Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 грудня

[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/27 серпня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 жовтня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 листопада | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/4 грудня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 грудня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 грудня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/24 січня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 березня | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Україна]] 

Підзаголовок:=== Урбанізація ===<br>
Знайдено: + Кількість міського населення, за даними [[Перепис населення України 2001|Всеукраїнського перепису населення]] станом на [[5 грудня]] [[2001]] року становила 32&nbsp;млн. 574 тис. осіб, або 67,2&nbsp;%, сільського&nbsp;— 15&nbsp;млн. 883 тис. осіб, або 32,8&nbsp;%.<ref>[http://www.ukrcensus.gov.ua/results/general/urban-rural/ Міське і сільське населення, Всеукраїнський перепис населення 2001]</ref> Міста з найбільшою кількістю населення (понад 1&nbsp;000&nbsp;000): [[Київ]], [[Харків]], [[Дніпропетровськ]], [[Донецьк]], [[Одеса]]. Понад половини сільського населення мешкає в порівняно великих селах (від 1000 до 5000 мешканців). Найбільш густонаселеними є східні та західні області (Донецька 166 ос./км², Львівська 116 ос./км², Чернівецька 112 ос./км², Дніпропетровська 104 ос./км²) а також Київська обл. разом з Києвом (158 ос./км²). Найнижча густота населення у південних та північних областях: Чернігівській 34 ос./км², Херсонській 38 ос./км², Кіровоградській 41 ос./км², Житомирській 43 ос./км².
<br>

<br>Зобр:76шт.
----
Назва:[[Перепис населення України 2001]] 
[[Файл:Ukraine census 2001 Ukrainians.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 грудня]] [[2001]] року в [[Україна|Україні]] відбувся перший Всеукраїнський [[перепис населення]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Вінницька область]] 
[[Файл:St_Nicholas_church_Vin_2010_G1.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + Станом на [[5 грудня]] [[2001]] року, на час [[Перепис населення України 2001 року|останнього перепису]], населення Вінницької області становило 1 млн 772,4 тисяч чоловік, з них 818,9 тисяч&nbsp;— міське, 953,5 тисяч&nbsp;— сільське. Кількість сільського населення є найбільшою серед областей України. В області проживають представники 92 національностей, серед яких 91,5% становлять [[українці]], 5,9%&nbsp;— [[росіяни]], 1,4%&nbsp;— [[євреї]], 0,4%&nbsp;— [[поляки]], 0,26%&nbsp;— [[білоруси]], 0,2%&nbsp;— [[молдовани]].
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Київська область]] 

Підзаголовок:== Особистості ==<br>
Знайдено: + * [[Бронштейн Давид Іонович|Бронште́йн Дави́д Іо́нович]] (* [[19 лютого]] [[1924]], [[Біла Церква]], [[Україна]]&nbsp;— † [[5 грудня]] [[2006]], [[Мінськ]], [[Білорусь]])&nbsp;— [[шахіст]], [[гросмейстер]] (з [[1950]]).
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Олександр Олесь]] 
[[Файл:Oles Oleksandr.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Олександр Олесь (справжнє прізвище&nbsp;— Кандиба) народився 5 грудня 1878 року в м. Білопілля в Лебединськім повіті Слобожанщини, Сумської області в [[Чумацтво|чумацько]]-селянській сім'ї. Дід по матері орендував маєток у селі Верхосулі, де провів молоді роки Олесь. Батько, Іван Федорович, працював на рибних промислах в Астрахані, де й утопився у Волзі, коли Сашкові було 11 років.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Головко Андрій Васильович]] 

-Знайдено: + '''Андрі́й Васи́льович Головко́ ''' (*[[3 грудня]] [[1897]], с. [[Юрки]], [[Кобеляцький повіт|Кобеляцького повіту]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]]&nbsp;, нині [[Козельщинський район|Козельщинського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]] [[Україна|України]]— †[[5 грудня]] [[1972]] [[Київ]], [[УРСР]])&nbsp;— український [[письменник]], [[критик]]. Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Шевченківської премії]] ([[1969]]).
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Верховна Рада України I скликання]] 

-Знайдено: + |вибув [[5 грудня]] [[1991]]
<br>

----
Назва:[[Верховна Рада України II скликання]] 

Підзаголовок:== Склад ==<br>
Знайдено: + | по [[5 грудня]] [[1996]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дружківка]] 

Підзаголовок:=== Транспорт ===<br>
Знайдено: + [[трамвай]] (працює з [[5 грудня]] [[1945]] року)&nbsp;— 6 маршрутів (діють 4: №&nbsp;1, 2, 4, 5). Парк машин&nbsp;— один із самих старих в Україні (працюють машини марки КТМ-5). Середній вік всіх 19 пасажирських вагонів&nbsp;— 27 років, нормативний термін їх експлуатація перевищений майже в 2 рази.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Київський метрополітен]] 
[[Файл:Метро Дарниця.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Попри те, що [[5 грудня]] [[1979]] року була відкрита станція «[[Лісова (станція метро, Київ)|Піонерська]]»&nbsp;— найсхідніша станція [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошинсько-Броварської лінії]], за яку був перенесений пункт технічного обслуговування, основне будівництво метрополітену продовжувалось на другій лінії: з [[19 грудня]] [[1980]] року почали експлуатуватися три станції на півночі лінії&nbsp;— «[[Тараса Шевченка (станція метро)|Тараса Шевченка]]», «[[Петрівка (станція метро)|Петрівка]]» та «[[Оболонь (станція метро)|Проспект Корнійчука]]»<ref>[http://www.picatom.com/1r/vk1980122011109291metrokklobolonotktytie-1.html Київ: нова траса метро.] <nowiki>[</nowiki>19 грудня відкрився регулярний рух на новій ділянці метро з трьома станціями : «Тараса Шевченка», «Петрівка» и «Проспект Корнійчука»<nowiki>]</nowiki> // «Вечірній Київ».&nbsp;— 1980.&nbsp;— 20 грудня.</ref>. В цьому ж році в Київському метрополітені розпочали роботу вагони нової моделі [[81-717/714]]<ref name=nuclear/>. [[1981]] року почали роботу станції «[[Площа Льва Толстого (станція метро)|Площа Льва Толстого]]» і «[[Олімпійська (станція метро)|Республіканський стадіон]]» на півдні, а з [[6 листопада]] [[1982]] року працюють «[[Мінська (станція метро, Київ)|Мінська]]» і «[[Героїв Дніпра (станція метро)|Героїв Дніпра]]», які до нашого часу лишаються найпівнічнішими станціями Київського метрополітену. Крім того, станція «Мінська» стала першою в Київському метро станцією нового типу&nbsp;— [[односклепінна станція мілкого закладення|односклепінною мілкого закладення]]<ref>[http://www.metro.kiev.ua/?<br>
-Знайдено: + Починаючи з осені [[2000]] року розпочалось спорудження 3,3 кілометрової ділянки [[Святошинсько-Броварська лінія|Святошинсько-Броварської лінії]] в західному напрямку. Будувались паралельно дві станції&nbsp;— «[[Житомирська (станція метро)|Житомирська]]» і «[[Академмістечко (станція метро)|Академмістечко]]», але з зупинками через нерегулярне фінансування. Для будівництва з [[14 січня]] [[2001]] року до [[25 грудня]] [[2002]] року була перекрита частина [[проспект Перемоги (Київ)|проспекту Перемоги]] під якою пройшла ділянка лінії. [[24 травня]] [[2003]] року ця ділянка з двома новими станціями була введена в експлуатацію. Це останні наразі побудовані станції на найстарішій лінії Київського метрополітену, після відкриття яких довжина гілки становить 22,7 км, на яких розміщується 18 станцій, з них 12 підземних<ref>[http://www.metro.kiev.ua/?</ref><br>
-Знайдено: + [[6 листопада]] [[2010]] року виповнилося 50 років від дня пуску першої черги Київського метрополітену. До цієї дати було приурочене відкриття [[15 грудня]] того ж року трьох станцій на півдні Куренівсько-Червоноармійської лінії&nbsp;— «[[Деміївська (станція метро)|Деміївська]]», «[[Голосіївська (станція метро)|Голосіївська]]» і «[[Васильківська (станція метро)|Васильківська]]», будівництво яких через важку прохідність було припинене ще у середині [[1980-ті|1980-]] років. Майже через рік, [[27 грудня]] [[2011]] року, була відкрита ювілейна 50-та станція Київського метрополітену — [[Виставковий центр (станція метро)|«Виставковий центр»]]<ref>[http://kiev.pravda.com.ua/news/4e8182808e3fc Станція «Виставковий центр» запрацює 27 грудня]</ref>, попри те, що проектування та будівництво станції розпочалося лише в січні [[2011]]. Історія Київського метрополітену не знає іншого випадку, коли б нову ділянку спорудили протягом року<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/print/84/45/71347 Розміняли півсотні // Україна молода, № 236, 27.12.2011]</ref>.
<br>
-Знайдено: + | 30 копійок || [[15 грудня]] [[1996]] року
<br>
-Знайдено: + |[[15 грудня]] [[2010]]
<br>
-Знайдено: + |[[15 грудня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:43шт.
----
Назва:[[Президент України]] 

-Знайдено: + Зображення:Leonid_Kravchuk.jpg|1.<br />[[Кравчук Леонід Макарович]]<br />[[5 грудня]] [[1991]]–<br />[[19 липня]] [[1994]]
<br>

----
Назва:[[Крук Григорій Якович]] 

-Знайдено: + '''Крук Григорій Якович''' (''також:'' '''Григір Крук''', {{lang-de|Gregor Kruk}}, *[[30 жовтня]] [[1911]], [[Братишів]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]&nbsp;— †[[5 грудня]] [[1988]], [[Мюнхен]], [[Німеччина]])&nbsp;— український [[скульптор]] та [[Графік (художник)|графік]], який працював в Німеччині. Основна тема творчості: історична доля України&nbsp;— понад 300 скульптур різного формату; серед скульптурних робіт «Портрет патріарха Йосипа Сліпого», «Монахиня», «Відпочинок», «Селянське подружжя».
<br>
Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + * Григорій Крук та європейська пластика середини ХХ століття: Матеріали міжнародної наукової конференції (Івано-Франківськ, 3—5 грудня 1992&nbsp;р.). К., 1995
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Михайло (Куземський)]] 
[[Файл:Order of Saint Anne Ribbon.PNG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Миха́йло Кузе́мський''' (*[[20 листопада]] [[1809]], [[Шибалин]] — †[[5 грудня]] [[1879]], [[Ляшки Горішні (Миколаївський район)|Ляшки Горішні]]) — єпископ [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]]; з [[1868|1868 року]] єпископ Холмський.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Луганськ]] 
[[Файл:Sv shevchuk.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Транспорт ==<br>
Знайдено: + [[5 грудня]] цього ж [[1964]] року на відстані 8 км від міста відкрито теперішній [[Луганський аеропорт]], що зв'язав місто 15-ма рейсами по [[Луганська область|області]], а також із [[Бердянськ]]ом, [[Вінниця|Вінницею]], [[Донецьк]]ом, [[Дніпропетровськ]]ом, [[Запоріжжя]]м, [[Київ|Києвом]], [[Львів|Львовом]], [[Москва|Москвою]], [[Одеса|Одесою]], [[Ростов-на-Дону|Ростовом-на-Дону]], [[Сімферополь|Сімферополем]], [[Харків|Харковом]] та [[Херсон]]ом.<ref>http://lugansktrams.org.ua/forum/index.php?</ref><br>

<br>Зобр:35шт.
----
Назва:[[Каденюк Леонід Костянтинович]] 
[[Файл:Sts-87-patch.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + В період з [[19 листопада]] по [[5 грудня]] [[1997]] року здійснив космічний політ на американському БТКК [[Колумбія (шатл)|«Колумбія»]] (англ. Columbia) місії STS-87. Під час польоту виконував біологічні експерименти спільного українсько-американського досліду з трьома видами рослин: ріпа, [[соя]] і [[мох]]. Основна мета проведення експериментів&nbsp;— вивчення впливу стану [[Невагомість|невагомості]] на [[Фотосинтез|фотосинтетичний апарат]] рослин, на запліднення та розвиток зародка, на експресію [[ген]]ів у тканинах сої і рапи, на вміст [[Фітогормони|фітогормонів]] у рослинах рапи, на вуглеводний [[метаболізм]] та ультраструктуру [[Клітина|клітин]] проростків сої, на процес ураження проростків сої [[патоген|патогенним грибом]] фітофтори.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Петлюра Симон Васильович]] 
[[Файл:Coat of Arms of UNR.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[5 грудня]] [[1919]]&nbsp;р. виїхав у Варшаву для організації воєнно-політичного союзу із Польщею проти більшовицької Росії. За його ініціативою український і польський уряди підписали у квітні [[1920]]&nbsp;р. [[Варшавський договір 1920|Варшавський договір]].
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Хмельниччина]] 
[[Файл:CossackMamay.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Тим часом в Україні знову розгорілася війна. Велике 80-тисячне польське військо наступило на [[Поділля]], але було оточене об'єднаними силами козаків і кримських татар [[Жванецька облога|під Жванцем]] на початку грудня 1653. Та у вирішальний момент кримці знову погодилися з поляками, без згоди українського союзника, і Хмельницький мусив замиритися [[5 грудня]] з поляками на основі [[Зборівський договір|Зборівського договору 1649]]. Ця нова татарська зрада примусила гетьмана до рішучої зміни орієнтації.
<br>

<br>Зобр:15шт.
----
Назва:[[Ходоровський Григорій Костянтинович]] 

Підзаголовок:== Учні ==<br>
Знайдено: + * [[Аббакумов Степан Тимофійович]] ([[23 листопада]] ([[5 грудня]]) [[1870]], [[Київ]]&nbsp;— [[1919]], там же)&nbsp;— український [[диригент]], [[композитор]], [[педагог]].
<br>

----
Назва:[[Чеботарів Микола]] 

-Знайдено: + Влітку [[1917]] р став членом [[Український Генеральний Військовий Комітет|Українського генерального військового комітету]]. У листопаді 1917&nbsp;р. був відряджений до [[Харків|Харкова]], де [[5 грудня]] [[1917]]&nbsp;р. згідно з наказом Українського генерального військового секретаріату обійняв посаду військового комісара [[Слобожанщина|Слобожанщини]], а за сумісництвом&nbsp;— командира 4-ї запасної бригади та начальника залоги м. [[Харків|Харкова]]. Був заарештований [[більшовики|більшовиками]], особисто допитувався головнокомандувачем більшовицьких військ [[Антонов-Овсієнко Володимир Олександрович|В. Антоновим-Овсієнком]]. Був звільнений та приїхав до [[Київ|Києва]], де з іншими українськими вояками (Волохом, Гомзиним тощо) почав організацію [[Гайдамацький кіш Слобідської України|Гайдамацького Коша Слобідської України]], який згодом очолив [[Симон Петлюра|С. Петлюра]]. У квітні [[1918]]&nbsp;р. повернувся до [[Харків|Харкова]], де мешкав приватно. У [[1919]]&nbsp;р. —— отаман [[Кіш охорони державного майна|Коша Охорони державного майна]], начальник контррозвідчого відділу штабу [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]]. У червні—серпні 1919&nbsp;р.&nbsp;— комендант тилу Дієвої армії УНР. З серпня 1919&nbsp;р.&nbsp;— начальник політичного департаменту Міністерства внутрішніх справ [[УНР]]. Станом на [[26 вересня]] [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— без посади, приділений до штабу Дієвої армії УНР. У жовтні [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— квітні [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— директор Департаменту політичної інформації МВС УНР. З [[30 жовтня]] [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник залоги [[Кам'янець-Подільський|Камянця-Подільського]]. З [[1 травня]] [[1920]] р до [[1 серпня]] [[1928]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник Охорони Головного Отамана [[Симон Петлюра|С. Петлюри]].
<br>

----
Назва:[[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»]] 
[[Файл:Stamp-politeh.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Президент [[Таджикистан|Республіки Таджикистан]] [[Емомалі Рахмон]] [[5 грудня]] [[2008]]&nbsp;р., перебуваючи в Харкові, зазначив, що [[2009]] року в столиці [[Душанбе]] планується відкрити філіал НТУ «ХПІ»<ref>[http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?</ref><br>

<br>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Сологуб Федір Кузьмович]] 
[[Файл:Sologub F.K. & Cebotarevskaia A.N. 1910-e Karl Bulla.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Фе́дір Сологу́б''' (справжнє ім'я ''Федір Кузьмич Тетерников''; 17 лютого ([[1 березня]]) [[1863]], [[Санкт-Петербург]], [[Російська Імперія]] — [[5 грудня]] [[1927]], [[Ленінград]], [[СРСР]]) — російський [[поет]], [[прозаїк]], [[драматург]], теоретик мистецтва і [[перекладач]], один з головних представників російського [[символізм]]у. 
<br>
-Знайдено: + В [[1908]] році одружився на письменниці А. Чоботарьовській, що закінчила в Парижі вищу школу суспільних наук. Перша світова війна оцінювалась письменником з шовіністичної точки зору, говорив про самопожертвування. Жовтневу революцію письменник не сприйняв. У [[1921]] році покінчила життя самогубством дружина письменника, кинувшись з мосту в [[Нева|Неву]]. Її тіло знайшли тільки весною коли скресла крига. В [[1923]] році надрукований роман «Заклиначка змій». З [[1926]] року стає головою Союзу ленінградських письменників. Хвороба в останні роки життя віднімала всі сили. Він не вставав місяцями, жив за темною шафою, в кутку, у родичів дружини. [[5 грудня]] [[1927]] року Федір Сологуб помер.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Різдорфер Микола]] 

-Знайдено: + Народився [[5 грудня]] [[1901|1901 року]] у місті [[Рахів|Рахові]]. У [[1918|1918 році]] навчався на медичному факультеті [[Будапештський університет|Будапештського університету]]. У [[1919|1919 році]] продовчив своє навчання у [[Карлів університет|Празькому університеті]]. У 1926 році взяв участь у науковій конференції в [[Прага|Празі]], присяченій вивченню лікувальних властивостей мінеральних вод Закарпаття. Також у цій конференції прийняв участь відомий український біохімік [[Іван Горбачевський]]. Микола Різдорфер виступив з науковою розвідкою «Буркути Рахівщини». Вона стала поштовхом для наукових досліджень джерел води на Рахівщині. З [[1927|1927 року]] працював у лікарнях [[Ужгород]]а та [[Мукачево|Мукачева]]. З [[1930|1930 року]] працював дільничим лікарем у [[Свалява|Сваляві]]. Займався проблемами санітарного стану джерел води на Закарпатті та їнього йододефіциту.  Керівник українського руху на [[Свалява|Свалявщині]].
<br>

----
Назва:[[Кравчук Леонід Макарович]] 
[[Файл:Кравчук.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | початок_терміну = [[5 грудня]] [[1991]]
<br>
-Знайдено: + | кінець_терміну2= [[5 грудня]] [[1991]]
<br>
-Знайдено: + | кінець1 = [[5 грудня]] [[1991]]
<br>
Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + {{succession|office=[[Президенти України|1-й Президент України]] <br /> [[5 грудня]] [[1991]] - [[19 липня]] [[1994]]|preceded=[[Плав'юк Микола Васильович]] | succeeded=[[Кучма Леонід Данилович]]}}
<br>
Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + {{succession|office=[[Голови Верховної Ради України|1-й Голова Верховної Ради України]] <br /> [[23 липня]] [[1990]] - [[5 грудня]] [[1991]]|preceded= [[Івашко Володимир Антонович]]| succeeded= [[Плющ Іван Степанович]]}}
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Семака Ілля]] 

-Знайдено: + Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] — член [[Головна Українська Рада|Головної Української Ради]] ([[1914]]) і [[Загальна Українська Рада|Загальної Української Ради]] ([[1915]]). З [[5 грудня]] [[1916]] року член «Союзу українських парламентських та сеймових депутатів Буковини».<br />
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Чорнобильська атомна електростанція]] 
[[Файл:CNPP-III unfin 5 and 6 in 2008.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | Кінець експлуатації = [[15 грудня]] [[2000]]
<br>
-Знайдено: + Після 23 років і одного дня експлуатації [[15 грудня]] [[2000]] року станція припинила генерацію електроенергії. В наш час{{коли}} ведуться роботи щодо виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого в результаті аварії четвертого енергоблока на екологічно безпечну систему.<ref name="Закон про зняття ЧАЕС"> [http://www.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?<br>
-Знайдено: + nreg=998_008 Меморандум про Взаєморозуміння між Урядом Україні і Урядами країн «Великої сімкі» та Комісією Європейського Співтовариства щодо Закриття Чорнобільської АЕС ''від 25 грудня 1995&nbsp;р.] </ref> було прийнято остаточне рішення про виведення з експлуатації Чорнобильської АЕС.
<br>
-Знайдено: + nreg=1747-2000-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2000 №&nbsp;1747 ''Про остаточне зупинення Чорнобильської АЕС'']</ref> визначений термін остаточної зупинки і переведення в режим зняття з експлуатації 3-го блоку ЧАЕС&nbsp;— 12:00 [[15 грудня]] [[2000]] року.
<br>
-Знайдено: + 5 грудня були проведені парламентські слухання за участю іноземних представників у зв'язку із закриттям ЧАЕС.
<br>
-Знайдено: + [[5 грудня]] 2000 року через неполадки в системі захисту реактор третього енергоблока був зупинений.
<br>
-Знайдено: + 14 грудня реактор був запущений на 5% потужності для церемонії зупинки і '''15 грудня 2000 року о 13 годині 17 хвилин''' за наказом Президента України під час трансляції телемосту Чорнобильська АЕС&nbsp;— [[Національний палац мистецтв «Україна»|Національний палац «Україна»]] поворотом ключа аварійного захисту п'ятого рівня (АЗ-5) реактор енергоблока №&nbsp;3 Чорнобильської АЕС було зупинено назавжди і станція припинила генерацію електроенергії.
<br>
-Знайдено: + 15 грудня 2000 для колективу ЧАЕС розпочався принципово новий етап&nbsp;— період зняття зупинених енергоблоків з експлуатації, що є важливою ланкою усього життєвого циклу будь-якої АЕС. Для виконання цього завдання рішенням уряду Чорнобильська АЕС була виведена зі складу компанії «Енергоатом» і перетворена в державне спеціалізоване підприємство. На основі ремонтної служби ЧАЕС у складі «Енергоатому» створено підприємство «Атомремонтсервіс», де сьогодні працюють 730 робітників, більше трьохсот з яких&nbsp;— колишні працівники Чорнобильської АЕС. Створений на базі управління протиаварійними діями Чорнобильської АЕС навчально-аварійний центр компанії «Енергоатом» також укомплектований, в основному, колишніми працівниками ЧАЕС.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Донецьк]] 
[[Файл:Пам'ятник Бітлз Донецьк.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + * [[2001]]&nbsp;— 1 016 194<ref>Згідно з переписом населення [[5 грудня]] [[2001]] року (перший та єдиний загальний перепис населення в [[Україна|Україні]])</ref>
<br>

<br>Зобр:31шт.
----
Назва:[[Дімаров Анатолій Андрійович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[5 грудня]] [[2012]] року Святійший Патріарх [[Філарет (Патріарх Київський)|Філарет]] нагородив Анатолія Дімарова Орденом Христа Спасителя<ref>[http://cerkva.info/uk/news/patriarkh/2924-filaret-pusmennyky.html Патріарх Філарет зустрівся з письменниками]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Кам'янець-Подільський]] 
[[Файл:Панорама "Старого міста".jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + Сучасні дані про населення: на [[5 грудня]] [[2001]] року (за даними [[Перший всеукраїнський перепис населення|першого всеукраїнського перепису населення]])&nbsp;— 99610, на 1 січня 2003 року&nbsp;— 99929, на 1 січня 2004 року&nbsp;— 99540, на 1 січня 2005 року&nbsp;— 99398 чоловік.
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Населення України]] 
[[Файл:UaPopulation2006-2010.PNG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Перші дані про чисельність людності на теренах сучасної України доходять з перших спроб перепису в середньовічній Русі, що відбувалися, аби визначити данину. Пізніше, російський імператор [[Петро I Олексійович|Петро I]] видав наказ від 26 листопада 1718 року, запровадивши державні ревізії, їх було 10 з 1719 до 1858 роки (1763 року відбулося остаточне закріпачення селян за місцем прописки). Перший перепис населення в сучасному розумінні цього слова відбувся в Російській Імперії 9 лютого 1897 року. В Радянські часи перший загальний перепис відбувся на зламі 1926 року станом на 17 грудня 1926 року. Подальші успішні переписи відбувалися 17 січня 1939 року, 15 січня 1959 року, 15 січня 1970 року, 17 січня 1979 року і 12 січня 1989 року. [[5 грудня]] [[2001]] року в [[Україна|Україні]] відбувся [[Перепис населення України 2001|перший Всеукраїнський перепис населення]].
<br>
-Знайдено: + У містах-мільйонерах (з населенням більше 1.000.000) проживало 7088.5 тис. осіб (22,0% міського населення). Станом на 2001 рік налічувалося 5 міст-мільйонерів.<ref>http://ukrcensus.gov.ua/results/regions/ Адміністративно-територіальний поділ України на 5 грудня 2001 року</ref>
<br>

<br>Зобр:93шт.
----
Назва:[[Міста України (за населенням)]] 

-Знайдено: + Нижче наведений список усіх '''[[місто|міст]] [[Україна|України]]''' (станом на [[1 липня]] [[2013]] року), а також їх наявне населення за даними [[Перепис населення України 2001|Всеукраїнського перепису населення]] [[5 грудня]] [[2001]] року та інформації [[Державний комітет статистики України|Державного комітету статистики України]] станом на [[1 січня]] [[2013]] року.
<br>

----
Назва:[[Міста України (в алфавітному порядку)]] 

-Знайдено: + Нижче наведено повний '''список [[місто|міст]] [[Україна|України]]''' (станом на [[1 січня]] [[2013]] року), а також їхнє населення (за даними [[Всеукраїнський перепис населення|Всеукраїнського перепису населення]] [[5 грудня]] [[2001]] року) та рік чи приблизний час заснування міста. У деяких випадках, коли час заснування міста не відомий, наводиться дата першої згадки про поселення.
<br>

----
Назва:[[Лемківщина]] 
[[Файл:Akcja wisla cm01.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Одночасно у західній частині Лемківщини [[5 грудня]] [[1918]] р. конгресом з 500 делегатів, що представляли 130 сіл регіону, було проголошено [[Лемко-Русинська Республіка|Лемковсько-Руську (чи Лемко-Русинську) Республику ]] («столиця» — село Флорінка), яка мала виразно проросійську орієнтацію. Конгрес призначив Виконавчий комітет Лемківщини ("Начальный совЬтъ Лемковщини") під головуванням Михайла Юрчакевича. [[20 березня]] [[1920]] р. у Флоринці було скликано "Верховну раду Лемківської Русі" ("Верховний совЬтъ Лемковской Руси") з 26 осіб та Виконавчий комітет (Исполнительный комитетъ) з п'яти осіб під керівництвом Ярослава Качмарчика, що став виконувати функції лемківського уряду. На початку [[1921]] р. керівники республіки [[Ярослав Качмарчик]], Дімітрій Хиляк і Ніколай Громосяк були заарештовані та піддані судові за нібито "антипольску агітацію", проте їх пізніше було виправдано як таких, що виконували "волю народу". 
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Пирятин]] 
[[Файл:Пирятинський кінотеатр.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У серпні [[1919]] року Пирятин перебував у руках денікінців, від яких [[більшовики]] звільнили місто [[5 грудня]] [[1919]] року, остаточно відновивши радянську владу. Хоча і в [[1920]] році в місті діяв підпільний комітет по підготовці збройного виступу проти совєтів.
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Коновалюк Валерій Ілліч]] 

-Знайдено: + Міністр оборони України [[Єхануров Юрій Іванович|Юрій Єхануров]] своїм наказом від [[4 грудня]] [[2008]]&nbsp;р. скасував попередні накази про присвоєння Валерію Коновалюку військових звань «капітан запасу», «майор запасу», «підполковник запасу» (достроково) в зв'язку з тим, що присвоєння попередніх звань офіцера запасу відбулося з невідповідністю вимогам Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» та Положення «Про проходження військової служби особами офіцерського складу»<ref name="розжалування">{{cite news |url= http://www.unian.net/ukr/news/news-288405.html|title=Єхануров розжалував підполковника Коновалюка до старлея|publisher=[[УНІАН]]|date=[[5 грудня]] [[2008]]|accessdate=5.12.2008}}</ref>.
<br>

----
Назва:[[Українська платформа «Собор»]] 
[[Файл:Anatoliy Matviyenko.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 грудня]] 2005 року Анатолій Матвієнко відстояв у суді своє лідерство в партії.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Академік Вернадський]] 
[[Файл:Музей Седова 160.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[21 листопада]] [[1994]] року фонд «Відродження» виділив 12000 доларів на проект «Україна повертається в Антарктиду». [[5 грудня]] [[1994]] року група у складі Ю. Оскрета (забезпечення станції), Г. Міліневського (наукові програми), О. Люшнівського (зв'язок) і В. Гергієва (дизельне господарство) відбула на станцію Фарадей. Вони були на станції з [[17 грудня]] [[1994]] року по [[15 лютого]] [[1995]] року. [[20 липня]] [[1995]] року в [[Лондон]]і Посол України [[Комісаренко Сергій Васильович]] підписав міжурядову угоду, а директор ЦАД Петро Гожик&nbsp;— Меморандум між ЦАД і БАС про передачу антарктичної станції Фарадей Україні не пізніше [[31 березня]] [[1996]] року.
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Адміністративний поділ Донецької області]] 

-Знайдено: + | '''№п/п''' || '''Регіон''' || '''Площа<br>(км²)''' || '''Населення<br> [[5 грудня]] [[2001]]''' || '''Центр''' || '''Склад''' 
<br>

----
Назва:[[Список Героїв України]] 

-Знайдено: + | [[5 грудня]] 2006
<br>

----
Назва:[[Тарасюк Борис Іванович]] 
[[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | початок_терміну = [[5 грудня]] [[2006]]
<br>
Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + | width="20%" | '''[[Міністр закордонних справ України|6-й Міністр закордонних справ України]]'''<br/>[[4 лютого]] [[2005]] - [[1 грудня]] [[2006]]<br/>(<small>в.о. [[5 грудня]] [[2006]] - [[30 січня]] [[2007]]</small>)
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Донецький національний технічний університет]] 
[[Файл:МД Хрущов.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Паралельно зі звільненням території Донбасу почалися роботи з відбудови його господарства. Разом з відновленням промислових підприємств відновлювався інститут. Викладачі і студенти працювали на відновленні навчальних корпусів, [[Гуртожиток|гуртожитку]] практично цілодобово. Завдяки їхній самовідданій праці [[5 грудня]] [[1943]] року 678 студентів 1-2 курсів приступили до занять. Однак студенти не тільки навчалися, після занять вони продовжували ремонтувати аудиторії, бібліотеку, їдальню. У жовтні [[1944]] року основний склад інституту, що перебував у Прокоп'євску, прибув у [[Сталіно]]. В ДІІ знову почали діяти 4 факультети: гірничий, гірничо-механічний, металургійний і [[Факультет екології та хімічної технології ДонНТУ|вуглехімічний]].
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Дерегус Михайло Гордійович]] 
[[Файл:Deregus M Narodzhennya p sn .jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Народився 22 листопада ([[5 грудня]]) [[1904]] року в селі [[Веселе (Харківський район)|Веселому]] (нині [[Харківський район|Харківського району]] [[Харківська область|Харківської області]]).
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Тютюнник Григір Михайлович]] 
[[Файл:Григір Тютюнник.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Гри́гір Миха́йлович Тютю́нник ''' (*[[5 грудня]] [[1931]], [[Шилівка (Зіньківський район)|Шилівка]], [[Полтавська область]]&nbsp;— †[[6 березня]] [[1980]])&nbsp;— український [[письменник]]-прозаїк.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Плющ Іван Степанович]] 

-Знайдено: + | початок_терміну3 = [[5 грудня]] [[1991]]
<br>
-Знайдено: + | кінець_терміну4 = [[5 грудня]] [[1991]]
<br>
-Знайдено: + На [[Парламентські вибори в Україні|парламентських виборах в березені 1990&nbsp;р.]] Іван Плющ балотувався як кандидат від [[КПУ|Комуністичної партії України]] у Макарівському (№&nbsp;221) виборчому окрузі Київської області. У першому турі він отримав перемогу, не набравши, однак, більше 50&nbsp;% голосів. Народним депутатом України обраний за результатами другого туру (49,25&nbsp;% голосів). У [[Верховна Рада|Верховній раді першого скликання]] І. Плюща обрано [[Перший заступник Голови Верховної Ради України|першим заступником Голови Верховної Ради України]], а після обрання [[Кравчук Леонід Макарович|Леоніда Кравчука]] Президентом України (5 грудня 1991)&nbsp;— [[Голова Верховної Ради України|Головою Верховної Ради]].
<br>
Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + {{succession|office=[[Голови Верховної Ради України]] <br>[[5 грудня]] [[1991]]- [[11 травня]] [[1994]] |preceded=[[Кравчук Леонід Макарович]] 
<br>

----
Назва:[[Феодосій Углицький]] 

-Знайдено: + | термін               = [[11 вересня]] [[1692]]&nbsp;— [[5 грудня]] [[1696]]
<br>

----
Назва:[[Василько Микола Миколайович]] 

-Знайдено: + [[5 грудня]] [[1916]] р. '''М.Василько''' очолив новостворену організацію «Союз українських парламентських та сеймових депутатів Буковини».
<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Сесар Арконада]] 

-Знайдено: + '''Сеса́р Му́ньйос Аркона́да''' ({{lang-es|César Muñoz Arconada}}; *[[5 грудня]] [[1898]]&nbsp;— †[[10 березня]] [[1964]])&nbsp;— [[Іспанія|іспанський]] [[письменник]] і [[перекладач]]. Член Комуністичної Партії Іспанії з [[1931]]. Автор [[Роман (жанр)|роман]]ів і поетичних збірок.
<br>

----
Назва:[[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Статут Академії затвердила [[Українська Центральна Рада]] [[5 листопада]] [[1917]] року, а урочисте відкриття відбулося [[5 грудня]] того ж року у приміщенні Української Центральної Ради. Академію очолювала Рада Академії у складі [[Антонович Дмитро Володимирович|Дмитра Антоновича]], [[Зайцев Павло Іванович|Павла Зайцева]], [[Щербаківський Данило Михайлович|Данила Щербаківського]] (вчений секретар) та ін. [[Ректор]]ами Академії були: [[Кричевський Василь Григорович|Василь Кричевський]], [[Кричевський Федір Григорович|Федір Кричевський]] (1918 і 1921&nbsp;— 23), [[Мурашко Олександр Олександрович|Олександр Мурашко]], [[Нарбут Георгій Іванович|Георгій Нарбут]], [[Бойчук Михайло Львович|Михайло Бойчук]]. Перші [[професор]]и: Михайло Бойчук ([[монументальне мистецтво]]), [[Бурачек Микола Григорович|Микола Бурачек]] ([[пейзаж]]), Василь Кричевський ([[архітектура]], композиція), Федір Кричевський (побутовоісторичне малярство, [[портрет]]), [[Маневич Абрам Аншелович|Абрам Маневич]], Олександр Мурашко, [[Жук Михайло Іванович|Михайло Жук]] ([[Станкове мистецтво|станкове]] [[малярство]], [[рисунок]]), Юрій Нарбут ([[графіка]]), [[Щербаківський Данило Михайлович|Данило Щербаківський]] (українське [[народне мистецтво]], історія українського мистецтва). [[1921]] року до професорського складу додатково увійшли: [[Крамаренко Лев Юрійович|Лев Крамаренко]] (монументально-декоративне малярство), [[Меллер Вадим Георгійович|Вадим Меллер]] (театральне оформлення), [[Налепінська-Бойчук Софія Олександрівна|Софія Налепінська-Бойчук]] ([[дереворит]]), [[Сагайдачний Євген Якович|Євген Сагайдачний]], [[Кратко Бернард Михайлович|Бернард Кратко]] ([[скульптура]]), [[Таран Андрій Іванович|Андрій Таран]] ([[мозаїка]]) та ін.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Головко]] 

Підзаголовок:=== А ===<br>
Знайдено: + * [[Головко Андрій Васильович]] (*[[3 грудня]] [[1897]]&nbsp;— †[[5 грудня]] [[1972]])&nbsp;— український [[письменник]], [[критик]].
<br>

----
Назва:[[Копичинці]] 
[[Файл:Kopycard.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + [[1990]]&nbsp;— 7,3 тисячі, на [[5 грудня]] [[2001]] (за даними Всеукраїнського перепису населення)&nbsp;— 7036 мешканців.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гусятин]] 
[[Файл:Galicia 1897 1.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[5 грудня]] [[1754]]&nbsp;р. король Авґуст ІІІ у Варшаві, на прохання власника [[Потоцький Антоній Міхал|Антонія Міхала Потоцького]]&nbsp;— воєводи белзького (представник іншої гілки Потоцьких, брат львівського каштеляна графа<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy07.html Potoccy (07)] {{lang-pl|}}</ref> Юзефа Потоцького, правнук старости генерального [[Стефан Потоцький (староста генеральний)|Стефана Потоцького]]<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/potoccy03.html Potoccy (03)] {{lang-pl|}}</ref>)&nbsp;— надав місту право на проведення 2-х ярмарків.<ref>[http://histans.com/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_1/e_dzherela_AktaGr_1.pdf Акти ґродські і земські.- Львів,1868.Т.1.-215с.,(пол., лат.)]] с.144-145</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Вайсблат Володимир Наумович]] 

-Знайдено: + '''Володи́мир Нау́мович Вайсбла́т''' (*[[5 грудня]] [[1882]], [[Малин]] [[Київська губернія|Київської губернії]], нині місто [[Житомирська область|Житомирської області]]&nbsp;— †[[8 січня]] [[1945]], [[Київ]])&nbsp;— видавець, перекладач, драматург, літератор, мистецтвозавець. Псевдоніми ''Олександр Гер'', ''Володимир Білолістов'' (український переклад прізвища Вайсблат).
<br>

----
Назва:[[Список академіків НАН України]] 
[[Файл:Dobrokhotov Nikolai Nikolaevich 1932.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Б ===<br>
Знайдено: + |[[15 грудня]] [[1996]]
<br>
Підзаголовок:=== В ===<br>
Знайдено: + | [[5 грудня]] [[1921]]
<br>

<br>Зобр:39шт.
----
Назва:[[Холодне Сонце]] 

-Знайдено: + [[5 грудня]] [[2009]] у [http://ubileiniy.ks.ua/ua/kkz_jubilejnyj ККЗ «Ювілейний»] (м. [[Херсон]]) «Холодне Сонце» бере участь у благодійному концерті, зібрані кошти з якого, було направлено на подолання наслідків епідемії грипу у [[Тернопільська область|Тернопільській області]].
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Нові Санжари (медичний центр)]] 

-Знайдено: + '''«Нові́ Санжа́ри»''' — медичний центр внутрішніх військ [[Міністерство внутрішніх справ України|Міністерства внутрішніх справ України]], розташований у [[Полтавська область|Полтавській області]] в селищі міського типу [[Нові Санжари]]. Створено [[5 грудня]] [[1945]] як військовий санаторій [[Збройні сили СРСР|Збройних сил СРСР]].
<br>
Підзаголовок:== Санаторій ==<br>
Знайдено: + [[5 грудня]] [[1945]] наказом Генерального штабу Збройних Сил СРСР на базі евакогоспіталю №1145 було створено військовий санаторій Збройних сил СРСР. Такою назва санаторію була до [[1957]]. Потім чотири роки він називався центральним військовим санаторієм Міністерства оборони СРСР. Після цього три десятиріччя це був окружний Новосанжарський санаторій Київського військового округу.
<br>

----
Назва:[[Косач Юрій Миколайович]] 

-Знайдено: + В [[УРЕ]] помилково твердиться, що Ю.Косач народився 22 листопада ([[5 грудня]]) [[1909]] року в Києві.<ref>[http://ounb.lutsk.ua/html/archive/2008/calendar/08_12_181.html 100 років від дня народження Ю.&nbsp;М.&nbsp;Косача (1908–1990)&nbsp;— українського письменника, племінника Лесі Українки // Сайт Волинської ОУНБ]</ref>
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + На початку лютого [[1931]] року його і ще 7 юнаків за антидержавну націоналістичну діяльність заарештовала польська поліція. Їх тримають у Луцькій в'язниці 17 місяців, аж до суду, який відбувся [[5 грудня]] [[1932]] року. Юрію Косачу, як головному звинуваченому, винесли вирок&nbsp;— 1 рік ув'язнення.
<br>

----
Назва:[[Шустовецька сільська рада]] 

Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + За підсумками Всеукраїнського перепису населення (за станом на [[5 грудня]] [[2001]] року): постійного населення — 1283 (чоловіків — 572, жінок — 711).
<br>

----
Назва:[[Інгулець (Кривий Ріг)]] 

-Знайдено: + '''Інгуле́ць''' ({{lang-ru|Ингулец}}, {{lang-en|Inhulets}})&nbsp;— колишнє місто в [[Україна|Україні]], що існувало в [[1956]]—[[2002]] роках. У жовтні [[2002]] року включене до складу міста [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]]. Розташоване на річці [[Інгулець (річка)|Інгулець]] (притока [[Дніпро|Дніпра]]). Населення — 38 986 жителів (перепис [[5 грудня]] [[2001]] р.)
<br>

----
Назва:[[Андрусів]] 

-Знайдено: + *[[Андрусів Костянтин Миколайович]] ([[5 грудня]] [[1882]]&nbsp;— ?<br>

----
Назва:[[Мулерт Фрідріх Вільгельмович]] 

Підзаголовок:== Учні ==<br>
Знайдено: + * [[Аббакумов Степан Тимофійович]] ([[23 листопада]] ([[5 грудня]]) [[1870]], [[Київ]]&nbsp;— [[1919]], там же)&nbsp;— український [[диригент]], [[композитор]], [[педагог]].
<br>

----
Назва:[[Населення Кіровоградської області]] 

-Знайдено: + '''Насе́лення Кіровогра́дської о́бласті''' станом на [[5 грудня]] [[2001]] року становила 1&nbsp;125,7&nbsp;тис.осіб. На [[1 січня]] [[2005]] року становить 1&nbsp;085,7&nbsp;тис. чол..
<br>

----
Назва:[[Південна залізниця]] 

-Знайдено: + * [[1970]] рік&nbsp;— [[Харків]]&nbsp;— [[Золочів (станція)|Золочів]] (відкриття [[5 грудня]]) (47 км).
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Волошинівка]] 

-Знайдено: + [[5 грудня]] [[1922]] року в селі народився [[Герой Радянського Союзу]] [[Юрченко Михайло Іванович|Михайло Іванович Юрченко]].
<br>

----
Назва:[[Народна партія (Україна)]] 

-Знайдено: + Створена [[5 грудня]] [[1996]] року під назвою '''[[Аграрна партія України]]'''. Важливим в історії цієї партії стало літо [[2004]] року, коли на VI з‘їзду партії головою було обрано [[Литвин Володимир Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Литвина]], який на той момент займав посаду Голови Верховної Ради України.
<br>

----
Назва:[[Гуцуляк Борис Михайлович]] 

Підзаголовок:== Родина ==<br>
Знайдено: + ''Дружина:'' '''Гуцуляк Орися Михайлівна''' (народилася [[23 жовтня]] [[1935]]&nbsp;р., м. [[Городенка]] Івано-Франківської області; померла [[5 грудня]] [[2008]] р., м. [[Івано-Франківськ]]; з дому&nbsp;— Томин)&nbsp;— кандидат економічних наук, доцент Івано-Франківського інституту нафти і газу.
<br>

----
Назва:[[Богаєвський Овксентій Трохимович]] 

-Знайдено: + '''Овксе́нтій Трохи́мович Богає́вський ''' (*[[25 грудня]] [[1848]], [[Устивиця]]&nbsp;— †[[5 грудня]] [[1930]])&nbsp;— український [[хірург]], науковець, [[громадський діяч]].
<br>
-Знайдено: + У [[1911]] Київський університет присвоїв Богаєвському науковий ступінь [[доктор медицини|доктора медицини]] без захисту [[дисертація|дисертації]]. У 1913 році Богаєвський залишив роботу і у 65-річному віці стає консультантом своєї та єврейської міської лікарні. Працював до самої смерті, 5 грудня 1930 року.
<br>

----
Назва:[[Андрусяк Михайло Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Миха́йло Микола́йович Андруся́к''' (* [[5 грудня]] [[1955]], [[Вербівці (Городенківський район)|Вербівці]])&nbsp;— український [[письменник]]-[[проза]]їк, [[публіцист]], перекладач. Є членом [[Спілка журналістів України|Спілки журналістів України]] (з 1991), членом [[Спілка письменників України|Спілки письменників України]] (з 1995). Лауреат [[Премія імені Василя Стефаника|премії імені Василя Стефаника]] та лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Шевченківської премії]].
<br>
-Знайдено: + Народився Михайло Миколайович 5 грудня 1955 року в селі Вербівці [[Городенківський район|Городенківського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]. Опісля сільської восьмирічки, яку закінчив 1971 року, продовжив навчання в Коломийському технікумі механічної обробки деревини (1971–1975). Потім була ще в 1978 році морехідна школа в місті [[Пярну]] ([[Естонія]]).
<br>

----
Назва:[[Василевський]] 

-Знайдено: + * [[Василевський Олександр Михайлович]] ([[16 вересня|16]] ([[30 вересня]]) [[1895]] с. Нова Гольчиха, [[Костромська губернія]] &nbsp;— [[5 грудня]] [[1977]], [[Москва]]) &nbsp;— радянський [[Воєначальник|військовий діяч]], [[міністр оборони СРСР|міністр Збройних сил Радянського Союзу]], [[маршал Радянського Союзу]] (1943), двічі [[Герой Радянського Союзу]], двічі кавалер [[Орден Перемога|ордену Перемога]]. Один з найславетніших радянських [[Полководець|полководців]] [[Друга світова війна|Другої світової війни]].
<br>

----
Назва:[[Парламентські вибори в Україні 1994]] 
[[Файл:Вибори до ВР України 1994 по областях.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Спочатку обставини вивчала окружна виборча комісія, яка дала дозвіл на визнання результатів виборів. [[5 грудня]] на місце виїхала [[Центральна виборча комісія України|ЦВК України]], яка передала справу до обласної прокуратури. Обласна прокуратура відмовила у порушенні кримінальної справи проти Левка Лук'яненка. Теж саме рішення прийняла і [[Прокуратура України|Генеральна прокуратура України]]. [[17 січня]] [[1995]] справу вивчали Тимчасова мандатна комісія Верховної Ради України та Комітет Верховної Ради України з питань правової політики і судово-правової реформи. Перша інституція проголосувала проти визнання повноважень Левка Лук'яненка, друга — за. [[18 січня]] пленум Верховної Ради України підтримав рішення Тимчасової мандатної комісії та доручив їй провести особисте розслідування. Тимчасова мандатна комісія створила групу з п'яти людей, яка разом з одним спостерігачем зробила виїзд до Нововолинського виборчого округу. Після її звіту Верховна Рада України [[7 лютого]] знову відмовила Левку Лук'яненку у визнанні його повноважень. Але після тривалих дискусій вона [[9 лютого]] все ж таки проголосувала за відповідне рішення.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Саджавка (село)]] 

Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Андрушко Володимир Васильович]] ([[5 грудня]] [[1929]])&nbsp;— український педагог, письменник, публіцист, громадсько-політичний діяч.
<br>

----
Назва:[[Трикутник смерті]] 

Підзаголовок:== Інтернація ==<br>
Знайдено: + [[2 грудня]] в [[Нова Чортория|Новій Чорториї]] на нараді Петлюри з членами уряду та представниками вищого командування армії УНР вирішено було перейти до партизанської форми боротьби. Тоді ж Стрілецька Рада ухвалила рішення про ліквідацію (роззброєння та саморозпуск) Корпусу Січових Стрільців; охочі продовжувати збройну боротьбу переходили до інших частин. [[5 грудня]] в Новій Чорториї у своєму останньому наказі по війську Головний Отаман оголосив про призначення отамана [[Омелянович-Павленко Михайло Володимирович|Михайла Омеляновича-Павленка]] командувачем Дієвої армії, звідтепер&nbsp;— партизанської.
<br>

----
Назва:[[Андрусів Костянтин Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Костянти́н Микола́йович Андру́сів''' ([[5 грудня]] [[1882]], [[Полоцьк]]&nbsp;— ?<br>
-Знайдено: + Костянтин Андрусів народився [[5 грудня]] [[1882]] року у [[Полоцьк]]у. Закінчив 3-класне Полоцьке міське училище, у [[1904]] році&nbsp;— [[Вільно|Віленське]] піхотне юнкерське училище. Служив підпоручиком у 1-му стрілецькому полку, у складі якого у [[1905]] році, незадовго до закінчення [[Російсько-японська війна|Російсько-японської війни]], їздив на [[Далекий Схід]]. У [[1914]] році закінчив Миколаївську військову академію за 1-м розрядом. Брав участь у [[Перша світова війна|Першій світовій війні]]. У [[1917]] році&nbsp;— начальник штабу 77-ї піхотної дивізії. Останнє звання у [[Російська імперія|російській]] армії&nbsp;— підполковник.
<br>

----
Назва:[[Вдовиченко Володимир Іванович]] 

-Знайдено: + '''Володи́мир Іва́нович Вдовиче́нко '''&nbsp;— (*&nbsp; [[22 серпня]] [[1921]], [[Яроповичі]] Андрушівського району Житомирської області&nbsp;— †&nbsp;[[5 грудня]] [[2002]], [[Київ]])&nbsp;— фаготист, педагог Київської національної музичної академії, соліст симфонічного оркестру Національного театру опери і балету України ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка.
<br>

----
Назва:[[Атрошенко Владислав Анатолійович]] 

-Знайдено: + '''Владислав Анатолійович Атрошенко''' (*[[5 грудня]] [[1968]], [[Чернігів]])&nbsp;— український політик, бізнесмен, державний діяч, депутат Чернігівської обласної ради, позапартійний, голова Наглядової ради ВАТ «Хліб Києва».
<br>

----
Назва:[[Плохой Ігор Іванович]] 

-Знайдено: + Народився [[5 грудня]] [[1968]]р. (м. [[Новоросійськ]], Краснодарський край, Росія).
<br>

----
Назва:[[Тимошенко Віктор Анатолійович]] 

-Знайдено: + * [[5 грудня|5]]&nbsp;— [[29 грудня]] [[2007]]&nbsp;— Голова Державного комітету харчової промисловості України.
<br>

----
Назва:[[Ярославський Олександр Владиленович]] 
[[Файл:Ярославский Александр Владиленович Деятельность5.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олекса́ндр Владиле́нович Яросла́вський''' (*[[5 грудня]] [[1959]], [[Маріуполь]]<ref name="novynarpeople">[http://novynar.com.ua/files/people/yaroslavsky/310428 Олександр Ярославський. Біографія] [[Новинар]]</ref>)&nbsp;— [[україна|український]] підприємець, громадський діяч, політик [[росіяни|російського походження]]. Народився у Маріуполі (виріс в [[Харків|Харкові]]), в родині [[лікар]]ів. Член [[комсомол]]у з [[1976]] року. Випускник [[Харківський інститут громадського харчування|Харківського інституту громадського харчування]]. [[Народний депутат України]] [[Верховна Рада України 4-го скликання|4-го скликання]] від [[Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»|блоку «Наша Україна»]] ([[2002]]–[[2006]]). Генеральний інвестор і координатор підготовки [[Харків|Харкова]] до [[Євро-2012]]<ref name="euro2012">[http://www.dch.com.ua/ua/euro2012/ Група DCH взяла на себе низку зобов'язань з підготовки Харкова до Євро-2012.]</ref>. Власник і президент групи [[DCH]]. [[Кандидат наук|Кандидат технічних наук]]. Кавалер [[Орден «За заслуги» (Україна)|ордену «За заслуги» ІІ и ІІІ ступенів]]. Почесний громадянин [[Харківська область|Харківської області]].
<br>
-Знайдено: + Олександр Ярославський народився [[5 грудня]] [[1959]] року в місті [[Маріуполь]] ([[Донецька область]]), але виріс в Харкові. Обоє його батьків&nbsp;— лікарі. 1977 року закінчив харківську середню школу №&nbsp;128. Випускник [[Харківський інститут громадського харчування|Харківського інституту громадського харчування]] за спеціальністю «технологія та організація громадського харчування».
<br>
-Знайдено: + # Реконструкцію стадіону «Металіст» (проект приватно-державного партнерства з 30%-ою часткою Олександра Ярославського). Стадіон був урочисто відкритий 5 грудня 2009 року [http://www.unian.net/rus/news/news-350521.html] [http://sport.bigmir.net/gallery/football/1315] [http://ukraine2012.gov.ua/ru/news/196/47486/].
<br>
-Знайдено: + # Будівництво першого у Харкові 5* готелю [[Kharkiv Palace]]. (100 % інвестиції Олександра Ярославського)<ref>[http://www.unian.ua/news/424398-yaroslavskiy-kaje-scho-yogo-gotel-bude-naykraschim-v-ukrajini.html Ярославський каже, що його готель буде найкращим в Україні]</ref>. Відкриття заплановане на 5 грудня 2011 року. У період проведення [[Чемпіонат Європи з футболу 2012|Євро-2012]] у готелі будуть розміщені цільові групи («сім'я» [[УЄФА]]). Тут також буде розміщено штаб [[УЄФА]] у [[Харків]]і [http://kharkov.comments.ua/news/2011/03/04/165032.html].<br /><br /><br /><br />
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Бронштейн Давид Іонович]] 
[[Файл:David Bronstein 1968.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Дави́д Іо́нович Бронште́йн''' (* [[19 лютого]] [[1924]], [[Біла Церква]], [[Україна]]&nbsp;— † [[5 грудня]] [[2006]], [[Мінськ]], [[Білорусь]])&nbsp;— [[шахіст]], [[гросмейстер]] (з [[1950]]). Був відомим шаховим гросмейстером та письменником. Бронштейн навів достатні докази, що шахи потрібно розцінювати з одного боку як науку, з іншого&nbsp;— як мистецтво.
<br>
-Знайдено: + На схилі життя, Бронштейн продовжував активно грати в турнірах. Він підтримував гарну форму (вигравши Гастінгський турнір 1994-5 рр. у віці 70 років) та написав декілька важливих шахових книг. Його здоров'я дуже погіршилося в останні роки життя. Бронштейн страждав від [[гіпертонія|гіпертонії]] і помер 5 грудня 2006 року у [[Мінськ]]у, [[Білорусь]]. Похований на [[Чижовське кладовище|Чижовському кладовищі]] в Мінську.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Тедеєв Ельбрус Сосланович]] 

-Знайдено: + '''Ельбру́с Сосла́нович Те́деєв''' (нар. [[5 грудня]] [[1974]], с. Ногір, [[Ардон (місто)|Ардон]]ський [[район]], [[Північна Осетія]])&nbsp;— український спортсмен ([[вільна боротьба]]) та політик [[Росія|російського]] походження, [[народний депутат України]], [[олімпійський чемпіон]], [[заслужений майстер спорту]] України ([[1996]]), президент [[Асоціація спортивної боротьби України|Асоціації спортивної боротьби України]].
<br>

----
Назва:[[Кирил (Михайлюк)]] 

-Знайдено: + '''Єпи́скоп У́жгородський і Закарпа́тський Кири́л''' (в миру '''Михайлюк Михайло Ілярович''') народився [[5 грудня]] [[1963]]&nbsp;р. в селі [[Швейків]] [[Монастириський район|Монастириського району]] на [[Тернопільська область|Тернопільщині]]. 
<br>

----
Назва:[[Вплив України та українців на російську літературу від середини XVII до початку XX століття]] 

-Знайдено: + Двомовних українсько-російських письменників репрезентують автори наступних творів: видавець україномовного часопису ''«Український вісник»'' [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Григорій Квітка-Основ'яненко]], видатний письменник та історик [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймон Куліш]], [[Микола Костомаров]], [[Тарас Шевченко]]. Ставлення самих українських письменників до своїх україномовних та російськомовних творів видно з їх листів. Наприклад, листи Т.&nbsp;Шевченка до П.&nbsp;Куліша. В листі від [[5 грудня]] [[1857]] він пише: {{Цитата|Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і особливе спасибі тобі за «Чорну раду». Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз, i все-таки не скажу більш нічого, як спасибі. Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував «Чорну раду» по-нашому. Я її прочитав і у «Руській бесіді», i там вона добра, але по-нашому лучче.}}
<br>

----
Назва:[[Красногорівка]] 

-Знайдено: + Населення на [[5 грудня]] [[2001]] року становила 16,7 тис. ос., на початок [[2004]] року — 16,3 тис. ос.
<br>

----
Назва:[[Світлодарськ]] 
[[Файл:ИС-3.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + Населення станом на [[5 грудня]] [[2001]] року становило 13,2 тис. чол., на початок [[2004]]&nbsp;— 13,0 тис.чол.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Масельський Олександр Степанович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * Звання [[Герой України]] з удостоєнням [[Орден Держави|ордена Держави]] ([[5 грудня]] [[2006]])&nbsp;— ''за визначні особисті заслуги перед Україною у державному будівництві, соціально-економічному та культурному розвитку [[Харківська область|Харківщини]], багаторічну активну політичну та громадську діяльність'' (посмертно)<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1030/2006 Указ Президента України №&nbsp;1030/2006 від 5 грудня 2006 року «Про присвоєння О. Масельському звання Герой України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Титенок Микола Іванович]] 

-Знайдено: + '''Титенок Микола Іванович''' ({{н}}[[5 грудня]] [[1962]], смт. [[Вільча (Поліський район)|Вільча]], [[Поліський район]], [[Київська область]]&nbsp;— †[[16 травня]] [[1986]], [[Москва]])&nbsp;— ліквідатор [[Аварія на Чорнобильській АЕС|аварії на Чорнобильській АЕС]], пожежник відділення 6-ї самостійної воєнізованої пожежної частини з охорони міста [[Прип'ять (місто)|Прип'ять]]. [[Герой України]].
<br>

----
Назва:[[Бабадагли Олександр Христофорович]] 

-Знайдено: + '''Олекса́ндр Христофо́рович Бабадагли́''' (*&nbsp;23 листопада ([[5 грудня]] за новим стилем) [[1898]], [[Одеса]]&nbsp;— †&nbsp;[[30 квітня]] [[1975]], [[Львів]])&nbsp;— [[Україна|український]] лікар-[[гінеколог]]. Доктор медичних наук (1966). [[Професор]] (1968). Батько геолога [[Бабадагли Віктор Олександрович|Віктора Бабадагли]].
<br>

----
Назва:[[Ганушевський Михайло Михайлович]] 
[[Файл:hanushevsky05.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Миха́йло Миха́йлович Гануше́вський''' (*&nbsp;[[5 грудня]] [[1880]], село [[Суховоля]], нині [[Городоцький район (Львівська область)|Городоцького району]] [[Львівська область|Львівської області]]&nbsp;— †&nbsp;[[9 лютого]] [[1962]], [[Івано-Франківськ]])&nbsp;— [[Галичина|галицький]] [[громадський діяч]], [[кооператор]], греко-католицький [[священик]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Гуменецька сільська рада]] 

-Знайдено: + За підсумками [[Перепис населення України 2001 року|Всеукраїнського перепису населення]] (за станом на [[5 грудня]] [[2001]] року): постійного населення&nbsp;— 5553 (чоловіків&nbsp;— 2567, жінок&nbsp;— 2986).
<br>

----
Назва:[[Жудін Микола Дмитрович]] 

-Знайдено: + '''Мико́ла Дми́трович Жу́дін''' ({{н}}&nbsp;[[14 грудня]] [[1891]], [[Бердичів]]&nbsp;— {{†}}&nbsp;[[5 грудня]] [[1968]], [[Київ]])&nbsp;— український учений, фахівець в галузі металевих та дерев'яних конструкцій і будівельної механіки. Кандидат технічних наук. [[Професор]] (1958). Член-кореспондент [[Академія будівництва і архітектури Української РСР|Академії будівництва і архітектури Української РСР]] (1958).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Микола Дмитрович Жудін народився [[14 грудня]]&nbsp;<ref>{{УРЕС-1/1}}&nbsp;— С.&nbsp;730.</ref> (за іншими даними&nbsp;— [[15 грудня]]&nbsp;<ref>Історія Національної академії наук України. 1938—1941: Документи і матеріали.&nbsp;— К., 2003.&nbsp;— С.&nbsp;396.</ref>) [[1891]] року в [[Бердичів|Бердичеві]]. Син художника [[Жудін Дмитро Ананійович|Дмитра Жудіна]], брат художниці [[Жудіна Ольга Дмитрівна|Ольги Жудіної]].
<br>

----
Назва:[[Боровець Борис Тимофійович]] 

-Знайдено: + '''Бори́с Тимофі́йович Борове́ць''' (*&nbsp;[[5 грудня]] [[1948]] (за паспортом [[3 січня]] [[1949]]), село [[Яцьковичі]] [[Березнівський район|Березнівського району]] [[Рівненська область|Рівненської області]])&nbsp;— український [[письменник]], [[журналіст]], [[редактор]]. 
<br>
-Знайдено: + Народився [[5 грудня]] [[1948]] року (за паспортом 3 січня 1949 року) в селі [[Яцьковичі]] в селянській родині. Закінчив місцеву восьмирічну та [[Балашівка (Березнівський район)|Балашівську]] середню школи. 1971 року закінчив [[філолог]]ічний факультет [[Рівне]]нського педагогічного інституту.
<br>

----
Назва:[[Лемко-Русинська Республіка]] 
[[Файл:Flag of Lemko-Rusyn Republic.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |date start=5 грудня 1918
<br>
-Знайдено: + '''Лемко-Русинська Республіка''' або Руська Народна Республіка Лемків була заснована у [[Флоринка|Флоринці]] (нині [[Новосондецький повіт]] [[Польща|Польщі]]) [[5 грудня]] [[1918]], унаслідок [[Перша Світова війна|Першої Світової війни]], після ліквідації [[Австро-Угорська імперія|Австро-Угорської імперії]]. Як [[Москвофільство|москвофільська]] організація, спочатку мала намір об'єднання з демократичною Росією і виступала проти об'єднання з [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західноукраїнською Народною Республікою]]. Оскільки об'єднання з Росією не було можливе, вона намагається приєднатися до [[Карпатська Україна|Карпатської України]] на південних схилах [[Карпати|Карпат]] як автономна провінція [[Чехословаччина|Чехословаччини]]. Республіку очолив Президент Центральної Національної Ради, Доктор [[Ярослав Качмарчик]]. Він вийшов з польського уряду в березні 1920. 
<br>
Підзаголовок:== Територія ==<br>
Знайдено: + 5 грудня 1918 року члени республіки заявив: «Ми, народ русинський, що живуть в компактному поселенні в південній частині галицьких адміністративних одиниць Новий Тарг, Новий Сонч, Грибов, Горліце, Ясло, Кросно і Санок і не хочуть бути включені до складу Польської держави, і бажаємо розділити долю наших братів русинських в [[Спиш|Спиші]], Шаріш та Земплінському окрузі, як географічні та етнографічні неподільне ціле». 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Мельник Брюс Едвард]] 

-Знайдено: + '''Брю́с Е́двард Ме́льник''' ({{lang-en|Bruce Edward Melnick}}; *[[5 грудня]] [[1949]], [[Нью-Йорк]])&nbsp;— [[астронавт]] ([[США]]).
<br>

----
Назва:[[Альфред Джеймс Лотка]] 

-Знайдено: + '''Альфред Джеймс Лотка''' (*[[2 березня]] [[1880]], [[Львів]]&nbsp;— †[[5 грудня]] [[1949]], [[США]])&nbsp;— [[США|американський]] [[статистика|статистик]], [[математика|математик]].
<br>

----
Назва:[[Анатоль Літвак]] 

-Знайдено: + '''Анатоль Літвак ''' (*[[10 травня]] [[1902]], [[Київ]]&nbsp;— †[[5 грудня]] [[1974]], [[От-де-Сен]], [[Іль-де-Франс]], [[Франція]])&nbsp;— [[США|американський]] кінорежисер [[Євреї|єврейського]] походження з [[Україна|України]] (тоді [[Російська Імперія]]).
<br>

----
Назва:[[Список міністрів закордонних справ України]] 
[[Файл:Flag of Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |[[1 грудня]] [[2006]] — [[5 грудня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + |[[5 грудня]] [[2006]] — [[30 січня]] [[2007]]
<br>

<br>Зобр:84шт.
----
Назва:[[Годунко Наталія Олександрівна]] 

-Знайдено: + '''Ната́лія Олекса́ндрівна Годунко ''' (*[[5 грудня]] [[1984]], [[Київ]])&nbsp;— українська [[гімнаст]]ка, [[Заслужений майстер спорту]] України з [[художня гімнастика|художньої гімнастики]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Наталія Годунко народилася [[5 грудня]] 1984&nbsp;р. у [[Київ|Києві]]. Почала займатися художньою гімнастикою з 7 років. Закінчила Національний університет фізичного виховання та спорту України. Тренується під керівництвом Ірини та [[Дерюгіна Альбіна Миколаївна|Альбіни Дерюгіної]] (Школа художньої гімнастики Альбіни та Ірини Дерюгіних). Брала участь в Олімпійських іграх 2004 та 2008&nbsp;рр. На [[Літні Олімпійські ігри 2004|Олімпійських іграх у Афінах]] у 2004 році після кваліфікації займала 4 місце з сумою балів 102.750, але в фіналі зайняла 5 місце з сумою балів 103.800 (обруч 25.500, м'яч 25.800б булави 26.375, стрічка 26.125). На [[Літні Олімпійські ігри 2008|Олімпійських іграх в Пекіні]] у 2008 році стала сьомою<ref>http://www.champion.com.ua/olympic-games/48b03e6340c5a/</ref>.
<br>

----
Назва:[[Металіст (стадіон)]] 
[[Файл:Spidercam на стадіоні Металіст 3 квітня 2010 Артем В Коновалов (00).JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[14 жовтня]] [[2008]]&nbsp;р. на засіданні комісії з питань спільної власності територіальних громад [[Харківська обласна рада|Харківської обласної ради]] начальник управління комунальної власності облради Анатолій Поливаний повідомив, що волейбольне та баскетбольне поля спорткомплексу «Металіст» планується списати з балансу підприємства. Вони були введені в експлуатацію в [[1970]]&nbsp;р. Знос полів передбачений робочим проектом реконструкції стадіону.<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/77894/index.html Волейбольное и баскетбольное поля харьковского КП «Металлист» планируется ликвидировать]</ref>.  З листопада [[2008]]&nbsp;р. східна труба закрита для вболівальників у зв'язку з будівництвом над нею покрівлі. Розпочато установку ферм, які будуть підтримувати дах&nbsp;— [[13 листопада]] було встановлено перша кроквяна ферма<ref>[http://www.metallist.kharkov.ua/content/view/993/97/ Нові фотографії стадіону] {{ref-ru}}</ref>. Маса однієї ферми&nbsp;— 14,8 т, загальна вага покрівлі складе 3,4 тис. т<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/79729/index.html Східна трибуна харківського стадіону «Металіст» на матчі з «Олімпіакосом» буде закрита] {{ref-ru}}</ref>.  До кінця [[2009]]&nbsp;р. на стадіоні  встановлено 42 тис. сидінь австрійського виробництва, два електронних табло й електронну рекламну конструкцію довжиною 268 м виробництва компанії «Philips», бігові доріжки італійської фірми «Mondo»<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/85592.html Через півтора-два місяці будівництво даху над трибунами харківського стадіону "Металіст" планується завершити - президент ФК "Металіст"] {{ref-ru}}</ref>. Установка конструкцій даху над Північною трибуною завершена [[5 травня]] [[2009]] року<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/86466.html У Харкові завершили установку конструкцій даху над Північною трибуною стадіону "Металіст"] {{ref-ru}}</ref>. Станом на початок травня на даху Східної та Західної трибун змонтована система освітлення, біля Західної трибуни зведені три поверхи комплексу VIP-зони, покладено тротуарну плитку біля Північної та Східної трибун, на Північній трибуні ведуться оздоблювальні роботи. [[24 червня]] [[2009]] року під час своєї робочої поїздки до [[Харків|Харкова]] стадіон відвідав [[Президент України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Ющенко]]<ref name="president"/>. У серпні 2009 року на стадіоні встановлено літаючу над футбольним полем камеру-„павука“ «Spidercam» ([[Австрія]])<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/89825.html На харківському стадіоні «Металіст» установлена камера «Spidercam», що літає над футбольним полем] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://v3.metallist.kharkov.ua/news/106.html Spidercam на «Металісті»]</ref>. Заплановане завершення робіт із реконструкції&nbsp;— [[5 грудня]] [[2009]] року<ref>[http://city.kharkov.ua/?<br>
-Знайдено: + page=news/kharkov/shownews.php&dd=22&mm=8&yy=2009#16072 5 грудня відбулося відкриття оновленого «Металіста»]</ref><ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/90672.html Відкриття харківського стадіону «Металіст» відбудеться 5 грудня, донецького стадіону «Донбас Арена» - 29 серпня - О. Ярославський] {{ref-ru}}</ref> (хоча раніше називалися [[30 листопада]]<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/86742.html Реконструкція харківського стадіону "Металіст" буде завершена до 30 листопада - віце-губернатор Харківської області] {{ref-ru}}</ref>, [[31 грудня]] [[2009]]&nbsp;р.<ref name="arena">[http://arena.metallist.kharkov.ua/reconstuction.html Реконструция » Официальный сайт ОСК «Металлист»]</ref>, [[1 липня]]<ref name="khar8683">[http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?<br>
-Знайдено: + [[5 грудня]] [[2009]] року<ref name="vidkr">[http://metallist.kharkov.ua/news/463.html Відкриття ОСК «Металіст»&nbsp;— свято для друзів] {{ref-ru}}</ref> перед матчем у рамках [[Чемпіонат України з футболу 2009—2010|Чемпіонату України з футболу 2009/2010]] між «[[Металіст (Харків)|Металістом]]» і «[[Оболонь (футбольний клуб)|Оболонню]]» о 16:00<ref name="vidkr"/> відбулась символічна церемонія відкриття стадіону після його реконструкції. Переможцем в цьому матчі стала Оболонь, обігравши Металіст з рахунком 1:0.
<br>
-Знайдено: + Гостями свята стали перші особи держави (зокрема, [[Ющенко Віктор Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Ющенко]]<ref>[http://www.president.gov.ua/news/15936.html Робоча поїздка до Харківської області]</ref>, [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Ю.&nbsp;В.&nbsp;Тимошенко]]<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/95147.html Ю. Тимошенко 5 грудня відвідає Харків] {{ref-ru}}</ref>, [[Янукович Віктор Федорович|В.&nbsp;Ф.&nbsp;Янукович]]<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/95143.html В. Янукович 5 грудня відвідає Харківську область] {{ref-ru}}</ref>), керівництво [[Харків|Харкова]] та [[Харківська область|Харківської області]], делегація [[УЄФА]] й інші закордонні гості, керівники українських футбольних клубів вищого дивізіону тощо<ref name="vidkr"/>.
<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[День працівників статистики]] 

-Знайдено: + '''День працівників статистики'''&nbsp;— професійне свято [[Україна|України]]. Відзначається щорічно [[5 грудня]].
<br>

----
Назва:[[Китайгородська Віра Микитівна]] 
[[Файл:КВМ3.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Віра Микитівна Китайгородська''' (* [[5 грудня]] [[1961]], с. Нагоряни) &nbsp;— [[письменник]], [[журналіст]],  громадсько-культурний діяч. Член Соціалістичної партії України.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Віра Микитівна Китайгородська народилась [[5 грудня]]  [[1961]] року в с. Нагоряни [[Кельменецький район|Кельменецького району]]  [[Чернівецька область|Чернівецької області]]. Мама Віри Микитівни, Вікторія Андріївна, була майстринею [[народна творчість|народної творчості]] і свій хист,  здатність творити прекрасне передала доньці.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Свобода на Інтері]] 

-Знайдено: + # [[5 грудня]] [[2008]] року — [[Леонід Грач]], народний депутат України (фракція Комуністичної Партії України)
<br>

----
Назва:[[Поліщук Ярослав Олексійович]] 

-Знайдено: + '''Яросла́в Олексі́йович Поліщу́к''' (*[[5 грудня]] [[1960]]&nbsp;р.) – [[літературознавець]], [[культуролог]], [[краєзнавець]]. Народився в учительській сім’ї в селі Самостріли на Волині (Рівненська область). Навчався на українській філології в Рівненському педагогічному інституті, учителював у місті Рівному. Від 1985 року донині викладає у вищій школі. Закінчив аспірантуру при Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова (1987–1990), де захистив кандидатську дисертацію «Філософська поезія Лесі Українки». Докторську дисертацію з української літератури та теорії літератури захистив в Інституті літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України 2000 року. Тема праці - «Феномен міфу та міфологічний горизонт українського модернізму». Вчене звання професора отримав у 2001 році. Відтоді працює професором на кафедрі україністики Яґеллонського університету у Кракові (Польща). Викладає також у Київському університеті імені Бориса Грінченка. У науковій та дидактичній практиці прагне поєднувати інновації з традиційними засадами.
<br>

----
Назва:[[Мамонтов Анатолій Іванович]] 

-Знайдено: + '''Анато́лій Іва́нович Ма́монтов ''' (*[[5 грудня]] [[1935]], [[Київ]])&nbsp;— український [[художник]]. [[Заслужений художник України]] ([[1988]]). Учасник всесоюзних та міжнародних художніх виставок. Нагороджений медалями. Член Національних спілок художників і кінематографістів України.
<br>

----
Назва:[[Історичний центр Львова]] 
[[Файл:Панорама Львова.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На 22-й конференції Комітету Світової спадщини ЮНЕСКО, що відбувався у [[Кіото]] ([[Японія]]) з [[30 листопада]] по [[5 грудня]] [[1998]] року, Львів було прийнято до [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини]]. Комітет [[ЮНЕСКО]] подав такі причини внесення Львова до Світової спадщини <ref>[http://whc.unesco.org/en/list/865 L'viv — the Ensemble of the Historic Centre], UNESCO&nbsp;— World Heritage.</ref> та відповідність таким [[Світова спадщина ЮНЕСКО#Критерії|критеріям ЮНЕСКО]]:
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Битва під Кіцканами (1683)]] 
[[Файл:Coat_of_arms_of_Moldavia.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |date= [[5 грудня]] [[1683]] року 
<br>
-Знайдено: + '''Би́тва під Кіцка́нами''' — бій козацьких військ [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] під командуванням правобережного гетьмана [[Степан Куницький|Степана Куницького]] з буджацькими та білгородськими татарськими загонами [[5 грудня]] [[1683]] року під час [[Похід Куницького на Правобережжя і Молдову|походу на Правобережжя та Молдову]] на початку [[Польсько-турецькі війни|польсько-турецької війни 1683 – 1699 років]]. 25 тисяч [[Татари|татарів]] під поводом тягинського бея Яли-паші були зненацька атаковані 15-18 тисячами козацько-молдовського війська коло Кіцкан неподалік Дуная. Татарів було розбито, і під час переслідування, що козаки вели у важких зимових погодних умовах, було вбито багато ординців (вбито тягинського бея Алі, старшого над Буджацькою ордою Алігер-пашу, кількох татарських мурз) та взято в полон татарських командирів.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Військово-морські сили Української Народної Республіки та Української Держави]] 
-Знайдено: + Відтоді Чорноморський флот мусив стати єдиним центром українського військово-морського руху. Користуючись підписаним [[5 грудня]] перемир'ям між Росією та країнами Четверного Союзу, українізовані кораблі чорноморського флоту за наказом Генеральної Морської Ради протягом місяця почали проводити евакуацію з Трапезунда українських частин 127-ої пішої дивізії. В цій операції брав участь і лінкор «Воля»<ref>[[Биковський Лев Устимович|Биковський Л.]] На Кавказько&nbsp;— Турецькому фронті. Спомини з 1916&nbsp;— 1918.&nbsp;— Вінніпег, 1968, с. 116&nbsp;— 120. Цит. за: [http://www.rusnauka.com/10._ENXXIV_2007/Istoria/21775.doc.htm Каліберда Ю.&nbsp;Ю.&nbsp;Українізація як важлива складова будівництва українського військово-морського флоту у добу Центральної Ради // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Українознавство. Випуск 11.&nbsp;— К., 2007.&nbsp;— С. 32-35.]</ref>. Ця евакуація першою, та на жаль останньою операцією Республіканського Флоту Центральної Ради.
<br>
-Знайдено: + Зрештою, [[25 грудня]] [[1918]]&nbsp;р. морський міністр все-таки був призначений. Першим і найбільш визначним, а разом із тим найдіяльнішим морським міністром Директорії УНР став енергійний старший лейтенант флоту [[Михайло Білінський|М.&nbsp;І.&nbsp;Білінський]], людина великих організаційних здібностей. [[3 січня]] 1919 року наказом по Морському Генеральному штабу №&nbsp;10/1 Головний отаман військ і флоту УНР С. Петлюра підтвердив легітимність раніше прийнятого морського прапора, наказавши ''«лічити прапором Воєнної фльоти Української Народної Республіки прапор, затверджений 18 липня 1918 року»''<ref>Шрамченко Святослав. День свята Української Державної Фльоти.//Літопис Червоної Калини.&nbsp;— Львів, 1933.&nbsp;— Ч. 6.</ref>. Першими законотворчими заходами Морського міністра були прийняття законів про штати центральних установ Морського Міністерства (20 січня 1919&nbsp;р.), «Закон про гардемаринську школу» (11 січня 1919&nbsp;р.), і нарешті «Закон про фльоту» (25 січня 1919&nbsp;р.). Перший акт містив такі розділи: штати Морського Міністра, штат канцелярії Морського Міністерства, штат Морського Генерального Штабу, штат Головної Морської Господарчої Управи, штат Головної Морської Технічної Управи, штат Головної Морської Будівельної Управи, штат Гідрографічного управління, штат Головного Воєнно-Морського Судового Управління, штат Головного Воєнно-Морського Санітарного Управління<ref name="Shramch_Zakon"/>.
<br>

<br>Зобр:51шт.
----
Назва:[[Грачов Дмитро Олегович]] 

-Знайдено: + '''Дмитро Олегович Грачов''' ([[5 грудня]] [[1983]], [[Львів]])&nbsp;— український лучник, призер [[Олімпійські ігри|Олімпійських ігор]].
<br>

----
Назва:[[Погрібняк Микола Степанович]] 

-Знайдено: + '''Мико́ла Степа́нович Погрібня́к''' (*&nbsp;[[5 грудня]] [[1885]], село [[Козацьке (Звенигородський район)|Козацьке]], нині [[Звенигородський район|Звенигородського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]]&nbsp;— †&nbsp;[[30 травня]] [[1965]], [[Дніпропетровськ]])&nbsp;— український [[живописець]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Микола Погрібняк народився [[5 грудня]] [[1885]] року на Черкащині. У 1903—1908 роках навчався у [[Миргород]]ській художній школі у [[Сластіон Опанас Георгійович|Опанаса Сластьона]].
<br>

----
Назва:[[Бойчишин Михайло Іллярович]] 

-Знайдено: + '''Миха́йло Ілля́рович Бойчи́шин ''' (*[[5 грудня]] [[1948]], [[Чемеринці]]&nbsp;— †?<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Михайло Бойчишин народився [[5 грудня]] [[1948]] року в селі [[Чемеринці|Чемеринцях]] [[Перемишлянський район|Перемишлянського району]] [[Львівська область|Львівської області]]. Після школи вступив до [[Українська академія друкарства|Українського поліграфічного інституту імені І. Федорова]], який закінчив у [[1972]] році за фахом інженера-механіка. Паралельно з навчанням Михайло Бойчишин працював столяром, токарем та слюсарем-електриком на ВО «Мікроприлад». З [[1969]] по [[1990]] рік він працював у ПКІ конвеєробудування.
<br>

----
Назва:[[Список українських правителів]] 

Підзаголовок:=== Президенти ===<br>
Знайдено: + |[[Файл:Leonid Kravchuk.jpg|70px]] || [[Леонід Кравчук]] || 1934- || [[5 грудня]] [[1991]] || [[19 липня]] [[1994]] || Безпартійний, ([[КПУ]]) 
<br>

<br>Зобр:82шт.
----
Назва:[[Російсько-турецька війна (1806—1812)]] 
[[Файл:Athosbattle.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Події ==<br>
Знайдено: + Наприкінці квітня Ахмет-паша переплив через Дунай і зосередив 35 тис. осіб на лівому березі. У жовтні російська 10-тисячний корпус переплив західніше Рущука на правий берег Дунаю. Головні сили турків, що знаходилися на лівому березі, виявилися оточеними в районі [[Слобозія|Слобозії]] і капітулювали 23 листопада ([[5 грудня]]).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Аграрна партія України]] 

-Знайдено: +  | foundation = [[5 грудня]] [[1996]] / [[7 жовтня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + '''Агра́рна па́ртія Украї́ни'''&nbsp;— українська політична партія, установчий з'їзд якої відбувся [[5 грудня]] [[1996]] року. Зареєстрована [[Міністерство юстиції України|Міністерством юстиції України]] [[30 грудня]] того ж року.<ref>[http://www.minjust.gov.ua/0/499 Міністерство юстиції України&nbsp;— перелік політичних партій в Україні]</ref> У червні [[2004]] року на VI (позачерговому) з'їзді Аграрної партії України було прийнято рішення про зміну назви партії на Народну Аграрну партію України, а в лютому 2005 року&nbsp;— на [[Народна партія (Україна)|Народну партію]]. [[7 жовтня]] [[2006]] року було скликано Установчий з'їзд, який відновив Аграрну партію України, прийняв Статут і Програму партії. В Міністерстві юстиції партія наново зареєстрована [[14 листопада]] [[2006]] року.<ref>[http://agroparty.org.ua/itoriya Історична довідка про АПУ]</ref>
<br>
-Знайдено: + [[5 грудня]] [[1996]] року в м. Києві відбувся Установчий з'їзд. [[30 грудня]] [[1996]] року Аграрна партія України була зареєстрована в Міністерстві юстиції України. Згідно з прийнятою Програмою партія мала представляти інтереси сільського населення.
<br>

----
Назва:[[Будапештський меморандум]] 

-Знайдено: + '''Мемора́ндум про гара́нтії безпе́ки у зв'язку́ з приєдна́нням Украї́ни до Догово́ру про нерозповсю́дження я́дерної збро́ї''' — міжнародна угода, укладена [[5 грудня]] [[1994]] року між Україною, [[США]], Росією та Великою Британією про [[неядерний статус]] України. Угода містить пункти котрі надають Україні гарантії її [[суверенітет]]у та безпеки.
<br>

----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 2009—2010]] 
[[Файл:Уболівальники Карпат в Ужгороді.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[5 грудня]] [[2009]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дутка Іван Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Володи́мирович Ду́тка'''&nbsp;— ([[5 грудня]] [[1947]], [[Цигани (село)|с. Рудки]] [[Борщівський район|Борщівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]])&nbsp;— український [[господарник]], [[громадський діяч]]. [[Депутат]] [[Тернопільська обласна рада|Тернопільської обласної ради]] 4-го скликання (від [[2002]]).
<br>

----
Назва:[[Матвєєв Олексій Миколайович]] 

-Знайдено: + Помер [[5 грудня]] [[1995]]&nbsp;р. в Києві.
<br>

----
Назва:[[Свєчников Сергій Іванович]] 

-Знайдено: + Народ. [[5 грудня]] [[1952]]&nbsp;р. у м. Дніпродзержинськ в родині службовця. Помер [[20 листопада]] [[1991]]&nbsp;р. в Києві. Закінчив акторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематофафії ([[1972]]). З [[1972]]&nbsp;р.&nbsp;— актор Київської кшостудії ім. О.&nbsp;П.&nbsp;Довженка.
<br>

----
Назва:[[Сєвєродончанка]] 
[[Файл:Severodonchanka2.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Гравці ===<br>
Знайдено: + |align=center| 12 || {{UKR}}||[[Литвиновська Татяна Едуардівна|Тетяна Литвиновська]] || [[5 грудня]] [[1989]]||align=center| 185 || діагональ
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Зубковський Іван Андрійович]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Андрі́йович Зубко́вський''' (*[[25 листопада]] [[1848]] року, [[Єрки (Миргородський район)|Єрки]]&nbsp;— †[[5 грудня]] [[1933]] року, [[Миргород]])&nbsp;— український лікар, відкривач миргородського джерела мінеральних вод, засновник Миргородського курорту.
<br>
Підзаголовок:=== Смерть ===<br>
Знайдено: + Іван Зубковський помер [[5 грудня]] [[1933]] року у Миргороді. Похований на Троїцькому цвинтарі.
<br>

----
Назва:[[Лесів Андрій Ярославович]] 

-Знайдено: + '''Андрій Ярославович Лесів ''' ({{н}} [[5 грудня]] [[1972]])&nbsp;— український [[журналіст]], головний редактор газети «[[Справи сімейні]]»<ref>[http://sfp.org.ua/nasha-djalnst/konkurs/29-orgkomtet-volonterskogo-konkursu.html Оргкомітет конкурсу волонтерських проектів (2004)]</ref>, член [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]]{{Джерело?<br>

----
Назва:[[Сквирська ЗОШ I—III ступенів № 2]] 

-Знайдено: + Після того, як в [[Російська імперія|імпері]] наприкінці [[18 століття|XVIII ст.]] були утворені [[повіт]]и, а на початку [[19 століття|XIX ст.]], після освітньої реформи [[1804]] р., почали засновуватись, крім церковнопарафіяльних шкіл, однокласні повітові училища. У [[1830-ті|1830-х роках]] виникла ідея відкриття такого училища у [[Сквира|Сквирі]]. У Центральному державному архіві України засвідчена переписка між [[Київська духовна семінарія|Київською духовною семінарією]] та Сквирським духовним управлінням від [[25 вересня]] по [[5 грудня]] [[1835]] року про відкриття у повітовому центрі Сквирі [[Київська губернія|Київської губернії]] світського народного училища<ref>ЦДА України-Ф.711, оп.2, спр., 2407</ref>.
<br>

----
Назва:[[FEMEN]] 
[[Файл:2 years of FEMEN 5.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 грудня]] [[2009]] року на [[Михайлівська площа (Київ)|Михайлівській площі]] біля входу в п'ятизірковий готель «[[InterContinental]]» в [[Київ|Києві]] рух провів акцію «Лядська доріжка» у відповідь на конкурс «[[Міс Україна Всесвіт — 2009]]»<ref>[http://korrespondent.net/kyiv/1024859 Активистки FEMEN устроили Лядскую дорожку у входа в пятизвездочную киевскую гостиницу] // [[korrespondent.net]]</ref>.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Кузнецов Микола Іванович (ботанік)]] 
[[Файл:Map of Caucasus Botanical expeditions of N I Kuznetsov, N A Busch & A V Fomin 1888-90.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Микола Іванович Кузнецов''' ({{lang-ru|Николай Иванович Кузнецов}}) (* [[5 грудня|5]] (17) грудня [[1864]], [[Петербург]]&nbsp;— † [[22 травня]] [[1932]], [[Ленінград]])&nbsp;— [[Російська імперія|російський]] та [[СРСР|радянський]] [[ботанік]], [[член-кореспондент]] [[Петербурзька Академія Наук|Петербурзької АН]] ([[1904]]), член-кореспондент [[АН СРСР]] ([[1925]]).
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Майфет Григорій Йосипович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Але творче сходження Майфета обірвав сталінський [[терор]]. [[5 грудня]] [[1934]] року Полтавським відділенням [[НКВС]] було виписано ордер №&nbsp;3 на арешт письменника. Звинувачення: «Брав активну участь в організованій контрреволюційній діяльності». Що за цим крилося?<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Та вже [[25 грудня]] [[1950]] року управління [[МДБ]] Печорської залізниці прийняло постанову про арешт Г.&nbsp;Майфета. При обшуку в нього вилучено 1 377 сторінок записів у блокнотах і зошитах, 150 книг власної бібліотеки (переважно світова класика). Звинувачення були стереотипні: в 30-х роках перебував «у терористичній організації українських націонал-боротьбистів».
<br>

----
Назва:[[Голубченко Анатолій Костянтинович]] 

Підзаголовок:== Відзнаки ==<br>
Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] І ст. ([[8 лютого]] [[2010]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/128/2010 Указ Президента України № 128/2010 від 8 лютого 2010 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>, II ст. ([[5 грудня]] [[2008]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1145/2008 Указ Президента України № 1145/2008 від 5 грудня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України»]</ref>, III ст. ([[13 листопада]] [[1998]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1242/98 Указ Президента України № 1242/98 від 13 листопада 1998 року «Про відзначення нагородами України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Соколовський Володимир Євсейович]] 

-Знайдено: + '''Соколо́вський Володи́мир Євсе́йович''' (*[[5 грудня]] [[1946]]<ref>Офіційна Україна сьогодні. - К. : КІС, 2008</ref>)&nbsp;— колишній міський голова міста [[Черкаси|Черкас]], голова Черкаського обласного територіального відділення [[антимонопольний комітет України|Антимонопольного комітету України]]<ref>[http://www.amc.gov.ua/amc/control/uk/publish/article?<br>

----
Назва:[[Рівненський тролейбус]] 
[[Файл:Bogdan T601.11 Digitalphoto.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата відкриття            = [[25 грудня]] [[1974]]
<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + У [[1975]] році відкрито новий [[маршрут]] №&nbsp;2 довжиною 17,8 кілометрів, а з квітня 1976 по січень 1977 у місто прийшло ще 25 машин Skoda 9Tr, що отримали номери №№&nbsp;51—75. [[5 грудня]] [[1976]] року відкрито маршрут №&nbsp;3 (сполучав Залізничний вокзал, [[Автовокзал]] і [[мототрек]]). Довжина маршруту склала 11,4 кілометрів. [[18 серпня]] [[1977]] року відкрито новий маршрут №&nbsp;4, його довжина склала 11,9 кілометра. Навесні [[1978]] прийшло ще 7 машин Skoda 9Tr, що отримали номери 76—83. У грудні 1978 року у місто прийшов тролейбус Skoda 9Tr, обладнаний гідропідсилювачем керма, що значно полегшує керування тролейбусом (до того машини оснащувались пневмопідсилювачем).
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Гриньов Микола Герасимович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[5 грудня]] [[1974]] року повернувся до [[Донецька область|Донецької області]]. Після кількох місяців навчання в Гірничопромисловій школі, пішов працювати відбійником на [[Шахта «Північна» (Дзержинськ)|шахту «Південна»]] виробничого об'єднання «[[Дзержинськвугілля]]».
<br>

----
Назва:[[Колесников Аркадій Георгійович]] 
[[Файл:Могила Аркадія Колесникова.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Аркадій Георгійович Колесников''' ([[5 грудня]] [[1907]], Юрбург (нині [[Юрбаркас]], [[Литва]])&nbsp;— [[4 квітня]] [[1978]], [[Севастополь]])&nbsp;— вчений у галузі [[Геофізика|геофізичних]] і [[Фізика|фізичних]] досліджень [[Світовий океан|Світового океану]], [[доктор фізико-математичних наук]] ([[1943]]), [[професор]] ([[1947]]), [[член-кореспондент]] [[АН УРСР]] ([[1964]]), [[академік]] АН УРСР ([[1967]]), заступник директора ([[1961]]—[[1962]]), [[директор]] (1962—[[1974]]), завідувач відділу (1974—1975) [[Морський гідрофізичний інститут АН УРСР|Морського гідрофізичного інституту АН УРСР]], Лауреат [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]] ([[1970]]) та [[Державна премія України в галузі науки й техніки|Державної премії України в галузі науки й техніки]] ([[1979]]).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 5 грудня 1907&nbsp;р. у м. Юрбурзі [[Ровенська губернія|Ровенської губернії]] (нині [[Юрбаркас]], [[Литва]]). <br />
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Історія Сатанова]] 
[[Файл:Штандарт Сатанова 2007.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + p=276 ''Вітюк Олександр''. Військово-революційні комітети на Поділлі&nbsp;— тимчасові надзвичайні органи політичного управління військами (лютий 1917&nbsp;р.&nbsp;— січень 1918&nbsp;р.)]</ref>. 5 грудня 1917 року на об'єднаному засіданні військово-революційного комітету та голів дивізійних і полкових комітетів 41-го армійського корпусу виступив, зокрема, Самарін. Він доповів, що в Сатанові солдати чинять на базарі безпорядки, торгують виданою їм білизною, іншими речами. Щоб запобігти цьому, засідання ухвалило виділити з полків, що стоять у корпусному резерві, один батальйон у розпорядження ревкому&nbsp;<ref>Военно-революционные комитеты действующей армии, 25 октября 1917 г.&nbsp;— март 1918 г: Сборник документов.&nbsp;— Москва: Наука, 1977.&nbsp;— С.&nbsp;421.</ref>.
<br>
-Знайдено: + У травні [[1976]] року прийняв перших відвідувачів [[профілакторій]] «Берізка», який започаткував майбутнє місто-курорт на основі відкритого в цій місцевості [[Збручанське родовище мінеральних вод|Збручанського родовища мінеральних вод]]. [[5 грудня]] [[1985]] року Постановою Ради Міністрів Української РСР прийнято пропозицію Міністерства охорони здоров'я УРСР і Укрпрофради, погоджену з ВЦРПС, про визнання курортної місцевості Сатанів у Хмельницькій області курортом та віднесено його до курортів республіканського значення&nbsp;<ref>[http://uazakon.com/document/tpart19/isx19497.htm Постанова №&nbsp;426 Ради Міністрів Української РСР від 5 грудня 1985 року «Про визнання курортної місцевості Сатанів у Хмельницькій області курортом та віднесення його до курортів республіканського значення»]</ref>. [[17 листопада]] [[1986]] року Рада Міністрів Української РСР затвердила «Положення про курорт Сатанів».
<br>

<br>Зобр:51шт.
----
Назва:[[Адміністративний поділ Хмельницької області]] 

-Знайдено: + [[5 грудня]] [[1944]] року Довжоцький район перейменований на Кам'янець-Подільський, центр району перенесено з Довжка до Кам'янця-Подільського.
<br>
-Знайдено: + [[15 грудня]] [[1999]] року місто Старокостянтинів віднесене до категорії міст обласного значення.<ref>Постанова Верховної Ради № {{НЗУ|1293|14|рік=1999}}</ref>
<br>

----
Назва:[[Зеніт-2]] 
[[Файл:Flag of Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Перспективи ==<br>
Знайдено: + [[5 грудня]] [[2012]] року стало відомо, що [[Казахстан]] відмовляється від ідеї побудови [[Стартовий комплекс «Байтерек»|стартового комплексу «Байтерек»]] для ракети космічного призначення Ангара і серйозно проробляє можливість використання іншої ракети. Такою ракетою як раз може бути Зеніт-2. Оскільки він повністю відповідає вимогам казахів. Так потенційно «Байтерек» отримає свій «особистий» старт при готовій інфраструктурі майданчика №&nbsp;45. Якщо сторони домовляться про відновлення правого старту на майданчику №&nbsp;45, то у такому випадку розв'яжеться напружена ситуація навколо єдиного стартового майданчика Зеніту-2, що склалася між [[Наземний старт|Наземним стартом]]", ФКП Росії та казахськими інтересами<ref>http://www.vz.ru/news/2012/12/5/610309.html</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ярошенко Федір Олексійович]] 

-Знайдено: + '''Ярошенко Федір Олексійович''' (*[[5 грудня]] [[1949]], м. [[Харцизьк]])&nbsp;— український політик, науковець. [[Заслужений економіст України]], [[кандидат сільськогосподарських наук]], [[доктор економічних наук]], [[професор]] кафедри економіки підприємства. [[Міністр фінансів України]] з [[11 березня]] [[2010]] по [[18 січня]] [[2012]].
<br>
-Знайдено: + Народився [[5 грудня]] [[1949]]&nbsp;р. (м. [[Харцизьк]], [[Донецька область]]).
<br>

----
Назва:[[Джон Піктон Багге]] 

-Знайдено: +  | періодпочаток      = [[5 грудня]] [[1917]]
<br>

----
Назва:[[Ядерна зброя України]] 
[[Файл:Missile silo of a SS-24 missile (2).JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + зброю на її території, [[5 грудня]] [[1994]] року між Україною, [[РФ|Російською Федерацією]], [[Великобританія|Великобританією]] та [[США|Сполученими Штатами Америки]] було підписано так званий [[Будапештський меморандум]], за яким раніше перераховані держави-учасниці мали поважати   незалежність, суверенітет та існуючі кордони України, утримуватися від будь-яких проявів агресії щодо України, в тому числі і від економічного тиску.<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_158 Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, Міжнародний документ від 05.12.1994]</ref> 
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Якименко Антін Дмитрович]] 
[[Файл:Якименко. А. Д.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 грудня]] [[1913]] року в селищі [[Володарське]] (нині [[селище міського типу]] [[Донецька область|Донецької області]] [[Україна|України]]) в [[селяни|селянській]] родині. [[Українець]]. Член [[КПРС|ВКП (б)/КПРС]] з [[1939]] року. Закінчив 7 класів. Працював у [[колгосп]]і. У [[1931]] році вступив до Жданівського металургійного технікуму. Проходив практику в трубопрокатному і сортопрокатному цехах [[Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча|заводу ім. Ілліча]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Рудь Пилип Сергійович]] 

-Знайдено: + '''Рудь Пили́п Сергі́йович''' (літературний псевдонім '''Пиль Жоржинний'''; * [[5 грудня]] [[1910]] року, с. [[Бистрик (Кролевецький район)|Бистрик]], нині&nbsp;— [[Кролевецький район|Кролевецького району]] [[Сумська область|Сумської області]]&nbsp;— † [[5 жовтня]] [[1942]] року, біля с. Лукашенкове, нині&nbsp;— [[Середино-Будський район|Середино-Будського району]] [[Сумська область|Сумської області]])&nbsp;— український поет. Член літературної групи "Первоцвіт", літературного об'єднання «Трактористи» (1930-ті). 
<br>

----
Назва:[[Бородаєвський Сергій Васильович]] 

-Знайдено: + Керівництво Української держави намагалося встановити дипломатичні, дружні зв'язки з країнами, що постали на уламках Російської імперії. Так, влітку [[1918]]&nbsp;р. Україна і [[Фінляндія]] відкрили свої представництва у [[Хельсінкі]] та Києві. Обидві країни виявили зацікавленість у налагодженні перш за все економічних зв'язків. [[30 вересня]] 1918&nbsp;р. посол Фінляндії в Україні Ґ.Ґуммерус і С.Бородаєвський підписали угоду щодо продажу «Товариством фінських паперових заводів» мільйона пудів паперу в Україну в обмін на 250 тисяч пудів цукру. Загальна сума «паперової угоди» сягнула 30&nbsp;млн фінських марок. Проте через поразку Німеччини у першій світовій війні, вивід її військ з території України та інші зовнішньополітичні обставини цю угоду так і не вдалося реалізувати. [[5 грудня]] [[1918]]&nbsp;р. у Києві був укладений українсько-грузинський договір, який з боку Української держави підписав Бородаєвський, Грузинської Республіки&nbsp;— В.&nbsp;В.&nbsp;Тевзая.
<br>

----
Назва:[[Потребенко Володимир Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Потребенко Володимир Миколайович''' (*[[5 грудня]] [[1936]])&nbsp;— український [[скульптор]]. Народився с. [[Нова Збур'ївка]] [[Голопристанський район|Голопристанського району]] [[Херсонська область|Херсонської області]]. 
<br>

----
Назва:[[Бабишин Степан Дмитрович]] 

-Знайдено: + '''Степа́н Дми́трович Баби́шин''' ([[5 грудня]] [[1918]], село [[Нове Поріччя]], нині [[Городоцький район (Хмельницька область)|Городоцького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]&nbsp;— [[14 жовтня]] [[1991]], [[Івано-Франківськ]])&nbsp;— український [[педагог]], [[історик]]. Доктор педагогічних наук (1980), професор (1981).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Учасник [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняної війни]]. Навчався у Київському та Львівському педагогічних інститутах. Після війни&nbsp;— перший секретар Кам'янець-Подільського міського комітету ЛКСМУ (до жовтня 1946 року; його наступником 21 жовтня 1946 року став С.&nbsp;Дудочка)&nbsp;<ref>П'ята міська конференція ЛКСМУ // Прапор Жовтня.&nbsp;— 1946.&nbsp;— 23 жовтня.&nbsp;— С.&nbsp;1.</ref>. На шпальтах міської газети «Прапор Жовтня» виступив зі статтями «Політвиховна робота серед студентської молоді»&nbsp;<ref>Бабішин С. Політвиховна робота серед студентської молоді: Комсомольське життя // Прапор Жовтня.&nbsp;— 1945.&nbsp;— 5 грудня.&nbsp;— С.&nbsp;2.</ref>, «Про політичну активність молодих виборців»&nbsp;<ref>Бабішин С. Про політичну активність молодих виборців: Комсомольське життя // Прапор Жовтня.&nbsp;— 1945.&nbsp;— 26 грудня.&nbsp;— С.&nbsp;2.</ref>. Далі працював секретарем Хмельницького обкому ЛКСМУ, в апараті Хмельницького обкому КП(б)У.
<br>

----
Назва:[[Переписи населення України]] 
[[Файл:1939 Укр перепис.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 грудня]] [[2001]] року в [[Україна|Україні]] відбувся [[Перепис населення України 2001|перший Всеукраїнський перепис населення]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Саліта Дмитро Олександрович]] 

-Знайдено: + Одинокої поразки Саліта зазнав у бої за пояс чемпіона Світу [[WBA]] з [[Амір Хан|Аміром Ханом]] [[5 грудня]] [[2009]] року.
<br>

----
Назва:[[Герасимчук Лідія Павлівна]] 
[[Файл:Могила Лідії Герасимчук.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Лідія (Лілія) Павлівна Герасимчук''' ([[5 травня]] [[1922]], [[Київ]]&nbsp;— [[5 грудня]] [[1958]], Київ)&nbsp;— українська прима-балерина. [[Заслужений артист УРСР|Заслужена артистка УРСР]] (з 1952 року).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Померла [[5 грудня]] [[1958]] року. Похована на [[Байкове кладовище|Байковому цвинтарі]] в Києві. На могилі [[бронза|бронзовий]] [[пам'ятник]] «Вмираючий лебідь». [[Скульптор]] [[Остапенко Петро Пилипович|Петро Остапенко]] ([[1960]]); у Києві встановлено копію, оригінал перебував у Бахрушинському музеї.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Зеленюк Іван Степанович]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Степа́нович Зеленю́к''' (* [[1909]], с. [[Джурин (Шаргородський район)|Джурин]], [[Шаргородський район]], [[Вінницька область]] — [[5 грудня]] [[1966]], [[Кам'янець-Подільський]], [[Хмельницька область]])&nbsp;— український [[історик]], партійний ([[КПРС]]) діяч.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З 30 січня 1947 до 5 грудня 1966 року - ректор Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині [[Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка]]). 
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер І. С. Зеленюк [[5 грудня]] [[1966]] року. 
<br>

----
Назва:[[Карповський Наум Павлович]] 

-Знайдено: + '''Карповський Наум Павлович''' ([[5 грудня]] [[1907]], [[Харків]])&nbsp;— український [[графік]], [[заслужений діяч мистецтв]] Казахської РСР (з [[1944]]).
<br>

----
Назва:[[Кротевич Євген Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Кротевич Євген Володимирович''' ([[22 листопада]] ([[5 грудня]]) [[1901]], с. [[Павлівка (Звенигородський район)|Павлівка]], тепер [[Звенигородський район|Звенигородського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]]&nbsp;— [[12 липня]] [[1979]], [[Київ]])&nbsp;— український [[мовознавець]] і [[педагог]], професор з [[1958]].
<br>

----
Назва:[[Сєрих Семен Прокопович]] 
[[Файл:Могила Семена Сєрих.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[ніч]] на [[5 грудня]] [[1944]] року капітан С.&nbsp;П.&nbsp;Сєрих із батальйоном [[форсування|форсував]] [[Дунай]] біля населеного пункту Маріахаза, північніше угорського міста [[Ерчі]]. У бою за містечко Каземхап замінив пораненого командира [[рота|роти]], очолив [[атака|атаку]] і захопив Каземхап. Брав участь у відбитті 12 [[контратака|контратак]] противника. [[Плацдарм]] був утриманий.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Українська діаспора Нової Зеландії]] 
[[Файл:Flag of New Zealand.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Важливий шанс заявити про себе, паралельно з'ясовуючи важливі питання щодо власних потенційних можливостей як громади, сучасні новозеландські українці отримали під час [[Помаранчева революція|«Помаранчевої революції»]] [[2004|2004 року]] в [[Україна|Україні]]. Цій події була приділена значна увага в новозеландських ЗМІ. До того ж українські іммігранти [[Окленд|Окленду]] та [[Крайстчерч|Крайстчерчу]] (два найбільших міста Нової Зеландії) вранці [[5 грудня]] [[2004|2004 року]], одночасно, провели мітинги в контексті президентських виборів в Україні.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Список президентів України]] 
[[Файл:Yanukovich.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |[[5 грудня]] [[1991]]
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Посольство України в Росії]] 
[[Файл:Konsulstvo Sankt-Peterburg 2011 1004.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після проголошення незалежності Україною [[24 серпня]] [[1991]] року [[Росія]] визнала державну незалежність [[Україна|України]] [[5 грудня]] [[1991]] року<ref>[[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с.</ref>. Дипломатичні відносини між Україною та Росією були встановлені 14 лютого 1992 року шляхом підписання Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією<ref>[http://www.mfa.gov.ua/russia/ua/publication/content/43487.htm Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Росією]</ref>.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Посольство Росії в Україні]] 
<!--[[Файл:Heneraljne konsuljstvo Rosiji v Simferopoli.jpg|thumb |150px|right]]
-->-Знайдено: + Після проголошення незалежності Україною [[24 серпня]] [[1991]] року [[Росія]] визнала державну незалежність [[Україна|України]] [[5 грудня]] [[1991]] року<ref>[[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с.</ref>. Дипломатичні відносини між Україною та Росією були встановлені 14 лютого 1992 року шляхом підписання Протоколу про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією<ref>[http://www.mfa.gov.ua/russia/ua/publication/content/43487.htm Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною і Росією]</ref>. [[6 серпня]] [[1992]] року Російська Федерація відкрила посольство в [[Київ|Києві]].<ref>[http://www.jurbase.ru/texts/sector170/tez70990.htm Постановление Правительства РФ от 6 августа 1992 г. N 557 «Об учреждении посольств Российской Федерации в государствах&nbsp;— участниках СНГ, Республике Грузия, Латвийской Республике, Литовской Республике, Эстонской Республике» (с изм. и доп. от 7 июля 1993 г., 19 июня 1994 г., 27 января 1996 г.)]</ref>
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Беркут (спецпідрозділ)]] 
[[Файл:KrapovyBeret.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 грудня]] [[1988]] в системі [[МВС УРСР]] було віддано вказівку про організацію загонів міліції особливого призначення (ЗМОП). На той період ці загони були сформовані в [[Київ|Києві]], [[Дніпропетровськ]]у, [[Донецьк]]у, [[Львів|Львові]] та [[Одеса|Одесі]].
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Гринь Владислав Костянтинович]] 
[[Файл:Gryn V.K..jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Гринь Владислав Костянтинович''' ([[5 грудня]] [[1961]]<ref>[http://www.dsmu.edu.ua/index.php?</ref><br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Нетреба Василь Гаврилович]] 
[[Файл:NetrebaVG monument.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 грудня]] на головному рубежі [[Лінія Маннергейма|Лінії Маннергейма]] розпочала наступ з метою [[форсування]] річки Тайпален-Йокі (зараз&nbsp;— [[Бурна (річка)|річка Бурна]]) і розвитку успіху оперативна група [[Командарм другого рангу|командарма 2 рангу]] [[Грендаль Володимир Давидович|Грендаля]], нашвидкуруч створена з 49-ї та 150-ї дивізій [[Ешелон (військова справа)|другого ешелону]] [[13-а армія (СРСР)|13-ої армії]]. Але артилеристи, які через поспіх не встигли не тільки провести [[Артилерійська розвідка|розвідку]], але й вивести всі гармати на позиції, вели вогонь не по цілях, а по площах. Щільний вогонь добре замаскованих фінських [[Вогнева позиція|вогневих точок]] привів до того, що атаки захлинулися, піхота зазнала великих втрат, були знищені або ушкоджені 35 танків зі 150, що брали участь в першому дні наступу. [[Понтонний міст|Наплавний міст]] саперам вдалося навести лише в смузі 19-го стрілецького полку. Батальйон лейтенанта Михайла Дударенка з цього полку провів розвідку боєм і виявив сильний [[Укріплений район|укріпрайон]] противника. У ході сутички він знищив вогневі точки в районі населеного пункту Неоарі, забезпечивши тим самим підхід наших військ до [[Переправа|переправи]]. Через два дні батальйон очолив [[форсування]] річки полком. Завдання було виконано — захоплений [[плацдарм]] в 2&nbsp;[[км]] по фронту і 3,5&nbsp;[[км]] в глибину, але комбат загинув смертю хоробрих
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Міжнародні відносини України]] 
[[Файл:Diplomatic relations of Ukraine.PNG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + *[[5 грудня]] [[1991]]: визнання [[Проголошення незалежності України 1991|незалежності України]].
<br>
-Знайдено: + *[[5 грудня]] [[1991]]: визнання [[Проголошення незалежності України 1991|незалежності України]].
<br>
-Знайдено: + *[[5 грудня]] [[1991]]: визнання [[Проголошення незалежності України 1991|незалежності України]].
<br>
-Знайдено: + *[[25 грудня]] [[1991]]: визнання [[Проголошення незалежності України 1991|незалежності України]].
<br>
-Знайдено: + *[[25 грудня]] [[1991]]: визнання [[Проголошення незалежності України 1991|незалежності України]].
<br>
-Знайдено: + *[[25 грудня]] [[1991]]: визнання [[Проголошення незалежності України 1991|незалежності України]].
<br>
-Знайдено: + *[[5 грудня]] [[1991]]: визнання [[Проголошення незалежності України 1991|незалежності України]].
<br>
-Знайдено: + *[[25 грудня]] [[1991]]: визнання [[Проголошення незалежності України 1991|незалежності України]].
<br>
-Знайдено: + *[[25 грудня]] [[1991]]: визнання [[Проголошення незалежності України 1991|незалежності України]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Свободний (космодром)]] 

-Знайдено: +  |[[5 грудня]] [[2000]]||[[Старт-1 (РН)|Старт-1]]||[[EROS-А1 (КА)|EROS-А1]] ([[Ізраїль]])||подвійного призначення
<br>

----
Назва:[[Жайворон Володимир Гнатович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[5 грудня]] [[1944]], одним з перших форсуючи р. [[Дунай]] в [[Угорщина|Угорщині]], з [[плот]]у коригував вогонь у бік противника. Загинув у цьому бою.
<br>

----
Назва:[[Герб Волині]] 

-Знайдено: + [[5 грудня]] [[1856]] року, доки не був затверджений герб [[Волинська губернія|Волинської губернії]], за герб Волинського намісництва [[Російська імперія|Російської імперії]] правив герб адміністративного центру намісництва, міста [[Зв'ягель|Новограда-Волинська]]. В золотому полі щита червоний хрест<ref>[http://www.sinologist.com.ua/ukr/East_West/%D0%A2%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D1%83%D1%88_%D0%A7%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.pdf Тадеуш Чацький в історії Волині]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Пармська єпархія святого Йосафата УГКЦ]] 

-Знайдено: +  | Заснована              = [[5 грудня]] [[1983]]
<br>
-Знайдено: + '''Пармська єпархія''' ([[Англійська мова|англ]]. ''Ukrainian Catholic Eparchy of Saint Josaphat in Parma'')&nbsp;— єпархія [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]], яка входить до складу [[Філадельфійська митрополія УГКЦ|Філадельфійської митрополії]]. Єпархія була заснована [[5 грудня]] [[1983]]. З [[29 липня]] [[2009]] єпархом є [[Іван Бура]].
<br>

----
Назва:[[Історія Пирятина]] 
[[Файл:Pyryatyn icon-Svichka.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У серпні [[1919]] року Пирятин захопили денікінські війська. [[5 грудня]] [[1919]] року місто і повіт звільнено від деніківців. На Пирятинщині знову (на цей раз уже остаточно) відновлено радянську владу. Однак, і у [[1920]] році в Пирятині діяв підпільний комітет з підготовки збройного виступу проти радянської влади, робота якого була жорстоко придушена. Тоді ж, у [[1920]] році місто відвідав голова [[ВУЦВК]] [[Петровський Григорій Іванович|Г. І. Петровський]].
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Казанлі Микола Іванович]] 

-Знайдено: + '''Казанлі́ Мико́ла Іва́нович''' ({{н}} [[5 грудня]] [[1867]]&nbsp;р.&nbsp;— [[5 серпня]] [[1916]]&nbsp;р.)&nbsp;— український [[композитор]] і [[диригент]], полтавський дворянин, син полковника царської армії.
<br>
-Знайдено: + Казанлі Микола Іванович народився 5 грудня 1867 року, у м. [[Тирасполь]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]], зараз [[Молдова]]. Закінчив [[Петровський Полтавський кадетський корпус|Полтавський кадетський корпус]] ([[1886]]), Михайлівське гарматне училище ([[1889]]), з [[1895]] викладав музику; музичну освіту здобув в Одеській музичній школі та [[Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова|Петербурзькій консерваторії]] ([[1894]]).
<br>

----
Назва:[[Олійник Ольга Борисівна]] 
[[Файл:Олійник Ольга Борисівна.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Народилася [[5 грудня]] [[1960]] р. У 1983 р. закінчила філологічний, а  в 2001 р. і юридичний факультет КНУ ім. Т. Шевченка. Викладала в Київському вищому танковому інженерному училищі, Київському педагогічному інституті ім. М. Горького, Харківській державній академії залізничного транспорту, Київському військовому гуманітарному інституті, Національній академії внутрішніх справ України, Київській державній академії водного транспорту, Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. Нині — ректор Міжгалузевого інституту управління МОН України.  
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дружківський трамвай]] 

-Знайдено: + | дата відкриття = [[5 грудня]] [[1945]]
<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + 1945 року у місті Дружківка було вирішено збудувати трамвайну лінію. У серпні 1945 року розгорнулись будівельні роботи, а 5 грудня 1945 року рух було відкрито. Одноколійна із роз'їздом лінія довжиною 1,5 км сполучила площу Леніна та міст чяерез р. Кривий Торець.
<br>

----
Назва:[[Озаркевич Іван Іванович]] 

-Знайдено: + '''Озаркевич Іван (Іоан) Іванович''' (*[[5 грудня]] [[1826]], Глибоке (тепер село Глибока Богородчанського району - †[[9 лютого]] [[1903]], [[Болехів]]<ref>''І.Чорновол.'' 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с.164</ref>) — український греко-католицький священик, [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]]  [[Галичина|Галичини]] у [[ХІХ]] ст.
<br>

----
Назва:[[Адріан Няга]] 
[[Файл:Adrian Neaga.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[збірна Румунії з футболу|збірній Румунії]] дебютував [[5 грудня]] [[2000]] року в виїзному матчі проти [[збірна Алжиру з футболу|збірної Алжиру]], що завершився поразкою 2-3. Всього за збірну Няга провів 6 матчей, останній з яких у [[2004]] році.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Аббакумов Степан Тимофійович]] 

-Знайдено: + '''Аббаку́мов Степан Тимофійович''' ([[23 листопада]] ([[5 грудня]]) [[1870]], [[Київ]]&nbsp;— [[1919]], там же)&nbsp;— український [[диригент]], [[композитор]], [[педагог]].
<br>

----
Назва:[[Єщенко Микола Дмитрович]] 
[[Файл:Obolon-A UNR-1-2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У жовтні [[1917]]&nbsp;р. добровільно прибув у розпорядження командувача 34-го армійського (1-го Українського) корпусу генерала [[Павло Скоропадський|П. Скоропадського]]. [[5 грудня]] [[1917]]&nbsp;р. був відряджений у розпорядження військового секретаря [[Симон Петлюра|С. Петлюри]]. З [[10 березня]] [[1918]] року&nbsp;— начальник управління військових комунікацій Генерального штабу УНР, згодом&nbsp;— Української Держави. З грудня [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник відділу зв'язку штабу Дієвої армії УНР. З [[9 березня]] [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник військових комунікацій [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]]. У грудні [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— був інтернований польською владою у [[Рівне|Рівному]]. У [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник управління військових комунікацій Генерального штабу УНР. З [[15 жовтня]] [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— 1-й генерал-квартирмейстер Генерального штабу Армії УНР. З [[5 жовтня]] [[1920]]&nbsp;р.&nbsp;— [[Генерал-хорунжий|генеральний-хорунжий]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Комітет опору диктатурі]] 

-Знайдено: + [[5 грудня]] лідер [[УРП «Собор»]] [[Павло Жебрівський]] заявив, що його партія проводитиме переговори про об'єднання з опозиційними партіями.
<br>
-Знайдено: + [[25 грудня]] [[Олег Тягнибок]] заявив, що не вірить у можливість створення єдиного партійного списку, як запропонувала Юлія Тимошенко. «Не буде єдиного партійного списку — це нереально. Складно об'єднати в одну політичну силу абсолютно різні ідеологічно політичні організації», — вважає політик.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2011/12/25/6864712/ Тягнибок: єдиного партійного списку не буде]</ref>
<br>

----
Назва:[[Петрушкін Юрій Федорович]] 

-Знайдено: + Народився 5 грудня 1935&nbsp;р. у м. Краснокамську (Росія). Закінчив художнє училище в м. [[Душанбе]], [[Ленінградський державний академічний інститут живопису, скульптури й архітектури імені І. С. Рєпіна]]. Викладачі: О. Пахомов, М. Ломакін, М. Таранов, В. Звонцов, В. Ветрогонський, В. Смирнов, А. Трошичев.
<br>

----
Назва:[[Андрушко Володимир Васильович]] 

-Знайдено: + '''Андру́шко Володи́мир Васи́льович''' ([[5 грудня]] [[1929]] - 2012, с. [[Саджавка (село)|Саджавка]], нині [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]])&nbsp;— український [[педагог]], [[письменник]], [[публіцист]], громадсько-політичний діяч.
<br>

----
Назва:[[ХК «Донбас» у сезоні 2011—2012]] 
[[Файл:Injury icon 2.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:==== Грудень ====<br>
Знайдено: + |дата = [[25 грудня]] [[2011]]
<br>
-Знайдено: + |align=center|[[5 грудня]] [[1987]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Осецький Йосип Петрович]] 

-Знайдено: + '''Йо́сип Петро́вич Осе́цький''' ([[5 грудня]] [[1946]], село [[Держанівка (Дунаєвецький район)|Держанівка]], нині [[Дунаєвецький район|Дунаєвецького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]])&nbsp;— український [[поет]]. Член [[Всеукраїнська творча спілка «Конгрес літераторів України»|Конгресу літераторів України]]. Один із небагатьох сучасних поетів, що пише [[рондель|ронделі]]. Кандидат юридичних наук&nbsp;— доктор філософії в галузі права (2011). Дослідження у сфері порівняльно-історичного мовознавства&nbsp;— українська мова і санскрит.
<br>

----
Назва:[[27 реактивний артилерійський полк]] 
[[Файл:Одноріг.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Днем створення полку вважається [[14 травня]] [[2008]] року. [[5 грудня]] [[2008]] року начальник Генерального штабу ЗС України [[Кириченко Сергій Олександрович (генерал армії)|Сергій Кириченко]] вручив полку [[Бойовий Прапор]].
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Облога Очакова (1788)]] 
[[Файл:January Suchodolski - Ochakiv siege.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Приготування до штурму були завершені в ніч з [[5 грудня|5]] на [[6 грудня]]. були сформовані шість штурмових колон: 1-а і 2-а мали штурмовати замок [[Джезаірлі Газі Хасан-паша|Гасан-паші]], 3-я — атакувати ретраншмент з півночі, 4-а&nbsp;— зі сходу, намагаючись недопустити відходу захисників ретраншменту у фортецю, 5-а і 6-а&nbsp;— атакувати саму фортецю. Загальний наступ розпочався о сьомій ранку [[6 грудня]] при 23-градусному морозі.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Федченко Микола Юхимович]] 

-Знайдено: + '''Федченко Микола Юхимович''' ({{н}}[[5 грудня]] [[1885]], с. [[Озаричі (Конотопський район)|Озаричі]], [[Конотопський район]],  [[Сумська область]]&nbsp;— † ?<br>

----
Назва:[[Ерік Перейра]] 
[[Файл:Eric de Oliveira Pereira.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Е́рік де Оліве́йра Пере́йра''' ({{lang-pt|Eric de Oliveira Pereira}}; {{н}} [[5 грудня]] [[1985]] року, [[Нова-Ігуасу]])&nbsp;— бразильський [[футболіст]]. [[Півзахисник|Атакувальний півзахисник]] румунського клубу «[[Газ Метан (футбольний клуб)|Газ Метан]]».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Боржавська вузькоколійна залізниця]] 
[[Файл:Schedule-Borzhava-Railway.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Будівництво ===<br>
Знайдено: + Для прискорення розгляду та затвердження проекту, законодавча комісія [[Береґ|Березького комітату]] на своїх позачергових зборах від [[5 грудня]] [[1906]] року прийняла та затвердила рішення громад міста [[Берегово]] та всіх зацікавлених сіл про виділення коштів для будівництва залізниці і відіслала міністру внутрішніх справ. Крім цього, у своєму листі на ім'я головнокеруючого комісія просила якнайшвидше домогтися дозволу на будівництво. Справа розглядалася чотирма міністерствами (торгівлі, транспорту, фінансів, внутрішніх справ)&nbsp;— зважувалися всі «за» і «проти» проекту. [[23 травня]] [[1907]] року розпорядженням №&nbsp;41116/III міністра торгівлі було поставлено остаточну резолюцію у цій непростій справі.
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Шуляк Петро Іванович]] 
[[Файл:ZSU-emblem.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + * [[5 грудня]] [[2002]]<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1137/2002 Указ Президента України №&nbsp;1137/2002 від 5 грудня 2002 року «Про призначення П.Шуляка Головнокомандувачем Сухопутних військ Збройних Сил України»]</ref>&nbsp;— [[3 червня]] [[2004]]<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/612/2004 Указ Президента України №&nbsp;612/2004 від 3 червня 2004 року «Про звільнення П. Шуляка з посади Головнокомандувача Сухопутними військами Збройних Сил України»]</ref>&nbsp;— Головнокомандувач [[Сухопутні війська Збройних Сил України|Сухопутними військами Збройних Сил України]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Миколаєнко Микола Антонович]] 
[[Файл:Миколаєнко М.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Микола Миколаєнко народився [[5 грудня]] [[1919]] року в селі Мар'янівка Криворізького району на Дніпропетровщині в родині [[гірник]]а. У 1941 році закінчив [[Запорізький педагогічний інститут]]. 1941 року разом з [[Жолдак Олесь Іванович|Олесем Жолдаком]], [[Михайло Шлома|Михайлом Шломом]] та ін. став одним з засновників Запорізького обласного літературного об'єднання. Великою подією в літературному житті Запоріжжя стало створення обласного об'єднання<ref>[http://web.znu.edu.ua/gazeta/archive/24_7.htm 30-ті роки. Митці пера]</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Посольство Болгарії в Україні]] 
[[Файл:Coat of arms of Bulgaria.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У 1918 році Болгарія визнала незалежність [[УНР|Української Народної Республіки]]. Після відновлення незалежності Україною [[24 серпня]] [[1991]] року [[Болгарія]] визнала [[Україна|Україну]] [[5 грудня]] [[1991]] року. [[13 грудня]] [[1991]] року між Україною та [[Болгарія|Болгарією]] було встановлено дипломатичні відносини.<ref>[[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с.</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Голокост в Україні]] 
[[Файл:Einsatzgruppen murder Jews in Ivanhorod, Ukraine, 1942.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Уже [[5 грудня]] почався перепис населення міста, причому євреїв заносили в особливі «жовті» списки, куди були занесено 10271 ім'я харківських євреїв, серед яких більше 75 % становили жінки, діти й люди похилого віку.<ref name="Skorobogatov">{{книга
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Яремчук Василь Максимович]] 
[[Файл:Могила Василя Яремчука.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Коли почалася [[радянсько-німецька війна]], за рішенням Лозівського райкому КП(б)У був направлений на курси підривників, а в серпні [[1941]] року&nbsp;— в партизанський загін імені Котовського, де очолив підривну групу. Діючи на залізничних ділянках Львів—Брянськ, Гомель—Брянськ з жовтня 1941 по грудень [[1942]] року пустили під укіс 12 залізничних ешелонів з бойовою технікою та живою силою ворога, підірвав 12 залізничних мостів. [[5 грудня]] група партизанів під керівництвом В.&nbsp;М.&nbsp;Яремчука підірвала Шалигинський цукровий завод. У грудні був поранений і перебував на лікуванні.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Мохов Михайло Іванович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Командир батареї 525-го легкого артилерійського полку [[Капітан (військове звання)|капітан]] Мохов здійснив свій подвиг при [[форсування|форсуванні]] [[Дунай|Дунаю]]: у ніч на [[5 грудня]] 1944 року разом з групою [[Військова розвідка|розвідників]] він у числі перших переправився на західний берег річки в районі міста [[Ерчі]], за 50 кілометрів на південь від [[Будапешт]]у. Досягнувши берега, стрімкою атакою розвідники вибили противника з першої лінії траншей, розгорнули артилерійські позиції і відкрили вогонь. Капітан Мохов вміло керував боєм — прицільним вогнем артилеристи придушили ворожу батарею, кілька [[кулемет]]них гнізд. Сміливі дії Михайла Мохова сприяли успішному форсування річки підрозділами полку та розширенню [[плацдарм]]у<ref name="histpol">[http://histpol.pl.ua/pages/content.php?<br>

----
Назва:[[70-а гвардійська мотострілецька дивізія]] 
[[Файл:Order of Bogdan Khmelnitsky.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Під час [[Радянсько-фінська війна|війни з Фінляндією]] перебувала в складі [[7-а армія (СРСР)|7-ї армії]]. [[24 жовтня]] [[1939]] року відправлена в тил на переформування, а в кінці листопада знову перекинута на [[Карельський перешийок]]. З [[5 грудня|5]] по [[9 грудня]] — в резерві. Потім входила до складу 50-го стрілецького корпусу. З [[27 грудня]] 1939 року по [[26 січня]] [[1940]] року, знову перебувала в армійському резерві. У лютому — на початку березня брала участь в боях за укріплений район Сумма-Хотинен [[Лінія Маннергейма|Лінії Манергейма]], наступала на в Юля-Соммі, Паппіланніемі, Кейхясніемі і Кууппойсіінсаарі. [[10 березня]] 1940 року виведена у фронтовий резерв, а у квітні відправлена з [[Ленінград]]а в [[Закавказький військовий округ]]. За бойові заслуги в радянсько-фінській війни 1939–1940 років нагороджена [[Орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]].
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Комаровський Олександр Володимирович]] 
[[Файл:Монумент Незалежності Київ.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олександр Володимирович Комаровський''' ([[6 червня]] [[1945]], [[Київ]] — [[5 грудня]] [[2002]], [[Київ]]) — український [[архітектор]]. [[Заслужений архітектор УРСР]] (з [[1985]] року), лауреат [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]] ([[1985]]), [[академік]] [[Академія архітектури України|Академії архітектури України]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Жив у [[Київ|Києві]]. Помер [[5 грудня]] [[2002]] року. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 52а).
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Посольство України в Болгарії]] 

-Знайдено: + Після відновлення незалежності Україною [[24 серпня]] [[1991]] року [[Болгарія]] визнала [[Україна|Україну]] [[5 грудня]] [[1991]] року. [[13 грудня]] [[1991]] року між Україною та [[Болгарія|Болгарією]] було встановлено дипломатичні відносини.<ref>[[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с.</ref> 5 жовтня 1992 року було підписано Договір про дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Болгарія. 18 травня 1993 року Надзвичайний і Повноважний Посол України [[Воробйов Олександр Костянтинович|Олександр Воробйов]] вручив вірчі грамоти Президенту Болгарії [[Желю Желев]]у.
<br>

----
Назва:[[Єфименко Тетяна Іванівна]] 

-Знайдено: + '''Тетя́на Іва́нівна Єфи́менко ''' (*[[5 грудня]] [[1950]], [[Рига]])&nbsp;— український економіст та державний діяч, член-кореспондент [[НАН України]]. Доктор економічних наук, професор. один з основних розробників Податкового кодексу.
<br>

----
Назва:[[Єрмаков Анатолій Ізотович]] 

-Знайдено: + '''Єрмаков Анатолій Ізотович''' (*&nbsp;[[20 травня]] [[1939]], [[Ворошиловград]], [[УРСР]]&nbsp;— †&nbsp;[[5 грудня]] [[2011]], [[Луганськ]])&nbsp;— український вчений у галузі [[математика|математики]], досліджував проблеми [[апроксимація|апроксімації]] у [[Хаусдорфів топологічний простір|хаусдорфовому просторі]].
<br>

----
Назва:[[Сергій (Куминський)]] 

Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + Заарештований [[4 листопада]] [[1937]] року. [[5 грудня]] [[1937]] трійкою при УНКВС по Красноярському краю засуджений до розстрілу за звинуваченням в «участі в к / р офіцерсько-білогвардійській змові». Вирок приведений у виконання [[11 грудня]] в [[Ачинськ]]у.
<br>

----
Назва:[[Єневич Федір Федорович]] 
[[Файл:Могила Федора Єневича.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Федір Федорович Єневич''' ({{ДН|26|4|1905|13}}, [[Глібки]]&nbsp;— [[5 грудня]] [[1976]], [[Київ]])&nbsp;— український [[філософ]], комсомольський і партійний функціонер, [[доктор філософських наук]], [[професор]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[5 грудня]] [[1976]] року. Похований в [[Київ|Києві]] на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Грузини в Україні]] 
[[Файл:Flag of Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Першоосновою українсько-грузинських двосторонніх зв'язків стало підписання Договіру про дружбу і співробітництво двох незалежних держав [[5 грудня]] [[1918]] року. Дипломатичні відносини між двома незалежними державами були встановлені [[21 липня]] [[1992]] року. [[Посольство України в Грузії|Дипломатичне посольство України в Грузії]] почало діяти [[5 квітня]] [[1994]] року, а [[Посольство Грузії в Україні]] — [[19 серпня]] [[1994]] року.<ref>[http://svit.ukrinform.ua/Gruzia/gruzia.php?</ref><br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Зварич Володимир Васильович]] 

-Знайдено: + '''Володи́мир Васи́льович Зва́рич''' (*[[7 лютого]] [[1919]], с. [[Озерна]] [[Зборів]]ський район , [[Україна]])&nbsp;— †[[5 грудня]] [[1998]], [[Львів]])&nbsp;— український вчений- [[нумізмат]] і [[археолог]] .
<br>

----
Назва:[[Герб Солі]] 

-Знайдено: + |дата_затвердження  = [[5 грудня]] [[2010]]
<br>
-Знайдено: + '''Герб Со́лі''' затверджений [[5 грудня]] [[2010]] p. рішенням II сесії [[Солянська сільська рада|Солянської сільської ради]] VI скликання.
<br>

----
Назва:[[Прапор Солі]] 

-Знайдено: + |затверджений = [[5 грудня]] [[2010]]
<br>
-Знайдено: + '''Прапор Со́лі''' затверджений [[5 грудня]] [[2010]] p. рішенням II сесії [[Солянська сільська рада|Солянської сільської ради]] VI скликання.
<br>

----
Назва:[[Пастушенко Леонід Трохимович]] 

-Знайдено: + '''Пастуше́нко Леоні́д Трохи́мович''' ({{н}} [[5 грудня]] [[1936]])&nbsp;— український [[поет]], [[прозаїк]], [[публіцист]] і [[літературний критик]]. [[Заслужений журналіст України]] (1993).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 грудня]] [[1936]] року в селі [[Говори (Віньковецький район)|Говори]] [[Затонський район|Затонського району]] [[Вінницька область|Вінницької]] (тепер [[Віньковецький район]] [[Хмельницька область|Хмельницької]]) області в сім'ї учителів. Батько&nbsp;— син «ворога народу» Івана Пастушенка, приписаного чекістами до подільських «волинщиків», вимушено «кочував», шукаючи роботу по ближніх селах, тож майбутній журналіст учився не тільки в рідній школі, а й у Женишковецькій, Віньковецькій Хмельницької, Вербовецькій [[Мурованокуриловецький район|Мурованокуриловецького району]] Вінницької, Заміхівській та Новоушицькій&nbsp;— знову Хмельницької областей.
<br>

----
Назва:[[Задонцев Антон Іванович]] 

-Знайдено: + '''Задо́нцев Анто́н Іва́нович''' ({{н}} [[16 серпня]] [[1908]]&nbsp;— {{†}} [[5 грудня]] [[1971]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[СРСР|радянський]] [[вчений]] в галузі зернових культур, [[доктор сільськогосподарських наук]], дійсний [[академік]] [[ВАСГНІЛ]] (1960).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[5 грудня]] [[1971]] року.
<br>

----
Назва:[[Герасимчук Микола Семенович]] 

-Знайдено: + '''Микола Семенович Герасимчук''' (*[[19 грудня]] [[1931]], [[Дермань|c.&nbsp;Дермань]]&nbsp;— †[[5 грудня]] [[2003]], [[Київ]])&nbsp;— український [[економіст]], [[член-кореспондент]] [[НАН України]] (з 18.05.1990), доктор економічних наук (1977), професор (1980), колишній заступник директора [[Інститут економіки АН УРСР|Інституту економіки НАН України]] з наукової роботи, завідувач відділу ефективності інвестицій та відтворення основних фондів, [[Заслужений діяч науки і техніки України]] (12.03.1993).
<br>

----
Назва:[[Сіяк Дарія Остапівна]] 

-Знайдено: + '''Сіяк Дарія Остапівна '''(*[[25 травня]] [[1908]]&nbsp;р., [[Бучач]]&nbsp;— †[[5 грудня]] [[1977]]&nbsp;р., [[Сарсель]], [[Франція]])&nbsp;— [[Українці|український]] педагог, бібліотекар, громадська діячка. Дружина [[Кубійович Володимир|Володимира Кубійовича]] (друга).
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Померла 5 грудня 1977 року, похована в м.[[Сарсель|Сарсель]] біля [[Париж|Парижу]] поряд з чоловіком в спільному похованні українських вчених, діяльних в [[НТШ]].
<br>

----
Назва:[[Рожко Володимир Євтухович]] 
[[Файл:Рожко.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 грудня]] [[1946]] року в селі [[Красноволя (Маневицький район)|Краснаволі]] на історичній [[Цумань|Цуманщині]]. Закінчив історичний факультет [[Волинський національний університет імені Лесі Українки|ВНУ ім. Лесі Українки]] та [[Волинська православна богословська академія|Волинську духовну семінарію]] з відзнаками. Відзначився, як учасник дисидентського руху на Волині в 60-80-х роках минулого століття.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Список бійців куреня Української повстанської армії «Месники»]] 

Підзаголовок:=== Список ===<br>
Знайдено: + | 108 || «Довбуш» Денека Григорій || с. Люблинець Новий Любачівського повіту || {{дтс|1922|3|9}}&nbsp;— {{дтс|1945|12|25}} || Ст. стрілець, ракетник || Месники-1 || Закінчив 5 класів початкової школи. Коваль. Член ОУН з 1938&nbsp;р. Співорганізатор і член УНС в рідному селі. З квітня 1944&nbsp;р.- в лавах УПА. 21 листопада 1945&nbsp;р. важко поранений у бою під час акції на с. Дахнів. Від отриманих ран помер 25 грудня. Похований в с. Молодич Ярославського повіту.
<br>

----
Назва:[[Панфілова Марія Олександрівна]] 

-Знайдено: + * Дебют в кубку світу&nbsp;— [[5 грудня]] [[2009]] року в [[спринт]]і в [[Естерсунд]]і&nbsp;— '''75''' місце.
<br>

----
Назва:[[Операція «Сарненський хрест»]] 
[[Файл:Sarnenskyj hrest.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Операція «Са́рненський хре́ст»'''&nbsp;— бойова операція часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]], проведена [[Радянський партизанський рух на території України у часи Другої світової війни|радянськими партизанами]] біля [[Сарни|м. Сарни]] ([[Рівненська область]]) з 1 по 6 грудня [[1942|1942 року]]. Одна із найуспішніших операцій під командуванням [[Ковпак Сидір Артемович|С.&nbsp;А.&nbsp;Ковпака]] в ході [[рейду по Правобережній Україні]]. Вночі проти [[5 грудня]] 1942 року 5 груп, створених для здійснення операції, одночасно висадили в повітря 5 мостів через річки [[Случ (притока Горині)|Случ]] і [[Горинь (річка)|Горинь]]. Внаслідок операції на 15 діб було припинено рух поїздів через [[залізничний вузол]] Сарни.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Лукашевич Антін]] 
[[Файл:Wien Parlament um 1900.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] — член [[Головна Українська Рада|Головної Української Ради]] ([[1914]]) і [[Загальна Українська Рада|Загальної Української Ради]] ([[1915]]). З [[5 грудня]] [[1916]] року член «Союзу українських парламентських та сеймових депутатів Буковини».<br />
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Мухаровський Михайло Якович]] 

-Знайдено: + '''Михайло Якович Мухаровський''' ([[3 січня]] [[1949]] року (юридична){{fact}}, [[5 грудня]] [[1948]] року(фактична){{fact}})&nbsp;— український діяч у сфері [[стандартизація|стандартизації]], [[метрологія|метрології]] та [[сертифікація|сертифікації]], а також державного нагляду за додержанням стандартів норм і правил. [[Кандидат технічних наук]].<ref>[http://kdpu-nt.gov.ua/sites/default/files/R55.doc Комітет з [[Державна премія України в галузі науки і техніки|Державних премій України в галузі науки і техніки]]]</ref>
<br>

----
Назва:[[Поляков Микола Сергійович]] 

-Знайдено: + '''Поляков Микола Сергійович''' (* 17 травня 1903, Дніпропетровськ&nbsp;— 5 грудня 1991, там же), український вчений в царині гірничої механіки, 1939&nbsp;— професор, 1945&nbsp;— член-кореспондент АН УРСР, 1960&nbsp;— доктор технічних наук, 1967&nbsp;— академік АН УРСР, 1978&nbsp;— заслужений діяч науки УРСР.
<br>

----
Назва:[[Список голів Верховної Ради України]] 
[[Файл:Владимир Рыбак.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | <center>[[24 серпня]]&nbsp;[[1991]]<br/>—<br/>[[5 грудня]]&nbsp;[[1991]]<ref name="Спікер поневолі">[http://www.ukrrudprom.ua/digest/dvvbvbvbccv220908.html?<br>
-Знайдено: + | <center>[[5 грудня]]&nbsp;[[1991]]<br/>—<br/>[[17 травня]]&nbsp;[[1994]]<ref name="Дахно">''Дахно&nbsp;І.&nbsp;І.'' Історія держави і права. Додаток 26. Спікери Верховної Ради України</ref></center>
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Мейжис Ірина Альбертівна]] 

-Знайдено: + '''Ірина Альбертівна Мейжис''' ([[5 грудня]] [[1945]], [[Миколаїв]])&nbsp;— [[Україна|український]] і [[Фінляндія|фінський]] [[науковець]], [[бібліотекознавець]], [[соціолог]], [[психолог]], [[доктор педагогічних наук]], [[професор]], [[громадський діяч]].
<br>

----
Назва:[[Вулиця Садова (Одеса)]] 

Підзаголовок:== Назва ==<br>
Знайдено: + [[3 жовтня]] [[1911]] міською Думою було прийнято рішення про перейменування на вулицю із '''Садової''' на ''Столипіна'' з клопотанням в установленому порядку. [[5 грудня]] [[1920]] вулицю перейменовують на '''Хмельницького''' на честь [[Хмельницький Олександр Ісакович|Олександра Ісаковича Хмельницького]], одесита, більшовика, Голови Одеського комітету більшовиків з [[1917]] року, комісара юстиції Одеського РНК з [[1918]] року, члена Президії ВУЦВК, народного комісара юстиції УРСР з [[1919]] року. З [[1941]] року вулиця знову носить назву '''Садової'''.
<br>

----
Назва:[[Список заступників голів Верховної Ради України]] 

-Знайдено: + | <center>[[24 серпня]]&nbsp;[[1991]]<br/>—<br/>[[5 грудня]]&nbsp;[[1991]]</center>
<br>

<br>Зобр:15шт.
----
Назва:[[Голобородько Олександр Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Голобородько Олександр Миколайович''' (народився [[5 грудня]] [[1950]], [[Коркіно]], [[Челябінська область]], [[Росія]])&nbsp;— український державний та політичний діяч, [[народний депутат України 1-го скликання]]<ref>[http://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/DEPUTAT1/378.htm Народні депутати України 1-го скликання (1990–1994)]</ref>, керівник ТОВ Виробничо-комерційна фірма «Механмонтаж»<ref>[http://b2btoday.com.ua/id/3050422 портал B2BToday.com.ua]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Футрик Іван Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Футрик Іван Володимирович''' ({{н}} [[5 грудня]] [[1989]])— український спортсмен, [[академічне веслування|академічний веслувальник]], срібний призер [[Літня Універсіада 2013|літньої Універсіади у Казані]].
<br>

----
Назва:[[Українсько-хорватські відносини]] 

-Знайдено: + Хорватія визнала незалежність України [[5 грудня]] [[1991]] року, а через 6 днів, [[11 грудня]] 1991 року Україна визнала незалежність Хорватії, дипломатичні відносини між двома країнами було встановлено [[18 лютого]] [[1992]] року. У лютому [[1995]] року у [[Загреб]]і Україна відкрила [[Посольство України в Хорватії]]. [[Посольство Хорватії в Україні]] Республіка Хорватія відкрила 1992 року у [[Київ|Києві]]<ref>[http://croatia.mfa.gov.ua/ua/ukraine-croatia/diplomacy Україна та Хорватія. Політичні відносини] на сайті Посольства України в Республіці Хорватія.&nbsp;— Процитовано 2 серпня 2013</ref>.
<br>

----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/27 серпня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 жовтня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 листопада | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/4 грудня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 грудня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 грудня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/24 січня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 березня | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]