Перегляд вихідного коду сторінки Карбонат кальцію

{{Речовина
| зображення = Calcium carbonate.jpg
| зображення1 = Calcium carbonate.png
| зображення2 = Calcium-carbonate-xtal-3D-SF.png
| IUPAC_назва = Карбонат кальцію
| інші_назви = [[Арагоніт]]; [[кальцит]]; [[крейда]]; [[вапно]]; [[вапняк]]; [[мармур]]; [[устриця]]; [[перлина]]
| поле1 = {{Речовина Ідентифікатори
|  номер_CAS = 471-34-1
|  PubChem = 10112
|  DrugBank = DB06724
|  KEGG = D00932
  }}
| поле2 = {{Речовина Властивості
|  формула = CaCO<sub>3</sub>
|  молярна_маса = 100.0869 г/моль
|  зовнішній_вигляд = Дрібний білий порошок; крейдяний смак
|  запах = без запаху
|  густина = 2.711 г/см<sup>3</sup> ([[кальцит]])
2.83 г/см<sup>3</sup> ([[арагоніт]])
| температура_плавлення = 1,339 °C (кальцит)
825 °C (арагоніт)
|  температура_кипіння = розкладається
|  розчинність = 0.013 г/л
|  розчинність1 = розчинний
|  розчинник1 = кислота
|  pKa = 9.0
|  показник_заломлення = 1.59
  }}
| поле3 = {{Речовина Структура
|  кристалічна_структура = Тригональна
  }}
| поле4 = {{Речовина Термохімія
|  теплота_утворення = −1207 кДж·моль
|  ентропія = 93 Дж·моль·K
  }}
| поле7 = {{Речовина Небезпеки
|  ЛД50 = 6450 мг/кг (перорально, щури)
|  ГГС_піктограми = {{GHS05}} {{GHS07}} <ref>https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/10112#section=GHS-Classification</ref>
<!-- NFPA блок -->
|    небезпека_для_здоров'я = 0
|    вогненебезпечність = 0
|    реакційна_здатність = 0
|    інше = 
  }}
| поле8 = {{Речовина Пов'язані
|  інші_аніони = [[Бікарбонат кальцію]]
|  інші_катіони = [[Карбонат берилію]]<br>[[Карбонат магнію]]<br>[[Карбонат стронцію]]<br>[[Карбонат барію]]<br>[[Карбонат радію]]
  }}
}}

'''Карбона́т ка́льцію'''&nbsp;— найважливіша і найпоширеніша [[Хімічна сполука|сполука]] [[Кальцій|кальцію]]. Хімічна формула СаСО<sub>3</sub>. В природі він зустрічається у вигляді кількох різновидів: [[вапняк]], [[крейда]], [[мармур]], кальцит, арагоніт. У харчовій промисловості зареєстрований як харчова добавка Е170, та використовується як поверхневий барвник.

== Властивості ==
Усі різновидності карбонату кальцію, крім [[Гідрокарбонати|гідрокарбонату]] Са(НСО<sub>3</sub>)<sub>2</sub>, нерозчинні у [[Вода|воді]]. Однак гідрокарбонат кальцію є речовиною нестійкою. При тривалому перебуванні на повітрі, а також при кип'ятінні його розчину Са(НСО<sub>3</sub>)<sub>2</sub> розкладається з виділенням [[Вуглекислий газ|вуглекислого газу]], утворенням води та середньої солі:
: Са(НСО<sub>3</sub>)<sub>2</sub> = СаСО<sub>3</sub> + Н<sub>2</sub>О + СО<sub>2</sub>

У природних умовах гідрокарбонат кальцію утворюється при взаємодії розчиненого в природній воді вуглекислого газу з вапняками:
: СаСО<sub>3</sub> + Н<sub>2</sub>О + СО<sub>2</sub> = Са(НСО<sub>3</sub>)<sub>2</sub>
Завдяки цій реакції і розчинності гідрокарбонату у воді відбувається постійне переміщення карбонатів у природі. Просочуючись крізь ґрунт і шари вапняку, природні води, які завжди містять у собі розчинний вуглекислий газ, розчиняють карбонати кальцію і виносять його у вигляді гідрокарбонату в річки й моря. Там СаСО<sub>3</sub> іде на побудову скелету живих морських організмів, а після їх відмирання нагромаджується на дні морів. Разом з тим у теплих місцях гідрокарбонат розкладається й у вигляді середньої солі осідає на дні моря.

[[Кислота]]ми карбонат і гідрокарбонат кальцію легко розкладається, наприклад:
: СаСО<sub>3</sub> + 2HCl = CaCl<sub>2</sub> + Н<sub>2</sub>О + СО<sub>2</sub>
: Са(НСО<sub>3</sub>)<sub>2</sub> + 2HCl = CaCl<sub>2</sub> + 2Н<sub>2</sub>О + 2СО<sub>2</sub>
При нагріванні карбонат кальцію, не плавлячись, розкладається з утворенням [[Оксиди|оксиду]] кальцію і діоксиду вуглецю:
: СаСО<sub>3</sub> = СаО + СО<sub>2</sub>

* Колір: білий або прозорий
* Блиск: немає
* Запах: немає
* Густина: 1,55 г/см³
* Температура плавлення/кипіння: 842 °C/1491 °C

== Природні форми ==
<gallery>
Файл:Calcite-HUGE.jpg|[[Кальцит]]
Файл:Aragonite.jpg|[[Арагоніт]]
Файл:MarbleUSGOV.jpg|[[Мармур]]
Файл:Kalktuff-Block Schloss-Tuebingen 2.jpg|[[Травертин]]
</gallery>
== Зміна тривалості [[Доба|доби]] ==
У зв'язку з притяганням Місяця, видимим проявом чого є [[приплив]]и, швидкість обертання Землі поступово зменшується. За сторіччя тривалість земної доби збільшується приблизно на 2 мілісекунди.

Зміну довжини дня протягом геологічного часу було перевірено експериментально, завдяки підрахунку кільцевих ліній у викопних [[корал]]ів. Корали відкладають на своєму зовнішньому скелеті у вигляді кілець карбонату кальцію; циклічність відкладення кілець пов'язана як з денним освітленням, так і з періодичними сезонними змінами: в 1963 році американський палеонтолог {{нп|треба=Джон Вест Веллс|є=John W. Wells}} (1907–1994) відкрив, що з кільцевих утворень на епітеке{{що це}} коралів можна визначити кількість днів в році тієї епохи, коли ці корали жили. З огляду на зміну тривалості року і екстраполюючи назад в часі уповільнення швидкості обертання Землі завдяки впливу Місяця, можна також визначити тривалість доби в той чи інший геологічний період<ref>{{Cite web|title=1969LAstr..83..411K Page 411|url=http://articles.adsabs.harvard.edu//full/1969LAstr..83..411K/0000411.000.html|website=articles.adsabs.harvard.edu|accessdate=2021-08-06|archive-date=21 грудня 2019|archive-url=http://archive.wikiwix.com/cache/20191221210557/http://articles.adsabs.harvard.edu//full/1969LAstr..83..411K/0000411.000.html}}</ref><ref name=":0">{{Cite web|title=Дендрохронологический метод датировки|url=http://medbiol.ru/medbiol/evol/00045009.htm|website=medbiol.ru|accessdate=2021-08-06|archive-date=22 грудня 2011|archive-url=https://web.archive.org/web/20111222125201/http://medbiol.ru/medbiol/evol/00045009.htm}}</ref>:
{| class="wikitable"
|-
! Час !! Геологічний період !! Число днів в році !! Тривалість доби
|-
| Сьогодні || [[Четвертинний період|Четвертичний]]|| 365 || 24 год
|-
| 100&nbsp;млн л.т || [[Юрський період|Юра]]|| 380 || 23 год
|-
| 200&nbsp;млн л.т || [[Пермський період|Перм]]|| 390 || 22,5 годин
|-
| 300&nbsp;млн л.т || [[Карбон]] || 400 || 22 год
|-
| 400&nbsp;млн л.т || [[Силур]] || 410 || 21,5 год
|-
| 500&nbsp;млн л.т || [[Кембрій]] || 425 || 20,5 год
|-
|}
Щоб дізнатися тривалість доби до епохи виникнення коралів, вченим довелося вдатися до допомоги [[Ціанобактерії|синьозелених водоростей]]. З 1998 року китайські дослідники Чжу Шісін, Хуан Сюегуан і Синь Хоутянь з Тяньцзіньського інституту геології і мінеральних ресурсів проаналізували білпонад 500 палин [[Строматоліти|строматолітів]] віком 1,3 мільярда років, що росли колись біля екватора і похованих на горах Яньшань. Синьозелені водорості реагують на зміну світлого і темного часу доби напрямком свого зростання і глибиною кольору: вдень вони пофарбовані в світлі тони і ростуть вертикально, вночі мають темне забарвлення і ростуть горизонтально. За зовнішнім виглядом даних організмів, враховуючи швидкість їх росту і накопичені наукові дані по геології і кліматології, виявилося можливим визначити річний, місячний і щоденний ритми росту синьозелених водоростей. Згідно з отриманими результатами, вченими був зроблений висновок, що 1,3 мільярда років тому (в [[Докембрій|докембрійських епоху]]) земна доба тривала 14,91–16,05 годин, а рік складався з 546–588 днів. Звіт про дослідження був опублікований у ''Journal of Micropaleontology'' та привернув велику увагу як у країні, так і за кордоном<ref>{{Cite web|title=Algae Fossil Betrays Time Secret of 1.3 Billion Years Ago|url=http://www.china.org.cn/english/scitech/69268.htm|website=www.china.org.cn|accessdate=2021-08-06|archive-date=6 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210806174346/http://www.china.org.cn/english/scitech/69268.htm}}</ref><ref>{{Cite web|title=THE EARTH-SUN-MOON DYNAMICS FROM GROWTH RHYTHMS OF 1300MA STROMATOLITES|url=https://www.semanticscholar.org/paper/THE-EARTH-SUN-MOON-DYNAMICS-FROM-GROWTH-RHYTHMS-OF-Shixing/c7571af51c26e673207566d70d8c261d3f7fb721|website=undefined|date=2003|accessdate=2021-08-06|language=en|first=Zhu|last=Shixing|archive-date=6 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210806133859/https://www.semanticscholar.org/paper/THE-EARTH-SUN-MOON-DYNAMICS-FROM-GROWTH-RHYTHMS-OF-Shixing/c7571af51c26e673207566d70d8c261d3f7fb721}}</ref>.

Існують і противники цієї оцінки, що вказують що дані досліджень стародавніх приливних відкладень, субліторальних карбонічних [[Фації геологічні осадові|фацій]] ([[тайдаліт]]ів), суперечать їй.<ref name=":0" />

Згідно з новим міжнародним дослідженням,<ref>{{Cite news|title=Possible link between Earth’s rotation rate and oxygenation|first=J. M.|first5=G. J.|last4=Biddanda|first4=B. A.|last3=Arbic|first3=B. K.|last2=Chennu|first2=A.|last=Klatt|language=en|url=https://www.nature.com/articles/s41561-021-00784-3|issue=8|volume=14|pages=1–7|doi=10.1038/s41561-021-00784-3|issn=1752-0908|accessdate=2021-08-06|date=2021-08-01|work=Nature Geoscience|last5=Dick|archive-date=6 серпня 2021|archive-url=https://web.archive.org/web/20210806133859/https://www.nature.com/articles/s41561-021-00784-3}}</ref> збільшення тривалості дня могло мати важливий вплив на характер і час насичення Землі киснем.

«Незмінне питання в науці про Землю полягає в тому, як атмосфера Землі отримала кисень і які чинники відбувалися під час оксигенації»,&nbsp;— відзначив співавтор дослідження Грегорі Дік, геомікробіолог з Департаменту наук про Землю та довкілля [[Університет Мічигану|Мічиганського університету]].{{джерело}}

== Див. також ==
* [[Гідроксид кальцію]]
* [[Оксид кальцію]]
* [[Каліче]]
* [[Кам'яний папір]]

== Джерела ==
{{reflist}}

== Література ==
* {{книга|автор=Деркач Ф. А. |частина= |посилання частина= |заголовок=Хімія |оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце=Львів |видавництво=Львівський університет |рік=1968 |том= |сторінки= |сторінок=312 |серія= |isbn= |тираж=}}

== Посилання ==
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3419/kalcij-karbonat КАЛЬЦІЙ КАРБОНАТ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160314173230/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/3419/kalcij-karbonat |date=14 березня 2016 }}  //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://chemiday.com/stuff/7-1-0-103 Е170&nbsp;— Харчові добавки&nbsp;— ChemiDay.com] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141023213638/http://chemiday.com/stuff/7-1-0-103 |date=23 жовтня 2014 }}

{{inorganic-compound-stub}}
[[Категорія:Карбонати|К]]
[[Категорія:Сполуки кальцію]]
[[Категорія:Вапняк]]
[[Категорія:Харчові барвники]]
[[Категорія:Харчові стабілізатори]]
[[Категорія:Антиспікаючі агенти]]
[[Категорія:Допоміжні речовини]]