Імеретія

Імереті იმერეთის მხარე Imeretis Mkhare
Сучасний адміністративний поділ
Адміністративний центр	Кутаїсі
Губернатор	Акакі Бодохідзе
ISO 3166 код	GE-IM
Муніципалітети	10 (а також 1 місто)
Площа	6 552 км²
Населення	700 000 (2002)
Історичний регіон Імеретія в Грузії

Імереті, район Цхалтубо

Імере́ті (Імеретія, груз. იმერეთი) — регіон (край, мхаре) та історична область Західної Грузії, в басейні середньої течії річки Ріоні та її приток. Центр регіону — Кутаїсі.

Історія

В кінці XV століття, у результаті феодальних міжусобиць, що посилилися після навали Тамерлана, Імеретія виділилася з грузинської держави в самостійну феодальну державу - Імеретінське царство (поряд з Картлі і Кахеті) - зі столицею Кутаїсі.

В кінці XVI століття Імеретінське царство обмежувалося територією Імеретії.

За персько-османським миром 1555 року Імеретінське царство було підпорядковано османській Туреччині та сплачувало данину невільниками чи грошима й натурою. Історія Імеретінського царства пов'язана з постійними феодальними смутами та процвітанням работоргівлі. Феодальні міжусобиці особливо посилилися в XVII столітті.

Лише цар Соломон I (1752-1784) зміг зміцнити царську владу. Він заборонив работоргівлю, прагнув до об'єднання всієї Західної Грузії. Багаторічна війна Соломона I з турками ознаменувалася перемогою в 1757 і військовим союзом з царем Картлі Іраклієм II в 1758.

У XVIII столітті царі Імеретінського царства неодноразово зверталися за допомогою до Росії, але прохання відхилялися, щоб уникнути ускладнення відносин з Туреччиною. Нарешті, в 1769 р. Катериною II в Грузію відправлений корпус генерала Тотлебена (згодом, незадовго до виведення російських військ, замінений генералом Сухотина). Тотлебену вдалося взяти турецькі фортеці в Імеретії і зайняти Кутаїсі. Він також облягав місто і фортецю Поті. Незважаючи на короткочасність перебування російських військ, ці військові успіхи вплинули на подальші мирні переговори з Туреччиною: за Кючук-Кайнарджийським російсько-турецьким договором 1774 року данина Імеретінського царства Туреччині була скасована. Фортеці, взяті Тотлебеном, туркам повернуті не були.

У 1811 Імеретінське царство було перетворено в Імеретінську область Російської імперії.

Адміністративний поділ

Імеретія в адміністративному відношенні поділяється на 12 муніципалітетів:

1. Місто Кутаїсі

2. Багдатський муніципалітет (Багдат)

3. Ванський муніципалітет (Вані)

4. Зестафонський муніципалітет (Зестафоні)

5. Самтредійський муніципалітет (Самтредіа)

6. Сачхерський муніципалітет Грузія зараховує до Сачхерського району Імеретії південний захід Дзауского району Південної Осетії, непідконтрольний Грузії (Сачхере)

7. Терджольський муніципалітет (Тержола)

8. Ткібульський муніципалітет (Ткібулі)

9. Хараґаульський муніципалітет (Харагаулі)

10 Хонський муніципалітет (Хоні)

11 Цхалтубський муніципалітет (Цхалтубо)

12 Чіатурський муніципалітет (Чіатура)

Міста

Кутаїсі (185 965 люд., 2002 рік), Самтредіа (29 761), Зестафоні (24 158), Чіатура (19 587), Цхалтубо (16 841), Ткібулі (14 464), Хоні (11 315), Сачхере (8 100), Тержола (5 500), Багдат (4 700), Вані (4 600), Харагаулі (3 215).

Населення

Жителі області (імеретинці) говорять імеретинським діалекті грузинської мови, в минулому відрізнялися деякими локальними особливостями культури і побуту.

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Галерея

• 
  Кутаїсі
• 
  Кутаїсі
•