Арлем Дезір
| Арлем Дезір | |
|---|---|
| фр. Harlem Désir | |
 | |
| Народився | 25 листопада 1959[1][2][3] (64 роки) Париж, Франція |
| Країна |  Франція |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Університет Париж I Пантеон-Сорбонна і Lycée Claude-Monetd |
| Знання мов | французька[4] |
| Заклад | SOS Racismed і ОБСЄ |
| Посада | член Економічної, соціальної та енвіроментальної ради Франціїd, Депутат Європейського парламенту[5], Депутат Європейського парламенту[5], Депутат Європейського парламенту[5], Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ і Minister of State for European Affairsd |
| Партія | Соціалістична партія |
| Нагороди | |
| Сайт | harlemdesir.com |
Арле́м Дезі́р (фр. Harlem Désir; 25 листопада 1959, Париж) — французький політичний діяч, перший секретар Соціалістичної партії Франції (з 2012 по 2014). Член Європейського парламенту від Іль-де-Франсу з 1999 року. Представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ (2017—2020)[6].
Він є сином батька мартиніканця і матері з Ельзасу. Навчався в Університеті Пантеон-Сорбонна, де здобув ступінь ліцензіата у філософії в 1983 році.
Він був першим президентом французької антирасистської організації SOS Racisme в період між 1984 і 1992 роками.
Арлем Дезір уперше обраний у Європейський парламент в 1999 році, переобраний також в 2004 і 2009.
У 2017-му призначений представником ОБСЄ з питань свободи ЗМІ[7]. У липні 2020 року Дезір повідомив офіційним листом організації журналістів у Європі (і зокрема Національну спілку журналістів України), що із 18 липня його повноваження припиняються і від залишає посаду[8]. За даними директорка міжнародних кампаній організації «Репортери без кордонів» Ребекки Вінсент, призначення Арлема Дезіра на другий строк заблокували Азербайджан і Таджикистан — країни, що мають одні з найгірших показників свободи ЗМІ в регіоні ОБСЄ[9].
30 червня 2011 А. Дезір був делегатом першого секретаря Соціалістичної партії під час кампанії Мартін Обрі для первинних виборів соціалістичної партії, яка почала свою кампанію на президентських виборах 2012 року 28 червня 2011-го. Після відставки Мартін Обрі 16 вересня 2012, він став тимчасовим першим секретарем Соціалістичної партії.
Схвалений Мартін Обрі і прем'єр-міністром Жан-Марком Еро до наступного з'їзду партії, А. Дезір був обраний першим секретарем партії 18 жовтня 2012, є першим чорношкірим чоловіком, який очолив велику європейську політичну партію.
Одружений вдруге. Має двох дітей.
У 2018 написав листа міністрові закордонних справ РФ, у якому закликає російську владу звільнити українського кінорежисера Олега Сенцова[10]
- ↑ https://www.europarl.europa.eu/meps/pl/4318/HARLEM_DESIR/history/7
- ↑ GeneaStar
- ↑ Roglo — 1997. — 10000000 екз.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Members of the European Parliament, Членове на Европейския парламент, Diputados al Parlamento Europeo, Poslanci Evropského parlamentu, Medlemmer af Europa-Parlamentet, Mitglieder des Europäischen Parlaments, Euroopa Parlamendi liikmed, Βουλευτές του Ευρωπαϊκού Κοινοβουλίου, Députés au Parlement européen, Feisirí Pharlaimint na hEorpa, Zastupnici u Europskom parlamentu, Deputati al Parlamento europeo, Eiropas Parlamenta deputāti, Europos Parlamento nariai, Az Európai Parlament képviselői, Il-Membri tal-Parlament Ewropew, Leden van het Europees Parlement, Posłowie do Parlamentu Europejskiego, Deputados ao Parlamento Europeu, Deputații în Parlamentul European, Poslanci Európskeho parlamentu, Poslanci Evropskega parlamenta, Euroopan parlamentin jäsenet, Europaparlamentets ledamöter
- ↑ Harlem Désir. www.osce.org (англ.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
- ↑ OSCE Chairperson-in-Office Sebastian Kurz welcomes adoption of Ministerial Council decisions on appointments of OSCE senior officials [Архівовано 21 липня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Sergiy Tomilenko. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 20 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
- ↑ Вінсент, Ребекка. Повідомлення у Твіттер щодо блокування кандидатури Дезіра. Twitter (укр.). Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 19 липня 2020.
- ↑ ОБСЄ закликає Росію переглянути справу Олега Сенцова і звільнити його [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.] // Deutche Welle, 04.06.2018
- Арлем Дезір став новим лідером французьких соціалістів[недоступне посилання з червня 2019]
| Генеалогія та некрополістика | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
 Керівники ОБСЄ | ||
|---|---|---|
| Генеральні секретарі |  Вільгельм Хьоїнк (1993—1996) •  Джанкарло Арагона (1996—1999) •  Ян Кубіш (1999—2005) •  Марк Перрен де Бришамбо (2005—2011) • Ламберто Заньєр (2011—2017) •  Томас Гремінгер (2017—2020) • Гельґа Шмід (з 2020) | |
| Виконавчі голови | Ганс-Дітріх Геншер (1991) •  Іржі Дінстбір (01.01.1992-02.07.1992) • Йозеф Моравчик (03.07.1992-31.12.1992) •  Маргарета Угглас (1993) • Беньяміно Андреатта (01.01.1994-11.05.1994) • Антоніо Мартіно (12.05.1994-31.12.1994) •  Ласло Ковач (1995) • Флавіо Котті (1996) •  Нільс Хельвег Петерсен (1997) •  Броніслав Геремек (1998) •  Кнут Воллебек (1999) •  Вольфганг Шюссель (01.01.2000-04.02.2000) • Беніта Ферреро-Вальднер (05.02.2000-31.12.2000) •  Мірче Дан Джоане (2001) •  Жайме Гама (01.01.2002-06.04.2002) • Антоніо Мартінс да Круз (07.04.2002-31.12.2002) •  Яап де Гооп Схеффер (01.01.2003-03.12.2003) • Бен Бот (04.12.2003-31.12.2003) •  Соломон Пасі (2004) •  Димитрій Рупель (2005) •  Карел де Гюхт (2006) •  Мігель Анхель Моратінос (2007) •  Ілкка Канерва (01.01.2008-04.04.2008) • Олександр Стубб (05.04.2008-31.12.2008) •  Дора Бакоянні (01.01.2009-05.10.2009) • Йоргос Папандреу (06.10.2009-31.12.2009) •  Канат Саудабаєв (2010) •  Аудронюс Ажубаліс (2011) •  Еймон Гілмор (2012) •  Леонід Кожара (2013) • Дідьє Буркгальтер (2014) •  Івіца Дачич (2015) • Франк-Вальтер Штайнмаєр (2016) • Себастьян Курц (2017) • Анджеліно Альфано (2018) • Мирослав Лайчак (2019) •  Еді Рама (2020) • Анн Лінде (2021) • Збіґнєв Рау (2022) •  Буяр Османі (2023) | |
| Президенти Парламентської асамблеї ОБСЄ | Ілкка Суомінен (1992—1994) • Френк Свелен (1994—1996) • Хав'єр Руперес (1996—1998) • Гелле Дайн (1998—2000) • Адріан Северин (2000—2002) •  Брюс Джордж (2002—2004) •  Елсі Гастінґс (2004—2006) • Ґоран Ленмаркер (2006—2008) • Жоао Соареш (2008—2010) • Петрос Ефтіміу (2010—2012) • Рикардо Мільйорі (2012—2013) • Вольфґанґ Ґроссрук (в.о., 2013) • Ранко Кривокапич (2013—2014) • Іллка Канерва (2014—2016) • Крістін Муттонен (2016—2017) •  Гігі Церетелі (2017—2020) • Пітер Лорд Бовнесс (2020—2021) • Марґарета Седерфелт (з 2021) | |
| Представники ОБСЄ з питань свободи ЗМІ | Фраймут Дуве (1998—2004) • Міклош Гарасті (2004—2010) •  Дуня Міятович (2010—2017) • Арлем Дезір (2017—2020) • Тереза Рібейру (з 2020) | |
| Верховні комісари ОБСЄ у справах національних меншин | Макс ван дер Стул (1993—2001) • Рольф Ефекус (2001—2007) • Кнут Воллебек (2007—2013) • Астрід Турс (2013—2016) • Ламберто Заньєр (2017—2020) • Кайрат Абдрахманов (з 2020) | |