Перегляд вихідного коду сторінки Румунія

{{Infobox Country
|native_name              = {{lang-ro|România}}
|conventional_long_name   = Румунія
|common_name_g            = Румунії
|image_flag               = Flag of Romania.svg
|image_coat               = Coat of arms of Romania.svg
|image_map                = EU-Romania.svg
|map_caption              =
|national_anthem          = <span style="line-height:1.25em;">''[[Прокинься, румуне|Deșteaptă-te, române!]]''<small><br/>''{{ref-uk}} Прокинься, румуне!''</small></span>
[[Файл:Romania National Anthem - Desteapta-te Romane.ogg]]
|official_languages       = [[Румунська мова|Румунська]]
|government_type          = [[Змішана республіка]]
|capital                  = [[Бухарест]]&nbsp;(''București'')
|latd=44|latm=25|latNS=N|longd=26|longm=06|longEW=E
|largest_city             = [[Бухарест]]
|leader_title1            = [[Список президентів Румунії|Президент]]
|leader_title2            = [[Список прем'єр-міністрів Румунії|Прем'єр-міністр]]
|leader_name1             = [[Клаус Йоганніс]]
|leader_name2             = [[Марчел Чолаку]]
|accessionEUdate = [[1 січня]] [[2007]]
|area_rank                = 81
|area_magnitude           = 1_E+11
|area_km2                 = 238 397
|percent_water            = 3
|population_estimate_rank = 59
|population_census_year   = 2022
|population_census        = {{зменшення}}  19 053 815 осіб<ref name="edrc_2011">{{Cite web|title=DATELE INS: România mai are 20.121.641 de locuitori. Populația a scăzut cu 1,5 milioane în 10 ani|url=http://www.digi24.ro/stire/INS-anunta-astazi-datele-recensamantului-din-2011-Cifrele-au-creat-dispute-politice-la-referendumul_115101|publisher=''[[Digi24]]''|accessdate=4  iulie 2013|date=2013-07-04|deadurl=yes|archiveurl=https://archive.today/20130704121215/http://www.digi24.ro/stire/INS-anunta-astazi-datele-recensamantului-din-2011-Cifrele-au-creat-dispute-politice-la-referendumul_115101|archivedate=2013-07-04}}</ref>
|population_density_km2   = 84 осіб
|population_density_rank  = 117
|GDP_PPP_year             = 2018
|GDP_PPP                  = {{збільшення}} $474 млрд<ref name=imfgdp>{{cite web|url=http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=86&pr.y=5&sy=2017&ey=2022&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=918%2C968&s=NGDPD%2CPPPGDP%2CNGDPDPC%2CPPPPC&grp=0&a=|title=Romania|publisher=International Monetary Fund|accessdate=08.12.2017|deadurl=no|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180103111452/http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2017/02/weodata/weorept.aspx?pr.x=86&pr.y=5&sy=2017&ey=2022&scsm=1&ssd=1&sort=country&ds=.&br=1&c=918%2C968&s=NGDPD%2CPPPGDP%2CNGDPDPC%2CPPPPC&grp=0&a=|archivedate=03.01.2018}}</ref>
|GDP_PPP_rank             = 42
|GDP_PPP_per_capita       = $25 533
|GDP_PPP_per_capita_rank = 61
|GDP_nominal = {{збільшення}} $204 млрд.<ref name=imfgdp />
|GDP_nominal_rank = 49
|GDP_nominal_year = 2018
|GDP_nominal_per_capita = $11 817
|GDP_nominal_per_capita_rank = 67
|HDI_year = 2015
|HDI = {{increase}}0,802
|HDI_rank = 50
|HDI_category = <span style="color: green">високий</span>
|Gini = 34
|Gini_year = 2015
|Gini_category = <span style="color: #ffcc00">середній</span>
|sovereignty_type = [[Історія Румунії|Формування]]
|established_event1 = перші румунські утворення
|established_date1 = {{circa}} [[895]]/[[1247]]
|established_event2 = [[Волощина|Князівство Волощина]]
|established_date2 = [[1330]]
|established_event3 = [[Молдавське князівство]]
|established_date3 = {{circa}} [[1360]]
|established_event4 = [[Трансильванське князівство (1570—1711)|Трансильванське князівство]]
|established_date4 = [[1570]]
|established_event5 = [[Війна за незалежність Румунії|незалежність]] від [[Османська імперія|Османської Імперії]]
|established_date5 = [[9 травня]] [[1877]]/[[1878]]
|established_event6 = [[Румунське королівство]]
|established_date6 = [[14 березня]] [[1881]]
|established_event7 = [[Соціалістична Республіка Румунія]]
|established_date7 = [[30 грудня]] [[1947]]
|established_event8 = [[Румунська революція (1989)|поточна державна форма]]
|established_date8 = [[29 грудня]] [[1989]]
|established_event9 = [[Розширення НАТО|вступ]] до [[НАТО]]
|established_date9 = [[29 березня]] [[2004]]
|currency = [[Румунський лей]]
|currency_code = RON
|time_zone = [[EET]]
|utc_offset = +2
|time_zone_DST = [[EEST]]
|utc_offset_DST = +3
|cctld = [[.ro]], [[.eu]]<sup>4</sup>
|calling_code = 40
}}

'''Руму́нія''' ({{lang-ro|România}})&nbsp;— держава на перехресті [[Східна Європа|східної]], [[Центральна Європа|центральної]] та [[Південно-Східна Європа|південно-східної]] [[Європа|Європи]]. Межує на півночі з [[Україна|Україною]], на північному сході&nbsp;— із [[Молдова|Молдовою]], на південному заході&nbsp;— із [[Сербія|Сербією]], на північному заході&nbsp;— з [[Угорщина|Угорщиною]], і з [[Болгарія|Болгарією]]&nbsp;— на півдні, а також омивається [[Чорне море|Чорним морем]] на сході.<ref name=":0">{{Cite web|url=http://worldpopulationreview.com/country-locations/where-is-romania/|title=Where is Romania?|last=|first=|date=|website=World Population Review|url-status=dead|archive-url=|archive-date=|access-date=}}</ref> Має переважно [[Помірний кліматичний пояс|помірний]] [[континентальний клімат]]. Із загальною площею {{convert|238397|km2|mi2|abbr=on}}, Румунія&nbsp;— [[Список країн Європи за площею|12-та за величиною країна в Європі]] та сьома за чисельністю населення [[Список країн Європейського Союзу|країна-член]] [[Європейський Союз|Європейського Союзу]], яка має приблизно 20 мільйонів жителів. Столиця і найбільше місто&nbsp;— [[Бухарест]]. Інші основні міські райони включають: [[Клуж-Напока]], [[Тімішоара]], [[Ясси]], [[Констанца]], [[Крайова]], [[Брашов]] та [[Галац]].

Річка [[Дунай]], друга за довжиною річка в Європі, піднімається у Німецькому [[Шварцвальд|Чорному Лісі]] і протікає загалом у південно-східному напрямку протягом 2857&nbsp;км, протікаючи через десять країн, перш ніж увійти в [[Дельта Дунаю|дельту Дунаю]] Румунії. [[Карпати|Карпатські гори]], які перетинають Румунію з півночі на південний захід, включають вершину [[Молдовяну]] із висотою 2544 метри.<ref>{{cite web|url=http://www.aboutromania.com/geography.html|title=Romania Geography|publisher=aboutromania.com|access-date=4 квітня 2015|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20150328120717/http://www.aboutromania.com/geography.html|archive-date=28 березня 2015|last=|first=|date=|website=|language=англійською|accessdate=}}</ref>

Сучасна Румунія утворена в 1859 році шляхом [[Персональна унія|персональної унії]] [[Об'єднане князівство Волощини та Молдови|Дунайських князівств]] [[Молдавське князівство|Молдавії]] та [[Волощина|Волощини]]. Нова держава, офіційно названа Румунією з 1866 року, здобула незалежність від [[Османська імперія|Османської імперії]] у 1877 році.<ref>{{Cite web|url=https://travelmakertours.com/the-story-of-the-romanian-royal-family-a-journey-into-the-past/|title=The Story of the Romanian Royal Family – a Journey into the Past|date=12 січня 2018|website=TravelMakerTours.com|language=en-US|access-date=4 березня 2020}}</ref> Після оголошення [[нейтралітет]]у по завершенню [[Перша світова війна|Першої світової війни]], у 1914 році, Румунія воювала на боці [[Союзники в Першій світовій війні|союзних держав]], починаючи з 1916 року. Після цього [[Буковина]], [[Бессарабія]], [[Трансильванія]], а також частини [[Банат]]у, [[Кришана|Кришани]] та [[Мармарощина|Мармарощини]] стали частиною суверенного [[Румунське королівство|Румунського королівства]].<ref>{{Cite web|url=https://europecentenary.eu/romania-during-the-period-of-neutrality/|title=Romania during the period of neutrality|last=Stoleru|first=Ciprian|date=13 вересня 2018|website=Europe Centenary|language=en-US|access-date=4 березня 2020}}</ref> У червні-серпні 1940 року, внаслідок [[Пакт Молотова — Ріббентропа|пакту Молотова&nbsp;— Ріббентропа]] та [[Другий Віденський арбітраж|другого Віденського арбітражу]], Румунія була змушена передати [[Бессарабія|Бессарабію]] та Північну Буковину [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзові]], а [[Північна Трансильванія|Північну Трансильванію]]&nbsp;— [[Угорщина|Угорщині]]. У листопаді 1940 року Румунія підписала [[Троїстий пакт]] і, як наслідок, у червні 1941 року вступила до [[Друга світова війна|Другої світової війни]] на боці [[Країни Осі|країн Осі]], воюючи проти Радянського Союзу до серпня 1944 року, коли після перевороту приєдналася до [[Союзники в Першій світовій війні|союзників]] та відновила контроль над [[Північна Трансильванія|Північною Трансильванією]]. Після війни, під окупацією військ [[Червона армія|Червоної армії]], Румунія стала [[Соціалістична Республіка Румунія|соціалістичною республікою]] та членом [[Варшавський договір (1955)|Варшавського договору]]. Після [[Румунська революція (1989)|революції 1989 року]] країна розпочала перехід до [[Демократія|демократії]] та [[Ринкова економіка|ринкової економіки]].

Румунія займає 49 місце в [[Індекс людського розвитку|Індексі людського розвитку]]<ref>{{cite web|url=http://hdr.undp.org/en/composite/trends|title=Human Development Reports|website=hdr.undp.org|last=|first=|date=|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref> і є [[Країни, що розвиваються|країною, що розвивається]].<ref>{{cite web|url=https://www.isi-web.org/index.php/resources/developing-countries|title=Archived copy|access-date=24 квітня 2017|url-status=dead|archive-url=https://web.archive.org/web/20170425031145/https://www.isi-web.org/index.php/resources/developing-countries|archive-date=25 квітня 2017|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref><ref>{{cite web|url=https://qz.com/763630/one-of-the-poorest-countries-in-the-eu-could-be-its-next-tech-startup-hub/|title=One of the poorest countries in the EU could be its next tech-startup hub|access-date=24 вересня 2017|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20171010094539/https://qz.com/763630/one-of-the-poorest-countries-in-the-eu-could-be-its-next-tech-startup-hub/|archive-date=10 жовтня 2017|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> Країна має [[Список країн за ВВП (номінал)|62-гу за величиною економіку в світі за номінальним ВВП]], з річним темпом економічного зростання у 3,5&nbsp;% станом на 2020 рік.<ref>{{Cite web|url=http://statisticstimes.com/economy/projected-world-gdp-ranking.php|title=World GDP Ranking 2020 – StatisticsTimes.com|website=statisticstimes.com|access-date=10 квітня 2020|last=|first=|date=|publisher=|language=англійською|accessdate=}}</ref> Після швидкого економічного зростання на початку 2000-х, Румунія має економіку, що переважно базується на послугах, і є експортером машин та електроенергії. Країна є членом [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]] з 1955 року, [[НАТО]] з 2004 року та [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] з 2007 року. Переважна більшість населення самоідентифікує себе як [[Православна церква|православні християни]] і є носіями [[Румунська мова|румунської мови]].

== Етимологія ==
Назва ''Romania'' походить від {{lang-la|romanus}}, що означає «[[Стародавній Рим|громадянин Риму]]»<ref>{{cite web|url=http://dexonline.ro/search.php?cuv=român|title=''Explanatory Dictionary of the Romanian Language'', 1998; ''New Explanatory Dictionary of the Romanian Language'', 2002|publisher=Dexonline.ro|access-date=25 вересня 2010|language=румунською|url-status=live|archive-url=http://arquivo.pt/wayback/20160517200517/http://dexonline.ro/search.php?cuv%3Drom%25C3%25A2n|archive-date=17 травня 2016|last=|first=|date=|website=|accessdate=}}</ref>. Перше відоме вживання цього звернення датується XVI століттям, італійськими гуманістами, що подорожували [[Трансильванія|Трансильванією]], [[Молдова (регіон)|Молдовою]] та [[Волощина|Волощиною]].<ref>{{Cite book|title=Acta et Epistolae|last=Veress|first=Andréas|year=|publisher=|volume=I|location=|page=243|pages=|language=румунською|isbn=|quote=nunc se Romanos vocant}}</ref><ref>{{Cite journal|author=Cl. Isopescu|year=1929|title=Notizie intorno ai romeni nella letteratura geografica italiana del Cinquecento|journal=Bulletin de la Section Historique|volume=XVI|pages=1–90|quote={{lang|it|...&nbsp;si dimandano in lingua loro Romei&nbsp;... se alcuno dimanda se sano parlare in la lingua valacca, dicono a questo in questo modo: Sti Rominest ? Che vol dire: Sai tu Romano,&nbsp;...}}}}</ref><ref>{{Cite book|title=Călători străini despre Țările Române|last=Holban|first=Maria|year=1983|publisher=Ed. Științifică și Enciclopedică|volume=II|location=|pages=158–161|language=румунською|isbn=|quote={{lang|it|Anzi essi si chiamano romanesci, e vogliono molti che erano mandati quì quei che erano dannati a cavar metalli&nbsp;...}}}}</ref><ref>{{Cite journal|last=Cernovodeanu|first=Paul|date=|year=1960|title=Voyage fait par moy, Pierre Lescalopier l'an 1574 de Venise a Constantinople, fol 48|url=|journal=Studii și Materiale de Istorie Medievală|language=румунською|volume=IV|page=444|pages=|quote={{lang|fr|Tout ce pays la Wallachie et Moldavie et la plus part de la Transilvanie a eté peuplé des colonies romaines du temps de Traian l'empereur&nbsp;... Ceux du pays se disent vrais successeurs des Romains et nomment leur parler romanechte, c'est-à-dire romain&nbsp;...}}|via=}}</ref>
[[Файл:Neacşu's_letter.jpg|ліворуч|міні|Лист боярина Някшу 1521 року, найстаріший уцілілий документ, написаний давньою [[Румунська мова|румунською]].]]

=== Офіційні назви ===
* 1859—1862: [[Об'єднане князівство Волощини та Молдови]]
* 1862—1866: [[Об'єднане князівство Волощини та Молдови|Об'єднані князівства]] або Румунія
* 1866—1881: Румунія або Румунське князівство
* 1881—1947: [[Румунське королівство]] або Румунія
* 1947—1965: [[Соціалістична Республіка Румунія|Румунська Народна Республіка]] (РПР) або Румунія
* 1965&nbsp;— грудень 1989: [[Соціалістична Республіка Румунія]] (РСР) або Румунія
* Грудень 1989 року по теперішній час: Румунія

== Географія ==
[[Файл:Physical map of Romania.jpg|міні|Топографічна мапа Румунії|ліворуч]]
{{Див. також|Географія Румунії}}
{{Див. також|Геологія Румунії}}
{{Див. також|Гідрогеологія Румунії}}
{{Див. також|Сейсмічність Румунії}}

Румунія розташована у південно-східній Європі. На півночі і сході межує з [[Молдова|Республікою Молдова]] (681,3 км) і [[Україна|Україною]] (613,8&nbsp;км, у тому числі річковий кордон 292,2&nbsp;км і морський 33 км), на північному заході&nbsp;— з [[Угорщина|Угорщиною]] (448 км), на південному заході з [[Сербія|Сербією]] (546,4 км), на півдні&nbsp;— з [[Болгарія|Болгарією]] (631,3&nbsp;км, межа&nbsp;— [[Дунай]]). На південному сході омивається [[Чорне море|Чорним морем]] ([[берегова лінія]]&nbsp;— 193,5 км). На півдні і сході річкові долини, на південному заході територію Румунії займають Східні і Південні [[Карпати]] і Семигородська височина, до яких прилягають із заходу Паннонська, з півдня&nbsp;— Волоська низовини, зі сходу Молдавська і Добрузька височини. Румунія лежить на межі [[Центральна Європа|Центральної]] і [[Східна Європа|Східної Європи]] та [[Балканський півострів|Балканського півострова]], і на її території тисячоліттями перехрещувалися політичні і культурні впливи цих трьох комплексів.

Великі міста: [[Бухарест]] (1 931 тис. мешканців), [[Ясси]] (354,8 тис.), [[Галац]] (342,4 тис.), [[Тімішоара]] (340 тис.), [[Констанца]] (337 тис.), [[Клуж-Напока]] (332,2 тис.).

== Історія ==
{{Main|Історія Румунії}}
=== Давня історія ===
[[Файл:RomaniaBorderHistoryAnnimation 1859-2010.gif|ліворуч|міні|Територіальні зміни Румунії, з 1859 понині]]
Доля Румунії була пов'язана з її сусідами: [[Болгарія|Болгарією]], [[Угорщина|Угорщиною]] (згодом [[Австрія|Австрією]] і [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщиною]]), [[Київська Русь|Київською]] і [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинською державами]] (пізніше [[Велике князівство Литовське|Великим Князівством Литовським]] і [[Польща|Польщею]], з [[XVIII століття|18 ст.]] із [[Російська імперія|Російською імперією]], а згодом з [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]) та з [[Османська імперія|Османською імперією]]. Частини Румунії (деякий час навіть вся Румунія) належали віками до цих держав або були під їхнім [[протекторат]]ом.

[[Файл:Decebal's portrait.png|міні|ліворуч|Легендарний король [[Децебал]]]]
Територія Румунії з давніх часів була місцем побутування багатьох етносів, зокрема [[фракійці]]в. У [[I століття до н. е.|1 ст. до н.&nbsp;е.]]&nbsp;— 3 ст. гето-дакські племена, які проживали на землях сучасної Румунії, вели боротьбу з&nbsp;[[Римська республіка|Римом]]. На початку 2 ст. римляни підкорили область розселення&nbsp;[[Даки|даків]]&nbsp;та перетворили її на провінцію [[Дакія]]. Римляни залишили землі Румунії наприкінці 3 ст. У 3—7 ст. через територію Румунії рухалися та осідали племена [[Готи|готів]], [[Гуни|гунів]], [[Гепіди|гепідів]], [[Авари|аварів]], а з 6—7 ст.&nbsp;— [[слов'яни]] ([[анти]], [[Склавіни|склавини]]). Слов'яни, які проживали поряд із місцевим романізованим гето-фракійським населенням на лівому березі [[Дунай|Дунаю]], були асимільовані, внаслідок чого в 9—10 ст. виникла східнороманська етнічна спільнота [[Волохи|волохів]], котрі вважаються предками [[Румуни|румунів]] і [[Молдовани|молдован]]. В 11—12 ст. сх. частину сучасної Румунії спустошували [[половці]] та торки, а в 13 ст.&nbsp;— монголи. У 14 ст. виникли держави [[Волощина]] та [[Молдавське князівство]], які певний час перебували під зверхністю відповідно&nbsp;— [[Угорське королівство|Угорщини]] та [[Королівство Польське|Польщі]], а в 1-й пол. 16 ст. опинилися у васальній залежності від [[Османська імперія|Османської імперії]].

=== Румунські держави середньовіччя та нового часу ===
У добу середньовіччя та ранньомодерні часи на території сучасної Румунії існували 3 державні утворення: 1) [[Князівство Молдавія|Молдова]] (іноді називана Волощиною) між [[Карпати|Карпатами]] та р. [[Дністер]], східна частина якої відома як [[Бессарабія]]; 2) [[Волощина|Велика Волощина]] ([[Мунтенія]], Мультянія, Мунтянська земля та ін.; іменувалася також Волощиною, а з 19 ст. відома здебільшого як Валахія)&nbsp;— між Карпатами та річкою Дунай на півдні Румунії; 3) [[Трансильванське князівство (1570—1711)|Семигород]] (Семигородщина, [[Трансильванія|Семиграддя]], [[Трансильванія]])&nbsp;— на півночі Румунії. На короткий час на початку [[XVII століття|17 ст.]] [[господар]]ю Волощини [[Михайло Хоробрий|Михаю I Хороброму]] пощастило об'єднати всі три державні утворення. Із кінця 17 ст. Трансильванія опинилася під австрійською зверхністю. У 1774&nbsp;р. [[Австрійська імперія|Австрія]] захопила пн.-зх. Буковинську землю з мішаним українсько-молдовським населенням. У 1812&nbsp;р. [[Російська імперія]] анексувала Бессарабію. У 1828&nbsp;р. російські війська ввійшли на територію князівств&nbsp;— Молдови та Валахії (Волощини) і за [[Адріанопольський договір (1829)|Адріанопольським мирним договором]] 1829 р. отримали права протекторату над ними. Після поразки Росії в [[Кримська війна|Кримській війні]] 1853—1856 за умовами [[Паризький мир (1856)|Паризького мирного договору 1856]] російський протекторат замінили гарантії 7-ми держав, які визнали автономні права [[Дунайські князівства|Дунайських князівств]] (Молдови та Валахії) під зверхністю Османської імперії. 1858&nbsp;р. в [[Париж]]і ([[Франція]]) укладено міжнародну конвенцію про устрій Дунайських князівств, яка передбачала створення спільних органів державного управління. У 1859—1861&nbsp;рр. Молдова об'єдналася з Валахією, що поклало початок Румунії як держави.

=== Румунське королівство (1881-1947) ===
[[Файл:Carol I King of Romania.jpg|міні|[[Кароль I]], перший король Румунії]]
У [[1866]]&nbsp;р. була прийнята [[Конституція Румунії]], а у 1877—1878&nbsp;рр. Румунія стала незалежною державою, а з 1881&nbsp;р.&nbsp;— [[Румунське королівство|королівством]]. У червні 1913&nbsp;р. Румунія взяла участь у 2-й [[Друга Балканська війна|Балканській війні]] супроти [[Князівство Болгарія|Болгарії]] і за [[Бухарестський мирний договір (1913)|Бухарестським мирним договором]] 1913&nbsp;р. одержала [[Південна Добруджа|Пд. Добруджу]]. Із 1916&nbsp;р. вступила у [[Перша світова війна|Першу світову війну]] на боці [[Антанта|Антанти]] і скористалася перемогою останньої, щоб придбати договорами або військовою силою [[Трансильванія|Трансильванію]], [[Буковина|Буковину]], [[Бессарабія|Бессарабію]] та [[Добруджа|Добруджу]]. Румунські війська взяли участь в інтервенції до Угорщини (1919&nbsp;р.). У жовтні 1920&nbsp;р. країни Антанти підписали Паризький протокол, який визнавав Бессарабію за Румунією. У 1923&nbsp;р. була прийнята нова Конституція. Наступного року війська придушили селянське [[Татарбунарське повстання]], яке спричинили наслідки аграрної реформи 1921&nbsp;р. та голод 1924 року. У 1938&nbsp;р. був встановлений режим королівської диктатури [[Кароль II|Кароля II]], який був закріплений у конституції країни (лютий 1938&nbsp;р.).

=== Друга світова війна ===
[[Файл:Romania1939physical.jpg|ліворуч|міні|Румунія, 1939]]
{{main|Румунія в Другій світовій війні}}
За умовами 2-го [[Віденський арбітраж|Віденського арбітражу]] (серпень 1940&nbsp;р.) під тиском гітлерівської [[Третій Рейх|Німеччини]] Румунія передала [[Угорське королівство|Угорщині]] Північну Трансильванію, а за Крайовською угодою (вересень 1940&nbsp;р.) з Болгарією поступилася Пд. Добруджею в кордонах 1913&nbsp;р. на користь цієї держави. У червні 1940&nbsp;р. Бессарабія та Буковина Північна були приєднані до [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. У 1940&nbsp;р. румунський престол здобув син Кароля II&nbsp;— [[Міхай I|Михай]], а прем'єр-міністром став генерал [[Іон Антонеску|Й. Антонеску]]. Відтоді Румунія проводила [[Третій Рейх|пронімецький]] зовнішньополітичний курс. У листопаді 1940&nbsp;р. приєдналася до [[Троїстий пакт|Берлінського пакту]].

1941—1944&nbsp;рр. мільйонна румунська армія (26 дивізій) взяла участь у [[Німецько-радянська війна|німецько-радянській війні]] на боці [[Адольф Гітлер|гітлерівської]] Німеччини. У 1941&nbsp;р. території між річками Дністер і Південний Буг були включені до утворення [[Трансністрія]] із центром у [[Тирасполь|Тирасполі]] (пізніше&nbsp;— в [[Одеса|Одесі]]) під румунським контролем. Влітку 1944&nbsp;р. [[Радянська армія|радянські війська]] підійшли впритул до кордонів Румунії. Під загрозою вторгнення кабінет Й. Антонеску був повалений. У серпні 1944 року румунська армія перейшла на бік антигітлерівської коаліції. 16 румунських дивізій (понад 500 тис. осіб) воювали супроти [[Третій Рейх|німецько]]-[[Королівство Італія (1861—1946)|фашистських]] військ.

У вересні 1944&nbsp;р. в Москві Румунія уклала угоду з країнами антигітлерівської коаліції, яка передбачала скасування 2-го Віденського арбітражу 1940&nbsp;р., виплату репарацій СРСР, визнання радянсько-румунського кордону станом на 1 січня 1941&nbsp;р. (без Північної Буковини та Бессарабії) та ін. Передача Бессарабії та Буковини СРСР була легітимізована Паризьким мирним договором, який уклала Румунія в лютому 1947&nbsp;р. з [[Організація Об'єднаних Націй|Організацією Об'єднаних Націй]].

=== Соціалістична Республіка Румунія ===
{{main|Соціалістична Республіка Румунія}}
У 1944&nbsp;р. була скинута профашистська диктатура [[Іон Антонеску|Антонеску]]. У [[1945]]&nbsp;р. створено уряд комуністичної спрямованості, кордони змінені і у [[1947]] році, менше ніж за 3 роки після окупації Румунії радянським союзом, король Михайло відрікся від престолу і була створена Румунська Народна республіка. Конституція радянського зразка прийнята у [[1949]]&nbsp;р. Із 1945&nbsp;р. під тиском СРСР проводився активний процес радянізації: конфіскаційна аграрна реформа, націоналізація промисловості, розпуск партій, які звинувачувалися в підготовці заколоту, та ін. У [[1955]]&nbsp;р. Румунія приєдналася до [[Варшавський договір (1955)|Варшавського договору]]. В 1958&nbsp;р. з країни були виведені радянські війська. Нова конституція прийнята у [[1965]] році. У 1967&nbsp;р. був укладений договір між СРСР та Румунією про міждержавний кордон.[[Файл:Tratado_de_Lisboa_13_12_2007_(081).jpg|міні|[[Лісабонська угода]]|ліворуч]]

[[Ніколае Чаушеску]] став президентом у [[1974]]&nbsp;р. У 1987&nbsp;р. почалися виступи робітників проти програми економії.

=== Сучасна історія ===
[[Румунська революція (1989)|«Різдвяна революція» 1989 року]] призвела до скинення режиму Чаушеску і влада перейшла до Фронту національного порятунку, який очолював [[Йон Ілієску]]. Чаушеску засудили і стратили. Скасовано спецслужбу [[Секурітате]]. Страйки протесту проти наслідків введення ринкової економіки продовжувалися до [[1990]]&nbsp;р. Нова конституція прийнята на референдумі у [[1991]]&nbsp;році.

У [[2007]] році [[Вступ Румунії до Європейського Союзу|Румунія вступила до ЄС]], а також стала членом Спільного ринку. Наразі у країні спостерігається посилення [[Об'єднання Республіки Молдова та Румунії|уніоністського руху]], прихильники якого виступають за об'єднання Румунії та Молдови в єдину державу.

== Адміністративний поділ ==
[[Файл:Regiuni de dezvoltare.svg|міні|[[Регіони розвитку Румунії]]]]
:: ''Детальніше у статті [[Адміністративний поділ Румунії]], [[Міста Румунії]]''
Адміністративно-територіальний поділ Румунії відповідає стандарту [[Номенклатура територіальних одиниць для цілей статистики|NUTS]] таким чином:

* рівень NUTS 1: Румунія;
* рівень NUTS 2: 8 [[Регіони розвитку Румунії|регіонів розвитку]] (населення кожного&nbsp;— близько 2,8&nbsp;млн осіб);
* рівень NUTS 3: [[Жудець|41 жудець]] та 1 муніципія (столиця [[Бухарест]]);
* рівень NUTS 4: не використовується;
* рівень NUTS 5: 256 міст та 2 686 комун.

== Політична система ==
{{main|Офіційний Монітор Румунії}}
[[Файл:EPP Congress 1841 (8096494034).jpg|міні|[[Палац Парламенту]] в Бухаресті. Вважається найбільшою будівлею парламенту та найважчою адміністративною будівлею в світі<ref>{{Cite web|url=http://www.worldrecordacademy.com/biggest/largest_administrative_building_world_record_set_by_the_Palace_of_the_Romanian_Parliament_80185.htm|title=Largest administrative building: world record set by the Palace of the Romanian Parliament|website=www.worldrecordacademy.com|accessdate=2017-03-19|archive-date=2018-06-12|archive-url=https://web.archive.org/web/20180612141658/http://www.worldrecordacademy.com/biggest/largest_administrative_building_world_record_set_by_the_Palace_of_the_Romanian_Parliament_80185.htm}}</ref>]]
Згідно з Конституцією, Румунія є державою з республіканською формою правління<ref name=":1">{{Cite web|url=http://www.constitutia.ro/const.htm|title=Constitutia Romaniei, monitorul oficial, constitutia din 31/10/2003, publicata in Monitorul Oficial, Partea I nr. 767 din 31/10/2003|last=Romania|first=T.A., Dezibel Media,|website=www.constitutia.ro|accessdate=2017-03-19}}</ref>. Державною мовою є румунська мова<ref name=":1"/>. Публічна влада розділена на законодавчу, судову, і виконавчу.
[[Файл:Klaus Iohannis at EPP Summit, March 2015, Brussels.jpg|міні|ліворуч|Клаус Йоганніс]]
Глава держави&nbsp;— [[Список президентів Румунії|Президент]], глава уряду&nbsp;— [[Список прем'єр-міністрів Румунії|прем'єр-міністр]]. Нині Президентом держави є [[Клаус Йоганніс]] з 2014&nbsp;р., головою уряду&nbsp;— [[Флорін Кицу]].

Президент Румунії представляє румунську державу і є гарантом національної незалежності, єдності і територіальної цілісності країни. Є гарантом Конституції, перед яким присягає Уряд. Обирається загальним, рівним, прямим, таємним і вільно вираженим голосуванням строком на 4 роки. Прем'єр-міністр Румунії&nbsp;— глава виконавчої влади Румунії. Призначається Президентом Румунії після схвалення його кандидатури обома палатами Парламенту. Керує Урядом і координує діяльність його членів. Також представляє Палаті Депутатів або Сенату звіти і заяви про політику Уряду.

Законодавчий орган&nbsp;— двопалатний [[Парламент Румунії|парламент]], який складається із [[Сенат Румунії|Сенату]] ({{lang-ro|Senat}}, 137 місць) і [[Палата депутатів Румунії|Палати депутатів]] ({{lang-ro|Camera Deputaților}}, 332 місця). Парламент обирається на 4 роки прямим таємним голосуванням.

Судова влада захищає права і законні інтереси громадян, юридичних осіб і держави, вона незалежна від інших структур влади. Основи судової влади встановлені Конституцією 1991 року і Законом про судову систему 1992 року. Суди підрозділяються на апеляційні, окружні і суди першої інстанції. Вищу судову владу здійснює [[Верховний суд Румунії]].

Членство у міжнародних організаціях&nbsp;— [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]], [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|ОБСЄ]], [[Рада Європи|РЄ]], [[Світова організація торгівлі|СОТ]], [[Міжнародний банк реконструкції та розвитку|МБРР]], [[Міжнародний валютний фонд|МВФ]], МФЧХіЧП, [[НАТО]], [[Європейський Союз|ЄС]].

=== Державні символи ===
[[Файл:Elbrus 11aug2007.JPG|міні|Прапор Румунії на вершині гори [[Ельбрус]]]]
[[Прапор Румунії|Державний прапор]]&nbsp;— червоний, жовтий і синій триколор, 3 вертикальних рівних лінії<ref>{{Cite web|url=https://flagspot.net/flags/ro.html|title=Romania|website=flagspot.net|accessdate=2017-03-19}}</ref>. Був прийнятий у [[1848]]&nbsp;р. під час революції у [[Волощина|Цара Роминяске]].

[[Герб Румунії|Державний герб]]&nbsp;— Стема<ref>{{Cite web|url=http://www.cdep.ro/pls/legis/legis_pck.htp_act_text?idt=13190|title=LEGE nr.102 din 21 septembrie 1992 privind stema ţării şi sigiliul statului|website=www.cdep.ro|accessdate=2017-03-19|archive-date=2007-09-27|archive-url=https://web.archive.org/web/20070927195846/http://www.cdep.ro/pls/legis/legis_pck.htp_act_text?idt=13190}}</ref>. Прийнятий у 1992 році. Являє собою орла, який тримає у дзьобі хрест, а у кігтях&nbsp;— шаблю і скіпетр, на грудях представлена композиція з п'яти гербів історичних провінцій [[Волощина|Цара Роминяске]], [[Молдова]], [[Трансильванія]], [[Добруджа]] і [[Банат]].

[[Прокинься, румуне|Державний гімн]]&nbsp;— «Прокинься, румуне»<ref>{{Cite web|url=http://www.cdep.ro/pls/legis/legis_pck.htp_act_text?idt=14530|title=LEGE nr.75 din 16 iulie      1994 privind arborarea drapelului României, intonarea imnului naţional şi folosirea sigiliilor cu stema României de către autorităţile şi instituţiile publice|website=www.cdep.ro|accessdate=2017-03-19|archive-date=2011-07-15|archive-url=https://web.archive.org/web/20110715010851/http://www.cdep.ro/pls/legis/legis_pck.htp_act_text?idt=14530}}</ref>.

[[Національний День Румунії]] святкується [[1 грудня]], через те, що 1 грудня [[1918]]&nbsp;р. приєднанням [[Трансильванія|Трансильванії]] до Румунії завершився процес утворення єдиної румунської національної держави.
[[Файл:Soldiers on parade.jpg|міні|Солдати Збройних сил під час параду на День незалежності]]

=== Українсько-румунські відносини ===
{{Main|Українсько-румунські відносини}}
Під час [[Українська революція|Української державності]] ([[1917]]–[[1921]]) з українського боку здійснювались заходи для унормування дипломатичних взаємин з Румунією. У січні [[1918]]&nbsp;р. з інформативною місією був висланий до Румунії&nbsp;— [[Галіп Артем Васильович|А. Галіп]], пізніше представниками українських урядів в Румунії були: [[Ґалаґан Микола Михайлович|М. Галаган]], [[Дашкевич-Горбацький Володислав Володимирович|В. Дашкевич-Горбацький]] і [[Мацієвич Костянтин Андріанович|К. Мацієвич]] (1919&nbsp;— 1922). Румунськими уповноваженими при українських урядах були генерали Коанда і Концеску. Румунія визнавала [[де-факто]] існування української держави, входила з українськими урядами у господарсько-торговельні зв'язки та була готова доставити зброю в заміну за господарські продукти, однак заломлення українського фронту в 1919&nbsp;р. поклало край цим планам.&nbsp;

1 лютого 1992 року були встановлені дипломатичні відносини<ref>{{Cite web|url=http://romania.mfa.gov.ua/ua/ukraine-ro/diplomacy|title=Політичні відносини між Україною та Румунією - Посольство України в Румунії|website=romania.mfa.gov.ua|language=ua|accessdate=2017-03-19|archive-date=2017-03-20|archive-url=https://web.archive.org/web/20170320052556/http://romania.mfa.gov.ua/ua/ukraine-ro/diplomacy}}</ref>. Українська діаспора переважно проживає в північній частині Румунії, на кордоні з Україною в [[Мармарощина|Мармарощині]] і [[Буковина|Буковині]], а також у [[Подунав'я|Подунав'ї]] (Північна [[Добруджа]] і Південна [[Західна Молдова|румунська Молдова]]). Більше половини всіх румунських українців проживає в повіті [[Марамуреш]] на Мармарощині (34&nbsp;027 чоловік), де вони становлять до 6,67&nbsp;% всього населення. Велика кількість українців проживає також у [[Сучава (повіт)|Сучаві]] (8&nbsp;506 осіб) і [[Тіміш (повіт)|Тіміші]] (7&nbsp;261 особа). Як офіційна національна меншина українці мають одне зарезервоване місце в парламенті Румунії.

Румуни&nbsp;— сьома за чисельністю етнічна меншина України. Згідно з даними Всеукраїнського перепису 2001 року в Україні проживало 151 тисяча румунів, що становило 0,31&nbsp;% населення держави. Румуни в Україні користуються, майже винятково в Чернівецькій області, своєрідною культурною автономією.<ref>[http://buktolerance.com.ua/?page_id=182 Етнічні громади у Чернівецькій області]</ref> 

=== Збройні сили ===
{{Main|Збройні сили Румунії}}
Всього витрати на оборону в наш час{{коли}} становлять 2,05&nbsp;% від загального ВВП країни, що становить приблизно 2,9 мільярда доларів (47 позиція у світі).

90 000 чоловіків і жінок в наш час{{коли}} складають Збройні Сили, 75 000 з яких є військовослужбовцями і інші 15 000&nbsp;— цивільними особами. Сухопутні війська мають силу в 45 800 чоловік, 13 250&nbsp;— Військово-повітряні сили і Військово-морські сили&nbsp;— 6 800, решта 8 800 служать в інших областях.

Румунські військові сили проходять триступеневу реструктуризацію. У 2007 році перший короткостроковий етап був завершений. 2015 рік знаменує закінчення другої стадії, коли збройні сили будуть досягати чудової сумісності з силами НАТО. У 2025 році довгостроковий етап має бути завершений. Етапи спрямовані на модернізацію структури збройних сил, скорочення персоналу, а також придбання новіших і досконаліших технологій, сумісних зі стандартами НАТО.

== Економіка ==
[[Файл:Dacia Duster - Mondial de l'Automobile de Paris 2014 - 001.jpg|міні|[[Dacia Duster]] виробляється у Румунії]]
{{Див. також|Економіка Румунії}}

Румунія&nbsp;— індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича, лісоматеріалів, металургійна, хімічна, машинобудування, харчова, нафтопереробна. Транспорт: автомобільний, залізничний, річковий, морський, повітряний. Перевезення вантажів у країні здійснюється головним чином автотранспортом і залізницею. 1994&nbsp;р. у країні було 11 365&nbsp;км залізниць і 88 117&nbsp;км шосейних доріг. Головні порти на Дунаї: [[Дробета-Турну-Северин]], [[Джурджу (місто)|Джурджу]], [[Бреїла (місто)|Бреїла]], [[Галац]]. Головний морський порт&nbsp;— [[Констанца]], через який проходить 80&nbsp;% морських вантажоперевезень країни і 65&nbsp;% вантажів зовнішньої торгівлі. У [[1984]] був відкритий судноплавний канал, що з'єднує Констанцу з портом на Дунаї [[Чернаводе]]. У 1996 вантажний морський флот Румунії складався з 234 кораблів і мав сумарну вантажопідйомність всіх судів у 2 445 810 рег. т.

За даними Індексу економічної свободи [[The Heritage Foundation]], USA 2001: [[Валовий внутрішній продукт|ВВП]]&nbsp;— $ 29,4&nbsp;млрд. Темп зростання ВВП&nbsp;— (-7,5)%. ВВП на душу населення&nbsp;— $1310. Прямі закордонні інвестиції&nbsp;— $ 390&nbsp;млн. Імпорт (паливо, продукція машинобудування і обладнання, продукція текстильної промисловості і сільського господарства)&nbsp;— $ 11,5&nbsp;млрд (головним чином, Центральна і Східна Європа&nbsp;— 21,0&nbsp;%; [[Німеччина]]&nbsp;— 17,5&nbsp;%; [[Італія]]&nbsp;— 17,4&nbsp;%; [[Франція]]&nbsp;— 6,9&nbsp;%; [[Сполучені Штати Америки|США]]&nbsp;— 4,2&nbsp;%). Експорт (текстиль, метали і продукція машинобудування і хімічної промисловості)&nbsp;— $ 9,5&nbsp;млрд (головним чином, Італія&nbsp;— 22,0&nbsp;%; Німеччина&nbsp;— 19,0&nbsp;%; Франція&nbsp;— 5,9&nbsp;%; США&nbsp;— 3,8&nbsp;%).

== Населення ==
{{Main|Населення Румунії}}

=== Динаміка чисельності ===
{{Historical populations
|type =
|1866|4424961 |1887|5500000 |1899|5956690 |1912|7234919 |1930|18057028 |1939|19934000 |1941|13535757 |1948|15872624 |1956|17489450 |1966|19103163 |1977|21559910 |1992|22760449 |2002|21680974 |2011|20121641|2016|19474952
|footnote = У історичних кордонах до 1948
}}
Чисельність населення країни 2016 року становила 19,474&nbsp;млн осіб (58-ме місце у світі). Чисельність румунів стабільно зменшується. Зміни чисельності населення країни: 1948 року ‒ 15,87&nbsp;млн осіб, 1956 ‒ 17,48&nbsp;млн осіб, 1966 ‒ 19,1&nbsp;млн осіб, 1977 ‒ 21,56&nbsp;млн осіб, 1992 ‒ 22,8&nbsp;млн осіб, 2002 ‒ 21,7&nbsp;млн осіб, 2011 ‒ 20,12&nbsp;млн осіб. [[Густота населення]] країни 2015 року становила 84,8 особи/км² (120-те місце у світі). Доступ до облаштованих джерел [[Питна вода|питної води]] 2015 року мало 100&nbsp;% населення в містах і 100&nbsp;% в сільській місцевості; загалом 100&nbsp;% населення країни. [[Смертність немовлят]] до 1 року, станом на 2015 рік, становила 9,89&nbsp;‰ (139-те місце у світі); хлопчиків&nbsp;— 11,23&nbsp;‰, дівчаток&nbsp;— 8,47&nbsp;‰. Рівень [[Материнська смертність|материнської смертності]] 2015 року становив 31 випадків на 100 тис. народжень (127-ме місце у світі).
=== Етноси ===
{{main|Народи Румунії}}
Головні [[етнос]]и країни: [[румуни]]&nbsp;— 83,4&nbsp;%, [[Угорці в Румунії|угорці]]&nbsp;— 6,1&nbsp;%, [[цигани]]&nbsp;— 3,1&nbsp;%, [[Українці Румунії|українці]]&nbsp;— 0,3&nbsp;%, [[німці]]&nbsp;— 0,2&nbsp;%, інші&nbsp;— 0,7&nbsp;%, інші&nbsp;— 6,1&nbsp;% населення (оціночні дані за 2011 рік). [[Файл:Romania_harta_etnica_2011.PNG|міні|Найчисельніша національність у комунах Румунії за переписом 2011 року]]
Національний склад населення за переписом 2011&nbsp;р. (серед тих, хто вказав свою національну приналежність):
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''чисельність'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''частка'''
|-
| [[румуни]]||16 792 868||88,92&nbsp;%
|-
| [[Угорці в Румунії|угорці]]||1 227 623||6,50&nbsp;%
|-
| [[цигани]]||621 573||3,29&nbsp;%
|-
| [[Українці Румунії|українці]]||50 920||0,27&nbsp;%
|-
| [[німці]]||36 042||0,19&nbsp;%
|-
| [[турки]]||27 698||0,15&nbsp;%
|-
| [[росіяни]]||23 487||0,12&nbsp;%
|-
|[[Кримські татари в Румунії|кримські татари]]||20 282||0,11&nbsp;%

|}
=== Мови ===
{{main|Румунська мова|Мови Румунії}}
[[Державна мова|Офіційна мова]]: [[Румунська мова|румунська]]&nbsp;— розмовляє 85,4&nbsp;% населення країни. Інші поширені мови: [[Угорська мова|угорська]]&nbsp;— 6,3&nbsp;%, [[Циганська мова|циганська]]&nbsp;— 1,2&nbsp;%, інші мови&nbsp;— 7&nbsp;% (дані на 2011 рік).
=== Релігія ===
[[Файл:Iconpeter.jpg|міні|[[Петро (апостол)]] на православній іконі]]
[[Файл:Romania harta religiilor 2002.PNG|міні|Найпоширеніша релігія у комунах Румунії за переписом 2002 року|ліворуч]]
За Конституцією Румунія&nbsp;— світська держава, декларовано принцип свободи совісті і рівність всіх релігій перед законом.

Найбільш поширене релігійне спрямування в Румунії&nbsp;— [[Православна церква|православ'я]], за даними загальнонаціонального перепису 2002 року до православних віднесли себе 86,7&nbsp;% загального населення країни. Переважна більшість православних румунів належить до [[Румунська православна церква|Румунської православної церкви]]. Румунська Православна Церква проголосила своє самоврядування у 1865&nbsp;р., після об'єднання князівств Валахії та Молдови в Румунській державі ([[1862]]), виділившись таким чином з Константинопольського Патріархату. Автокефалію Румунської Православної Церкви визнано лише 25 квітня 1885&nbsp;р. Титул Предстоятеля: «Блаженніший Архієпископ Бухарестський, Митрополит Мунтенський і Добруджійський, Намісник Кесарії Каппадокійської і Патріарх Румунський».

Інші християнські конфесії мають значно менше число прихильників&nbsp;— католиків латинського обряду близько 4,7&nbsp;% населення, греко-католиків&nbsp;— 0,9&nbsp;%, протестантів&nbsp;— 6,5&nbsp;%. Близько 67 тисяч осіб, головним чином, етнічні кримські татари та турки, які проживають в районі [[Добруджа|Добруджі]], заявили про себе, як про мусульман. Римо-католики, здебільшого зосереджені на заході країни, в [[Трансильванія|Трансильванії]]. Істотну частину прихильників Реформованої церкви також складають етнічні угорці, які проживають в Трансильванії; в східній частині Угорщини, на кордоні з Румунією [[Кальвіністська церква|кальвінізм]] є найбільш поширеною релігією. Під час перепису 6 179 осіб відповіли, що сповідують [[юдаїзм]], 23 105 осіб декларували атеїстичний (нерелігійний) світогляд.

Релігійний склад населення Румунії за переписом 2011&nbsp;р.:
* 85,9&nbsp;%&nbsp;— [[Православна церква|православ'я]];
* 4,6&nbsp;%&nbsp;— [[Латинська церква|римо-католицизм]];
* 3,2&nbsp;%&nbsp;— [[Кальвіністська церква|кальвінізм]];
*1,9&nbsp;%&nbsp;— [[П'ятдесятництво|п'ятидесятництво]];
* 0,8&nbsp;%&nbsp;— [[Східні католицькі церкви|греко-католицизм]];
* 0,3&nbsp;%&nbsp;— [[іслам]]
* 3,3&nbsp;%&nbsp;— інше.

=== Найбільші міста ===
[[Файл:Hotel Continental - Calea Victoriei.jpg|міні|Бухарест]]
[[Файл:Biserica Mihail.JPG|міні|Клуж-Напока]]
[[Файл:Domul romano-catolic „Sf. Gheorghe”.jpg|міні|Тімішоара]]
{{main|міста Румунії}}
Румунія&nbsp;— високоурбанізована країна. Рівень [[Урбанізація|урбанізованості]] становить 54,6&nbsp;% населення країни (станом на 2015 рік).
{| class="sortable standard"
|-
!align="left"|[[Місто]]
!align="left"|[[румунська мова|Румунська]] назва
!align="left"|[[Жудець]]
!align="left"|[[Населення]]
|-
|[[Бухарест]] || Bucureşti ||&nbsp;— || 2 354 510
|-
|[[Клуж-Напока]] || Cluj-Napoca || [[Клуж (повіт)|Клуж]] || 318 027
|-
|[[Тімішоара]] || Timişoara || [[Тіміш (повіт)|Тіміш]] || 317 651
|-
|[[Ясси]] || Iaşi || [[Ясси (повіт)|Ясси]] || 290 480
|-
|[[Констанца]] || Constanţa || [[Констанца (повіт)|Констанца]] || 283 872
|-
|[[Крайова]] || Craiova || [[Долж]] || 302 622
|-
|[[Галац]] || Galaţi || [[Галац (повіт)|Галац]] || 298 584
|-
|[[Брашов]] || Braşov || [[Брашов (повіт)|Брашов]] || 283 901
|-
|[[Плоєшті]] || Ploieşti || [[Прахова]] || 232 452
|-
|[[Бреїла (місто)|Бреїла]] || Brăila || [[Бреїла (повіт)|Бреїла]] || 216 929
|-
|[[Орадя]] || Oradea || [[Біхор (повіт)|Біхор]] || 206 527
|-
|[[Бакеу]] || Bacău || [[Бакеу (повіт)|Бакеу]] || 204 500
|-
|[[Арад]] || Arad || [[Арад (повіт)|Арад]] || 172 824
|-
|[[Пітешть]] || Piteşti || [[Арджеш (повіт)|Арджеш]] || 168 756
|-
|[[Сібіу (місто)|Сібіу]] || Sibiu || [[Сібіу (повіт)|Сібіу]] || 155 045
|-
|[[Тиргу-Муреш]] || Târgu Mureş || [[Муреш (повіт)|Муреш]] || 149 577
|-
|[[Бая-Маре]] || Baia Mare || [[Марамуреш]] || 137 976
|-
|[[Бузеу (місто)|Бузеу]] || Buzău || [[Бузеу (повіт)|Бузеу]] || 133 116
|-
|[[Сату-Маре]] || Satu Mare || [[Сату-Маре (повіт)|Сату-Маре]] || 115 630
|-
|[[Ботошані]] || Botoşani || [[Ботошані (повіт)|Ботошані]] || 115 344
|-
|[[Римніку-Вилча]] || Râmnicu Vâlcea || [[Вилча]] || 107 656
|-
|[[Сучава]] || Suceava || [[Сучава (повіт)|Сучава]] || 106 138
|-
|[[П'ятра-Нямц]] || Piatra Neamţ || [[Нямц]] || 105 499
|-
|[[Дробета-Турну-Северин]] || Drobeta-Turnu Severin || [[Мехедінць]] || 104 035
|-
|[[Фокшани]] || Focşani || [[Вранча]] || 103 219
|-

|}

== Українська громада ==
{{main|Українці Румунії}}
Чисельність української громади в Румунії постійно знижується. Станом на 2011 рік, вона налічувала 50,9 тис. осіб (0,27&nbsp;% загальної кількості населення країни). У повоєнній Румунії найбільшої чисельності вона сягала 1992 року&nbsp;— 65,5 тис. осіб, а у відносному&nbsp;— 1956 року (0,35&nbsp;% загальної кількості населення країни).

== Примітки ==
{{reflist|2}}
{{вікісховище|Category:Romania|Румунія}}

== Джерела та література ==
* ''О.&nbsp;В.&nbsp;Ясь.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Румунія] // {{ЕІУ|9|364}}
* ''П. Овчаренко.'' [http://history.org.ua/LiberUA/978-966-00-1290-5/978-966-00-1290-5.pdf Румуни в Україні] // {{ЕІУ|9|360}}

=== Література ===
* {{ЕУ}}
* Див. Молдавія і Iorga N. Legaturile Românilor cu Ruşii apuşeni şi cu teritoriul zis «ucrainian». Analele Academiei Româna. Букарешт 1916:
* Iorga N. Românii de peste Nistru. Яси 1918;
* Nistor I. Problema ucraineană in lumina istoriei. [[Чернівці]] 1934;
* Ciobanu S. Legăturile culturale româno-ucrainene. Букарешт 1938;
* Nistor I. Ucraina in oglinda cronicelor moldovenesli. Букарешт 1941&nbsp;— 42;
* Constautinescu-Iasi P. Reiatsi ile cuhurale romino-ruse din trecut. Букарешт 1954;
* Попов П. З історії укр.-рум. літературних зв'язків. Вісник АН УРСР, ч. 9. К. 1956;
* Bezviconi G. Contributii la istoria relatiilor romino-ruse. Букарешт 1962;
* Academia Republicii Populare Romine. Studii priviud relatiile romino-ruse si romino-sovietice. Букарешт 1960; *Мохов Н. О формах и этапах молдавско-украинских связей в XIV&nbsp;— XVIII&nbsp;ст. Кишинев 1961;
* Ласло М. До питання про укр.-рум. зв'язки у другій половині XIX&nbsp;ст. Укр. Іст. Журнал, ч. 5. К. 1962;
* Ласло М. Дослідження укр. фолкльору в Румунії, ж. Народився творчість та етнографія, ч. 1. К. 1965;
* Исторические связи народов СССР и Румынии в XV&nbsp;— начале XVIII&nbsp;в. Документы и материалы в 3 тт. М. 1965&nbsp;— 70;
* Cioranesco G. et au. Aspects des relations russo-roumaines. Retrospective et orientations. Париж 1967;
* [[Марунчак Михайло Григорович|Марунчак М.]] Українці в Румунії, Чехо-Словаччині, Польщі, Югославії. Вінніпеґ 1969;
* Павлюк М., Робчук І. Регіональний атлас укр. говірок Румунії. Праці XII Респ. діалектологічної наради К. 1971: *Joukovsky A. Relations culturelles entre l'Ukraine et la Moldavia au XVII siècle. Париж 1973.
* Палаузов С.&nbsp;Н.&nbsp;Румынские господарства Валахия и Молдавия в историко-политическом отношении. СПб., 1859
* Голубинский Е.&nbsp;Е.&nbsp;Краткий очерк истории православных церквей болгарской, сербской и румынской или молдо-влахийской. М., 1871
* Петрушевич А.&nbsp;С.&nbsp;Лингвистико-историческое исследование о начатках города Львова и окрестностей его с воззрением на предшествующие времена переселения славянских и румынских племён из придунайских стран в прикарпатскую землю, т. 1—3. Львов, 1893—97
* Яцимирский А.&nbsp;И.&nbsp;Славянские и русские рукописи румынских библиотек. СПб., 1905
* Борецкий-Бергфельд Н.&nbsp;П.&nbsp;История Румынии. СПб., 1909
* Садовський П. Румунія та українці (справа меншин в парламенті). «Краківські вісті», 1940, №&nbsp;39, 17 травня
* Українці в Румунії. Там само, 1941, №&nbsp;174, 9 серпня
* М.&nbsp;К.&nbsp;Релігійні потреби українців в Румунії. «Життя» (Бухарест), 1941, 26 січня
* Наріжний С. Українська еміграція: Культурна праця української еміграції між двома світовими війнами: В 2-х т. Прага, 1942 [Т. 1]; К., 1999 [Т. 2]
* Соколевич О. Українське питання у світлі румунської науки. «Визвольний шлях», 1956, №&nbsp;9—12
* Семенова Л.&nbsp;Е.&nbsp;Из истории румынско-русских связей в конце XVII&nbsp;— начале XVIII&nbsp;вв. «Вестник Московского университета: Серия: История», 1958, №&nbsp;3
* Шевченко Ф.&nbsp;П.&nbsp;Документи з історії Північної Буковини XIV—XV&nbsp;ст. в сучасному румунському археографічному виданні. «УІЖ», 1958, №&nbsp;2
* Коляда Г.&nbsp;И.&nbsp;Из истории книгопечатных связей России, Украины и Румынии. В кн.: У истоков русского книгопечатания. М., 1959
* Виноградов В.&nbsp;Н.&nbsp;Россия и объединение румынских княжеств. М., 1961
* Пархомчук С.&nbsp;М.&nbsp;Народження нової Румунії (1941—1945). К., 1961
* Ласло М. До питання про українсько-румунські зв'язки у другій половині XIX&nbsp;ст. «УІЖ», 1962, №&nbsp;5
* Коляда Г. І. З історії румунсько-українських друкарських зв'язків у XVII&nbsp;ст. «УІЖ», 1964, №&nbsp;1
* Адэнилоаие Н. Образование румынского национального государства. Бухарест, 1965
* Исторические связи народов СССР и Румынии в XV&nbsp;— начале XVIII&nbsp;в.: Документы и материалы, т. 1—3. М., 1965—70
* Шевченко Ф. П. К вопросу об участии румын в Освободительной войне украинского народа 1648—1654 гг. В кн.: Omagiu lui P. Constantinescu-Jaâi cu prilejul împliniriia 70 de ani. Bucureşti, 1965
* Гросул В.&nbsp;Я.&nbsp;Реформа в Дунайских княжествах и Россия (20—30-е годы XIX&nbsp;в.). М., 1966
* Лісевич І.&nbsp;Т.&nbsp;Україна в сучасній румунській історіографії. «УІЖ», 1967, №&nbsp;10
* Горбач А. Тиміш Хмельницький в румунській історіографії та літературі. В кн.: Наукові записки Українського техніко-господарського інституту, т. 19. Мюнхен, 1969
* Марунчак М. Українці в Румунії, Чехословаччині, Польщі, Югославії. Вінніпег, 1969
* Русско-румынские и советско-румынские отношения. Кишинев, 1969
* Лазарев А.&nbsp;М.&nbsp;Молдавская советская государственность и бессарабский вопрос. Кишинев, 1974
* Völkl E. Das rumänische Fürstentum Moldau und die Ostslaven in 15 bis 17 Jahrhundert. Wiesbaden, 1975
* Жуковський А. Українські землі під румунською окупацією в часи Другої світової війни: Північна Буковина, частина Бессарабії і Трансністрія, 1941—1944. «Український історик», 1987, №&nbsp;1/4
* Кройтор К.&nbsp;Г.&nbsp;Попередник Олекси Довбуша Григорій Пинтя в працях румунських істориків. В кн.: Обласна науково-практична конференція, присвячена 250-річчю від початку антифеодального руху селян-опришків під проводом Олекси Довбуша. Івано-Франківськ, 1988
* Семчинський С.&nbsp;В.&nbsp;Молдавські та валаські літописи як джерело з історії України 15—18 ст. В кн.: Українська археографія: Сучасний стан та перспективи розвитку: Тези доповідей республіканської наради (грудень 1988&nbsp;р.). К., 1988
* Шевченко Ф.&nbsp;П.&nbsp;Румуни в українському козацькому війську в XVII—XVIII&nbsp;ст. В кн.: Міжнародні зв'язки України: Наукові пошуки і знахідки: Міжвідомчий збірник наукових праць, вип. 3. К., 1993
* Боєчко В. Кордони України: Історична ретроспектива та сучасний стан. К., 1994
* Слободян В. Церкви українців Румунії: Південна Буковина, Задунав'я, Банат, Марморощина. Львів, 1994
* Срібняк І. Обеззброєна, але нескорена: Інтернована Армія УНР у таборах Польщі і Румунії (1921—1924). К., 1997
* Леп'явко С. Українське козацтво у міжнародних відносинах (1561—1591). Чернігів, 1999
* Румунсько-українські відносини: Історія і сучасність (26—29 листопада 1998&nbsp;р., Сату Маре). Satu Mare, 1999
* Трощинський В. П., Шевченко А.&nbsp;А.&nbsp;Українці в світі. К., 1999
* Сергійчук В. Етнічні межі і державний кордон України. К., 2000
* Україна—Румунія—Молдова: Історичні, політичні та культурні аспекти взаємин: Міжнародна наукова конференція (16—17 травня 2001&nbsp;р.). Чернівці, 2002
* История Румынии. М., 2005

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/19520317/legal/rumuniya Румунія] // {{Юридична енциклопедія|5}}
* {{УМЕ13|частина=Румунія|сторінки=1639-1640}}
* [http://tyzhden.ua/Publication/1968 Румунський тунель у Європу // Український тиждень, №&nbsp;51 (112), 18 грудня 2009]
* [http://tyzhden.ua/Publication/1969 Діалектика нації та меншин // Український тиждень, №&nbsp;51 (112), 18 грудня 2009]
* {{CIA World Factbook link|ro|Romania}}
* [http://romania.mfa.gov.ua/ua Посольство України в Румунії]
* [http://kiev.mae.ro/ua ПОСОЛЬСТВО РУМУНІЇ в Україну]
* [https://web.archive.org/web/20080821132810/http://ucblibraries.colorado.edu/govpubs/for/romania.htm Romania] на ''UCB Libraries GovPubs''.
* {{dmoz|Regional/Europe/Romania}}
* {{wikiatlas|Romania}}
* {{osmrelation-inline|90689}}

=== Уряд ===
* [http://www.presidency.ro/ Президент держави]
* [http://www.parlament.ro/index_en.html Парламент держави]

=== Культура ===
* [http://historo.wordpress.com/ Історичні будинки в Румунії]
{{Розташування2|nw={{HUN}}|n={{UKR}}|ne=|w=|e={{MDA}}<br/>{{UKR}}<br/>[[Чорне море]]|sw={{SRB}}|s={{BGR}}|se=}}

{{Румунія в темах}}
{{Navboxes
| list =
{{Європа}}
{{Країни Чорного моря}}
{{Рада Європи}}
{{ЄС}}
{{НАТО}}
{{WEU}}
{{ОЧЕС}}}}
{{ac}}
{{ВП-портали|Румунія|Географія|Європейський Союз|Європа}}

{{DEFAULTSORT:Румунія}}
[[Категорія:Румунія| ]]
[[Категорія:Країни ЄС]]
[[Категорія:Країни Чорного моря]]
[[Категорія:Країни НАТО]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1859]]