Українці Боснії і Герцеговини

Ця стаття є частиною серії статей про народ
Українці
Культура Архітектура Кухня Кіно Література Мода Музика Народне мистецтво Образотворче мистецтво Спорт Театр Танці
Українська діаспора Австралія Австрія Аргентина Африка Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Велика Британія Венесуела Колумбія Вірменія Естонія Греція Грузія Ірландія Іспанія Італія Казахстан Канада Киргизстан Китай Латвія Литва Північна Македонія Мексика Молдова Німеччина Нова Зеландія Парагвай Польща Португалія Росія Румунія Сербія Словаччина Словенія США Угорщина Узбекистан Уругвай Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Етнографічні групи Батюки Бойки Волиняни Галичани Гуцули Кубанці Лемки Литвини Наддніпрянці Ополяни Підляшани Пінчуки Подоляни Покутяни Поліщуки Русини Сіверяни Слобожани Харцизи
Релігія Християнство Православ'я Православна церква України УПЦ МП Католицизм РКЦ УГКЦ Протестантизм Іслам Юдаїзм Рідновірство Атеїзм
Мови Українська та її діалекти
Інші статті Україна Знамениті українці Історія України Всесвітні форуми українців Голодомори Етнокультурні регіони Розселення Етногенез українців Етноніми українців Українські прізвища Українські меценати Український родовід
Портал «Україна»

Українська діаспора в Боснії і Герцеговині — українська національна спільнота, яка постійно проживає на території Боснії і Герцеговині.

Історія

Перші українці на Балканах з'явилися після берлінського конгресу в 1878 році. Боснія стає частиною Австро-Угорської імперії, до якої вже належали Галичина та Буковина. Лісиста місцевість, малородючі ґрунти несли з собою і малочисельність населення. Великі простори Боснії були безлюдними. І австрійський уряд розгорнув широку діяльність з тим, щоб якомога швидше заселити пустельні простори Боснії поляками, німцями, чехами, італійцями, мадярами і українцями. Сюди прибули люди зі Східної Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Місцеві жителі називають приїжджих «галіціянами».Були це переважно малоземельні селяни, які покидали свій край через економічні причини і поселялись тут тому, що у північно-західній Боснії було багато державної землі. Австрійський уряд оголосив, що кожний, хто має 600 ринських і приїде до Боснії і там залишиться, отримає 24 морґи землі. У Боснії виникають практично українські села Насебіна Лішня, Дев'ятина, Козарці, Кам'яниця, Дуброва та інші. Містечко Прнявор теж заселяється українцями.

Українці, що осіли в Боснії, займалися в основному сільським господарством. Порівняно з місцевим населенням вони володіли передовішими методами обробітку землі. Вперше запровадили тут залізний плуг, продемонстрували переваги глибокої оранки. Принесли з собою раніше невідомі в Боснії культури — жито, гречку, картоплю, хміль, а ще досвід садівництва, городництва, бджільництва.

Від українців місцеве населення запозичило використання солом'яної січки для годівлі худоби, навчились штукатурити і білити будівлі, користатись в побуті ліжком і кухонною плитою.

Перша українська читальня у Боснії і Герцеговини під назвою Руська читальня товариства Просвіта була заснована у місті Прнявор в 1909 році.

За переписами населення

Українці у Боснії і Герцеговині в переписах населення реєстровані як русини, українці і греко-католики.

Переписи населення в Боснії і Герцеговині під час австро-угорського панування:

• У 1895 році…………………………163 грекокатоликів;
• У 1910 році………………………..8136 грекокатоликів.

Переписи населення в Боснії і Герцеговині під час Королівства Сербів-хорватів-словенців (Югославії):

• У 1921 році…………………………9308 грекокатоликів (або 8146 «русинів-малоросіян»);
• У 1931 році…………………………8915 грекокатоликів (Нема даних за цілу БіГ. Це тільки дані за Вербаську Бановіну).

Периписи населення в Боснії і Герцеговині під час соціалістичної Югославії:

• У 1948 році………………………….7883 русинів;
• У 1953 році………………………….7473 русинів;
• У 1961 році………………………….6136 русинів;
• У 1971 році………………………….5333 українців і 141 русин;
• У 1981 році………………………….4502 українця і 111 русинів і
• У 1991 році………………………….3929 українців і 133 русини.

Зауваження: Українці у Боснії і Герцеговині до 1918 року самі себе називали русинами. Між двома світовими війнами — русинами-українцями, а після 1945 року тільки українцями. Щодо сербів, які домінують у Боснії і Герцеговині, вони довго не визнавали національну назву українці і їм було дуже важко погодитися і у найновіші часи, що існує окремий східнослов'янський народ під назвою українці.

Джерела

• Богдан Ліський. Українці у Боснії і Герцеговині. — Торонто: Альманах видавництва Гомін України,1998. — С. 149—169.
• о. Роман Мизь. Матеріали до історії українців у Боснії. — Новий Сад. — Т. I — 2004, том II — 2006, том III — 2007, том IV — 2008, том V — 2008.
• Культурно-просвітна Спілка Українців «Червона Калина»
• Українці в зарубіжному світі. — К.: Наук. думка, 1991. — 138 с.

Сучасність

Українські громадські організації Боснії та Герцеґовини

• Українська Асоціація творчої інтелігенції «Світ культури».
• Культурно-просвітна Спілка Українців «Червона Калина»
• Культурно-просвітна Спілка Українців «Тарас Шевченко»

Див. також

• Українська діаспора