Петрос (Чорногора): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Renvoy (обговорення | внесок) м Відкинуто редагування Shag2001 (обг.) до зробленого ValeriySh (33715937): додавання непотрібних / зайвих посилань або спам Мітки: Відкіт SWViewer [1.4] |
Перемістив у вдаліше місце Мітка: редагування коду 2017 |
||
(Не показані 7 проміжних версій 2 користувачів) | |||
Рядок 20: | Рядок 20: | ||
== Загальний опис == |
== Загальний опис == |
||
Висота — 2020 м. Розташована у північно-західній частині масиву між горами [[Шешул]] (на південному заході) і [[Говерла]] (на сході). Західний і південно-західний схили круті з численними кам'яними [[розсип]]ищами, північний та північно-східний — урвисті, зі скельними виступами. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з [[пісковик]]ів. Вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники ([[ялівець сибірський]], [[рододендрон]]), [[чорниця|чорничні]] зарості і [[ялина|ялинові]] ліси (до висоти 1530—1600 м). Взимку досить часто бувають снігові [[лавина|лавини]]. Є туристський притулок на південних схилах нижче полонини [[Рогнеска|Рогнески]]. |
Висота — 2020 м. Розташована у північно-західній частині масиву між горами [[Шешул]] (на південному заході) і [[Говерла]] (на сході). Західний і південно-західний схили круті з численними кам'яними [[розсип]]ищами, північний та північно-східний — урвисті, зі скельними виступами. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з [[пісковик]]ів. Вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники ([[ялівець сибірський]], [[рододендрон]]), [[чорниця|чорничні]] зарості і [[ялина|ялинові]] ліси (до висоти 1530—1600 м). Взимку досить часто бувають снігові [[лавина|лавини]]. Є туристський притулок на південних схилах — нижче полонини [[Рогнеска|Рогнески]]. |
||
⚫ | Краєвиди з Петроса майже такі ж, як із Говерли. Особливо гарно виглядає головний хребет Чорногори, який |
||
⚫ | Краєвиди з Петроса майже такі ж, як із Говерли. Особливо гарно виглядає головний хребет Чорногори, який можна спостерігати по всій його довжині — від Говерли до [[Піп Іван Чорногорський|Попа Івана]]. Чіткіше, ніж з Говерли, видно [[Близниця|Близницю]] і за нею — ряд полонин хребта [[Свидовець (гірський масив)|Свидовець]]. |
||
На північно-західних схилах гори бере початок струмок [[Кевеле (струмок)|Кевеле]], лівий доплив [[Чорна Тиса (річка)|Чорної Тиси]]. |
На північно-західних схилах гори бере початок струмок [[Кевеле (струмок)|Кевеле]], лівий доплив [[Чорна Тиса (річка)|Чорної Тиси]]. |
||
== Туристичні стежки == |
== Туристичні стежки == |
||
[[Файл:Стажинами Говерли до Петроса.jpg|альт=Стажинами Говерли до Петроса|міні|301x301пкс|Стажинами Говерли до Петроса]] |
|||
* [[Файл:Szlak zielony.svg|25пкс|]] — по зеленому маркеру з села [[Лазещина]] до урочища Козьмещик, далі [[Файл:Szlak niebieski.svg|25пкс|]] — по синьому маркеру через пол. [[Полонина Головчеська|Головчеська]]. Час ходьби по маршруту 8 г, ↓ 7 г. |
* [[Файл:Szlak zielony.svg|25пкс|]] — по зеленому маркеру з села [[Лазещина]] до урочища Козьмещик, далі [[Файл:Szlak niebieski.svg|25пкс|]] — по синьому маркеру через пол. [[Полонина Головчеська|Головчеська]]. Час ходьби по маршруту 8 г, ↓ 7 г. |
||
Рядок 34: | Рядок 35: | ||
* [[Файл:Szlak czerwony.svg|25пкс|]] — по червоному маркеру з г.[[Говерла]] через Притулок [[Карпатський біосферний заповідник|КБЗ]] «Високогір'я Карпат», пол. Скопеска і пол. Головчеська. Час ходьби по маршруту 4 г, ↓ 4 г. |
* [[Файл:Szlak czerwony.svg|25пкс|]] — по червоному маркеру з г.[[Говерла]] через Притулок [[Карпатський біосферний заповідник|КБЗ]] «Високогір'я Карпат», пол. Скопеска і пол. Головчеська. Час ходьби по маршруту 4 г, ↓ 4 г. |
||
== Фотографії == |
|||
== Галерея == |
|||
⚫ | |||
<gallery widths="150" heights="100"> |
|||
Файл:Петрос.jpg|Зимовий Петрос при заході сонця |
|||
Файл:Botinki.jpg|[[Тур (купа каміння)|Кам'яний тур]] на вершині Петроса. Вигляд на [[Говерла|Говерлу]]. Кінець квітня [[1978]] р. |
|||
Файл: |
Файл:View of pol. Skopeska.jpg|Вид на г. Петрос і г. Петросул з полонини Скопеска |
||
Файл:View from Petros1.jpg|Відреставрований хрест на г. Петрос |
|||
Файл:Петрос Чорногірський.jpg|Петрос в хмарах |
|||
File:View from pol. Holovcheska9.jpg| Вид на г. Петрос з полонини Головчеська |
|||
Файл:Петрос зимовий.jpg|Петрос зимовий |
|||
File:View from Petros1.jpg|Відреставрований хрест на г. Петрос |
|||
Файл:Весняний Петрос.jpg|Весняний Петрос |
|||
Файл:Г. Петрос в ранковому світлі.jpg|Ранковий Петрос з полонини Кукул |
|||
</gallery></center> |
|||
Файл:Весняний ранок на Кукулі. Полонина Плеханівка і Петрос.jpg|Полонина Плеханівка і Петрос |
|||
Файл:Рожевий гірський світанок.jpg|Вид на Петрос |
|||
Файл:Петрос в серпневий день.jpg|Петрос в серпневий день |
|||
⚫ | |||
== Див. також == |
== Див. також == |
||
Рядок 49: | Рядок 54: | ||
* [[Петрос (Ґорґани)]] |
* [[Петрос (Ґорґани)]] |
||
* [[Петрос (Мармароси)]] |
* [[Петрос (Мармароси)]] |
||
* [[Говерла]] |
|||
== Джерела == |
== Джерела == |
Поточна версія на 17:28, 24 травня 2024
Петрос | ||||
Гора Петрос (вигляд із Говерли) | ||||
48°10′22″ пн. ш. 24°25′16″ сх. д. / 48.17278° пн. ш. 24.42111° сх. д. | ||||
Країна | Україна[1] | |||
---|---|---|---|---|
Регіон |
Закарпатська область, Рахівський район | |||
Система | Чорногора, Карпати | |||
Тип | гора[1] | |||
Висота | 2020 м | |||
Висота відносна | 495 м | |||
Перше сходження | Невідомо | |||
Маршрут | із села Кваси, Ясіня, Лазещина | |||
Петрос у Вікісховищі |
Пе́трос — гора в Українських Карпатах, у Рахівському районі Закарпатської області. Одна з найвищих вершин гірського масиву Чорногора. Популярний об'єкт пішохідного туризму.
Висота — 2020 м. Розташована у північно-західній частині масиву між горами Шешул (на південному заході) і Говерла (на сході). Західний і південно-західний схили круті з численними кам'яними розсипищами, північний та північно-східний — урвисті, зі скельними виступами. Є давньольодовикові форми рельєфу. Складається з пісковиків. Вкрита переважно субальпійською рослинністю. Поширені чагарники (ялівець сибірський, рододендрон), чорничні зарості і ялинові ліси (до висоти 1530—1600 м). Взимку досить часто бувають снігові лавини. Є туристський притулок на південних схилах — нижче полонини Рогнески.
Краєвиди з Петроса майже такі ж, як із Говерли. Особливо гарно виглядає головний хребет Чорногори, який можна спостерігати по всій його довжині — від Говерли до Попа Івана. Чіткіше, ніж з Говерли, видно Близницю і за нею — ряд полонин хребта Свидовець. На північно-західних схилах гори бере початок струмок Кевеле, лівий доплив Чорної Тиси.
- — по зеленому маркеру з села Лазещина до урочища Козьмещик, далі — по синьому маркеру через пол. Головчеська. Час ходьби по маршруту 8 г, ↓ 7 г.
- — по синьому маркеру з села Ясіня через пол. Шиса і г. Петросул. Час ходьби по маршруту 6,5 г, ↓ 5,5 г.
- — по зеленому маркеру з залізнчної станції Свидовець (Ясіня) до пол. Шиса, далі — по синьому маркеру через г. Петросул. Час ходьби по маршруту 5 г, ↓ 4 г.
- — по червоному маркеру з села Кваси через пол. Менчул і пол. Шумнєска. Час ходьби по маршруту 6,5 г, ↓ 5,5 г.
- — по червоному маркеру з г.Говерла через Притулок КБЗ «Високогір'я Карпат», пол. Скопеска і пол. Головчеська. Час ходьби по маршруту 4 г, ↓ 4 г.
-
Зимовий Петрос при заході сонця
-
Вид на г. Петрос і г. Петросул з полонини Скопеска
-
Відреставрований хрест на г. Петрос
-
Петрос в хмарах
-
Петрос зимовий
-
Весняний Петрос
-
Ранковий Петрос з полонини Кукул
-
Полонина Плеханівка і Петрос
-
Вид на Петрос
-
Петрос в серпневий день
- Природа України
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Сайт «Українські Карпати»
- Петрос (фото та маршрути)
- Підйом на гору Петрос - відео