenceB">Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медицинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 33.&nbsp;— 112 с.</ref>.

На початок XX століття за селом закріплено 5342 десятини і 2335 кв. сажнів землі. Землі села межують: на сході&nbsp;— з землями села [[Мирне (Кілійський район)|Корячка]]; на півдні&nbsp;— землі графині Толстой (Станьгол); на заході&nbsp;— землі графині Толстой, поміщика Філіппова і села [[Червоний Яр (Кілійський район)|Китай]]; на півночі&nbsp;— графині Толстой і села [[Трудове (Кілійський район)|Дракуля]]. На південно-заході розміщувався маєток «Волянський», частково переданий у компенсацію І. Сакаряну за [[Експропріація|експропрійовану]] у нього Мошію-Козей, що біля [[Нерушай (село)|Нерушаю]] і [[Трудове (Кілійський район)|Дракулі]], частково (у розмірі 231 лот) пішло в заміну селянських «лотів», отриманих раніше на незручній плавневій землі{{Джерело?}}.
[[Файл:Pomazany.png|thumb|190px|Карта села Помазани]]

'''Виникнення німецьких поселень.''' Прятягом 1908—1909 років низка наділів в урочищі Мальцева (1500 га), на півдні (1500 га) та півночі (2700 га), які раніше належали графині Олександрі Толстой, було придбано [[Німці|бессарабськими німцями]] Готфрідом Шульцом та його сином Августом. 1912 року німці заснували села: за 6&nbsp;км на північ від Кара-Махмет [[Помазани]] та за 4&nbsp;км на південний захід&nbsp;— Парапари. В них були рівні вулиці, були школи, молитовні лютеранські будинки та кладовища<ref>Райнов&nbsp;Б.&nbsp;А. Очерк истории Килии.&nbsp;— Ізмаїл: Ізмаїльська міська типографія, 2003.&nbsp;— С. 68.&nbsp;— 204 с.&nbsp;— ISBN 966-8127-05-6</ref>.

Станом на 1913 рік у селі Кара-Махмет було 586 дворів з населенням 2762 чоловік, до 1 тис. коней, близько 10 тис. великої рогатої худоби, 1,5 тис. свиней та понад 2 тис. овець. Існували моторний жорновий млин з маслоробкою Т.&nbsp;Я.&nbsp;Мишелова, паровий млин, а також крупорушка Я.&nbsp;Козаченка (пропрацювала до 1993 року), паровий млин жителя села [[Струмок (Татарбунарський район)|Чичма]]. Діяв цегельний завод ізмаїлчаніна Л.&nbsp;Пугачова, завод з виробництва черепиці жителя села К.&nbsp;Кіндрата. Також працювали 4 кузні, 3 столярки, телеграфне відділення, кілька магазинів. У селі було понад 15 кравців, 5 шевців, 5 кабачків та 3 лавки роздрібної торгівлі. У 1908 році в селі відкрито пошту. Найбільші земельні наділи мали І.&nbsp;Гінчак (80 десятин землі), К.&nbsp;Кутас (45 дес.), В.&nbsp;Кипарис (35 дес.), Т.&nbsp;Гречкосій і А.&nbsp;Решетник (по 40 дес.) тощо.<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медицинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 36—112 с.</ref>.

{{Цитата|Населення приходу по сповідному пропису 1908 року складається з 2483 чоловік обох статей і володіє землею на праві власності в кількості 5342 десятин 2335 кв сажнів. Великих господарств і багатіїв немає, за винятком одного, що володіє неабияким капіталом і вісімдесяти п'ятьма десятинами землі, - але зате і абсолютно жебраків в приході немає.|40|{{Джерело?}}}}

З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] до лав російської армії з Кара-Махметі було мобілізовано 428 військово-придатних солдатів, які брали участь у війні в складі Бессарабського корпусу. Також було Конфісковано гужовий транспорт і провіант{{Джерело?}}. З фронту повернулося 399 осіб, 29 військових&nbsp;— загинуло{{Джерело?}}.

=== У складі Молдовської Демократичної Республіки (1917—1918) та Румунського королівства (1918—1940) ===
{{Scroll Gallery
|Назва        = 
|ширина       = 190
|розташування = right
|Файл:Județul Ismail (interbelic).jpg|Мапа [[Ізмаїл (жудець)|Ізмаїльського повіту]] Румунське королівство у 1925
|Файл:Map of RDM-1917.jpg|Мапа Молдовської Демократичної Республіки
|Файл:Romania Mare (judete si regiuni istorice).JPG|Карта Румунського королівства
}}

Після прийняття {{OldStyleDate|15|грудня|1917|2}} декларації про проголошення незалежної [[Молдовська Демократична Республіка|Молдовської Демократичної Республіки]] лідери молдовського законодавчого органу [[Сфатул Церій]] почали переговори з румунським урядом про введення до [[Бессарабія|Бессарабії]] військ, і [[27 березня]] [[1918]] року на засіданні Сфатул Церія було ухвалено рішення про входження Бессарабії до складу [[Румунське королівство|Румунського королівства]] на правах [[Автономія|автономії]], а [[25 листопада|25]]-[[26 листопада]] [[1918]] року&nbsp;— ухвалене рішення про приєднання Бессарабії до [[Румунія|Румунії]] без додаткових умов.

Після цих змін село Кара-Махмет увійшло до Кілійської волості [[Ізмаїл (жудець)|Ізмаїльського повіту]] [[Дунеря (цинут)|Нижньодунайскої провінції]] (цинут Дунерій де Жос ку капіталу Галац, жудец Ізмаїл, пласа Кілія-Нова, комуна Кара-Махмет)<ref>{{Cite web |url=http://school.xvatit.com/index.php?title=Українські_землі_в_складі_Румунії._Закарпаття_в_складі_Чехословаччини._Карпатська_Україна._А._Волошин. |title=А. Волошин. Українські землі в складі Румунії. Закарпаття в складі Чехословаччини. Карпатська Україна. |accessdate=3 березня 2012 |archive-date=18 липня 2011 |archive-url=https://web.archive.org/web/20110718132916/http://school.xvatit.com/index.php?title=Українські_землі_в_складі_Румунії._Закарпаття_в_складі_Чехословаччини._Карпатська_Україна._А._Волошин. }}</ref>.

У 1918 році жителі села в Кара-Махметі розорили маєток Сакаряна поблизу села та розподілили між собою награбоване. Проте, з приходом румунських бояр, майно поміщику було повернено, а селян обкладено штрафом у розмірі 200 рублів<ref name="ReferenceC">Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 56—112 с.</ref>.

По приєднанню Бессарабії до Румунії було проведено аграрну реформу: [[поміщик]]ам залишалися тільки до 100 га земель, а вся відібрана в них земля передавалася безземельним селянам, які мали бажання займатися господарством, близько 5 га на працездатну людину, а також 1 га «толоки» (пасовище в плавнях). У селі діяло відділення кооперативного сільськогосподарського банку Бессарабії (у будівлі нинішньої школи по вул. Шевченка), який видав кредити до 10&nbsp;000 лей (наприклад, корова тоді коштувала близько 3&nbsp;000 лей){{Джерело?}}.

Щомісяця відбувалася перевірка санітарного стану території села та гігієни населення. У будинку М. Кутас по вулиці Леніна румунською владою було організовано їдальню для малозабезпечених верств населення. У 1935 році до Кара-Махмету приїхала акушерка Марія Федорівна Работа, яка разом з лікарем, який був у селі [[Новоселівка (Кілійський район)|Новоселівка]], надавали медичну допомогу жителям села<ref name="ReferenceC"/>.

Після [[Анексія|анексії]] території Бессарабії Румунією у Кара-Махметі було створено жандармську дільницю, штат якої налічував 20 осіб. Спочатку дільниця розміщувалась в будинку по вулиці Леніна, а пізніше&nbsp;— по вулиці Шевченка. Була введена [[комендантська година]] з 22:00 вечора до 6:00 години ранку. У Кара-Махмет фактично заборонялося розмовляти не [[Румунська мова|румунською мовою]], навчання в школах і церковна служба велися виключно румунською мовою. [[Протестанти]] за проведення богослужіння у вечірній час піддавалися гонінню<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медицинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 57—112 с.</ref>.
[[Файл:Татарбунарское востание.jpg|мини|left|Монумент учасникам Татарбунарського повстання (вересень 1924&nbsp;р.)]]
Політика соціального і національного утиску [[Румунське королівство|румунським урядом]] у Південній Бессарабії викликала протест місцевого населення. 14—15 серпня 1924 року в селі [[Нерушай (село)|Нерушай]] в ході конфлікту між місцевим населенням та жандармами через мовне питання кілька людей було вбито. Протягом наступних 3-х днів в селі [[Татарбунари]] розгнівані жителі розгромили жандармську дільницю і захопили примарію. Заворушення охоплює інші населені пункти в регіоні.

У Кара-Махметі у 1923 році виникає нелегальна група, яка співчувала радянській владі і готувалось до повстання. У заворушеннях у селі, яке підтримало [[Татарбунарське повстання]], взяло участь 74 жителя. Організаційну групу з 5 осіб (С.&nbsp;Ф.&nbsp;Заволока, С.&nbsp;С.&nbsp;Кас'яненко, К.&nbsp;Ф.&nbsp;Кутас і Д.&nbsp;Світленко) очолив Логвин Коваленко. Повстання було придушене: 13 осіб було заарештовано, а 4 з них&nbsp;— засуджено на різні строки ув'язнення. Поблизу хутора Парапари кілька учасників повстання було розстріляно. На честь загиблих учасників повстання у селі було відкрито пам'ятник «Славі Героям Татарбунарського повстання полеглим в боротьбі з румунськими боярами (вересень 1924&nbsp;р.)»<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медицинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 67—112 с.</ref>.

1934 року [[пресвітер]] [[Баптизм|євангельсько-баптистської громади]] Яків Козаченко на свої кошти збудував перший у селі Молитовний будинок [[Євангельські християни-баптисти|Євангельських християн баптистів]], який збереглася до сьогодні<ref name="ReferenceB"/>.

У 1937 році було відкрито і освячено [[примарія|примарію]] Кара-Махмет, будівля якої на сьогодні зайнята [[Сільська рада|сільською радою]]. При примарії було створене господарство, яке мало робочу худобу і сільськогосподарський реманент для прибулих селян. Того ж року почалося будівництво дороги [[Кілія]]&nbsp;— [[Аккерман]], яка проходила через село, і мала стратегічне значення<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медицинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 69.&nbsp;— 112 с.</ref>.

=== Після приєднання до СРСР (1940—1941) ===
[[Файл:Izmail Oblast.png|thumb|190px|Карта [[Ізмаїльська область|Ізмаїльської області]] в складі СРСР]]
За таємним додатком [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пакту Молотова&nbsp;— Ріббентропа]] між [[Німеччина|Німеччиною]] і [[Радянський Союз|Радянським Союзом]] [[23 серпня]] [[1939 рік|1939 року]] підписано [[Бессарабія]] знаходилась у сфері інтересів [[СРСР]], а тому після представлення румунському послу в СРСР ноти з вимогою передачі до Радянського Союзу землі по р. [[Прут]] та погодженням на це румунської сторони [[28 червня]] [[1940]] року радянські війська зайняли територію Бессарабії.

[[7 серпня]] в межах [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]] з Аккерманського та Ізмаїльського повітів сформована [[Аккерманська область]] з адміністративним центром в місті [[Аккерман]]і. 7 грудня Указом [[Президія Верховної ради СРСР|Президії Верховної ради СРСР]] Аккерманська область перейменована на [[Ізмаїльська область|Ізмаїльську]], а обласний центр перенесено до [[Ізмаїл]]а<ref>[[s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 7.12.1940 о перенесении центра Аккерманской области … и переименовании Аккерманской области в Измаильскую область|Указ Президії ВР СРСР від 7.12.1940 року «Про перенесення центру Аккерманської області з міста Аккерман до міста Ізмаїл і перейменування Аккерманської області на Ізмаїльську» {{Ref-ru}}]]</ref>, до складу [[Кілійський район|Кілійського району]] якої входило село Карамахмед. 8 березня 1941 року жителі села отримали радянське громадянство<ref>[[s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 8.03.1941 о восстановлении в гражданстве СССР жителей Бессарабии и о приобретении советского гражданства …|Указ Президії ВР СРСР від 8.03.1941 року «Про відновлення у громадянстві СРСР мешканців Бессарабії і про набуття радянського громадянства мешканцями Північної Буковини»]] {{Ref-ru}}</ref>.

Увечері [[28 червня]] [[1940 рік|1940]] року Карамахмед був зайнятий [[Радянські війська|радянськими військами]]. Наступного дня почалася [[Конфіскація (адміністративне стягнення)|конфіскація]] майна і [[депортація]] багатих родин «[[Куркулі|куркулів, кулаків]]» в [[Казахська РСР|Казахську РСР]], [[Республіка Комі|Комі АРСР]], [[Абхазька АРСР|Абхазьку АРСР]], [[Красноярський край]], [[Омська область|Омську]] і [[Новосибірська область|Новосибірську]] області: мільйонерів Городниченко І. С. і його батька, майбутнього молдовського композитора Загорського В. Г., Шкурину Т. А. (Його будинок переобладнано під лікарню), Козаченка Я. А. (будинок його став дитячим садком, а млин, з відходом радянських військ, у [[1941 рік|1941 році]] підірваний), та багатьох інших. Згідно з указом [[Президія Верховної ради СРСР|Президії Верховної ради СРСР]] від [[15 серпня]] [[1940 рік|1940 року]] землі всієї Бессарабії [[Націоналізація|націоналізуються]]<ref>[[s:ru:Указ Президиума ВС СССР от 15.08.1940 о восстановлении на территории Бессарабии действия советских законов о национализации земли|Указ Президії ВР СРСР від 15.08.1940 року «Про відновлення на території Бессарабії радянських законів про націоналізацію землі»]] {{Ref-ru}}</ref><ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 73.&nbsp;— 112 с.</ref>.

Постановою [[ЦК ВКП(б)]] і [[Раднарком СРСР|Раднаркому СРСР]] від [[21 серпня]] [[1940 рік|1940]] року «Про заходи щодо Бессарабії і Північної Буковини» було визначено програму їх прискореного розвитку. У [[Придунав'я|Придунайський край]] надіслано понад 3,4 тисячі різних фахівців з усього Радянського Союзу. Так до Кара-Махмету з [[П'ятихатський район|П'ятихатського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] прибув А.&nbsp;Т.&nbsp;Лисенко для проведення роз'яснювальної роботи з організації [[Колективне господарство|колективного господарства]]; згодом він став другим головою [[Сільська рада|сільської ради]]. 22 лютого 1941 року створено перший [[колгосп]] «Імені 23-ї річниці Робочої селянської Червоної армії», першим головою обрано Петренка П. С.

У вересні [[1940 рік|1940 року]] здійснена [[репатріація]] [[німці]]в з сіл Помазани та Парапори, землі і нажите майно було [[Конфіскація майна|конфісковане]] до держфонду [[СРСР]]. Після розколу Європи в [[1939 рік|1939 році]], східні німці повинні були прийняти радянське [[громадянство]] (німці були румунськими громадянами), або повернутися на історичну батьківщину. В покинуті села заселяються переселенці з сусідніх сіл і міст ([[Ліски (Кілійський район)|Ліски]], [[Вилкове]], [[Кілія]] і Дем'янівка). В [[Помазани|Помазанах]] було створено [[радгосп]] ім. [[Чехов Антон Павлович|Чехова]], в подальшому його реорганізовано в колгосп (голова І.&nbsp;Я.&nbsp;Кушніренко). У 1945—1950 роках в [[Помазани|Помазанах]] і Парапарах розміщувався Шевченківський [[дитячий садок]], для дітей, що втратили батьків<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 76.&nbsp;— 112 с.</ref>.

Влітку 1940 року знесене старе [[кладовище]] та відведена ділянка під нове на паралелі сучасних вулиць Кутузова і Суворова<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 81.&nbsp;— 112 с.</ref>.

=== У роки румунської окупації (1941—1944) ===
[[Файл:ROMANIA MAI 1942.png|thumb|190px|Карта Румунського королівства у роки Другої світової війни]]
[[22 червня]] [[1941|1941 року]] [[Країни Осі|країнами Осі]] розпочато вторгнення в [[СРСР]]. У червні—липні 1941 року територія [[Бессарабія|Бессарабії]] повністю окупована військами [[3-тя румунська армія|3-ю]] і [[4-та румунська армія|4-ю]] [[Румунська армія|румунськими арміями]], а також [[11-та армія (Третій Рейх)|11-ю німецькою армією]], загальною чисельністю близько 800 тис. осіб. [[Радянські війська]] [[Південний фронт (Бессарабсько-Буковинський похід)|Південного фронту]], в тому числі і прикордонники, виведені за річку [[Дністер]]. [[Дунайська військова флотилія (СРСР)|Дунайська військова флотилія]] близько місяця сприяла обороні захоплених ними на румунському березі [[плацдарм]]ів, потім 19 липня 1940 перебазувалася до [[Одеса|Одеси]] і згодом була розформована.

У червні протягом кількох днів у село прибувають каральні загони ([[жандармерія]], що знаходилася на перетині вулиць Чернишевського&nbsp;— Леніна). Протягом трьох років румунською владою мобілізоване військовоздатне чоловіче населення в табори військової підготовки «[[Концентраційний табір|концентрації]]». Багато чоловіків були змушені ховатися в плавнях, землянках та сусідніх селах. У місцевого населення закуповують [[провіант]]. Для військових потреб відбирають худобу. Також румунською владою заарештовані активісти, причетні до радянської окупації, і ті, що переховувалися від румунської [[Мобілізація|мобілізації]]. Однак у складі Румунської армії карагметчани не брали участь, через недовіру румунської влади до бессарабців<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медицинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 58.&nbsp;— 112 с.</ref>.

=== У післявоєнний період у складі СРСР (1944—1991) ===
'''[[Друга світова війна]].''' У березні-серпні [[1944|1944 року]] в ході [[Умансько-Ботошанська операція|Умансько-Ботошанської]] та [[Яссько-Кишинівська операція|Яссько-Кишинівської наступальних операцій]] військами [[2-й Український фронт|2-го]] і [[3-й Український фронт|3-го Українських фронтів]] територія Бессарабії знову звільнена. 24 серпня 1944 року до 17:00 години румунські війська залишають село Кара-Махмет. Наступного дня на територію села вводяться війська [[3-й Український фронт|3-го Українського фронту]]. Бойових дій на території села не відбувалося. В операції з ліквідації залишків румунських окупантів у селі загинув воїн І.&nbsp;Ф.&nbsp;Градунов. З приходом [[Радянські війська|радянських військ]], на околиці села встановлюються чотири [[Артилерійська система|артилерійські гармати]] і розпочата [[мобілізація]] воєнноздатного населення. На фронтах [[Друга світова війна|Другої світової війни]] билися 534 жителя села, 223 з них загинули. За мужність і відвагу, проявлені на фронтах, орденами і медалями СРСР нагороджено 317 осіб. У складі радянських військ карагметчани брали участь у боях за [[Румунія|Румунію]], [[Болгарія|Болгарію]], [[Угорщина|Угорщину]], [[Чехословаччина|Чехословаччину]], [[Польща|Польщу]] і [[Німеччина|Німеччину]], а також брали участь у штурмі [[Рейхстаг]]у (Резвий Олексій Іларіонович, Александренко Григорій Маркович і Коновка Федір Іванович). 9 травня 1975 року, до тридцятиріччя завершення Другої світової війни, відкрито пам'ятник на честь загиблих воїнів, вихідців з Шевченкового<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 82.&nbsp;— 112 с.</ref>.

{| class="collapsible collapsed" style="width:40em"
|-
!'''Загиблі воїни у війні сіл Шевченкове та Помазани'''
|-
|
{|class="wikitable collapsible collapsed sortable"
!Прізвище!!Ім'я!!Батькові!!Рік народження
|-
|Александренко||Аврам||Аврамович||1908
|-
|Александренко||Костянтин||Григорович||1922
|-
|Бабенко||Антон||Порфирович||1924
|-
|Бабенко||Василь||Михайлович||1926
|-
|Бабенко||Дмитро||Васильович||1920
|-
|Бабенко||Іван||Іванович||1919
|-
|Бабенко||Іван||Павлович||1903
|-
|Бабенко||Іван||Сергійович||1910
|-
|Бабенко||Петро||Іларіонович||1916
|-
|Бабенко||Федот||Тадейович||1906
|-
|Бабенко||Феофан||Полікарпович||1908
|-
|Бабенко||Яків||Семенович||1919
|-
|Барбасура||Юхим||Павлович||1913
|-
|Барбасура||Сидір||Гордійович||1911
|-
|Беженар||Петро||Дмитрович||1924
|-
|Бобошко||Федір||Тадейович||1912
|-
|Богданенко||Василь||Кірьяновіч||1921
|-
|Богданенко||Степан||Мойсейович||1922
|-
|Бойченко||Кузьма||Васильович||1923
|-
|Бондаренко||Деонис||Федорович||1921
|-
|Галба||Ананій||Кононович||1920
|-
|Гінчак||Андрій||Іванович||1925
|-
|Гінчак||Дмитро||Архипович||1923
|-
|Голобородько||Микола||Макарович||1903
|-
|Голубенко||Олександр||Кононович||1921
|-
|Горбаченко||Митрофан||Васильович||1915
|-
|Городниченко||Василь||Самсонович||1924
|-
|Городниченко||Гаврило||Григорович||1924
|-
|Городниченко||Іван||Іванович||1910
|-
|Городниченко||Іван||Севастьянович||1925
|-
|Городниченко||Ісак||Сидорович||1922
|-
|Городниченко||Павло||Дементійович||1923
|-
|Городниченко||Петро||Трохимович||1926
|-
|Городниченко||Яків||Іванович||1920
|-
|Гречкосій||Михайло||Костянтинович||1922
|-
|Гречкосій||Феодосій||Іванович||1919
|-
|Гречкосій||Феодосій||Михайлович||1920
|-
|Гречкосій||Яків||Якович||1925
|-
|Гриценко||Кузьма||Афанасійович||1912
|-
|Димченко||Олексій||Петрович||1925
|-
|Донченко||Карп||Мойсейович||1911
|-
|Дрібноход||Оникій||Володимирович||1913
|-
|Дрібноход||Афанасій||Ананійович||1910
|-
|Дрібноход||Василь||Кірьяновіч||1923
|-
|Дрібноход||Василь||Никифорович||1909
|-
|Дрібноход||Григорій||Омелянович||1926
|-
|Дрібноход||Дмитро||Архипович||1923
|-
|Дрібноход||Іван||Ананійович||1912
|-
|Дрібноход||Микита||Євтихійович||1920
|-
|Дубовой||Григорій||Іванович||1921
|-
|Дубський||Сава||Семенович||1924
|-
|Заболотній||Архип||Лукович||1919
|-
|Заболотній||Іван||Омелянович||1923
|-
|Заболотній||Філіп||Іванович||1918
|-
|Задорожний||Гаврило||Артемович||1916
|-
|Задорожний||Григорій||Зіновійович||1924
|-
|Задорожний||Лаврентій||Феодосійович||1918
|-
|Зайвий||Архип||Іванович||1914
|-
|Зайвий||Василь||Степанович||1922
|-
|Запорожець||Іван||Зіновійович||1926
|-
|Запорожець||Петро||Савович||1915
|-
|Захарченко||Дмитро||Мартинович||1903
|-
|Захарченко||Михайло||Кирилович||1924
|-
|Захарченко||Павло||Андрійович||1923
|-
|Зелінський||Данило||Данилович||1921
|-
|Зінченко||Євтихій||Аксентійович||1922
|-
|Зінченко||Іван||Григорович||1921
|-
|Зимовий||Степан||Феодосійович||1909
|-
|Іванов||Никифор||Петрович||1901
|-
|Ільченко||Василь||Юхимович||1923
|-
|Ільченко||Марк||Лукич||1907
|-
|Ільченко||Спиридон||Кузьмич||1910
|-
|Ільченко||Степан||Васильович||1924
|-
|Кас'яненко||Спиридон||Ананійович||1924
|-
|Кас'яненко||Степан||Лук'янович||1912
|-
|Кас'яненко||Федір||Кирилович||1923
|-
|Квітка||Яким||Семенович||1924
|-
|Квітка||Іван||Павлович||1925
|-
|Кипарис||Дмитро||Никифорович||1920
|-
|Клименко||Марк||Іванович||1909
|-
|Клименко||Тимофій||Логіновіч||1922
|-
|Коваленко||Ананій||Мефодійович||1922
|-
|Коваленко||Дмитро||Йосипович||1921
|-
|Коваленко||Іван||Олександрович||1924
|-
|Коваленко||Іван||Онисимович||1922
|-
|Коваленко||Семен||Ананійович||1909
|-
|Коваленко||Яків||Нестерович||1918
|-
|Коваль||Гргорій||Ілліч||1916
|-
|Колісніченко||Афанасій||Савович||1912
|-
|Колісніченко||Василь||Логіновіч||1923
|-
|Колісніченко||Омелян||Кононович||1908
|-
|Колісніченко||Пантелей||Феодосійович||1918
|-
|Колісніченко||Феодосій||Михайлович||1920
|-
|Комнатний||Афанасій||Микитович||1923
|-
|Комнатний||Михайло||Іванович||1910
|-
|Корнієнко||Іван||Йосипович||1924
|-
|Корнієнко||Йосип||Петрович||1924
|-
|Корнієнко||Петро||Гурійович||1924
|-
|Куликівський||Василь||Іванович||1922
|-
|Куликівський||Іван||Костянтинович||1926
|-
|Кутас||Андрій||Архипович||1921
|-
|Кутас||Григорій||Григорович||1924
|-
|Кутас||Євтихій||Купріянович||1923
|-
|Кутас||Іван||Микитович||1925
|-
|Кутас||Іларіон||Кіндратович||1909
|-
|Кутас||Степан||Федосійович||1906
|-
|Кучеренко||Іван||Миколайович||1920
|-
|Кучеренко||Сава||Іванович||1902
|-
|Кушніренко||Олексій||Платонович||1919
|-
|Кушніренко||Іван||Діонісовіча||1924
|-
|Кушніренко||Іван||Іванович||1925
|-
|Кушніренко||Іван||Ульянович||1909
|-
|Кушніренко||Кузьма||Гнатович||1923
|-
|Кушніренко||Петро||Сидорович||1924
|-
|Левченко||Василь||Іванович||1923
|-
|Левченко||Кирило||Петрович||1909
|-
|Маленко||Іван||Савович||1912
|-
|Маленко||Петро||Оникійович||1921
|-
|Маленко||Степан||Іванович||1918
|-
|Маленко||Степан||Михайлович||1911
|-
|Манжара||Василь||Петрович||1909
|-
|Мартиненко||Йосип||Іванович||1921
|-
|Мишолов||Андрій||Кононович||1919
|-
|Мишолов||Василь||Климович||1919
|-
|Мишолов||Григорій||Оникійович||1922
|-
|Мишолов||Дмитро||Оникійович||1926
|-
|Мишолов||Макар||Лукич||1908
|-
|Мишолов||Михайло||Климович||1921
|-
|Мишолов||Павло||Кононович||1923
|-
|Мишолов||Федір||Тіфофеевіч||1915
|-
|Окуненко||Пахом||Єлисейович||1911
|-
|Окуненко||Прокопій||Дмитрович||1920
|-
|Остапенко||Артем||Кирилович||1926
|-
|Остапенко||Гаврило||Данилович||1911
|-
|Остапенко||Дмитро||Юхимович||1923
|-
|Остапенко||трифал||Данилович||1919
|-
|Остапенко||Філіп||Кирилович||1924
|-
|Пашковський||Іван||Сергійович||1920
|-
|Петренко||Василь||Данилович||1920
|-
|Подоленко||Дмитро||Степанович||1909
|-
|Подоленко||Максим||Максимович||1919
|-
|Радо||Афанасій||Петрович||1921
|-
|Руденко||Іван||Оникійович||1925
|-
|Резвий||Григорій||Харитонович||1910
|-
|Решетник||Василь||Микитович||1925
|-
|Решетник||Дмитро||Іванович||1912
|-
|Решетник||Дмитро||Степанович||1926
|-
|Решетник||Іван||Деомідовіч||1909
|-
|Решетник||Іван||Єпіфанович||1917
|-
|Решетник||Михайло||Піменовіч||1918
|-
|Решетник||Михайло||Степанович||1924
|-
|Решетник||Микола||Микитович||1923
|-
|Решетник||Сидір||Піменовіч||1907
|-
|Решетник||трифал||Піменовіч||1913
|-
|Решетник||Феофан||Васильович||1914
|-
|Романенко||Семен||Васильович||1918
|-
|Руденко||Артем||Харитонович||1914
|-
|Руденко||Павло||Іванович||1922
|-
|Сарапанюк||Гаврило||Якович||1902
|-
|Сарапанюк||Юхим||Гаврилович||1926
|-
|Сарапанюк||Іван||Гаврилович||1925
|-
|Сарапанюк||Федір||Васильович||1920
|-
|Сватаненко||Олександр||Іванович||1918
|-
|Сватаненко||Іван||Кирилович||1912
|-
|Сватаненко||Йосип||Михайлович||1923
|-
|Світленко||Григорій||Іванович||1921
|-
|Симіненко||Іван||Макарович||1925
|-
|Симіненко||Макар||Євдокимович||1907
|-
|Слободенюк||Ананій||Микитович||1926
|-
|Слободенюк||Оникій||Деомідовіч||1915
|-
|Слободенюк||Гаврило||Васильович||1922
|-
|Слободенюк||Павло||Сидорович||1926
|-
|Слободенюк||Прокопій||Фомовіч||1920
|-
|Смирний||Іван||Семенович||1923
|-
|Смирний||Михайло||Трохимович||1910
|-
|Степаненко||Ананій||Ананійович||1925
|-
|Степаненко||Григорій||Данилович||1911
|-
|Степаненко||Дміртрій||Юхимович||1923
|-
|Степаненко||Онуфрій||Савович||1902
|-
|Степаненко||Павло||Йосипович||1924
|-
|Степаненко||Петро||Олексійович||1920
|-
|Степаненко||Петро||Ананійович||1920
|-
|Степаненко||Петро||Йовович||1926
|-
|Степаненко||Петро||Федосійович||1924
|-
|Степаненко||Сава||Федосійович||1922
|-
|Степаненко||Федір||Маркович||1925
|-
|Сусаєнко||Архип||Федотович||1910
|-
|Ткаченко||Ілля||Самсонович||1918
|-
|Трітижний||Іван||Миколайович||1920
|-
|Ульченко||Єлисей||Якович||1917
|-
|Ульченко||Марк||Лукович||1908
|-
|Усатенко||Василь||Іванович||1926
|-
|Усатенко||Василь||Максимович||1922
|-
|Усатенко||Іван||Андрійович||1915
|-
|Фоменко||Василь||Данилович||1901
|-
|Хорунжий||Григорій||Сидорович||1920
|-
|Хорунжий||Іван||Федорович||1925
|-
|Хорунжий||Самсон||Федорович||1923
|-
|Царенко||Олексій||Володимирович||1926
|-
|Царенко||Аркадій||Прокопович||1920
|-
|Царенко||Артем||Павлович||1925
|-
|Царенко||Петро||Степанович||1909
|-
|Чернявський||Василь||Георгійович||1920
|-
|Чернявський||Дмитро||Кіндратович||1924
|-
|Чернявський||Іван||Дмитрович||1925
|-
|Чернявський||Іван||Корнійович||1922
|-
|Чернявський||Ілля||Сергійович||1918
|-
|Чернявський||Петро||Євтихійович||1920
|-
|Чумак||Василь||Аверьяновіч||1923
|-
|Чумак||Петро||Аверьяновіч||1925
|-
|Чумаченко||Василь||Сидорович||1921
|-
|Чумаченко||Іван||Іларіонович||1923
|-
|Чумаченко||Кирило||Якович||1908
|-
|Чумаченко||Марк||Антонович||1917
|-
|Чумаченко||Свва||Васильович||1903
|-
|Чумаченко||Федір||Іванович||1922
|-
|Чумаченко||Федір||Сидорович||1922
|-
|Шкуропат||Костянтин||Іванович||1917
|-
|Шкуропат||Пантелей||Афанасійович||1920
|-
|Шкуропат||Федір||Федорович||1924
|-
|Шкуропат||Філіп||Варфоломійович||1923
|-
|Якименко||Гаврило||Омелянович||1921
|-class="sortbottom"
!Всього!!загинуло!!223!!чоловіка
|}
|}

'''[[Голодомор в Україні 1946—1947|Голодомор 1946-47 рр]]. [[Колективізація]].''' Складні часи переживає Кара-Махмет в [[1945]]-[[1947|1947 роки]]. На час звільнення військових у 1945 році виявлено велику кількість хворих армійців на [[Малярія|малярію]], [[шигельоз]] і [[туберкульоз]]. Навесні 1945 року, серед населення спалахнула [[епідемія]] [[Черевний тиф|черевного тифу]]. Збільшується смертність серед людей. Через злиденне становище, померлих ховають у неглибоких промерзлих ямах, огорнувши лише ганчір'ям. У [[1946]]-[[1947|1947&nbsp;рр.]] [[Придунав'я]] зазнає затяжної посухи. Через тривалу відсутність чоловічого населення в час війни, більша частина полів залишалася не засіяною. [[Сільське господарство]] села підірвано [[Колективізація|колективізацією]] та ліквідацією [[куркуль]]ства. Жителів «добровільним примусом» змушують вступити до [[колгосп]]у. Випробуваною на той час в інших регіонах [[СРСР]] системою підпорядкування, на території Кара-Махмет починається хлібозаготівля: у жителів села «уповноважені по заготівлям під виглядом червоного фонду зі щупом в одній руці і зобов'язанням в інший» вилучають запаси продовольства, також відбирають і домашню худобу. Однак, внаслідок збоїв у транспортуванні, відібране зерно згнило на території Кілійського порту. Забезпечених і тих, що чинили опір, сім'ями вивозили до [[Сибір]]у, їх майно [[Націоналізація|націоналізовувалось]]. Ті, хто намагався в таких умовах вижити, харчувалися травою, варили чай з неї, пекли коржі з борошна перемеленої серцевини стебел соняшнику, також викопували земляні горішки. Витриваліші міняли в Галичині предмети побуту та одяг на продовольство. Випадків [[Канібалізм|канібальства]] не було<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медицинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 86.&nbsp;— 112 с.</ref>.
[[Файл:Odessa Oblast2.png|thumb|190px|Карта Одеської області в складі СРСР]]
'''[[Хрущовська відлига|Повоєнні роки]].''' З метою забезпечення виробничого і технічного обслуговування робіт, на території Південної [[Бессарабія|Бессарабії]] реалізовувався план створення [[Машинно-тракторна станція|машинотракторних станцій]]. У вересні 1944 році організовано [[Помазани|Помазанську]] [[Машино-тракторна станція|МТС]] (першим її директором стає С.&nbsp;Я.&nbsp;Заборовский), також при ній запрацювали перші курси [[трактор]]истів, де навчалося близько 15 карагметчан. У Парапорах у цей час починає роботу державна компанія «Морфлот», що обробляє землю. Навесні 1945 року Кілійський РК [[Комуністична партія України (1918—1991)|КП України]] ставить питання про організацію [[Колгосп|колективних господарств]] на селі. 20—30 квітня було вирішено провести в сільських радах організаційні збори про прийняття статуту земельних громад. По [[Кілійський район|району]] затверджено 36 [[Громада|громад]], зокрема 6&nbsp;— у Кара-Махметі (на цей час село налічує 1&nbsp;262 двори з 2&nbsp;014 особами працездатного населення). Ініціативними групами організовані [[колгосп]]и: імені [[Кіров Сергій Миронович|Кірова]] (головою обрано З.&nbsp;В.&nbsp;Балтянского), імені Шверника (Г.&nbsp;І.&nbsp;Аністратенко), імені [[Мікоян Анастас Іванович|Мікояна]] (Н.&nbsp;Т.&nbsp;Захарченко), імені [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]] (А.&nbsp;Е.&nbsp;Шкурина), ім. [[Жовтнева революція|Жовтневої революції]] (в селищі Парапори 1947 році, Д.&nbsp;П.&nbsp;Шкурина) та ім. 30-річчя [[Радянська армія|Радянської Армії]] (П.&nbsp;Л.&nbsp;Мишолов). Колгоспам поставлялася сільгосптехніка, посівний матеріал, худоба, добрива, виділялися [[Кредит (фінанси)|кредити]] й позики. Однак багато з колгоспів були слабкими в організаційному і господарському відношеннях, через що влітку в 1950 році починається їх об'єднання: КГ ім. [[Кіров Сергій Миронович|Кірова]] з КГ ім. [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]] об'єднано у КГ ім. Кірова (головою став А.&nbsp;Т.&nbsp;Лисенко), КГ ім. Шверника з КГ 30-річчя [[Радянська армія|РА]]&nbsp;— КГ ім. Шверника (С.&nbsp;Я.&nbsp;Заборовский), КГ ім. Мікояна з КГ ім. [[Жовтнева революція|ЖР]]&nbsp;— у КГ ім. Мікояна (Н.&nbsp;Т.&nbsp;Захарченко). 1955 року відбулося останнє об'єднання трьох колгоспів в єдине господарство «Україна». Головою було обрано С.&nbsp;Я.&nbsp;Заборовского, а з лютого 1957 року&nbsp;— [[Герой Соціалістичної Праці]]&nbsp;— Музику Миколу Антоновича, який пропрацював на посаді до 1993 року. За господарством закріплюється 9 868 га землі, зокрема 7&nbsp;132 га ріллі, 110 га садів, 565 га виноградників. Великої рогатої худоби 3 163 голови, зокрема, корів&nbsp;— 975 гол., свиней&nbsp;— 5 706 гол., овець&nbsp;— 3 675 гол., птахів&nbsp;— 15&nbsp;898 гол. Господарство виробляє 6 900 тонн зерна, овочів 362 т, 153 т картоплі, соняшнику 206 т, 1&nbsp;075 т винограду, 1&nbsp;326 т молока, удій на корову склав 1 775&nbsp;кг, виробництво м'яса&nbsp;— 607 т, шерсті&nbsp;— 8,8 т, яєць&nbsp;— 435 тис. штук. 1963 року фонд зарплати в колгоспі склав 334&nbsp;994 рубля, 1970&nbsp;— 2&nbsp;354 484 рубля. До 1980-х років прибуток колгоспу становить 3,5-4&nbsp;млн рублів, господарство виробляє 21 тис. тонн зерна, налічує понад 20 тис. свиней, близько 7 тис. великої рогатої худоби, 10 тис. га землі, в землеробстві була впроваджена нова технологія&nbsp;— [[Заливне поле|чекова]]. Господарська система замкнута. Господарство виробляло в державний фонд понад 2 тис. тонн м'яса, 5 700 тонн [[Велика рогата худоба|ВРХ]], птиці до 400 тонн, свиней до 25 000 тонн. Мало більш 500 га виноградників, збирало близько 4 500 тонн винограду. Вартість основних засобів дорівнювала 1&nbsp;млн 323 тисячам рублів. Зайнятість&nbsp;— 1 789 чоловік працездатного населення Шевченкове. Господарство є постійним учасником [[Національний експоцентр України|ВДНГ]] [[СРСР]], у 1973 році нагороджено Червоним прапором Міністерства сільського господарства СРСР, [[ЦК]] [[Професійна спілка|профспілки]] робітників і службовців сільського господарства та заготовок<ref name="ReferenceD">Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 89.&nbsp;— 112 с.</ref>.
[[Файл:Лаптыш.jpg|мини|left|Водоканал [[Лаптиш]]]]
У травні [[1946|1946 року]] відбулося документальне перейменування села на честь поета-кобзаря [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Григоровича Шевченка]]. Змінюється і [[Адміністративно-територіальний устрій|устрій]]. Головою сільради знову обрано Я.&nbsp;Т.&nbsp;Лисенка. У грудні створено партійну організацію при сільській раді, секретарем обрано С.&nbsp;А.&nbsp;Морозова. 1942 року{{Джерело?}} з'являються [[комсомол]]ьська і [[Професійна спілка|профспілкова організації]], що складаються з 408 членів [[Комсомол|ВЛКСМ]]. З 1946 року створюються три територіальні партійні організації, що об'єднують 101 комуніста і вирішують організаційно-партійні питання села. Першим секретарем парторганізації колгоспу Кілійської РК [[Комуністична партія України (1918—1991)|КП України]] став В.&nbsp;Г.&nbsp;Альтов<ref>{{Cite web |url=http://www.igsu.org.ua/Odesskaja.obl/Kilijskij.rajon/SZevczenkovo.html |title=Енциклопедична збірка История Городов и Сел |accessdate=3 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110507123743/http://www.igsu.org.ua/Odesskaja.obl/Kilijskij.rajon/SZevczenkovo.html |archivedate=7 травня 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

У 1944 році житловий будинок, на розі вулиць Леніна і Чернишевського, пристосований і обладнаний під [[Амбулаторія|амбулаторію]]. Наступного року відкрито [[Інфекційні захворювання|інфекційне відділення]], розраховане на 10 ліжок. З часом працюють [[Терапевт|терапевтичне відділення]] і родовий будинок. 1945 року до село надіслано лікарів Е.&nbsp;І.&nbsp;Андрощук, Е.&nbsp;К.&nbsp;Замкович, Е.&nbsp;М.&nbsp;Поповская, [[Скляренко Євген Тимофійович|Є. Т. Скляренко]]. 1955 року з [[Болгарія|Болгарії]] прибуває сім'я лікарів Шустових&nbsp;— Володимир Дмитрович і його син Борис. 1959&nbsp;— лікарі І.&nbsp;М.&nbsp;Хаценко, Е.&nbsp;Н.&nbsp;Ніколаєва, Е.&nbsp;П.&nbsp;Зіміна. 1960&nbsp;— зубний лікар К.&nbsp;П.&nbsp;Калмиков. У 1960 році в лікарні був [[Рентгеноскопія|рентгенкабінет]], зубний кабінет, пральня, кухня. В цей період на кожній фермі встановлюється [[профілакторій]]. 1981 року здано в експлуатацію будівлю [[Поліклініка|поліклініки]] зі стаціонарним відділенням на 70-75 ліжок<ref name="ReferenceD"/>.

З вересня 1946 року школа стає семирічною, а навчання ведеться [[Українська мова|українською мовою]]. Очолює школу Г.&nbsp;І.&nbsp;Курц, вчителями були Л.&nbsp;Р.&nbsp;Блажко, М.&nbsp;О.&nbsp;Чернявськая, Л.&nbsp;І.&nbsp;Усатенко, Г. Сліпко, А.&nbsp;Г.&nbsp;Давиденко. 1954 року відкрито першу Шевченківську середню школу, чому багато посприяв її директор О.&nbsp;Я.&nbsp;Кореновский. 1959 року при ній почала працювати вечірня середня школа, а також організована учнівська виробнича бригада, що складалася з учнів 10-11 класів, яким було виділено 105 га землі і трактор із зобов'язанням виростити 35 ц/га кукурудзи. З 1966 року в школі діє клуб інтернаціональної дружби імені Е. Тельмана. Також при школі організовано консультаційний пункт районної заочної школи і регулярно випускався «Комсомольський прожектор»<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 101.&nbsp;— 112 с.</ref>.

У 1945—1946 роках на базі Пугачовського цегельного заводу після капітальної реконструкції організовано Шевченківський завод з регулярним випуском цегли, першим директором його став Дмітришин. У 1960—1970-тих роках випуск цегли напівсухого пресування з [[Глина|жовтої глини]] (на той час в [[УРСР]] було 3 таких заводи) досягає 11-14&nbsp;млн штук на рік, в цей час заводом тривалий час керує А.&nbsp;А.&nbsp;Колпак. Для робітників заводу (близько 100 чоловік), побудовані два двоповерхових будинки, а також будинок відпочинку на березі [[Чорне море|Чорного моря]].
[[Файл:Рисовые чеки.jpg|мини|Чекове вирощення [[рис]]у поблизу села]]
1949 року на базі 9 господарств [[Пайовий інвестиційний фонд|пайовиків]] утворена міжгосподарську інкубаторну птахівну станцію продуктивністю понад 50&nbsp;млн яєць на рік, де спочатку завідувачем був Г.&nbsp;І.&nbsp;Палюга. 1959 року ІПС переобладнано на 42 тис. яйцемісць і створений сектор охолодження качиного яйця, що дозволило збільшити відсоток виходу молодняка до 84 одиниць<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 88.&nbsp;— 112 с.</ref>.

1957 року споруджено пам'ятник [[Шевченко Тарас Григорович|Тарасу Григоровичу Шевченку]] (скульптор Недопака) і побудована будівля Клубу №&nbsp;6 із залом для глядачів на 600 місць. Того ж року партійна організація і правління колгоспу «Україна» організували випуск газети «Колхозная жизнь» висвітлюючи життя трудівників; у квітні розпочато будівництво Шевченківського парку. 1955 року створено міжколгоспну дизельну [[електростанція|електростанцію]] на 560 КВт., що вперше електрифікувало село. 1956 року побудовано першу чергу каналу «Міжколгоспний». 3 вересня 1958 внаслідок сухого клімату в регіоні відкрито головний шлюз водоканалу [[Лаптиш]]. Однак крім позитивних наслідків [[Іригація|зрошувальна]] система сприяла підняттю [[Підземні води|підземних вод]], у селі виникає [[солонець]], тому на початку 1980-х років споруджено канал для відведення [[Ґрунтові води|ґрунтових вод]]. 1958 року складено план перебудови Шевченкового, що був затверджений [[Рада міністрів УРСР|Радою Міністрів України]]. Відповідно до генплану вирівнювалися вулиці, почалося планове будівництво приватних і суспільних будівель, контроль покладено на [[Сільська рада|сільську раду]]<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 90.&nbsp;— 112 с.</ref>.

'''У 1960-х роках''' в господарстві значно розширюється будівництво ферм, адміністративних будівель, водопроводу, насосних станцій, дитячих садків спочатку №&nbsp;1 (1962 року), потім №&nbsp;2, розпочато будівництво зрошувальних систем, завершується електрифікація господарства. У 1960 році організовано насіневі господарства, що забезпечували район різними сортами культур, а також прищеплювальна майстерня з вирощування виноградних саджанців продуктивністю 1&nbsp;млн саджанців на рік. 1961 року завершився перший етап будівництва [[Водопровід|водопроводу]], для подачі в село прісної води з Лаптиша. 1969 року почалося будівництво Шевченківського міжгосподарського [[Кормові культури|комбікормового]] заводу потужністю 50 тонн продукції за зміну. 1974 року завод запрацював на повну потужність, виробляючи до 200 тон за добу у 2 зміни<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 92.&nbsp;— 112 с.</ref>.
{| class="wikitable" style="float:right;  text-align:left;"
!style="background: #6688AA; color: white;"|За успіхи в сільськогосподарському виробництві<br/>мешканці села відзначені 992 нагородами, зокрема:
|-
|
[[Файл:Order of Lenin Ribbon Bar.svg|41пкс]] [[Орден Леніна|Орденом Леніна]]&nbsp;— 4 особи<br/>[[Файл:Order october revolution rib.png|41пкс]] [[Орден Жовтневої Революції|Орденом Жовтневої Революції]]&nbsp;— 7 осіб<br/>[[Файл:Orderredbannerlabor rib.png|41пкс]] [[Орден Трудового Червоного Прапора|Орденом Трудового Червоного Прапора]]&nbsp;— 15 осіб<br/>[[Файл:Order friendship of peoples rib.png|41пкс]] [[Орден Дружби народів|Орденом Дружби народів]]&nbsp;— 2 особи<br/>[[Файл:Order labor glory2 rib.png|41пкс]] [[Орден Слави|Орденом Слави II ступеня]]&nbsp;— 3 особи<br/>[[Файл:Order labor glory3 rib.png|41пкс]] [[Орден Слави|Орденом Слави III ступеня]]&nbsp;— 13 осіб<br/>[[Файл:Order badge of honor rib.png|41пкс]] [[Орден «Знак Пошани»|Орденом «Знак Пошани»]]&nbsp;— 22 особи

[[Файл:Outstanding achievements labor.png|41пкс]] [[Медаль «За трудову доблесть»|Медаллю «За трудову доблесть»]]&nbsp;— 218 осіб.<br/>[[Файл:DistinguishedLabourRibbon.png|41пкс]] [[Медаль «За трудову відзнаку»|Медаллю «За трудову відзнаку»]]&nbsp;— 16 осіб<br/>[[Файл:VeteranLaborRibbon.png|41пкс]] [[Медаль «Ветеран праці»|Медаллю «Ветеран праці»]]&nbsp;— 692 осіб<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медицинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 99.&nbsp;— 112 с.</ref>.
|-
|}
'''У 1970-тих роках''' будуються дитячі садки №&nbsp;3,4, універсам, баня, стадіон, дороги, освітлення, телерадіомайстерня, автостанція, [[АТС]], музична школа, спортивна школа, пекарня, кінотеатр «Колос». Колгосп володіє будинком відпочинку на 70 місць на березі [[Чорне море|Чорного моря]], де щорічно оздоровлюються 180 колгоспників. Побудовано зернові токи №&nbsp;1,2,3 і будівля тракторних бригад з підсобними приміщеннями №&nbsp;1, 2, 3, 4, свиновідгодівельний і репродуктивний комплекси. У 1975 році господарством «Україна» придбане рибне господарство «Прогрес» села [[Червоний Яр (Кілійський район)|Червоний Яр]], погасивши його борги. У 1975 році запрацював дитячий садок №&nbsp;3 на 140 місць. У 1976 році побудована механічна майстерня. У 1977&nbsp;— свиновідгодівельний і репродуктивний комплекси для вирощування 25 тис. свинопоголів'я, племінна свиноферма, ферми для [[ВРХ]] №&nbsp;1, 2, 3, мінімолокозавод, млин. У садових та виноградних бригадах побудовані будівлі з підсобними приміщеннями, чотири гаража, по два на вантажний і легковий транспорт, два тепличних господарства для вирощування ранніх овочів, 4 адмінбудинки відділень, машинний двір, три склади, молочний блок, цех соєвого молока, агрохімлабораторія. У 1979 році&nbsp;— споруджено будинок Палацу культури з адміністративним управлінням, на 650 місць (автори мозаїк [[Кириченко Роман Степанович|Р. С. Кириченко]] та [[Клейн Надія Георгіївна|Н. Г. Клейн]]). За 1966—1976 роках споруджено 190 житлових будинків<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 93.&nbsp;— 112 с.</ref>.

1972 року для переробки овочів і фруктів було створено консервний завод колгоспу «Україна», де працювало близько 150 осіб. Завод мав макаронний та виноробний (виготовляв виноматеріал) цехи, холодильну камеру на 600 тонн. Продуктивність заводу була до 3&nbsp;млн умовних банок консервної продукції, випускав 26 видів продукції, що відправляли в 40 міст [[СРСР]]<ref name="ReferenceE">Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 96.&nbsp;— 112 с.</ref>.

У 1960—1970-тих роках розквітає спортивне життя: секції [[Класична боротьба|класичної боротьби]], [[важка атлетика]], ручного м'яча, [[баскетбол]]у, [[дзюдо]], [[Шахи в Україні|шахів]], [[легка атлетика|легкої атлетики]]. Багато сприяв розвитку [[Вільна боротьба|вільної]] та [[Класична боротьба|класичної боротьби]] Чуйко А.&nbsp;А.&nbsp;Виникає [[Стрілецький спорт|стрілецькій вид спорту]], що проходить на базі шкільного [[тир]]у під керівництвом Булата С. В. і Чернова С.&nbsp;А.&nbsp;Розвивається [[міні-футбол]], команда якого в 1996 році стала чемпіоном області.<ref>Бабенко В.&nbsp;С., Бабенко П.&nbsp;Л.;Родное Шевченково.&nbsp;— Одеса, Медецинский вестник, 2006.&nbsp;— С. 109.&nbsp;— 112 с.</ref>

'''У 1980-тих роках''' в селі щорічно будуються 20-30 будинків. Протягом 1960—1985 років у Шевченковому споруджені 12 будинків для спеціалістів колгоспу. З 1984 по 1989 роки інтенсивно забудовується приватними будинками вулиця Консервна. У 1983 році село займає третє місце з [[Одеська область|області]] за [[добробут]]ом. 1984 року споруджено будівлю готелю і кафе на 52 місця, а в 1988&nbsp;— будівля універмагу. У січні 1990 року завершено будівництво школи №&nbsp;2 на 624 учнів, першим директором якої стала І.&nbsp;Б.&nbsp;Шустова<ref name="ReferenceE"/>.

216 осіб були учасниками [[Афганська війна (1979-1989)|Афганської війни (1979—1989)]], всі повернулися живими. Також 12 чоловік є учасниками [[Чорнобильська катастрофа|ліквідації наслідків катастрофи]] на [[Чорнобильська АЕС|Чорнобильській АЕС (1986)]], 6 з них стали інвалідами 2-ї групи та 1&nbsp;— інвалідом 1 групи. За час після аварії помер 1 учасник ліквідації наслідків аварії.

=== У незалежній Україні (1991&nbsp;— наш час) ===
Після проголошення [[24 серпня]] [[1991]] року [[Верховна Рада України|Верховною Радою УРСР]] Акту про незалежність Україна та проведення [[Референдум|всенародного референдуму]] [[1 грудня]] [[1991]] року і обрання Президентом України [[Кравчук Леонід Макарович|Леоніда Кравчука]] почався новий етап в історії країни.

У 1991 році відбулися перші всенародні вибори голови села, на яких переконливу перемогу здобув Заступайло Анатолій Андрійович, який пропрацював на посаді голови сільської ради два терміни поспіль. У 1999 та 2003 роках на чергових виборах голови села на цю посаду було обрано Резвого Василя Олексійовича. А [[4 листопада]] [[2010]] року в Шевченковому відбулися чергові вибори голови сільської ради, на яких перемогу здобула Рябцева Галина Аксентіївна.

У зв'язку зі зміною політико-економічної ситуації в країні село відчуває серйозні труднощі в економічному і соціальному житті: скорочуються обсяги промислового виробництва і відбуваються затримки з виплатою зарплат. Промислові підприємства і колгосп села опинилися на межі банкрутства.

Важливою ланкою перебудови виробничих відносин в [[Аграрний ринок|аграрній сфері України]] в 1990-х роках була [[Земельна реформа в Україні|земельна реформа]]. З 1993 року в Шевченковому зі спеціального земельного фонду земель колгоспу «Україна» громадянам села, які мають бажання організовувати фермерське господарство, надаються земельні ділянки. Колективне господарство «Україна» реформується в [[Колективне сільськогосподарське підприємство]] «Україна». У 2003 році КСП «Україна» припиняє свою діяльність, що стимулює процес виділення власницьких [[Пай|паїв]].

Через зниження рівня життя населення на початку 1990-х років [[Демографія України|демографічна]] ситуація у Шевченковому змінюється: працівники, які були зайняті на промислових підприємствам села та у сільському господарстві, перекваліфіковуються в інші сфери економіки. Значна частина людей виїжджає на заробітки у великі міста. Торгівля стала новим джерелом доходів для жителів. З 1995 року у селі відкриваються об'єкти торговельної інфраструктури, а станом на 2010 рік тут нараховується близько 40 об'єктів [[Роздрібна торгівля|роздрібної торгівлі]] та [[Сфера послуг|побутового обслуговування]], також понад 10 підприємств барно-ресторанного господарства.

Перше десятиліття [[XXI століття]] характеризується зростанням соціально-економічного добробуту Шевченкове. Зараз на території Шевченкове ведуться роботи з відновлення та реконструкції дорожньої мережі, а також будуються перша і друга черги нових головних водопровідних споруд.

Активізується й культурна діяльність. 10 жовтня 2006 року у Шевченковому відбулося свято з нагоди 216-ї річниці з дня утворення села. З того часу щорічне святкування «Дня села» у Шевченковому стало традицією<ref>[http://kiliya.info/blog/2008-10-10-1664-987- Публікація газети «Дунайская заря»&nbsp;— «Шевченкове&nbsp;— моє рідне село»]</ref>.

=== У роки російсько-української війни (з 2014) ===

Внаслідок [[Російсько-українська війна (з 2014)|російської збройної агресії проти України]], в рамках [[Декомунізація в Україні|політики безпеки]], яка проводилася державою з метою недопущення реставрації [[тоталітаризм]]у, у [[2015]] році Шевченкове було очищено від радянської [[Символіка|символіки]] та [[Топоніміка|топоніміки]]. [[25 лютого]] [[2015]] року в селі було [[Ленінопад|повалено пам'ятник Леніну]]{{Джерело?}}. [[22 грудня]] [[2015]] та [[21 січня]] [[2016]] перейменовано 8 назв вулиць, пов’язаних із комуністичним режимом (Жовтнева, Карла Маркса, Кірова, Комсомольська, Котовського, Леніна, Рози Люксембург та Червоноармійська)<ref name=2015-12-22/><ref name=2016-01-21/>.

Радянську вулицю за ініціативою жителів перейменували на честь [[Дубовой Олександр Федорович|Олександра Дубового]]. Таке рішення прийняли депутати Шевченківської сільської ради 31 березня 2015, задовольнивши звернення жителів села. Таким чином жителі вирішили подякувати своєму земляку Олександру Дубовому, депутату Верховної Ради України VI—VII скликань, за його багаторічну підтримку Шевченкового.<ref>{{Cite news|title = Сельсовет назвал улицу в честь Александра Дубового|author = |url = http://dumskaya.net/news/odesskaya-oblast-selsovet-nazval-ulicu-v-chest-e-045295/|work = |date = 3.04.15|accessdate = 12 травня 2015|archive-date = 15 квітня 2015|archive-url = https://web.archive.org/web/20150415212613/http://dumskaya.net/news/odesskaya-oblast-selsovet-nazval-ulicu-v-chest-e-045295/}}</ref>

Після початку [[Російське вторгнення в Україну (2022)|широкомасштабного російського вторгнення в Україну в 2022 році]] село також [[Дерусифікація в Україні|позбулося від наслідків колоніального минулого]]<ref>{{cite web|url=https://yug.today/yak-u-kiliyskiy-hromadi-vidbuvatymetsia-protses-pereymenuvannia-ob-iektiv-toponimiky/|title=Як у Кілійській громаді відбуватиметься процес перейменування об’єктів топоніміки|3=|publisher=Юг.Today|date=2022-08-11|accessdate=17 серпня 2022|archive-date=2022-08-17|archive-url=https://web.archive.org/web/20220817154228/https://yug.today/yak-u-kiliyskiy-hromadi-vidbuvatymetsia-protses-pereymenuvannia-ob-iektiv-toponimiky/}}</ref>. [[25 листопада]] [[2022]] року рішенням [[Кілійська міська рада|Кілійської міської ради]] перейменовано 8 назв вулиць, пов'язані з Росією та її діячами (Бєлінського, Колгоспна, Кошового Олега, Кутузова, Матросова Олександра, Пушкіна, Суворова та Чернишевського)<ref>{{cite web|url=https://bessarabiainform.com/2022/11/v-kiliyskiy-gromadi-pereymenuvali-64-vulitsi-perelik-nazv/|title=В Кілійській громаді перейменували 65 вулиць – перелік назв|publisher=Бесарабія INFORM|date=2022-11-25|accessdate=22 квітня 2023}}</ref>.

19 жовтня 2022 року в Іоано-Богословському храмі УПЦ відспівали загиблого місцевого мешканця [[Ніколенко Руслан Романович|Руслана Ніколенко]], воїна України, який героїчно загинув на полі бою 1 жовтня неподалік села [[Давидів Брід]] на [[Херсонщина|Херсонщині]] від наслідків [[Російське вторгнення в Україну (з 2022)|російського]] [[Артилерійський вогонь|артилерійського обстрілу]]<ref>{{cite web|url=https://bessarabiainform.com/2022/10/v-kiliyskiy-gromadi-prostilisya-z-22-richnim-ruslanom-nikolenko-yakiy-zaginuv-vizvolyayuchi-hersonschinu/|title=В Кілійській громаді простилися з 22-річним Русланом Ніколенко, який загинув, визволяючи Херсонщину|publisher=Бесарабія INFORM|language=uk|date=2022-10-19|accessdate=26 травня 2023}}</ref>. 15 червня 2023 року мешканці Шевченкове віддати шану земляку, визволителю України, командиру зенітного артилерійського взводу, старшому лейтенанту [[Бондаренко Олег Вікторович|Олегу Бондаренку]], який намагався протидіяти корупції в українській армії, але був вбитий товаришем по службі неподалік військової частини, де проходив службу<ref>{{cite web|url=https://bessarabiainform.com/2023/06/kiliyska-gromada-prostitsya-zi-sche-odnim-zahisnikom-ukraini-pomer-komandir-zenitnogo-vzvodu-oleg-bondarenko/|title=Кілійська громада проститься зі ще одним Захисником України – помер командир зенітного взводу Олег Бондаренко|publisher=Бесарабія INFORM|language=uk|date=2023-06-14|accessdate=27 червня 2023}}</ref>.

== Органи влади ==
Управління селом здійснюється [[Шевченківська сільська рада (Кілійський район)|Шевченківською сільською радою]] на чолі з Шевченківським [[Сільський голова|сільським головою]]. У підпорядкуванні [[Шевченківська сільська рада (Кілійський район)|Шевченківської сільської ради]] знаходяться села Шевченкове і [[Помазани]]. [[Виконавча влада в Україні|Виконавчий орган]]&nbsp;— Виконавчий комітет (Виконком) сільської ради.

'''Голови сільської ради:'''
{|
 |valign="top" width=25% |
* Бабенко Веремій Полікарпович (1944&nbsp;— 1945)
* Заборовський Сергій Якович (1945&nbsp;— 1950)
* Лисенко Яків Трифонович (1950&nbsp;— 1965)
* Маленко Іван Іванович
* Захарченко Іван Васильович
 |valign="top" width=25% |
* Родіонов Валерій Іванович
* Заступайло Анатолій Андрійович (1974&nbsp;— 1999)
* Резвий Василь Олексійович (1999&nbsp;— 2010)
* Рябцева Галина Аксентіївна (2010&nbsp;— 2018)<ref>{{Cite web |url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/WM02814?PID112=61&PID102=9700&PF7691=9700&PT001F01=800&rej=0&pt00_t001f01=800 |title=Результати виборів сільських, селищних, міських голів. Шевченківська сільська рада |accessdate=3 березня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304204218/http://www.cvk.gov.ua/pls/vm2010/WM02814?PID112=61&PID102=9700&PF7691=9700&PT001F01=800&rej=0&pt00_t001f01=800 |archivedate=4 березня 2016 |deadurl=yes }}</ref>
* Остапенко Олександр Михайлович (2018&nbsp;— дотепер)<ref>{{Cite web|url=https://kiliyska-gromada.gov.ua/starosti-21-07-56-20-03-2019/|title=Старости. Кілійська громада|accessdate=31 травня 2023}}</ref>
 |}

{{familytree/start}}
{{familytree|border=1|boxstyle=background:#CCCCFF|Subject| | |Mass |Subject=[[Місцеве самоврядування в Україні|Суб'єкт місцевого самоврядування]]|Mass=[[Територіальна громада]]
|boxstyle_Subject=background-color: White;
}}
{{familytree| | | | | |,|^|.|}}
{{familytree|border=1|boxstyle=background:#CCCCFF| | | | |Mayor|!| |Mayor=[[Сільський голова]]}}
{{familytree| | | | | |!|:|!|}}
{{familytree|border=1|boxstyle=background:#CCCCFF|Representative| | |!|Deputy |Representative=[[Представницький орган]]|Deputy=[[Сільська рада|Рада сільських депутатів]]
|boxstyle_Representative=background-color: White;
}}
{{familytree| | | | | |!| |!|}}
{{familytree|border=1|boxstyle=background:#CCCCFF| | | | | |!|Commission |Commission=Постійні (тимчасові) комісії}}
{{familytree| | | | | |!|}}
{{familytree|border=1|boxstyle=background:#CCCCFF|Organ| |Committee |Organ=[[Виконавча влада в Україні|Виконавчий орган]]|Committee=Виконавчий комітет сільської ради
|boxstyle_Organ=background-color: White;
}}
{{familytree/end}}

== Населення ==
{| class="standard collapsible collapsed" style="float:right; margin-left:2em"
 !colspan="2"|Населення за категоріями на [[2011 рік]]<ref>Паспорт Шевченкове. Коди 2030–2102. "Чисельність постійного населення."</ref>
 |-
 |bgcolor="GhostWhite"|Населення, осіб||bgcolor="GhostWhite"|5 620{{падіння}}
 |-
 |bgcolor="GhostWhite"|Чоловіки, роки||bgcolor="GhostWhite"|2 529{{падіння}}
 |-
 |style="padding-left:25px"|0-17||833{{падіння}}
 |-
 |style="padding-left:25px"|18-39||916{{падіння}}
 |-
 |style="padding-left:25px"|40-59||693
 |-
 |style="padding-left:25px"|60 і більше||237
 |-
 |bgcolor="GhostWhite"|Жінки, роки||bgcolor="GhostWhite"|2 786{{падіння}}
 |-
 |style="padding-left:25px"|0-17||823{{падіння}}
 |-
 |style="padding-left:25px"|18-39||893{{падіння}}
 |-
 |style="padding-left:25px"|40-59||827
 |-
 |style="padding-left:25px"|60 і більше||398
 |-
 |bgcolor="GhostWhite"|Природний приріст||bgcolor="GhostWhite"| +5,2{{ріст}}
 |-
 |style="padding-left:25px"|Народжуваність (чол./тис. осіб)||9,7
 |-
 |style="padding-left:25px"|Смертність (чол./тис. осіб)||4,5
 |-
 |bgcolor="GhostWhite"|Міграційний приріст||bgcolor="GhostWhite"| +2,4
 |-
 |style="padding-left:25px"|[[Імміграція]]||15,9
 |-
 |style="padding-left:25px"|[[Еміграція]]||13,5
 |-
 |bgcolor="GhostWhite"|Густина населення (чол./км²)||bgcolor="GhostWhite"|638
 |-
 |bgcolor="GhostWhite"|Працездатне населення, осіб||bgcolor="GhostWhite"|2 799
 |-
 |colspan="2" bgcolor="GhostWhite"|Занятість населення за галузями, %
 |-
 |style="padding-left:25px"|Сільське господарство||36,6
 |-
 |style="padding-left:25px"|Промисловість||18,3
 |-
 |style="padding-left:25px"|Будівництво||12,3
 |-
 |style="padding-left:25px"|Транспорт||4,2
 |-
 |style="padding-left:25px"|Зв’язок||2,3
 |-
 |style="padding-left:25px"|Торгівля||17,3
 |-
 |style="padding-left:25px"|Державна служба||1,6
 |-
 |style="padding-left:25px"|Освіта||5,6
 |-
 |style="padding-left:25px"|Охорона здоров'я||1,8
 |}

Шевченкове є найбільшим селом [[Кілійський район|Кілійського району]]. Чисельність населення станом на [[1 січня]] [[2011 рік]] склала 5 620 чоловік. [[Природний приріст]]&nbsp;— 29 чоловік, [[Міграція з України|міграційний]]&nbsp;— 13 чоловік.

Згідно з [[Перепис населення УРСР (1989)|переписом 1989 року]] населення села становило {{formatnum:5574}} {{МНОЖИНА:5574|особа|особи|осіб}}, з яких {{formatnum:2640}} {{МНОЖИНА:2640|чоловік|чоловіки|чоловіків}} та {{formatnum:2934}} {{МНОЖИНА:2934|жінка|жінки|жінок}}.<ref name="населення 1989"/> За [[Перепис населення України (2001)|переписом населення 2001]] року в селі {{МНОЖИНА:5569|мешкала|мешкали|мешкало}} {{formatnum:5569}} {{МНОЖИНА:5569|особа|особи|осіб}}.<ref name="населення 2001"/>

[[Національний склад населення України|Національний склад населення]] відносно однорідний, з переважаючою більшістю [[українці]]в&nbsp;— 5 114 осіб (91&nbsp;% загальної чисельності), 6&nbsp;% [[Росіяни в Україні|росіян]] та 3&nbsp;% [[Молдовани в Україні|молдован]], [[Гагаузи|гагауз]], [[Цигани|циган]], представників інших національностей. У розмовній мові переважає [[суржик]], особливістю якого є поєднання української [[Граматика української мови|граматики]] і [[Фонетика української мови|фонетики]] із змішаною російсько-українською [[Лексика|лексикою]].

Чисельність працездатного населення&nbsp;— 2&nbsp;799 осіб (49,8&nbsp;% від всього населення), зокрема 1 590 жінок і 1 209 чоловіків. Чисельність [[Безробітний|безробітних]]&nbsp;— 948 осіб&nbsp;— 33,9&nbsp;% працездатного населення. Значна частина [[Економічно активне населення|економічно активного населення]] зайнята в [[Сільське господарство України|сільському господарстві]].

=== Мова ===
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:<ref name="населення 2001 мова"/>
{| class="standard"
|-
! Мова
! Відсоток
|-
| [[українська мова|українська]]
| align="right"| 96,85&nbsp;%
|-
| [[російська мова в Україні|російська]]
| align="right"| 1,51&nbsp;%
|-
| [[румунська мова в Україні|румунська]]
| align="right"| 0,73&nbsp;%
|-
| [[болгарська мова в Україні|болгарська]]
| align="right"| 0,39&nbsp;%
|-
| [[циганська мова|циганська]]
| align="right"| 0,25&nbsp;%
|-
| [[білоруська мова в Україні|білоруська]]
| align="right"| 0,04&nbsp;%
|-
| [[гагаузька мова|гагаузька]]
| align="right"| 0,04&nbsp;%
|-
| [[вірменська мова|вірменська]]
| align="right"| 0,02&nbsp;%
|}

== Економіка ==

=== Сільське господарство ===
{{Фотоколонка|Берізка.jpg|Универмаг Шевченково.jpg|Клавдия.jpg|Дубок 2.jpg|Сарепта.jpg|Универсам Шевченково.jpg|текст=Центральна торгова площа|color=#BBDDEE|ш=150}}
'''Земельні ресурси.''' Співвідношення тепла, світла, вологості і якості ґрунтів створюють сприятливі агрокліматичні умови для розвитку сільського господарства. У структурі земельного фонду виділяють: 59,6&nbsp;% оброблюваних земель (рілля, сади, виноградники); 18,3&nbsp;%&nbsp;— [[Лука (рослинність)|луги]] і [[пасовища]]; 8,2&nbsp;%&nbsp;— [[Антропогенні форми рельєфу|антропогенні ландшафти]] і 23,1&nbsp;% малопродуктивних територій. Сільськогосподарські угіддя займають 113,88 км² (11 388 га), у тому числі 8 639 га [[Орна земля|орної землі]], 89 га [[виноградник]]ів, 28 га [[сад]]ів, а також 129 га сінокоси і пасовища. Внаслідок посушливого клімату 4 391 га оброблюваних земель [[Зрошення|зрошуються]].<ref name="ReferenceA"/>

[[Агропромисловий комплекс]] вельми однобокий і включає лише [[сільське господарство]], яке представлене 35 фермерськими і 1 723 особистими підсобними господарствами<ref>Паспорт Шевченкове. Коди 1020—1180. «Загальна площа земель. Площа сільськогосподарських земель. Землі для садівництва, дачного будівництва, гаражного будівництва, городництва. Землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. Землі запасу. Зрошувані землі. Осушені землі.»</ref>.

'''Рослинництво.''' У структурі [[Землеробство|землеробства]] розвинене вирощування: зернових ([[пшениця]], [[рис]], [[ячмінь]]), [[Технічні культури|технічних]] ([[соняшник]]) і овочебаштанних культур ([[картопля]], [[капуста]], [[помідор]], [[Овочевий перець|перець]], [[кавун]], [[диня]] тощо), а також [[виноградарство]]. Крім того для внутрішніх потреб села розвивається: [[садівництво]], вирощування грибів та зернобобових і кормових культур.

'''Тваринництво.''' Промислове значення мають галузі [[Свинарство|свинарства]], [[Птахівництво|птахівництва]], [[Скотарство|скотарства]] (молочна та м'ясна середня і велика рогата худоба) та [[аквакультура]]. Розвивається [[бджільництво]], [[кролівництво]].

=== Промисловість ===
На час розпаду [[СРСР]] на території Шевченкове зберігався великий виробничо-технічний потенціал, але значна частина виробничих потужностей в ході стихійної приватизації [[1990-ті|1990-х років]] перестали працювати.

На сьогодні у селі функціює 156 малих підприємств з чисельністю працівників 1 032 чоловік, 35 фермерських господарств з 67 працюючими, а також 930 індивідуальних підприємців без створення юридичної особи.

У Шевченкове діють дві [[Автозаправна станція|автозаправні станції]], 2000 року відкрито газозаправну станцію. Працює телерадіомайстерня, майстерня з ремонту побутової техніки і взуття, шевський цех, дві пекарні, комунальне господарство обслуговує водогін, деревообробний двір, пункт ветеринарного обслуговування, СТО, цехи з виготовлення соняшника та переробки рису. Для населення району працює інкубаторна станція, виробляючи 300 тис. яєць на рік.

=== Торгівля та послуги ===
'''Торгівля.''' На початок 2011 року на території Шевченкове [[Роздрібна торгівля|роздрібну торгівлю]] продовольчими і непродовольчими товарами здійснюють 253 юридичні і фізичні особи. У їх розпорядженні перебуває 36 стаціонарних торговельних магазинів, 5 торговельних павільйонів і кіосків, 7 відділів і лотків усередині стаціонарних магазинів, 2 бази будівельних матеріалів, а також стихійний споживчий ринок змішаного асортименту торговельною площею близько 3 000 м²<ref>Паспорт Шевченкове. Коди 8010-8090. «Торговельні заклади та підприємства громадського харчування»</ref>.

Крім того, у селі працює 11 закладів громадського харчування&nbsp;— шкільна їдальня на 36 місць, 3 бари на 76 місць, 4 кафе на 89 місць та закусочна на 26 місць, також діє бенкетна зала попереднього замовлення місткістю 150 осіб. більшість торговельних і барно-ресторанних об'єктів зосереджено в центрі села, уздовж вулиці Музики/Калініна: магазини «Тюльпан», «Тюльпан-2», «Сарепта», «Дубок-2», «Наташа», «Кристал», «Мрія», "Поляна, «Сальвадор», бари «Кармен», «Білий континент», кафе «Зустріч» та ін<ref>Паспорт Шевченкове. Форма N 7-торг. «Звіт про наявність торгової мережі та мережі ресторанного господарства на 1 січня 2009 року»</ref><ref>Паспорт Шевченкове. Форма N 7-НК. «Звіт про діяльність клубного закладу за 2009 рік»</ref>.

'''Готельна справа.''' У селі Шевченкове є двозірковий готель (Cat C)&nbsp;— малобюджетний готель з 15 однотиповими номерами та мінімальним переліком послуг: кімнати мебльовані, щоденне прибирання номерів, є санвузол і холодильник.

'''Побутові послуги.''' На території Шевченкове 9 підприємств надають побутові послуги (перукарські послуги, ремонт і технічне обслуговування автотранспортних засобів, пошиття та ремонт швейних виробів, ремонт побутової техніки і предметів домашнього вжитку, а також Інтернет-послуги)<ref>Паспорт Шевченкове. Коди 9010-9190. «Підприємства служби побуту»</ref>.

'''Фінансові послуги.''' Банківські послуги надає Шевченківські відділення [[ІМЕКСБАНК|ІмексБанку]] №&nbsp;252 та [[Ощадбанк]]у.<ref>{{Cite web |url=http://imexbank.com.ua/rus/odessa.phtml |title=ІмексБанк. Філіали та банкомати |accessdate=2 квітня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130124120913/http://imexbank.com.ua/rus/odessa.phtml |archivedate=24 січня 2013 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://www.oschadnybank.com/ua/branches_atms/?ELEMENT_ID=14828 Ощадбанк. Філіали та банкомати]</ref>

== Транспорт ==
'''Автомобільний транспорт.''' Шевченкове&nbsp;— важливий автотранспортний вузол [[Ізмаїльський район|Ізмаїльського району]]. Село стоїть на перехресті головних регіональних [[Автомагістраль|автомагістралей]]: [[Ізмаїл]]&nbsp;— [[Вилкове]] ([[Захід]]&nbsp;— [[Схід]]) та {{Автошлях Т|1630}} [[Кілія]]&nbsp;— [[Спаське (Білгород-Дністровський район)|Спаське]] ([[Південь]]&nbsp;— [[Північ]]). За 32 кілометри від села проходить транспортний коридор [[Чорноморське Економічне Співробітництво|Чорноморського Економічного Співробітництва]] ([[Рені]]&nbsp;— [[Ізмаїл]]&nbsp;— [[Одеса]]&nbsp;— [[Миколаїв]]&nbsp;— [[Херсон]]&nbsp;— [[Мелітополь]]&nbsp;— [[Бердянськ]]&nbsp;— [[Маріуполь]]&nbsp;— [[Новоазовськ]])<ref>Паспорт Шевченкове. Розділ 12. Коди 12010-12014. «Автобусне сполучення»</ref>.

Зовнішні та внутрішні зв'язки забезпечуються виключно автомобільними шляхами. Автодороги, що пов'язують Шевченкове з найближчими населеними пунктами, мають асфальтове покриття, крім шляху Шевченкове&nbsp;— [[Василівка (Ізмаїльський район)|Василівка]], де дорога ґрунтова грейдерована<ref name="ReferenceF">Паспорт Шевченкове. Розділ 16. Коди 16010&nbsp;— 16044. «Мережа шляхів»</ref>.

'''Водний та залізничний транспорт.''' За 15&nbsp;км від села проходить [[кордон України]] з [[Румунія|Румунією]] по [[Дунай|Дунаю]], однак найближчий митний пропускний пункт розташовано у [[Рені]], за 119&nbsp;км, а морський торговий порт&nbsp;— Усть-Дунайськ у [[Вилкове|Вилковому]]&nbsp;— за 38&nbsp;км. За 23&nbsp;км розташована станція [[Дзинілор]] Ізмаїльського відділення [[Одеська залізниця|Одеської залізниці]]<ref>Паспорт Шевченкове. Форми N 1-тр і 2-тр. «Звіти про роботу автотранспорту»</ref>.

{{Відстані до великих міст
|заголовок=Відстань від Шевченкове до окремих міст (напрямки/автошляхами)<ref>{{cite web
|url=http://www.lardi-trans.com/distance/
|title=Розрахунок відстаней між містами на сайті Landi-Trans.Com
|publisher=
|author=
|date=
|accessdate=
|archiveurl=https://www.webcitation.org/60tIrKOQf?url=http://www.lardi-trans.com/distance/
|archivedate=2011-08-12
|deadurl=yes
}}</ref>
|північний_захід={{прапор|Молдова}} [[Кагул (місто)|Кагул]] ~ 95/114 км <br/> {{прапор|Україна}} [[Болград]] ~ 24/58 км
|північ={{прапор|Україна}} [[Київ]] ~ 550/681 км <br/> {{прапор|Молдова}} [[Кишинів]] ~ 170/369 км
|північний_схід={{прапор|Україна}} [[Одеса]] ~ 150/186 км <br/> {{прапор|Україна}} [[Татарбунари]] ~ 37/68 км
|захід={{прапор|Україна}} [[Рені]] ~ 82/126 км <br/> {{прапор|Румунія}} [[Галац]] ~ 100/148 км
|схід=
|центр=Шевченкове
|південний_захід={{прапор|Україна}} [[Ізмаїл]] ~ 44/63 км <br/> {{прапор|Румунія}} [[Тулча]] ~ 59/323 км
|південь={{прапор|Україна}} [[Кілія]] ~ 12/12 км
|південний_схід={{прапор|Україна}} [[Вилкове]] ~ 25/42 км
|}}

== Зв'язок ==
Загальна кількість абонентів, підключених до фіксованих ліній [[Укртелеком|державного телефонного зв'язку «Укртелеком»]] налічує 713 одиниць. Для дзвінків використовується чотирьохрівневий (міжнародний рівень, національний, зональний і місцевий) відкритий план нумерації +380 48 43 37 XXX.

Послуги [[Мобільний зв'язок|мобільного телефонного зв'язку та Інтернету]] надають чотири компанії-оператора, які виступають під брендами [[МТС Україна|МТС]], [[Jeans]], Ecotel, [[UMC]], SIM-SIM, [[Life:)]], [[Київстар]], ACE&BASE і [[Djuice]], охоплюючи близько 97,8 відсотка території.

Послуги доступу до мережі [[Інтернет]] надають оператори Укртелеком та Телнет, використовуючи при цьому [[модем]] і телефонну мережу загального користування.

== Охорона здоров'я ==
[[Файл:Шевченковская больница.jpg|200пкс|міні|Шевченківська лікарня]]
На теперішній час у Шевченковому працює лікарняна амбулаторія, є лабораторія, зубний кабінет, процедурний кабінет, фізкабінет, акушерський кабінет і кабінет долікарського контролю, де працюють 7 лікарів, 3 [[Стоматологія в Україні|стоматологи]], 2 дитячих лікарі, 2 [[терапевт]]а, 2 лаборанта, фельдшер і 18 фахівців з середньою медичною освітою. У 2005 році було відкрито пункт [[Швидка медична допомога|швидкої медичної допомоги]], що цілодобово забезпечує екстрену медичну допомогу у загрозливих для життя станах і захворюваннях. Автомобіль швидкої допомоги обладнаний на базі [[УАЗ-452]], виїзна бригада складається з фельдшера і водія, які забезпечують 4 населених пункти: Шевченкове, [[Мирне (Кілійський район)|Мирне]], [[Помазани]] і [[Трудове (Кілійський район)|Трудове]]. Фармацевтичну допомогу надають 3 аптеки<ref>Паспорт Шевченкове. Коди 6010-6380. «Заклади охорони здоров'я»</ref>.

== Освіта ==
В Шевченковому діють дві державні [[Загальноосвітня школа|загальноосвітні школи]] I&nbsp;— III ступенів: ЗОШ №&nbsp;1 та ЗОШ №&nbsp;2, із кількістю школярів відповідно 454 і 356 учнів та загальною кількістю вчителів&nbsp;— 49 осіб. До комплексу шкіл входять 25&nbsp;— 30 лекційних приміщень, 2 шкільні [[бібліотека|бібліотеки]], комп'ютерні класи, підключені до мережі [[Інтернет]], зимові спортивні зали, а також літні спортивні майданчики, з наявними [[футбол]]ьними, [[волейбол]]ьними, [[баскетбол]]ьними площадками і легкоатлетичним спорядженням<ref>[http://kiliyaosvita.org.ua/Data/Dopovid.doc Про підсумки роботи педагогічних колективів закладів освіти Кілійського району у 2010—2011 н. р.]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref><ref>Паспорт Шевченкове. Форми N 3Н3. «Звіт денного навчального закладу на початок 2008/2009 навчального року»</ref>. На базі ЗОШ №&nbsp;2 функціонує клуб ім. [[Ернст Тельман|Ернеста Тельмана]], заснований ще в 1966 році з ініціативи Кари О. К.

З 2004 року відновлено роботу [[дошкільний навчальний заклад|дошкільного навчального закладу ясла-садок]] «Топольок». ДНЗ працює в 5 груп, забезпечуючи вихованням, навчанням, доглядом та оздоровленням 103 дітей у віці від двох місяців до семи років<ref>Паспорт Шевченкове. Форма N 85-к. «Звіт дошкільного навчального закладу за 2009 рік»</ref><ref>Паспорт Шевченкове. Розділ 4. Коди 4067-4068. «Дитячий дошкільний заклад, школа, школа-дитсадок, школа музична»</ref>.

== Релігія ==
[[Файл:Молитвенный дом.jpg|мини|справа|Молитовний Будинок]]
У Шевченковому діють [[Парафія|парафії]] чотирьох різних конфесій:
* Іоано-Богословський храм [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української Православної Церкви]], який входить до Центрального благочиння [[Одеська єпархія УПЦ (МП)|Одеської та Ізмаїльської єпархії]]. Настоятель Протоієрей Василь. При храмі діє церковна недільна школа.
* Молитовний Будинок [[Християни віри євангельської|християн віри євангельської]], послідовників [[П'ятидесятництво в Україні|п'ятидесятництва]], одного з напрямів [[протестантизм]]у.
* Молитовний Будинок євангелістів християн-баптистів та церква «Блага вість», що дотримуються [[Баптизм|баптистського]] віровчення, одного з напрямів [[Протестантизм|протестантського християнства]].

== Культура ==
У селі діє низка культурних та культурно-освітніх установ:<ref name="ReferenceG">Паспорт Шевченкове. Розділ 15. Коди 15010-15050. «Об'єкти культового призначення»</ref>
[[Файл:Шевченковский Дом Культуры.jpg|мини|слева|Шевченківський Будинок Культури]]
* ''[[Будинок культури]]'' села Шевченкове, де на сьогодні працюють 12 творчих колективів, з них 2 мають звання «народний» та «зразковий»: ансамбль «Сільські Мадонна», молодіжний ансамбль «Гламур», дитячий ансамбль «VIP-GIRLS», вокальні ансамблі «Амазонки», «Талісман» та «Україночка», ансамбль сольної пісні, 3 танцювальних групи, гурток художнього слова, а також вокальний ансамбль «Водограй» на базі [[Загальноосвітня школа|загальноосвітньої школи]] №&nbsp;2. Всього в галузі художньої самодіяльності беруть участь понад сто учасників. Колективи ведуть активну діяльність, беруть участь у фестивалях і конкурсах, концертують.
* ''Шевченківська публічна [[бібліотека]]''. Книжковий фонд становить 35 тис. примірників книг та документів. За кількістю літератури це одне з найбільших книгосховищ Кілійського району. Бібліотека працює в два відділи: дитячий і дорослий абонемент, обслуговуючи 2 200 читачів на рік. На базі бібліотеки відбувається низка заходів: круглі столи, уроки пам'яті, цікаві зустрічі, презентації книг, дні інформації та дні бібліографії.
* ''Музична школа'', філія Кілійської музичної школи, де навчається понад 50 учнів. На базі школи діють класи фортепіано, баяна, скрипки, народних інструментів та вокалу. У 2000 році за сприяння Т.&nbsp;Д.&nbsp;Мишолов було відкрито ''Художнє відділення'' Музичної школи. Крім освітньої діяльності, школа бере участь у культурних заходах регіонального, обласного, республіканського та міжнародного ([[Польща]], [[Японія]]) рівня, часто посідає призові місця<ref>[http://kiliya-rda.odessa.gov.ua/Main.aspx?sect=Page&IDPage=21131&id=379 Інформація відділу культури і туризму Кілійської райдержадміністрації станом на 01.06.2009 року]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
* М''узей Історії села Шевченкове'' розташований у будівлі [[Будинок культури|Будинку культури]]. Його експозиція відображає історію регіону з кінця XIII століття дотепер. Також діє ''Музей імені [[Тарас Шевченко|Тараса Григорович Шевченка]]'' в будівлі ЗОШ №&nbsp;1, заснований Шаргородскою В.&nbsp;А.&nbsp;Колекція музею складається з репродукцій малярських робіт [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]], фотографій поета, кількох видань творів й літератури про нього, починаючи з прижиттєвих і закінчуючи сучасними вітчизняними й закордонними виданнями, в яких відображено епоху [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]], його життя й діяльність<ref>{{Cite web |url=http://kiliya.info/blog/ukrajina_moja_krajina_moja_ljubov_moe_zhittja/2010-11-09-3016 |title=Публікація газети «Дунайская заря» — «Україна… моя країна, моя любов, моє життя» |accessdate=26 березня 2012 |archive-date=27 лютого 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150227002657/http://kiliya.info/blog/ukrajina_moja_krajina_moja_ljubov_moe_zhittja/2010-11-09-3016 }}</ref>.

=== Пам'ятки архітектури ===
На вулицях і площах Шевченкове стоїть ряд пам'ятників, монументів, місць і будов серед яких<ref name="ReferenceG"/><ref>Паспорт Шевченкове. Розділ 14. Коди 14010-14220. «Об'єкти інженерного забезпечення»</ref>:

<gallery class="center">
Файл:Шевченковский советский парк.jpg|Шевченківський парк
Файл:Парк развлечений.jpg|Парк розваг
Файл:Шевченківська бібліотека.jpg|Шевченківська бібліотека
Файл:Шевченковский дворец пионеров.jpg|Палац піонерів
Файл:Памятник Тарасу Шевченко.jpg|Пам'ятник Т. Г. Шевченку
Файл:Мемориальный комплекс.jpg|Меморіальний комплекс «Полеглим у Другій Світовій війні» та Вічний вогонь
Файл:Кинотеатр в Шевченково.jpg|Кінотеатр «Колос»
Файл:Шевченковская общеобразовательная школа №2.jpg|Шевченківська загальноосвітня школа №2
Файл:Первая Шевченковская общеобразовательная школа.jpg|Шевченківська загальноосвітня школа №1
Файл:Автостанция в Шевченково.jpg|Автостанція «Шевченкове»
Файл:Гостиница в Шевченково.jpg|Шевченківський готель
Файл:Храм Іоанна Богослова, вид храму.jpg|Храм Іоана Богослова
Файл:Храм Іоанна Богослова, благодатне місце.jpg|Храм Іоана Богослова
Файл:Храм Іоанна Богослова, оновлений розпис.jpg|Храм Іоана Богослова
Файл:Храм Іоанна Богослова, панікадило.jpg|Храм Іоана Богослова
Файл:Храм Іоанна Богослова, квіти.jpg|Храм Іоана Богослова
Файл:Храм Іоанна Богослова, скульптури.jpg|Храм Іоана Богослова
Файл:Храм Іоанна Богослова, вид профільний.jpg|Храм Іоана Богослова
Файл:Храм Іоанна Богослова, старий купол храму.jpg|Храм Іоана Богослова
Файл:Храм Іоанна Богослова, вид з вулиці.jpg|Храм Іоана Богослова
</gallery>

== Спорт ==
На території села розташовано відкритий [[футбол]]ьний [[стадіон]], з природним покриттям, розрахований більш ніж на шістсот місць, на якому грає аматорський футбольний клуб «Україна-Союз» (до 1996 року&nbsp;— «Україна»). У будівлі [[Будинок культури|Будинку Культури]] є спортивний зал, оснащений кардиосиловими тренажерами, матовим покриттям, штангами, в повним комплектом [[Гантелі|гантельного]] ряду, [[більярд]]ним і [[теніс]]ними столами. Також є «Спортивне містечко»&nbsp;— спортивний майданчик з асфальтованою біговою доріжкою та різноманітним атлетичним спорядженням.

Функціонує кілька дитячо-юнацьких спортивних секцій: з [[Настільний теніс|настільного тенісу]], [[Легка атлетика|легкої атлетики]], [[баскетбол]]у, [[волейбол]]у, [[Шахи|шахів]] та [[Шашки|шашок]], а також школа [[Бойові мистецтва|бойових мистецтв]], [[Кікбоксинг|французький кікбоксинг]]&nbsp;— сават<ref>Паспорт Шевченкове. Коди 7010-7270. «Заклади культури і спорту»</ref>.
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="float:center; margin-left:2em"
!colspan="4"|Участь футбольної команди «Україна» («Україна-Союз») у Чемпіонаті Одеської області<ref>Довідники-календарі «Футбол. Одесса». Редактор-упорядник Андрій Ясень.&nbsp;— Одеса: «Черноморская коммуна», 1978—1990&nbsp;рр.</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.rada.ffu.org.ua/news/arhstart.htm |title=Одеська область. чемпіонів та володарів Кубка області в 1990—2001 рр. |accessdate=26 березня 2012 |archive-date=7 вересня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080907135621/http://rada.ffu.org.ua/news/arhstart.htm }}</ref>
|- align="center"
!width=60|Сезон
!width=150|Дата проведення
!width=120|Підсумкова розстановка
!width=120|Кількість команд
|- align="center"
| 1977
| align="left"| 15 травня&nbsp;— 24 вересня || Не пройшла в фінальний етап || 20 (перша група)
|- align="center"
| 1978
| align="left"| квітень&nbsp;— листопад || 6 місце || 29 (перша група)
|- align="center"
| 1979
| align="left"| травень&nbsp;— листопад || 9 місце || 18 (перша група)
|- align="center" bgcolor=#FFE5B4
| 1980
| align="left"| травень&nbsp;— жовтень || Срібний призер || 19 (перша група)
|- align="center" bgcolor=#FFEFD5
| 1981
| align="left"| 6 травня&nbsp;— 19 жовтня || Бронзовий призер || 19 (перша група)
|- align="center" bgcolor=#FFEFD5
| 1982
| align="left"| 4 липня&nbsp;— 31 жовтня || Бронзовий призер || 30 (перша група)
|- align="center" bgcolor=#FFEFD5
| 1983
| align="left"| 22 травня&nbsp;— 23 жовтня || Бронзовий призер || 25 (перша група)
|- align="center"
| 1987
| align="left"| травень&nbsp;— листопад || 7 місце || 12 (перша група)
|- align="center"
| 1988
| align="left"| травень&nbsp;— листопад || 7 місце || 14 (перша група)
|- align="center"
| 1989
| align="left"| 21 травня&nbsp;— 5 листопада || 8 місце || 14 (перша група)
|- align="center" bgcolor=#FFE5B4
| 1990
| align="left"| 21 квітня&nbsp;— 24 листопада || Срібний призер || 14 (вища ліга)
|- align="center" bgcolor=#FFEFD5
| 1991
| align="left"| 6 квітня&nbsp;— 30 листопада || Бронзовий призер || 15 (вища ліга)
|- align="center"
| 1992
| align="left"| 11 червня&nbsp;— 25 липня || 13 місце || 20 (вища ліга)
|- align="center"
| 1992/1993
| align="left"| серпень&nbsp;— червень || 10 місце || 12 (вища ліга)
|- align="center"
| 1998/1999
| align="left"| 15 серпня&nbsp;— 5 липня || 6 місце || 18 (вища ліга)
|- align="center"
| 1999/2000
| align="left"| 14 серпня&nbsp;— 29 липня || 9 місце || 25 (вища ліга)
|- align="center"
| 2000
| align="left"| 5 серпня&nbsp;— 12 листопада || 4 місце || 17 (вища ліга)
|- align="center"
| 2001
| align="left"| 31 березня&nbsp;— 14 листопада || 7 місце || 15 (вища ліга)
|- align="center"
| 2002
| align="left"| 6 квітня&nbsp;— 16 листопада || 15 місце || 15 (вища ліга)
|}

== Благоустрій ==
Планування вуличної мережі села Шевченкове складалося під впливом соціальних і топографічних умов. Починаючи з [[60-ті|60-х років]] [[XX|минулого століття]] система планування села упорядковується і на сьогодні має прямокутний тип.
{{External media
|video1=[http://video-gorod.org.ua/smotr=9To0m1tr0kqDW-bbMOUc.shtml Фонтан уночі]
|video2=[http://video-gorod.org.ua/smotr=9To0m1tr0y21W5Pm3ucg.shtml Денний перелив води]
|video3=[http://video-gorod.org.ua/smotr=9To0m1tr0CpyBqc4kGKg.shtml Шевченківський парк]
|video4=[http://video-gorod.org.ua/smotr=9To0m1tr0ALKi0BYrqlc.shtml Шевченківський парк розваг]
}}
Кількість дворів на 2009 рік становить 2 236 одиниць<ref>Паспорт Шевченкове. Коди 2010—2021. «Кількість домогосподарств.»</ref>. Щорічно вводиться в експлуатацію у середньому 5 житлових будинків. Житлові будинки&nbsp;— індивідуального одноквартирного типу (на одну сім'ю), однорівневі (один поверх). Садибні ділянки огороджено по периметру (частіше фасадна частина), з прилеглою присадибною ділянкою, і з розташованими на ньому господарськими і підсобними будівлями. Архітектура більшості будинків видовженої форми готичного стилю. Схема нумерації будинків по вулиці за зростанням з півдня на північ та зі сходу на захід, при якій на одній стороні дороги висхідні непарні числа, на іншій&nbsp;— парні.

У селі налічується 36 вулиць. Автомобільні шляхи загального користування&nbsp;— 64&nbsp;км, у тому числі: ґрунтові&nbsp;— 38&nbsp;км, з твердим покриттям&nbsp;— 4&nbsp;км і з вдосконаленим покриттям (асфальт)&nbsp;— 22&nbsp;км, Мережа вуличних доріг села освітлена на 12&nbsp;%, здебільшого ті вулиці, які зосереджені в центрі села і прилягають до головних автомагістралей. Також прокладено 31&nbsp;км водопроводу<ref name="ReferenceF"/><ref>Паспорт Шевченкове. Розділ 4. Коди 4010-4020. "Житлові будинки. Загальна житлова площа. "</ref>.

Вулиця Музики, особливо її середня частина&nbsp;— одне з найжвавіших місць Шевченкового. Тут зосереджена велика кількість торгових об'єктів, барно-ресторанних закладів, диско-клуб, готель і парк.

== Особистості ==
Відомі уродженці та мешканці села
* Бабенко О. Ф.&nbsp;— [[Генерал-лейтенант]] [[Радянська армія|Радянської армії]] [[Збройні сили СРСР|ЗС СРСР]]
* [[Балтянський Михайло Захарович]]&nbsp;— [[Заслужений журналіст України]], [[письменник]]
* Бондаренко М. А.&nbsp;— історик-краєзнавець
* [[Бойченко Іван Васильович (філософ)|Бойченко Іван Васильович]]&nbsp;— [[професор]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського Національного Університету ім. Шевченка]], [[доктор філософських наук]]
* Бойченко П. І.&nbsp;— [[Депутат]] [[Вибори до Одеської обласної ради 2010|Одеської обласної ради]]
* Гречкосій Д. П.&nbsp;— екс-голова [[Кілійський район|Кілійського]] [[Виконавчі органи місцевого самоврядування в Україні|райвиконкому]]
* [[Дубовой Олександр Федорович|Дубовой О. Ф.]]&nbsp;— [[Народні депутати України 6-го скликання|Народний депутат України 6-го скликання від 128 округу]]
* [[Загорський Василь Георгійович]]&nbsp;— народний артист Молдови.
* [[Калюжа Домнікія Федорівна]]&nbsp;— ткаля Ворошиловградського тонкосуконного комбінату. Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 11-го скликання.
* [[Коваленко Юрій Миколайович|Коваленко Ю. М.]]&nbsp;— [[Заслужений артист України]], актор-імітатор
* [[Кореновський Анатолій Олександрович|Кореновський А. О.]]&nbsp;— [[доктор фізико-математичних наук]], [[професор]] [[ОНУ]]
* [[Мартиненко Євгеній Олегович|Мартиненко Є. О.]]&nbsp;— український футболіст, захисник [[Чорноморець (Одеса)|ФК «Чорноморець»]]
* [[Музика Микола Антонович|Музика М. А.]]&nbsp;— [[Герой Соціалістичної Праці]], [[Депутат]] [[Верховна Рада УРСР|Верховної Ради УРСР]]
* [[Смаль Кузьма|Смаль К. А.]]&nbsp;— [[фольклористика|фольклорист]], [[композитор]]
* Шаргородська В. А.&nbsp;— фольклорист, [[поет]]еса
* Шкуропат А. П.&nbsp;— член [[Національна спілка художників України|Спілки художників України]], [[художник]]
* Шкуропат І. Г.&nbsp;— [[Кандидат наук|кандидат фізико-математичних наук]]

== Примітки ==
{{notelist}}

== Джерела ==
{{reflist|3|refs=

<ref name="населення 1989">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=2 жовтня 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>

<ref name="населення 2001">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=2 жовтня 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>

<ref name="населення 2001 мова">{{cite web|url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_uk.asp|назва=Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12))|вебсайт=database.ukrcensus.gov.ua|видавець=Банк даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]]|дата-доступу=2 жовтня 2019|archive-date=31 липня 2014|archive-url=https://web.archive.org/web/20140731182036/http://database.ukrcensus.gov.ua/Mult/Database/Census/databasetree_uk.asp}}</ref>

}}

== Література ==
* {{ref-ru}} Бондаренко М.&nbsp;А.&nbsp;Моя Килия и наши далекие предки Русы.&nbsp;— 2006.
* {{ref-de}} Вагнер В. Господин, моя скала, моя твердыня.&nbsp;— 2001.
* {{ref-de}} Керн А. Помазаны. 1911—1940 годы.&nbsp;— 1990.
* {{ref-ru}} Памятники истории и культуры Украинской ССР.&nbsp;— К., 1987
* {{ref-ru}} Раковский X. Румыния и Бессарабия.&nbsp;— М., 1925.
* {{ref-uk}} Смаль К.&nbsp;А.&nbsp;Ой за Дунаєм голубим.&nbsp;— Одеса, 2000.
* {{ref-uk}} Шаргородська В. А., Смаль&nbsp;К.&nbsp;А. Просили батько, просили мати.&nbsp;— Одеса, 2002.
* {{ref-ru}} Шлапак М. История крепостей Молдовы.&nbsp;— Кишинёв, 2004.

== Посилання ==
{{Wiktionary|Шевченкове}}
* [http://uamaps.com/odesskaya/kiliyskiy/shevchenkovo Інтерактивна карта Шевченкове] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111204041507/http://uamaps.com/odesskaya/kiliyskiy/shevchenkovo/ |date=4 грудня 2011 }}
* [https://web.archive.org/web/20140810125526/http://video-gorod.org.ua/?poisk=Шевченково Інформаційний портал VideoGorod.org.ua]
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rf7571=24220 Облікова картка Шевченкове на офіційному вебсайті Верховної Ради України]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://kiliya-od.narod2.ru/ Сайт Бориса Райнова&nbsp;— историка-краеведа, директора Килийского районного историко-краеведческого музея] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111229050622/http://kiliya-od.narod2.ru/ |date=29 грудня 2011 }}{{ref-ru}}
* [http://kiliya.info/blog/komu_prazdnik_a_komu_golovnaja_bol/2011-08-26-3479 Сайт редакції газети «Дунайская заря»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20111112173711/http://kiliya.info/blog/komu_prazdnik_a_komu_golovnaja_bol/2011-08-26-3479 |date=12 листопада 2011 }}

{{Navbox with columns
|name       = 50 найбільших населених пунктів Одеської області
|title      = 50 найбільших населених пунктів Одеської області за населенням
|list1      = 
|state      = {{{state|{{{стан|autocollapse}}}}}}
|abovestyle =
|above =
|titlestyle = background: #6688AA; color: white;
|colstyle = padding-left:3px;
|colwidth = 20&nbsp;%
|col1 =
<ol>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Одеса|{{comment|Одеса|Місто Одеса - 1&nbsp;029&nbsp;049 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Ізмаїл|{{comment|Ізмаїл|Місто Ізмаїл - 84&nbsp;815 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Чорноморськ|{{comment|Чорноморськ|Місто Чорноморськ - 54&nbsp;151 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Білгород-Дністровський|{{comment|Білгород-Дністровський|Місто Білгород-Дністровський - 51&nbsp;890 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Подільськ|{{comment|Подільськ|Місто Подільськ - 40&nbsp;718 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Южне|{{comment|Южне|Місто Южне - 23&nbsp;977 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Кілія|{{comment|Кілія|Місто Кілія - 22&nbsp;594 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Рені|{{comment|Рені|Місто Рені - 20&nbsp;481 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Балта|{{comment|Балта|Місто Балта - 19&nbsp;962 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Роздільна|{{comment|Роздільна|Місто Роздільна - 17&nbsp;754 осіб}}]]</li>
</ol>
|col2 = <ol Start=11>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Болград|{{comment|Болград|Місто Болград - 17&nbsp;353 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Арциз|{{comment|Арциз|Місто Арциз - 16&nbsp;370 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Біляївка|{{comment|Біляївка|Місто Біляївка - 14&nbsp;294 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Овідіополь|{{comment|Овідіополь|Смт Овідіополь - 11&nbsp;958 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Великодолинське|{{comment|Великодолинське|Смт Великодолинське - 11&nbsp;607 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Татарбунари|{{comment|Татарбунари|Місто Татарбунари - 10&nbsp;797 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Любашівка|{{comment|Любашівка|Смт Любашівка - 9&nbsp;790 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Кодима|{{comment|Кодима|Місто Кодима - 9&nbsp;634 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Березівка|{{comment|Березівка|Місто Березівка - 9&nbsp;481 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Ананьїв|{{comment|Ананьїв|Місто Ананьїв - 9&nbsp;476 осіб}}]]</li>
</ol>
| col3 = <ol Start=21>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Вилкове|{{comment|Вилкове|Місто Вилкове - 9&nbsp;260 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: CornflowerBlue">&nbsp;</span> [[Теплодар|{{comment|Теплодар|Місто Теплодар - 8&nbsp;830 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Дачне (Одеський район)|{{comment|Дачне|Село Дачне (Одеський район) - 8&nbsp;548 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Нерубайське|{{comment|Нерубайське|Село Нерубайське (Одеський район) - 8&nbsp;516 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Усатове|{{comment|Усатове|Село Усатове (Одеський район) - 8&nbsp;031 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Великий Дальник|{{comment|Великий Дальник|Село Великий Дальник (Одеський район) - 7&nbsp;672 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Випасне (Білгород-Дністровський район)|{{comment|Випасне|Село Випасне (Білгород-Дністровський район) - 7&nbsp;642 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Лиманське (смт)|{{comment|Лиманське|Смт Лиманське (Роздільнянський район) - 7&nbsp;319 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Ширяєве|{{comment|Ширяєве|Смт Ширяєве - 7&nbsp;289 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Шабо|{{comment|Шабо|Село Шабо (Білгород-Дністровський район) - 7&nbsp;152 осіб}}]]</li>
</ol>
| col4 = <ol Start=31>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Саврань|{{comment|Саврань|С-ще Саврань - 6&nbsp;874 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Доброслав|{{comment|Доброслав|Смт Доброслав - 6&nbsp;583 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Фонтанка (село)|{{comment|Фонтанка|Село Фонтанка (Одеський район) - 6&nbsp;260 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Бессарабське|{{comment|Бессарабське|С-ще Бессарабське - 6&nbsp;219 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Кубей|{{comment|Кубей|Село Кубей (Болградський район) - 6&nbsp;213 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Велика Михайлівка|{{comment|Велика Михайлівка|С-ще Велика Михайлівка - 6&nbsp;000 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Чорноморське (Одеська область)|{{comment|Чорноморське|С-ще Чорноморське (Одеський район) - 5&nbsp;952 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Маяки (Одеський район)|{{comment|Маяки|Село Маяки (Одеський район) - 5&nbsp;937 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Окни|{{comment|Окни|С-ще Окни - 5&nbsp;672 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> {{comment|Шевченкове|Село Шевченкове (Ізмаїльський район) - 5&nbsp;569 осіб}}</li>
</ol>
| col5 = <ol Start=41>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Камчик|{{comment|Камчик|Село Камчик - 5&nbsp;446 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Озерне (Ізмаїльський район)|{{comment|Озерне|Село Озерне (Ізмаїльський район) - 5&nbsp;361 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Старокозаче|{{comment|Старокозаче|Село Старокозаче (Білгород-Дністровський район) - 5&nbsp;305 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Плахтіївка (Білгород-Дністровський район)|{{comment|Плахтіївка|Село Плахтіївка (Білгород-Дністровський район) - 5&nbsp;233 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Сарата|{{comment|Сарата|Смт Сарата - 5&nbsp;229 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Захарівка (смт)|{{comment|Захарівка|Смт Захарівка - 5&nbsp;200 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Троїцьке (Одеський район)|{{comment|Троїцьке|Село Троїцьке (Одеський район) - 5&nbsp;185 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Олександрівка (смт, Одеський район)|{{comment|Олександрівка|Смт Олександрівка (Одеський район) - 5&nbsp;183 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: LimeGreen">&nbsp;</span> [[Сергіївка (смт)|{{comment|Сергіївка|Смт Сергіївка (Білгород-Дністровський район) - 5&nbsp;101 осіб}}]]</li>
<li><span style="background-color: Gold">&nbsp;</span> [[Городнє (Болградський район)|{{comment|Городнє|Село Городнє (Болградський район) - 5&nbsp;090 осіб}}]]</li><!-- УВАГА! Дані наводяться за офіційним Всеукраїнським переписом населення 2001 року http://2001.ukrcensus.gov.ua/regions/reg_odes?ozn=1&ter=51&ttt=1.1W. Будь ласка, не змінюйте їх, якщо ви знайшли оновлену статистику на якийсь один населений пункт. Дякуємо -->
</ol>
|belowstyle = background: White;
|below = <span style="font:100 1em/1.4em arial;">{{colorbox|CornflowerBlue}} '''- [[місто]]'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;{{colorbox|LimeGreen}} '''- [[Селище міського типу|смт]]'''&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;{{colorbox|Gold}} '''- [[село]]'''</span>
}}

{{Кілійська міська громада}}
{{Ізмаїльський район}}
{{Кілійський район}}
{{Одеська область}}
{{Ізмаїльський повіт}}
{{добра стаття}}

[[Категорія:Шевченкове (Ізмаїльський район)|*]]
[[Категорія:Населені пункти, названі на честь Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Села Ізмаїльського району]]