Перегляд вихідного коду сторінки Різка

[[Файл:Koerperstrafe-_MA_Birkenrute.jpg|міні|Процес покарання учня пучком різок у середні віки|альт=|256x256пкс]]
'''Рі́зка'''&nbsp;— тонкий, гнучкий прутик, зрізаний з будь-якого дерева або куща. Один або кілька зв'язаних прутиків використовувались як засіб [[Тілесні покарання|тілесного покарання]]&nbsp;— [[бичування]]. Зазвичай однієї різки вистачало на 10 ударів, після чого її замінювали на нову. Перед використанням різки розпарювали, щоб надати їм додаткової гнучкості. Процес покарання називався «давати (дати, всипати) різок».

== Історія ==
Різка як засіб виховання згадується ще в [[Біблія|Біблії]]; за настановами [[Соломон|царя Соломона]]: «''Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання''»<ref>{{Cite book
|url=https://www.bible.com/uk/bible/186/PRO.13.24.UBIO
|title=Приповiстi 13:24 Хто стримує різку свою, той ненавидить сина свого, хто ж кохає його, той шукає для нього картання. {{!}} Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO) {{!}} Завантажити застосунок Біблія зараз
|language=uk
}}</ref>. Також {{не перекладено|Бичування Ісуса Христа|бичування Ісуса Христа|ru|Бичевание Иисуса Христа}} є одним із [[Страсті Христові#Знаряддя страстей|знарядь його мук]] та описане в одному з епізодів [[Страсті Христові|Страстей Господніх]].
[[Файл:Фрагмент_ризи_Чудотворної_ікони_Розп'яття_з_Зарваниці.jpg|міні|Зображення пучка різок, як елемента знарядь Страстей на частині ризи ікони [[Ікона Розп'ятого Спасителя Зарваницька|Розп'яття в Зарваниці]]|альт=|325x325пкс]]

Биття різками набирало все більшої популярності, воно було найпоширенішим шкільним та судовим покаранням у Європі аж до середини XIX століття. [[Батіг|Батоги]], палиці, [[шпіцрутен]]и, різки вважалися неодмінними та обов'язковими знаряддями фізичних покарань. Їх застосовували всюди: у в'язницях, поліцейських дільницях, армії, школі, для придушення селянських заворушень і за постановою військових судів на землях Росії та «підросійської» України у XVIII&nbsp;— першій половині ХІХ століть<ref>{{Cite web|url=http://ethnography.org.ua/content/pedagogika-rizky|title=Педагогіка різки|last=Курочкін|first=Олександр|date=|website=ethnography.org.ua|publisher=|language=|accessdate=25-01-2020}}</ref>.

Як засіб покарання у навчальних закладах згадується в творах багатьох українських письменників: [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Г.Квітка-Основ'яненко]] «[[Пан Халявський]]», [[Наріжний Василь Трохимович|В.Наріжний]] «Бурсак», [[Свидницький Анатолій Патрикійович|А.Свидницький]] «[[Люборацькі]]», [[Помяловський Микола Герасимович|М. Помяловський]] «Нариси бурси». Зокрема у життєписі [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|І. Нечуя-Левицького]], написаному ним самим:
{{Цитата|Важка тоді була школа для школярів: тоді було царство різок та паль. Ігумен Феодор вчив добре, але був нетерплячий, палкий та любив бити різками за ніщо... Він часом спересердя посилав під різку цілі парти школярів.|3=|4=}}
В українських школах за давньою традицією, сікли в суботу (звідси звичай «субітки» або «давати суботників»). Публічні екзекуції відбувалися біля порогу класу або в коридорі школи, [[Бурса|бурси]] й на академічному плацу, обов'язково на очах однокласників і в присутності педагогічного персоналу<ref>{{Cite web|url=https://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_najbilshim-grihom-vvazhali-kradizhku-harchiv-u-odnoklasnikiv/414068|title=Найбільшим гріхом вважали крадіжку харчів у однокласників|last=Чебанюк|first=Олена|date=13-12-2011|website=gazeta.ua|publisher=|language=|accessdate=20-01-2020}}</ref>.[[Файл:Покарання_різками_в_гімназії_за_часів_Російської_імперії.jpg|міні|Покарання різками в гімназії за часів Російської імперії, малюнок [[1858]] року]]
У [[Російська імперія|Російській імперії]] бичування різками, як офіційне дисциплінарне тілесне покарання було скасоване [[1903]] року<ref>[http://leksika.com.ua/13710425/legal/tilesni_pokarannya Тілесні покарання] // {{Юридична енциклопедія|6}}</ref>.
В [[католик]]ів і [[Православний|православних]] збереглись традиції, коли на [[День святого Миколая|день Святого Миколая]] діти отримували подарунки під подушками. Діти, котрі протягом року не слухалися батьків, діставали цього дня замість солодощів&nbsp;— в'язку різок<ref>{{Cite web|url=https://zak.depo.ua/ukr/zak/priyshov-mikulash-chomu-zakarpatski-diti-otrimuyut-podarunki-vid-svyatogo-dvichi-20171206688408|title=Прийшов Мікулаш: Чому закарпатські діти отримують подарунки від святого двічі|last=|first=|date=06-12-2019|website=zak.depo.ua|publisher=|language=|accessdate=25-01-2020}}</ref>. Подібний звичай перейнявся до Австрії, Голландії, Чехії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, але різки приносив не Миколай, а [[фольклор]]ний персонаж [[Крампус]]<ref>Крампус носив з собою березові різки, якими він при нагоді бив дітей</ref><ref>{{Cite web|url=https://books.google.com/books?id=NfZiCgAAQBAJ&pg=PA148&dq=krampus+visits+villages+and+towns&hl=en&sa=X&ved=0ahUKEwj-io6m--HQAhUBXCwKHZPZAacQ6AEIGjAA#v=onepage&q=krampus%20visits%20villages%20and%20towns&f=false|title=Mountain Magic : Celtic Shamanism in the Austrian Alps|last=Brunner|first=Christian|date=17 серпня 2015|website=|publisher=Lulu.com|language=|isbn=9781312995192|accessdate=}}</ref>.[[Файл:Nikolaus_krampus.jpg|міні|Крампус (з пучком різок) і [[Святий Миколай]] відвідують домівку у [[Відень|Відні]], 1896 рік]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела ==
* {{книга|автор=Джеймс Бертрам|частина=|заголовок=История розги|оригінал=|посилання=http://www.lib.ru/INOOLD/GLAS/rozgi1.txt|відповідальний=|видання=|місце=Москва|видавництво=Просвет|рік=1992|том=1|сторінок=288|isbn=5-86068-010-4|тираж=}}
[[Категорія:Тілесні покарання]]
[[Категорія:Тортури]]
[[Категорія:Навчання]]