Різка: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| [неперевірена версія] | [очікує на перевірку] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
| (Не показані 15 проміжних версій 7 користувачів) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Файл:Koerperstrafe-_MA_Birkenrute.jpg|міні|Процес покарання учня пучком різок |
[[Файл:Koerperstrafe-_MA_Birkenrute.jpg|міні|Процес покарання учня пучком різок у середні віки|альт=|256x256пкс]] |
||
'''Рі́зка''' |
'''Рі́зка''' — тонкий, гнучкий прутик, зрізаний з будь-якого дерева або куща. Один або кілька зв'язаних прутиків використовувались як засіб [[Тілесні покарання|тілесного покарання]] — [[бичування]]. Зазвичай однієї різки вистачало на 10 ударів, після чого її замінювали на нову. Перед використанням різки розпарювали, щоб надати їм додаткової гнучкості. Процес покарання називався «давати (дати, всипати) різок». |
||
== Історія == |
== Історія == |
||
Різка як засіб виховання згадується ще в [[Біблія|Біблії]]; за настановами [[Соломон|царя Соломона]]: «''Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання''» |
Різка як засіб виховання згадується ще в [[Біблія|Біблії]]; за настановами [[Соломон|царя Соломона]]: «''Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання''»<ref>{{Cite book |
||
|url=https://www.bible.com/uk/bible/186/PRO.13.24.UBIO |
|||
|title=Приповiстi 13:24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання. {{!}} Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO) {{!}} Завантажити застосунок Біблія зараз |
|||
|language=uk |
|||
}}</ref>. Також {{не перекладено|Бичування Ісуса Христа|бичування Ісуса Христа|ru|Бичевание Иисуса Христа}} є одним із [[Страсті Христові#Знаряддя страстей|знарядь його мук]] та описане в одному з епізодів [[Страсті Христові|Страстей Господніх]]. |
|||
[[Файл:Фрагмент_ризи_Чудотворної_ікони_Розп'яття_з_Зарваниці.jpg|міні|Зображення пучка різок, як елемента знарядь Страстей на частині ризи ікони [[Ікона Розп'ятого Спасителя Зарваницька|Розп'яття в Зарваниці]]|альт=|325x325пкс]] |
[[Файл:Фрагмент_ризи_Чудотворної_ікони_Розп'яття_з_Зарваниці.jpg|міні|Зображення пучка різок, як елемента знарядь Страстей на частині ризи ікони [[Ікона Розп'ятого Спасителя Зарваницька|Розп'яття в Зарваниці]]|альт=|325x325пкс]] |
||
| ⚫ | Биття різками набирало все більшої популярності, воно було найпоширенішим шкільним та судовим покаранням у Європі аж до середини XIX століття. [[Батіг|Батоги]], палиці, [[шпіцрутен]]и, різки вважалися неодмінними та обов'язковими знаряддями фізичних покарань. Їх застосовували всюди: у в'язницях, поліцейських дільницях, армії, школі, для придушення селянських заворушень і за постановою військових судів на землях Росії та «підросійської» України у XVIII — першій половині ХІХ століть<ref>{{Cite web|url=http://ethnography.org.ua/content/pedagogika-rizky|title=Педагогіка різки|last=Курочкін|first=Олександр|date=|website=ethnography.org.ua|publisher=|language=|accessdate=25-01-2020}}</ref>. |
||
| ⚫ | Як засіб покарання у навчальних закладах згадується в творах багатьох українських письменників: [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Г.Квітка-Основ'яненко]] «[[Пан Халявський]]», [[Наріжний Василь Трохимович|В.Наріжний]] «Бурсак», [[Свидницький Анатолій Патрикійович|А.Свидницький]] «[[Люборацькі]]», [[Помяловський Микола Герасимович|М. Помяловський]] «Нариси бурси». Зокрема у життєписі [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|І. Нечуя-Левицького]], написаному ним самим: |
||
| ⚫ | Биття різками набирало все більшої популярності, воно було найпоширенішим шкільним та судовим покаранням у Європі аж до середини XIX століття. [[Батіг|Батоги]], палиці, [[ |
||
| ⚫ | Як засіб покарання у навчальних закладах згадується в творах багатьох українських письменників: [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Г.Квітка- |
||
{{Цитата|Важка тоді була школа для школярів: тоді було царство різок та паль. Ігумен Феодор вчив добре, але був нетерплячий, палкий та любив бити різками за ніщо... Він часом спересердя посилав під різку цілі парти школярів.|3=|4=}} |
{{Цитата|Важка тоді була школа для школярів: тоді було царство різок та паль. Ігумен Феодор вчив добре, але був нетерплячий, палкий та любив бити різками за ніщо... Він часом спересердя посилав під різку цілі парти школярів.|3=|4=}} |
||
В українських школах за давньою традицією, сікли в суботу (звідси звичай «субітки» або «давати суботників»). Публічні екзекуції відбувалися біля порогу класу або в коридорі школи, [[Бурса|бурси]] й на академічному плацу, обов'язково на очах однокласників і в присутності педагогічного персоналу<ref>{{Cite web|url=https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_najbilshim-grihom-vvazhali-kradizhku-harchiv-u-odnoklasnikiv/414068|title=Найбільшим гріхом вважали крадіжку харчів у однокласників|last=Чебанюк|first=Олена|date=13-12-2011|website=gazeta.ua|publisher=|language=|accessdate=20-01-2020}}</ref>.[[Файл:Покарання_різками_в_гімназії_за_часів_Російської_імперії.jpg|міні|Покарання різками в гімназії за часів Російської імперії, малюнок [[1858]] року]] |
В українських школах за давньою традицією, сікли в суботу (звідси звичай «субітки» або «давати суботників»). Публічні екзекуції відбувалися біля порогу класу або в коридорі школи, [[Бурса|бурси]] й на академічному плацу, обов'язково на очах однокласників і в присутності педагогічного персоналу<ref>{{Cite web|url=https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_najbilshim-grihom-vvazhali-kradizhku-harchiv-u-odnoklasnikiv/414068|title=Найбільшим гріхом вважали крадіжку харчів у однокласників|last=Чебанюк|first=Олена|date=13-12-2011|website=gazeta.ua|publisher=|language=|accessdate=20-01-2020}}</ref>.[[Файл:Покарання_різками_в_гімназії_за_часів_Російської_імперії.jpg|міні|Покарання різками в гімназії за часів Російської імперії, малюнок [[1858]] року]] |
||
У [[Російська імперія|Російській імперії]] бичування різками, як офіційне дисциплінарне тілесне покарання було скасоване [[1903]] року<ref>[http://leksika.com.ua/13710425/legal/tilesni_pokarannya Тілесні покарання] // {{Юридична енциклопедія|6}}</ref>. |
У [[Російська імперія|Російській імперії]] бичування різками, як офіційне дисциплінарне тілесне покарання було скасоване [[1903]] року<ref>[http://leksika.com.ua/13710425/legal/tilesni_pokarannya Тілесні покарання] // {{Юридична енциклопедія|6}}</ref>. |
||
В [[ |
В [[католик]]ів і [[Православний|православних]] збереглись традиції, коли на [[День святого Миколая|день Святого Миколая]] діти отримували подарунки під подушками. Діти, котрі протягом року не слухалися батьків, діставали цього дня замість солодощів — в'язку різок<ref>{{Cite web|url=https://zak.depo.ua/ukr/zak/priyshov-mikulash-chomu-zakarpatski-diti-otrimuyut-podarunki-vid-svyatogo-dvichi-20171206688408|title=Прийшов Мікулаш: Чому закарпатські діти отримують подарунки від святого двічі|last=|first=|date=06-12-2019|website=zak.depo.ua|publisher=|language=|accessdate=25-01-2020}}</ref>. Подібний звичай перейнявся до Австрії, Голландії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, але різки приносив не Миколай, а [[фольклор]]ний персонаж [[Крампус]]<ref>Крампус носив з собою березові різки, якими він при нагоді бив дітей</ref><ref>{{Cite web|url=https://books.google.com/books?id=NfZiCgAAQBAJ&pg=PA148&dq=krampus+visits+villages+and+towns&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwj-io6m--HQAhUBXCwKHZPZAacQ6AEIGjAA#v=onepage&q=krampus%20visits%20villages%20and%20towns&f=false|title=Mountain Magic : Celtic Shamanism in the Austrian Alps|last=Brunner|first=Christian|date=17 серпня 2015|website=|publisher=Lulu.com|language=|isbn=9781312995192|accessdate=}}</ref>.[[Файл:Nikolaus_krampus.jpg|міні|Крампус (з пучком різок) і [[Святий Миколай]] відвідують домівку у [[Відень|Відні]], 1896 рік]] |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{примітки}} |
|||
<references /> |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
{{книга|автор=Джеймс Бертрам|частина=|заголовок=История розги|оригінал=|посилання=http://www.lib.ru/INOOLD/GLAS/rozgi1.txt|відповідальний=|видання=|місце=Москва|видавництво=Просвет|рік=1992|том=1|сторінок=288|isbn=5-86068-010-4|тираж=}} |
* {{книга|автор=Джеймс Бертрам|частина=|заголовок=История розги|оригінал=|посилання=http://www.lib.ru/INOOLD/GLAS/rozgi1.txt|відповідальний=|видання=|місце=Москва|видавництво=Просвет|рік=1992|том=1|сторінок=288|isbn=5-86068-010-4|тираж=}} |
||
[[Категорія:Тілесні покарання]] |
[[Категорія:Тілесні покарання]] |
||
[[Категорія:Тортури]] |
[[Категорія:Тортури]] |
||
Поточна версія на 06:55, 13 вересня 2024
Рі́зка — тонкий, гнучкий прутик, зрізаний з будь-якого дерева або куща. Один або кілька зв'язаних прутиків використовувались як засіб тілесного покарання — бичування. Зазвичай однієї різки вистачало на 10 ударів, після чого її замінювали на нову. Перед використанням різки розпарювали, щоб надати їм додаткової гнучкості. Процес покарання називався «давати (дати, всипати) різок».
Різка як засіб виховання згадується ще в Біблії; за настановами царя Соломона: «Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання»[1]. Також бичування Ісуса Христа[ru] є одним із знарядь його мук та описане в одному з епізодів Страстей Господніх.
Биття різками набирало все більшої популярності, воно було найпоширенішим шкільним та судовим покаранням у Європі аж до середини XIX століття. Батоги, палиці, шпіцрутени, різки вважалися неодмінними та обов'язковими знаряддями фізичних покарань. Їх застосовували всюди: у в'язницях, поліцейських дільницях, армії, школі, для придушення селянських заворушень і за постановою військових судів на землях Росії та «підросійської» України у XVIII — першій половині ХІХ століть[2].
Як засіб покарання у навчальних закладах згадується в творах багатьох українських письменників: Г.Квітка-Основ'яненко «Пан Халявський», В.Наріжний «Бурсак», А.Свидницький «Люборацькі», М. Помяловський «Нариси бурси». Зокрема у життєписі І. Нечуя-Левицького, написаному ним самим:
|
Важка тоді була школа для школярів: тоді було царство різок та паль. Ігумен Феодор вчив добре, але був нетерплячий, палкий та любив бити різками за ніщо... Він часом спересердя посилав під різку цілі парти школярів. | 
|
В українських школах за давньою традицією, сікли в суботу (звідси звичай «субітки» або «давати суботників»). Публічні екзекуції відбувалися біля порогу класу або в коридорі школи, бурси й на академічному плацу, обов'язково на очах однокласників і в присутності педагогічного персоналу[3].
У Російській імперії бичування різками, як офіційне дисциплінарне тілесне покарання було скасоване 1903 року[4].
В католиків і православних збереглись традиції, коли на день Святого Миколая діти отримували подарунки під подушками. Діти, котрі протягом року не слухалися батьків, діставали цього дня замість солодощів — в'язку різок[5]. Подібний звичай перейнявся до Австрії, Голландії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, але різки приносив не Миколай, а фольклорний персонаж Крампус[6][7].
- ↑ Приповiстi 13:24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання. | Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO) | Завантажити застосунок Біблія зараз (укр.).
- ↑ Курочкін, Олександр. Педагогіка різки. ethnography.org.ua. Процитовано 25-01-2020.
- ↑ Чебанюк, Олена (13-12-2011). Найбільшим гріхом вважали крадіжку харчів у однокласників. gazeta.ua. Процитовано 20-01-2020.
- ↑ Тілесні покарання // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
- ↑ Прийшов Мікулаш: Чому закарпатські діти отримують подарунки від святого двічі. zak.depo.ua. 06-12-2019. Процитовано 25-01-2020.
- ↑ Крампус носив з собою березові різки, якими він при нагоді бив дітей
- ↑ Brunner, Christian (17 серпня 2015). Mountain Magic : Celtic Shamanism in the Austrian Alps. Lulu.com. ISBN 9781312995192.
- Джеймс Бертрам. История розги. — Москва : Просвет, 1992. — Т. 1. — 288 с. — ISBN 5-86068-010-4.